Тема 4. Розлади мислення та мовлення 3 страница

Основними формами контролю за процесом та результатами засвоєння програмного матеріалу є поточний модульний контроль успішності й участі в усіх видах роботи та залік.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Етнос - сталий колектив людей, який склався в результаті природного розвитку на основі специфічних стереотипів свідомості й поведінки. Е. існує як стійка система, що протиставляє себе усім іншим аналогічним колективам людей за принципом „ми - не ми”, „свої - чужі”, „ми такі, а решта - інші”. Визнання етнічним колективом своєї єдності є головною ознакою Е. як системи. Існує й ряд інших важливих ознак (мова, культура, територіальна єдність, спільність економічного життя, самоназва та ін.), які, однак, не є обов’язковими для визначення того чи іншого Е., бо неприйнятні для всіх випадків етнічної історії. Самоідентифікація з певним Е. є не лише ознакою останнього, а й системним зв’язком між людьми. Це ототожнення відображає у свідомості людей об’єктивно існуючу цілісність Е. як системи.

Етнічна картина світу – цільна когнітивна орієнтація, яка є фактично невербалізованим, імпліцитним виразом розуміння членами кожного суспільства (в тому числі і етнічної спільноти) „правил життя”, які продиктовані соціальними, природними та „надприродними” силами. Етнічна картина світу є зведенням основних припущень, як правило неусвідомлюваних і необговорюваних, які направляють і структурують поведінку представників даної спільноти. Вся нормативна поведінка групи або спільноти є функція особливої етнічної картини світу.

Етнічна культура - має такі риси: наявність певних вихідних принципів мислення, розуміння та тривоги (ментальність), котрі пронизують усі прояви культури етносу; наявність більш-менш цілісної системи традицій і звичаїв, починаючи від інтелектуальної й політ, галузей і закінчуючи побутовою; функціонування етнічно забарвленої знакової системи, насамперед у вигляді загальнозрозумілих символів, загальновідомих сюжетів, переказів, істор. аналогій тощо.

Етнічна самоідентифікація - це процес ототожнення, уподібнення себе особистістю з певною етнічною групою. Він розгортається як переживання нею укоріненості в цю спільність, як відчуття себе її частиною, своєї відданості їй. Е. с. має зовнішню і внутрішню спрямованість. Перший напрямок зв’язаний з відповіддю на питання „Хто я є?”, із з’ясуванням, фіксацією свого місцезнаходження в системі суспільних, соціально-психологічних, моральних відносин, ставлення до минулого, сучасного й майбутнього. Другий відбиває почуття своєї безперервності, послідовності, протяжності в часі, відчуття своєї зібраності в єдиний психологічний цілісності.

Етнічна свідомість особистості - сукупність уявлень, знань, установок, спрямувань, сприйнятих особистістю в процесі етнізації, накопичених з досвіду власного життя чи своєї етнічної групи про культуру, традиції, цінності, усвідомлення себе членом етносу, а також бачення місця свого народу серед інших. В Е. с. входять ідеологічні та психологічні, раціональні й емоційні, буденні та наукові, усталені та динамічні елементи.

Етнічний егоїзм - соціально-політичне явище у системі міжетнічних відносин, обумовлене поділом етносів на великодержавні, привілейовані і пригноблені, залежні. Виникає та існує в умовах імперій, тоталітарних режимів, які проводять експансіоністську великодержавну внутрішню і зовнішню політику.

Етногенез(від „етнос” - народ і „генезис” - походження, розвиток) - сукупність історичних явищ і процесів, пов’язаних із формуванням специфічних людських спільнот, етносів, що володіють сталими ознаками, які проявляються в особливостях господарювання, мови, культури та психології.

Міжетнічний конфлікт - зіткнення - це усвідомлене зіткнення, протиборство мінімум двох етносоціальних груп, їх взаємно протилежних, несумісних, взаємовиключених потреб, інтересів, цілей, які є суттєво значущими для кожної з цих груп. М. к. є вищою стадією розвитку суперечностей у системі міжетнічних стосунків, котра характеризується посиленням протилежних тенденцій та інтересів етнічних спільнот і їх представників. Розрізняють передумови, джерела, причини, ситуації, ініціаторів та винних і жертв конфлікту.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади етнопсихології

Тема 1. Становлення та міждисциплінарні зв’язки етнічної психології.

