МЕТА КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ
Міністерство освіти і науки України
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
О. І. Ремізова, І. І. Крейзер
АНАЛІЗ КОМПОЗИЦІЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ТВОРІВ ЖИВОПИСУ ТА АРХІТЕКТУРИ
з курсу «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ»
Рекомендовано
науково-методичною радою університету
як навчально-методичний посібник
для студентів спеціальності:
7.120.101 «Архітектура будівель та споруд»,
7.120.103 «Дизайн архітектурного середовища»,
7.120.101.01 «Реконструкція, реставрація архітектурних об’єктів»
Харків 2011
УДК 72.01
Ш-45
Рецензенти:
С.О. Шубович, д-р архітектури, професор кафедри архітектурного моніторингу міського середовища (ХДАМГ)
Н. Я. Крижанівська, д-р архітектури, професор кафедри архітектурного і ландшафтного проектування (ХДАМГ)
Рекомендовано кафедрою основ архітектури,
протокол № 2 від 28.09.2010.
Затверджено науково-методичною радою університету,
протокол № 6 від 6.04.2011
Автори: О. І. Ремізова
І. І. Крейзер
УДК 72.01
Ш-45 Ремізова О. І., Крейзер І. І. Аналіз композиційних особливостей творів живопису та архітектури з курсу «Всесвітня історія мистецтва, архітектури та містобудування»: Навчально-методичний посібник. – Х.: ХДТУБА, 2011. – 68 с.
Викладено низку теоретичних положень і методичних рекомендацій, які полегшують студентам здійснювати свідоме виконання аналітичних завдань й забезпечують професійними категоріями процедури теоретичних та історичних досліджень.
Призначено для студентів спеціальностей: 7.120.101 «Архітектура будівель та споруд», 7.120.103 «Дизайн архітектурного середовища», 7.120.101.01 «Реконструкція, реставрація архітектурних об’єктів» для виконання завдань з аналізу композиційних особливостей творів живопису та архітектури.
Іл.: 66; бібліогр.: 52 назв.
© О. І. Ремізова, І. І. Крейзер, 2011
ВСТУП
Навчально-методичний посібник «Аналіз композиційних особливостей творів живопису та архітектури до курсу «Всесвітня історія мистецтва, архітектури і містобудування» складено відповідно до навчального плану. Посібник призначений для вітчизняних та іноземних студентів, що навчаються на архітектурному факультеті Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури.
Курс «Всесвітня історія мистецтва, архітектури і містобудування» викладається з 1 по 8 семестри навчання і поділяється на 8 лекційних розділів відповідно до періодизації історичного матеріалу:
1. Стародавній світ та античність у Західній Європі та на Сході – 1курс, 1 семестр.
2. Візантія, романіка та готика у Західній Європі – 1 курс, 2 семестр.
3. Середні віки та Стародавня Русь – 2 курс, 3 семестр.
4. Стародавні Китай, Японія, Індія, Арабські країни – 2 курс, 4 семестр.
5. Ренесанс у Західній Європі – 3 курс, 5 семестр.
6. XVII – XVIII століття, класицизм і бароко – 3 курс, 6 семестр.
7. ХІХ століття, еклектика і модерн – 4 курс, 7 семестр.
8. ХХ століття, модернізм та постмодернізм – 4 курс, 8 семестр.
Зазначений курс, крім лекцій і колоквіумів з окремих розділів історії архітектури, містить у собі ряд завдань, що передбачають аналіз композиційних особливостей творів живопису та архітектури. Відповідно до прийнятої Булонської системи оцінювання знань кожен навчальний семестр поділяється на три модулі. Відповідно виконання навчального завдання проводиться в три етапи. Кожний навчальний модуль закінчується колоквіумом, на якому студент представляє й захищає результати свого дослідження. Оцінюються роботи за 100-бальною системою. Вивчення кожного історичного етапу завершується іспитом (або заліком) наприкінці кожного семестру.
Мета навчально-методичного посібника – розкрити зміст навчальних завдань, засоби і методи їхнього виконання, дати уявлення про прийоми роботи з історичним матеріалом.
