Академія наук, кінець травня, ми з вами, стати переможцем, бути людиною, виховувати людей, початок сесії, щось бажане, хтось невідомий, дехто з товаришів.

3. Виконати впр. 75 (С. 47), 73(С.45) із посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992).

4. Підготувати реферативне повідомлення на тему “Тире між підметом і присудком” (ілюструвати прикладами на всі правила вживання і не вживання тире) (за бажанням).

5. Повторити тему “Загальні питання синтаксису”.

6. Опрацювати статтю Грищенка А.П. (ІІ, № 3); підготувати тези (див. Хрестоматію).

Література

Див. літературу до наступного заняття.

Практичне заняття № 7-8

Тема: ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Присудок. Морфологічні й семантичні вияви присудка.

2. Різновиди присудків: простий, складений і подвійний.

3. Координація форм підмета і присудка.

4. Активний і пасивний звороти двоскладного речення.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Увести подані слова в речення, в яких би вони були:

- простим дієслівним присудком;

- складеним іменним присудком.

Становити, правити, виявлятися, зробитися, бувати, прийти, повернутися, приїхати.

2. Скласти по 3 речення з дієслівним фразеологічним і нульовим буттєвим присудками.

3. Виконати впр. 97 (С. 57), 94 (С. 56), 80, 83(С. 51) із посібника Кобилянської М. Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ (К.: Вища школа, 1992).

4. Повторити тему “Словосполучення”.

5. Законспектувати статтю Заболотного О. «Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних підметів» (див. л-ру).

Додаткова література

1. Ващук В. О. Важливі випадки вираження підмета і його стилістичні особливості // УМЛШ. – 1970. – №2.

2. Ворона Н. Л. Складений присудок з нульовою зв’язкою // УМЛШ. – 1969. – №8.

3. Грищенко А.П. Проблема підмета // Українське мовознавство. – 2004. – № 31. – С. 43-48.

4. Дудик П.С. Узгодження підмета з присудком // УМЛШ. – 2004. – № 12. – С. 33-34.

5. Заболотний О. Особливості узгодження присудка в числі з рядом однорідних підметів // Дивослово. – 2003. – № 9. – С. 32-34.

6. Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові. – К.: Вища школа, 1986.

7. Кислякова Н. О. Співвідносні форми присудка // УМЛШ. – 1960, – №10.

8. Ковбаса Н.Л. Форми називного та орудного відмінків у ролі іменної частини складеного присудка // Питання мовної культури. – К.: Наук. думка, 1970. – №4.

9. Козачук Г. О. Підмети, виражені словосполученнями // УМЛШ. –

10. Козачук Г. О. Числова відповідність між підметом і присудком // УМЛШ. – 1984. – №12.

11. Лекант П. А. Типы и формы сказуемого в современном русском языке. М.: Высшая школа, 1976.

12. Михайлюк Л.М. Лексико-граматичні можливості вираження підмета в двоскладних бездієслівних реченнях (за матеріалами української поезії другої половини ХХ століття)// Філологічні науки. – Суми: СумДПУ, 2003. – С.35-42.

13. Піскун Г. О. Складний присудок і його структурні типи // Синтаксична будова української мови. – К.: Рад. школа, 1968.

14. Попович Н. Числівниково-іменникові сполучення в позиції складеного підмета двоскладного речення // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 116. – Чернівці, 2001. – С. 133-143.

15. Распопов И. П. Строение простого предложения в современном русском языке. – М.: Просвещение, 1970.

16. Сасіна В. П. Компаративна функція іменного присудка, прикладки і “називного приєднання” // Мовознавство. – 1985. – №3. – С. 59 – 63.

17. Христіанікова Р. О. Просте речення в шкільному курсі української мови. – К.: Рад. школа, 1989.

18. Чернобай Н. Головні члени речення ( 7 клас) // Урок української. – 2006. – № 8-9 – С. 46-49.

19. Шуть Л. Фразеологізми в синтаксичній функції головних членів речення // УМЛШ. – 2003. – № 6. – С.58-59.

Практичне заняття № 9

ТЕМА: КОНТРОЛЬНА РОБОТА

(диктант і граматичне завдання)

І. Питання для повторення:

1. Різновиди підметів. Форми вираження підметів.

2. Різновиди присудків. Форми вираження присудків.

Практичне заняття № 10-11

Тема: ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття про односкладні речення.