Етнопсихологія як галузь психологічної науки. Місце етнопсихології в системі наукового знання. Етнопсихологія та етнографія, антропологія, культурологія, фольклористика та інші галузі знань. Предмет етнопсихології.

Історія розвитку етнопсихологічних знань. Зародження етнопсихології. Роль В. Гумбольта, М. Лацаруса, Х. Штейнталя, В. Вундта у започаткуванні етнопсихології. Психологічна антропологія в працях М. Мід, Р. Бенедикт, А. Кардинера, Р. Лінтона. Сучасні західні етнопсихологічні напрями і школи.

Основні напрями розвитку етнопсихології у працях вітчизняних дослідників (М. Костомаров, М. Драгоманов, А. Потебня, О. Єфименко, М. Сумцов, М.Грушевський, П. Ковалевський, А. Ігнатов, С. Подолинський, Г. Шпета, В. Бехтєрєв, Л. Виготський, Д. Чижевський, О. Кульчицький, Ю. Бромлей та ін).

Уявлення про предмет етнопсихології та розвиток етнопсихологічних знань в Україні на сучасному етапі.

Методологічні основи та методи етнопсихології. Функції етнопсихології. Завдання етнопсихології. Використання методів етнопсихології.

Література: 1; 2; 3; 4; 7; 8; 9; 10; 14; 16; 18; 21; 26.

Тема 2. Проблема етносу та націй в етнопсихології.

Поняття „етнос”. Основні підходи до визначення поняття „етнос”. Історично-стадіальна типологія етнічних спільнот. Інформаційна модель етносу. Поняття етносу в концепції етногенезу Л. Гумільова. Поняття етносу і уявлення про сугестію Б. Поршнєва. Формування специфічних психологічних ознак етносів під впливом географічних, природничо-кліматичних та соціально-історичних факторів.

Психологічна характеристика етносу. Соціальні норми (цінності) етносу. Психологічні норми (цінності) етносу. Діалектомовні відмінності етносів. Етногенез українського народу.

Способи існування етносів. Етнічні процеси. Етнічна самосвідомість. Соціально-психологічна сутність поняття „нація”. Етнічні та культурологічні ознаки нації. Національна ідентифікація.

Психологічні особливості етнонаціональної політики в Україні на сучасному етапі. Стан мовної проблеми на початку ХХI ст. Шляхи i форми вiдродження української культури і культури етнiчних меншин, що проживають в Україні. Психологічні проблеми відродження звичаєвої культури в Україні. Популяризація народних звичаїв – психологічна передумова утвердження їх як духовної самоцінності. Основнi проблеми та завдання, що стоять перед Українською державою в процесi здiйснення толерантної етнонацiональної полiтики.

Література:2;3; 4; 5; 6; 9; 12; 13; 17; 25

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психологічні характеристики етносу

Тема 3. Статичні характеристики етносу.

Психологічний склад етносу. Структурні компоненти психологічного складу. К. Юнг про архетипи колективного несвідомого як основи психологічного складу етносу. Особливості колективного несвідомого українців за О. Кульчицьким.

Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації. Структурні компоненти ментальності: емоційний (емотивний), когнитивний (вербальний), поведінковий (конативний). Особливості українького менталітету за М. Грушевським, М. Костомаровим, В. Липинським.

Психологічна сутність та зміст національного характеру. Психологічна структура національного характеру. Історичні умови та фактори-обставини (географічні, климатичні, соціально-політичні, економічні та ін) розвитку національного характеру. Д. Чижевський про риси українського характеру.

Психологічна сутність та зміст національної самосвідомості. Психологічна характеристика понять “національна ідея”, “національний патріотизм”. Психологічна сутність та зміст етнічної самосвідомості. Психологічні ознаки етнічної самосвідомості. Етнічна самоідентифікація. Етнічна самосвідомість як умова гармонізації та розвитку етносу.

Психологічна сутність та зміст маргинальності.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 9; 11; 14; 15; 16; 25.

Тема 4. Динамічні характеристики етносу.

Психологічна сутність та зміст національних почуттів. Психологічна характеристика видів національних почуттів. Психологія маніпуляцій національними почуттями. Націоналістична психологія її ознаки та характеристики. Етноцентризм як соціально-психологічне явище. Психологія етноцентризму. Етноцентризм національних меншин.