У кожному навчальному семестрі за курсом «Всесвітня історія мистецтва, архітектури і містобудування» пропонується велика кількість тем для написання реферату або аналітичної роботи, у ході виконання яких необхідно ознайомитися з одним з розділів історії. Як правило, для цього вибирають короткий відрізок часу в історії мистецтва й архітектури окремої країни чи народу. За спеціальною літературою необхідно самостійно вивчити особливості мистецтва та архітектури цього періоду, скласти короткий реферат (до 10 сторінок) із замальовками найбільш характерних будівель (плани, фасади, розрізи, перспективні чи аксонометричні зображення) або виконати аналітичну роботу в графічному вигляді з короткими коментарями (до 10 схем). Для вивчення вибирають твори різних епох, художніх шкіл і майстрів, які необхідно досліджувати з метою розкриття художнього змісту і виявлення характерних моментів еволюції композиційних засобів і методів художньої діяльності архітектора, живописця чи скульптора.
У процесі роботи над рефератом або аналітичною роботою потрібно навчитися самостійно:
- підбирати і вивчати спеціальну літературу;
- порівнювати різні точки зору із заданого питання;
- самостійно аналізувати і порівнювати історичні пам'ятники та мальовничі твори;
- виявляти їхню художню й історичну специфіку.
Ці завдання завершують вивчення кожного історичного періоду та виявляються досить складними та об'ємними. На виконання завдання приділяється 6 - 15 тижнів. Його обсяг не повинний перевищувати 10 сторінок, включаючи ілюстрації.
Можливі завдання, у яких буде потрібно, спираючись на знання, отримані під час вивчення лекційного курсу і додаткової навчальної літератури:
- визначити час створення твору;
- художню школу чи напрямок;
- описати характерні типологічні риси спорудження, що спонукали віднести його до тієї чи іншої групи будівель;
- порівняти з творами того ж типу.
Весь цей матеріал (5-7 сторінок) повинен бути викладений у вигляді коментарів до креслень, нарисів і замальовок. Доповненням можуть служити малюнки деталей і конструктивних вузлів, схеми й описи композиційних прийомів, що відрізняли даний тип споруд.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Основні типи завдань
Всі завдання умовно поділяються на 8 основних типів.
Тип 1 Аналіз історичного пам'ятника з метою виявлення його художнього змісту, композиційних, конструктивних, функціональних, просторових, образних та інших особливостей. Наприклад:
1. «Принципи просторової організації палацевого ансамблю у Версалі».
2. «Художній образ Дмитриївського собору у Володимирі».
3. «Аналіз композиційних принципів побудови мавзолею Тадж Махал в XVI сторіччі (мусульманський період середньовічної Індії)».
4. «Архітектура буддійських храмів Індії: ступи, чайтьї, віхари».
5. «Архітектура індуістського храму в Індії в Новобрахманський період».
6. «Архітектура синтоістського храму в Японії».
7. «Заборонне місто» в Пекіні. Описання просторової побудови».
8. «Композиційний аналіз капели Пацци Ф. Брунеллескі у Флоренції».
9. «Композиційний аналіз будинку оперного театру в Дрездені (арх. Г. Земпер».
(Див. рис.: 12, 48, 31-33, 56, 63).
Тип 2 Аналіз і порівняння композиційних, конструктивних, функціональних, просторових, образних і інших особливостей визначеного типу будівель (терм, базилік, житлових будинків, т.д.), що відносяться до одного історичного періоду. Наприклад:
1. «Аналіз і порівняння композиційних і функціональних особливостей венеціанського і флорентійського палаццо ХУ століття».
2. «Порівняння художньо-образних особливостей Благосповісного та Архангельського соборів Московського кремля».
3. «Порівняння структури ідеальних міст-фортець Ренесансу».
4. «Порівняльний аналіз композиції та ідейного змісту «великих осей» папського Риму, Версаля, Парижа та ін.».
5. «Архітектура сучасних вілл».
6. «Архітектура сучасних навчальних закладів (шкіл, університетів)».
7. «Архітектура сучасних спортивних споруд (залів, басейнів)».
8. «Порівняльний аналіз архітектури соборів Святого Петра в Римі і Святого Павла в Лондоні».
(Див. рис.: 2, 4, 5, 8, 52-55, 57).
Тип 3 Порівняння особливостей визначеного типу споруд, що відносяться до різних періодів, і виявлення історичної обумовленості зміни їхніх черт. Наприклад:
1. «Зміна об'ємно-просторової структури романських і готичних базилік Франції з Х по ХІУ століття».