2. Типи односкладних речень за формою і граматичним значенням:

– означено-особові;

– неозначено-особові;

– узагальнено-особові;

– безособові;

– інфінітивні;

– номінативні;

– генітивні.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Підібрати по 3 речення на всі можливі засоби вираження головного члена безособового речення.

2. Виконати впр. 151, 155 (до 10 практ. заняття) та впр. 165, 166, 168
(до 11 практ. заняття) з посібника Кобилянської М.Ф., Гуйванюк Н. В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Збірник вправ
(К.: Вища школа, 1992).

3. Скласти діалог, використовуючи генітивні речення.

4. Укласти документ, використавши інфінітивні спонукальні речення.

5. Опрацювати 2 статті (на вибір) Брицина В.М. (ІІІ, № 1), Грищенка А.П. (ІІІ, № 4), Сич В.Ф. (ІІІ, № 5), Шевельова Ю.В. (ІІІ, № 9), Чабаненка В.А. (ІІІ, № 8); підготувати тези (див Хрестоматію).

Додаткова література

1. Арполенко Г. П. Структурні типи інфінітивних речень // УМЛШ. – 1977. – №12.

2. Баранник Н. Функціонально-стилістичний підхід до вивчення односкладних речень // Дивослово. – 2006. – № 3. – С. 27-30.

3. Брицин В.М., Жайворонок В.В. Односкладні речення слов’янських мов у функціонально-граматичному та етнолінгвістичному аспектах // Мовознавство. – 2003. – № 2-3. – С. 86-96.

4. Болюх О.В. Власне-семантична і формально-граматична інтерпретація безособових речень // Мовознавство. – 1992. – №3. – С. 44.

5. Брицин В. М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження // Мовознавство. – 2001. –№3. – С. 81-87.

6. Городенська К.Г.Проблема двоскладності-односкладності в контексті історичного й дериваційного синтаксису // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнарод. конгресу україністів. – К.: Пульсари, 2002. – С.51 – 55.

7. Горяний В.Д. Синоніміка і стилістика односкладних речень // Односкладні речення в сучасній українській мові. – К.: Вища школа, 1976. – 127 с.

8. Горяний В. Д. Синтаксис односкладних речень. – К.: Рад. школа, 1984.

9. Єрмоленко С. Я. Бездієслівні речення в системі простих речень // Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наук. думка, 1975.

10. Іваненко З. І. Односкладні речення як синонімічні паралелі двоскладних //

УМЛШ. – 1985. – №8.

11. Коцюба З.Г. Відмежування номінативних речень від омонімічних структур // Мовознавство. – 2003. – № 5.

12. Матвєєв С. Б. Семантична специфіка українського безособового речення з модальним предикатом // Мовознавство. – 1997. – №4–5. – С. 27.

13. Сидоренко В. С. Вивчення односкладних простих речень // УМЛШ. – 1988. – №6.

14. Cич В.Ф. Односкладні речення в українській мові // УМЛШ . – 1964. –
№ 1. – С. 15 – 23.

15. Скаб М.С. Вокативні речення сучасної української мови // Українська мова. – № 1. – 2002. – С.32 – 41.

16. Слинько І. І. Парадигматика простого речення української мови (односкладне речення) // Мовознавство. – 1980. – № 3. – С. 22 – 29.

17. Слинько І. І. Чи є односкладні речення? // Мовознавство. – 1985. – №4.

18. Чабаненко В. А. Структурно-стилістичні особливості інфінітивних речень // Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наук. думка, 1975. – С. 201-212.

19. Чирва Г. М. Безособові речення // УМЛШ. – 1974. – №3.

20. Шевельов (Шерех) Ю.В. Безособові і відносно-безособові речення // Нарис сучасної української літературної мови. – Мюнхен, 1951. – С. 89 – 95.

Практичне заняття № 12

Тема: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Загальна характеристика другорядних членів речення. Різні погляди на другорядні члени речення в синтаксичній науці.

2. Означення і його різновиди.

3. Прикладка як різновид означення.

4. Розділові знаки при прикладці.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. У поданих словосполученнях з’ясувати, яким поширювачем є другорядний член речення: неузгодженим означенням чи додатком. Обґрунтувати.

Проект новатора, чекання поїзда, повернення книги, нагородження артистів, повернення студентів, виступ делегатів, виконання пісні, прибирання квартири.