Проблема етнічної установки в етнопсихології. Структура та зміст етнічної установки. Емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти етнічної установки. Функції етнічних установок. Формування етнічних установок.

Поняття етнічного стереотипу та його зміст. Причини стереотипізації. Соціальні функції етнічних стереотипів. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки в етносі (ідентифікація, соціалізація, наслідування). Види етностереотипів: автостереотипи та гетеростереотипи. Формування етностереотипів. Явище “ефекту призми”. Етнічні стереотипи та засоби масової інформації.

Література:1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 9; 10; 14; 15; 16; 21; 25.

Тема 5. Етнічна культура та міжетнічні відносини.

Уявлення про звичаї етносів світу. Психологічні впливи народних звичаїв у процесі соціалізації особистості. Психологічні функції етнічної культури. Виміри культур, запропоновані Стефанами. Поняття „індивідуалістична” та „колективістична” культура, „аллоцентрична” та „ідіоцентрична” особистість (Тріандіс). Психологічні характеристики культур індивідуалізму та колективізму. Моральні норми як регулятори етнотипічної поведінки. Культури „вини” та культури „сорому” (Р. Бенедікт). Етнокультурна обумовленість проявів конформної поведінки.

Психологія етнічних конфліктів. Психологічна сутність етнічних конфліктів та умови їх виникнення. Форми етнічних конфліктів. Види етнічних конфліктів. Стадії етнічних конфліктів. Психологічні причини національних конфліктів. Етнічні та націоналістичні передсуди. Націоналістичні настрої. Аналіз причин етнічних конфліктів.

Література: 2; 3; 5; 6; 9; 11; 14; 19; 20; 22; 23; 24.

Література: 1; 2; 3; 4; 7; 8; 9; 10; 14; 16; 18; 21; 26.

Тема 2. Проблема етносу та націй в етнопсихології

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять: етнос, етнічна група, психологічні ознаки етносу, соціальні норми (цінності) етносу, психологічні норми (цінності) етносу, етнічні процеси, етнічна самосвідомість, нація, ознаки нації, національна ідентифікація.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття – 4 год.

1. Основні підходи до визначення поняття „етнос”, „етнічна група”.

2. Чинники формування специфічних психологічних ознак етносів.

3. Етногенез українського народу.

4. Етнічні та культурологічні характеристики української нації.

Література: 2;3; 4; 5; 6; 9; 12; 13; 17; 25.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психологічні характеристики етносу

Тема 3. Статичні характеристики етносу

Самостійна робота – 6 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): психологічний склад етносу, ментальність, національний характер, національна самосвідомість, національна ідея, національний патріотизм, етнічна самосвідомість, етнічна самоідентифікація, етнічна маргинальність та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття – 4 год.

1. Психологічний склад етносу. Структурні компоненти психологічного складу.

2. Ментальність. Структурні компоненти ментальності: емоційний (емотивний), когнитивний (вербальний), поведінковий (конативний).

3. Психологічна сутність, структура та зміст національного характеру.

4. Психологічна сутність, зміст та ознаки етнічної самосвідомості.

5. Етнічна самоідентифікація. Сутність та зміст етнічної маргинальності.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 9; 11; 14; 15; 16; 25.

Тема 4. Динамічні характеристики етносу

Самостійна робота – 6 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): національні почуття, види національних почуттів, націоналізм, етноцентризм, етнічна установка, функції етнічних установок, етнічний стереотип, функції етнічних стереотипів, автостереотипи, гетеростереотипи та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття - 4 год.

Психологічна сутність, зміст, види національних почуттів.

Етнічна установка: структура, зміст, функції, компоненти, формування.

Етнічний стереотип: поняття, зміст, функції, види, механізми формування.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 9; 10; 14; 15; 16; 21; 25.

Тема 5. Етнічна культура та міжетнічні відносини

Самостійна робота – 6 год.

Завдання:

1. Здійснити словникову роботу (занести до термінологічного словничка та вивчити зміст понять): культура, звичаєва культура, соціалізація особистості, функції етнічної культури, індивідуалістична культура, колективістична культура, аллоцентрична особистість, ідіоцентрична особистість, моральні норми, культури “вини”, культури “сорому” та ін. Підготуватися до словникової роботи в аудиторії.

2. Опрацювати лекційний матеріал за конспектом та підручником.