2. «Еволюція склепінних покрить псковських храмів з ХІІІ по ХVI століття».
3. «Заміські вілли епохи ренесансу і бароко в Італії».
4. «Еволюція просторової структури міського палаццо в архітектурі італійського ренесансу».
(Див. рис.: 3, 6, 7, 9, 11, 14-16).
Тип 4 Виявлення композиційних прийомів і методів створення споруд або мальовничих творів, характерних для одного майстра, окремої художньої школи чи напрямку. Наприклад:
1. «Композиційні прийоми у церковному зодчестві Філіппо Брунеллєскі» (див. рис. 1).
2. «Теоретичні принципи і композиційні прийоми Ле Корбюзьє в початковий період його творчості» (див. рис. 50, 51).
3. «Аналіз творчих прийомів Лоренцо Берніні».
4. «Аналіз творчих прийомів К. Ф. Шинкеля».
5. «Композиційні прийоми побудови вілл Андре Палладіо» (див. рис.: 52).
6. «Аналіз композиційних принципів побудови Паризьких застав К. Н. Лєду».
7. «Сюжетна основа й композиційні прийоми в живописі Н. Пуссена» (див. рис.: 28, 29).
8. «Композиційні прийоми побудови міського й сільського пейзажу в живописі Пітера Брейгеля» (див. рис.: 20-29).
Тип 5 Виявлення композиційних прийомів творчості у визначений період часу та їхнє порівняння на прикладі пам'ятників різних країн і стильових напрямків. Наприклад:
1. «Порівняння прийомів проектування палацевих будівель Німеччини та Австрії ХУШ століття».
2. «Виявлення національної своєрідності в архітектурі скандинавських країн у середині XX століття».
3. «Порівняльний аналіз споруд високого Відродження і бароко».
4. «Відмінності барочної та ренесансної концепцій міста».
5. «Риси схожості і відмінності в архітектурі бароко і класицизму XVII століття».
6. «Утопії Говарда і Гарньє. Містобудування наприкінці століття» (див. Рис.: 4, 5, 13-16).
Тип 6 Дослідження композиційних уявлень окремого майстра, школи або напрямку. Наприклад:
1. «Уявлення про композицію Л.-Б. Альберті в його трактатах «Десять книг про зодчество» та «Три книги про живопис».
2. «Уявлення про художню форму і простір А. Аалто та інших фінських архітекторів».
3. «Архітектура Антоніо Гауді».
4. «Архітектура Отто Вагнера».
5. «Містобудівні концепції Кензо Танге» (див. рис. 10).
6. «Скульптурні композиції Лоренцо Гіберті. Порівняльний аналіз просторової побудови рельєфів північних і східних дверей флорентійського баптистерію».
(Див. рис.: 2, 34, 44, 45, 49, 52, 63).
Тип 7 Дослідження композиційних особливостей (іконографії) мальовничих творів, присвячених одному сюжету чи темі, але виконаних різними майстрами. Наприклад:
1. «Сюжет «Благої сповісті» та його іконографія у живописі італійського Ренесансу».
2. «Композиційні прийоми побудови зображення «Таємної вечері» від Візантії до Ренесансу та Маньєризму».
3. «Аналіз композиційних прийомів побудови теми «Поклоніння волхвів» у творчості майстрів епохи Відродження».
(Див. рис.: 20-30).
Тип 8 Вивчення еволюції прийомів побудови мальовничого твору різними школами протягом тривалого історичного періоду. Наприклад:
1. «Порівняльний аналіз композиційних прийомів побудови сюжету «Богоматір з дитиною» у візантійській і ренесансній іконографії».
2. «Еволюція прийомів композиційної побудови давньоєгипетських фресок».
3. «Порівняльний аналіз творів на тему «Страшного суду» у живописі Відродження» (див. рис.: 15, 20-30).
Усі зазначені типи завдань включені у перелік тем рефератів та аналітичних робіт для курсу «Історія мистецтва, архітектури і містобудування».