3. Підготуватися до семінарського заняття: проаналізувати та порівняти підходи запропонованих у списку літератури авторів до проблемних питань винесених для обговорення, законспектувати відповіді на поставлені запитання.

Семінарське заняття - 6 год.

(проводиться на території Національного музею

народної архітектури і побуту „Пирогове”)

1. Народні системи виховання як засіб формування психіки.

2. Універсальне та культуроспецифічне при визначенні понять психічної норми та патології особистості.

3. Народні психопрофілактичні та психогігієнічні засоби.

4. Психологічні проблеми відродження звичаєвої культури в Україні.

Література: 2; 3; 5; 6; 9; 11; 14; 19; 20; 22; 23; 24.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Здійснити аналіз визначених студентами проблемних питань з тем змістового модулю.

2. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Підручники, посібники:

1. Андреева Г. М. Социальная психология. – М., 2001.

2. Баронин А. С. Этническая психология. – Киев: Тандем, 2000.

3. Кукушин В.С., Столяренко Л. Д. Этнопсихология и этнопедагогика. – Ростов на/Дону: Феникс, 2000.

4. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія: Навч. посіб. – К. : МАУП, 2002.

5. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Тандем, 1997.

6. Нельга О.В. Теорія етносу. – К., 2000.

7. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. – К., 2003.

8. Пірен М. І. Основи етнопсихології. – К., 1998.

9. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2003.

10. Сухарев.А., Сухарев М.В. Психология народов и наций. – Д.: Стакер, 1997.

Монографії, збірники:

11. Бурлачук В. Традиція, ритуал, свято як система соціального відчування. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 2. – С. 147-159.

12. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т. / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського та ін. / П.С. Сохань (голова ред.кол.). – К. : Наук. думка, 1991.

13. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / Йосип Йосипович Брояк, Камелія Феліксівна Салівон, Владислав Федорович Верстюк. – Донецьк: БАО, 2008.

14. Гнатенко П.И. Национальная психология. – К., 2000.

15. Колмаков В. Ю. Семантика менталитета. // Современная психология. Хрестоматия. / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Мн., 2003. – С. 240-256.

16. Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб.: Питер, 1995.

17. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

18. Ольшанский Д.В. Психология больших групп в политике. Большие национально-этнические группы. // Современная психология. Хрестоматия. / Под общ. ред. А. Е. Тараса. – Мн., 2003. – С. 267-310.

19. Орбан Л.Е. Виховний потенціал етнічної психології. // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, 1996. – Вип. 1. – Ч. 2. – С. 3-16.

20. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціалізація особистості в контексті етнокультурної парадигми. // Етнос і культура. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – № 1. – С. 85-90.

21. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія великих стихійних груп і масових явищ: Навчально-методичний посібник. – Івано-Франківськ, 2005.

22. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціокультурні та етнопсихологічні особливості спілкування. // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 3-19.

23. Психология и культура. / Под ред. Д. Мацумото. – СПб.: Питер, 2003.

24. Соціально та індивідуально-психологічні чинники морального стану українського суспільства / Р. Зрайко, Л. Карп'юк // Соц. Психологія. – 2009. – № 4. – С. 55-64.

25. Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – К., 1997.

26. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – Мюнхен, 1993.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Охарактеризуйте етнопсихологію як галузь психологічної науки.

2. Місце етнопсихології в системі наукового знання.

3. Етнопсихологія та етнографія.

4. Етнопсихологія та антропологія.

5. Етнопсихологія та культурологія.

6. Етнопсихологія та фольклористика.

7. Предмет етнопсихології.

8. Історія розвитку етнопсихологічних знань.

9. Роль В. Гумбольта, М. Лацаруса, Х. Штейнталя, В. Вундта у започаткуванні етнопсихології.

10. Сучасні західні етнопсихологічні напрями і школи.

11. Основні напрями розвитку етнопсихології у працях вітчизняних дослідників.

12. Розвиток етнопсихологічних знань в Україні на сучасному етапі.

13. Методологічні основи та методи етнопсихології.

14. Функції етнопсихології.

15. Завдання етнопсихології.

16. Специфіка використання методів етнопсихології.

17. Основні підходи до визначення поняття „етнос”.

18. Історично-стадіальна типологія етнічних спільнот.

19. Поняття етносу в концепції етногенезу Л. Гумільова.

20. Поняття етносу і уявлення про сугестію Б. Поршнєва.

21. Вплив географічних, природничо-кліматичних та соціально-історичних факторів на формування специфічних етнічних ознак.

22. Психологічна характеристика етносу.

23. Соціальні норми (цінності) етносу.

24. Психологічні норми (цінності) етносу.

25. Етногенез українського народу.

26. Способи існування етносів.

27. Етнічні процеси.

28. Етнічна самосвідомість.

29. Соціально-психологічна сутність поняття „нація”.

30. Етнічні та культурологічні ознаки нації.

31. Національна ідентифікація.

32. Психологічні особливості етнонаціональної політики в Україні на сучасному етапі.

33. Стан мовної проблеми на початку ХХI ст.

34. Шляхи i форми відродження української культури.

35. Популяризація народних звичаїв – психологічна передумова утвердження їх як духовної самоцінності.

36. Психологічний склад етносу.

37. Структурні компоненти психологічного складу.

38. К. Юнг про архетипи колективного несвідомого як основи психологічного складу етносу.

39. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації.

40. Структурні компоненти ментальності.

41. Особливості українського менталітету за М. Грушевським, М. Костомаровим, В. Липинським.

42. Психологічна сутність та зміст національного характеру.

43. Психологічна структура національного характеру.

44. Історичні умови та фактори-обставини розвитку національного характеру.

45. Психологічна сутність та зміст національної самосвідомості.

46. Психологічна характеристика понять “національна ідея”, “національний патріотизм”.

47. Психологічна сутність та зміст етнічної самосвідомості.

48. Психологічні ознаки етнічної самосвідомості.

49. Етнічна самоідентифікація.

50. Етнічна самосвідомість як умова гармонізації та розвитку етносу.

51. Психологічна сутність та зміст маргинальності.

52. Психологічна сутність та зміст національних почуттів.

53. Психологічна характеристика видів національних почуттів.

54. Психологія маніпуляцій національними почуттями.

55. Націоналістична психологія її ознаки та характеристики.

56. Етноцентризм як соціально-психологічне явище.

57. Проблема етнічної установки в етнопсихології.

58. Структура та зміст етнічної установки.

59. Компоненти етнічної установки.

60. Функції етнічних установок.

61. Формування етнічних установок.

62. Поняття етнічного стереотипу та його зміст.

63. Причини стереотипізації.

64. Соціальні функції етнічних стереотипів.

65. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки в етносі.

66. Види етностереотипів.

67. Етнічні стереотипи та засоби масової інформації.

68. Психологічні впливи народних звичаїв у процесі соціалізації особистості.

69. Психологічні функції етнічної культури.

70. Моральні норми як регулятори етнотипічної поведінки.

71. Психологічна сутність етнічних конфліктів та умови їх виникнення.

72. Форми етнічних конфліктів.

73. Види етнічних конфліктів.

74. Стадії етнічних конфліктів.

75. Психологічні причини національних конфліктів.

ПСИХОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

Навчальна дисципліна „Психологія релігії” вивчає всі психологічні аспекти релігії як форми суспільної свідомості і ціннісно-орієнтаційної діяльності. Її значення полягає в тому, що вона дає уявлення про всі психічні прояви, сповнені релігійним змістом, пов’язані з релігійними впливами. Вивчення психології релігії сприятиме формуванню у студентів самостійних світоглядних позицій, науково-історичного мислення, здатності орієнтуватися в соціальному житті. Знання, вміння та навички, отримані в результаті її засвоєння, є необхідною складовою роботи практичного психолога з релігійними особистостями та релігійними організаціями.

Метою навчальної дисципліни є:

допомогти студентам в опануванні загальними уявленнями про психологічні причини та особливості зародження релігії;

сформувати у студентів розуміння психологічних особливостей різних релігійних догматичних систем, суть тієї чи іншої релігійної віри;

сформувати у студентів уявлення про взаємозв’язок, взаємовпливи між психікою людини і релігією.

У результаті вивчення дисципліни „Психологія релігії” студенти повинні

з н а т и:

психічні явища і психологічні впливи з релігійним змістом, основу яких становить віра в існування надприродних сил, від волі яких цілком залежить земне життя:

• ⇐ Назад
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8910
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• Далее ⇒