Виконання реферативних завдань, пов'язаних з аналізом композиційних особливостей архітектурних споруджень, переслідує рядпедагогічних цілей:
- ознайомити студентів з історико-архітектурною спадщиною;
- навчити орієнтуватися в літературних джерелах з історії мистецтва й архітектури, виділяти принципові моменти і різні точки зору з того ж самого питання;
- освоїти навички, прийоми і засоби історичного дослідження;
- досягти свідомого застосування понятійних засобів архітектурної теорії і, зокрема, композиційних уявлень;
- опанувати прийомами аналізу, опису, порівняння і класифікації архітектурних і мальовничих творів;
- прищепити навички творчого використання графічних засобів зображення, що дозволяють повніше і наочніше розкривати зміст проведеного навчального дослідження.
МЕТА КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ
Уміння композиційно мислити – характерна риса професії архітектора. Спосіб композиційного мислення формується двома шляхами: у процесі роботи над архітектурним твором і під час вивчення історичної спадщини. У першому випадку – у навчальнім проектуванні освоюються практичні прийоми ставити й вирішувати композиційні завдання, застосовувати різні композиційні засоби для побудови архітектурної форми. Однак, для цього необхідно навчитися знаходити й вибирати необхідні для проектування композиційні засоби. Такий пошук відбувається в другому випадку, тобто шляхом освоєння історичної спадщини. Вивчення історичного матеріалу дозволяє отримати з існуючих творів методи, прийоми і засоби композиційної побудови як архітектурної форми, так і мальовничих творів. Таке оволодіння методикою композиційного аналізу є невід'ємним етапом у становленні архітектора. Порівняння прикладів минулого й сьогодення дозволяє самостійно формувати власний набір професійних архітектурних засобів. Аналітичний підхід до минулого стає робочим інструментом власної творчості.
Дослідження архітектурних пам'ятників у першу чергу повинне бути спрямоване на розкриття художнього змісту твору. Як писав відомий радянський архітектор М. Я. Гінзбург, «поняття, приховане за словом «архітектура», – функція епохи. Кожний історичний період своєю господарською і культурною своєрідністю ставить свої специфічні задачі, породжує свою цільову настанову, вкладає свій зміст у слово «архітектура»[1]. Історична мінливість поняття «архітектура» – не випадкове явище. Воно глибоко взаємопов'язано з процесами утворення архітектурної дійсності, схильної до впливу соціальних і економічних умов, пануючих наукових і філософських засобів мислення та інших факторів. «Є причинна залежність між реальними життєвими факторами та системою художнього мислення людини і, у свою чергу, між останньою і формальною творчістю художника».[2]. Залежність ця не однозначна. У різні історичні періоди вона відбивалась шляхом використання не тільки найрізноманітніших художніх форм, але і композиційних прийомів. Дослідження історичних пам'ятників, теоретичних текстів, авторських малюнків і креслень дозволяє виявити цю залежність і причини зміни архітектурно-художньої діяльності. Тому, виявлення методів, прийомів і засобів творчості архітектора, що розкривають художній зміст твору, є метою композиційного аналізу. А практичне освоєння виявлених прийомів дозволить студентові формувати власний арсенал художніх засобів архітектурного проектування. Особисті переваги й схильності до тої або іншої художньої течії, концепції або манери улюбленого майстра дають можливість усвідомлено вибирати траєкторію власного творчого шляху. Прикладом можуть стати малюнки Ле Корбюзьє, у яких він фіксує різні історичні стани транспортної мережі європейських міст. Аналіз історичних станів міста приводить Ле Корбюзьє до вироблення нової концепції реконструкції старого міста й концепції нового міста (див. рис. 11).
Аналогічні цілі переслідує і композиційний аналіз мальовничих творів. Хоча архітектор безпосередньо не займається живописом, проте, аналіз композиційних прийомів побудови мальовничих творів розширює арсенал засобів архітектора. Способи фіксації простору на мальовничій полотнині часто кореспондуються з архітектурними уявленнями про форму і простір і їхнє зображення в кресленнях. Формування уміння здобувати з мальовничих творів засоби для власної роботи є важливою педагогічною задачею. Наприклад: знайти і описати художній твір з побудовою простору засобом прямої центральної перспективи і твір із просторовою побудовою засобом зворотної перспективи, порівняти їх. Прикладом є художній твір «Трійця» Мазаччо і «Трійця» Рубльова (див. рис.: 20, 22, 23).