Нестандартний урок навчання грамоти

Курс

V семестр

Завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їхнього виконання

Опрацюйте конспект з теми: "Методика проведення різних типів уроків навчання грамоти". Зверніть увагу на класифікацію уроків на­вчання грамоти. Визначте загально дидактичні і спеціальні методичні вимоги, які ставляться до уроків навчання грамоти. 3"ясуйте структуру уроків. Розробіть конспекти різних типів уроків навчання грамоти: уроку читання з вивчення нових звуків - 1 конспект; уроку письма з вивчення нової літери - 1конспект; нестандартного уроку навчання грамоти - 1 конспект; уроку позакласного читання - 1 конспект.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РІЗНИХ ТИПІВ УРОКІВ

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки-письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання - уроки в добукварний, букварний і післябукварний періоди;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці - уроки ви­вчення нового звука і букви або навчання письма букви, великоі малої( ряд­кової), і уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається; особливий тип уроку — урок повторення і узагальнення, обов'язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого на­вчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми тощо;

в) наступність і перспективність уроку, його зв'язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність робо­ти над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру ма­теріалу і завдань навчання, доступність методики - її цікавий та ігровий ха­рактер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уро­ку; наявність зворотного зв'язку (від учнів - до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці ("вчити учитися"), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов'язкові також й інші дидактичні вимоги - науковість, доступність матеріалу тощо.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов'язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчите­ля про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, об­разне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати "мовне чуття", любов до рідної мови, до живо­го, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов'язково повинна ма­ти місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активі­зація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам'ять, драматизація тощо; часто ці види роботи переплітаються з іншими - зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом тощо;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повин­ні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу -підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і пи­сьма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття "читання" входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочита­ного; це можна сказати і про поняття "письмо");

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка — додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, пи­сьменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки заплано­ваного чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: "Звуки [р], [р'], позначення їх буквою "ер", тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт: читання учнями напам'ять віршів, скоромовок про вивчену букву, розгадування загадок, словниково-логічні вправи, розв'язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків, конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень, алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших тощо.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт: заучування напам'ять (загадки, прислів'я, скоромовки), ви­ділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків; спо­стереження за артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря); віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголо­сні звуки, то зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом ви­мовляння) означення звуків умовними значками (фішками): о, о', -, =; вправи на-впізнавання звуків у заданих учителем словах; самостійний добір уч­нями слів із звуками в різних позиціях; аналітичні і синтетичні вправи із зву­ками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

Ознайомлення з буквою.

Види робіт: алфавітна назва букви; демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз; ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки; друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт: складання складів, слів із букв розрізної азбуки демонст­раційного характеру та в індивідуальних касах; читання складових таблиць; читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі; читання слів у колон­ках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки); читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

5.Робота з підручником.

Види робіт: читання колонок слів за букварем; аналіз ілюстрацій; ро­бота з моделями слів, речень, їх аналіз; бесіда-аналіз на тему тексту; читання тексту вчителем (учнями); колективне (індивідуальне) читання —аналіз ре­чень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт: складання моделей складів, слів, речень за .ознакою, вка­заною учителем; читання-прогнозування; піктографічне читання; гра-мініатюра; складання речень з а малюнком (предметним, сюжетним); слов­никово-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; впізнавання літери за описом; утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до мо­делей складів слів, речень; складання розповіді (казки) про букву тощо.

7. Підсумок уроку.

Види робіт: алфавітне називання вказаних літер; читання прямих і обе­рнених складів із вивченою літерою; розгадування фонетичних задач; порі­вняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); аналітико-синтетичні вправи; гра; знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; пригадування вивченого напам'ять і т. ін.

Для того, щоб закласти в школярів елементарні основи читацької само­стійності, треба відповідно до їхніх вікових особливостей надавати переваги казкам та оповіданням, багатим на діалоги і повтори, пісенькам, іграм, вір­шам з яскравою і різнобарвною емоційною насиченістю. Важливо також ви­користовувати відповідні методи опрацювання: інсценізацію, хорову де­кламацію, заучування напам'ять віршованих рядків, діалогів, відгадування загадок, словесне і графічне малювання, постановку "живих" картинок, ігри, вільні висловлювання щодо прочитаного. Усе це не тільки засоби виховання інтересу до книжки, а й ефективні форми роботи з розвитку мовлення, мислення, збагачення життєвого досвіду вихованців.

Кожна зустріч школярів з дитячою книжкою повинна забезпечувати їм пізнання світу в усій його різноманітності, розвиток психічних процесів: ана­лізу, узагальнення, оцінок, кількісних, якісних часових, причинно-наслідкових зв'язків. Учитель має настільки знати своїх вихованців, щоб вча­сно переключати їх з пізнання навколишнього на пізнання себе, тобто своєрі­дне ведення діалогу учня з текстом, з книжкою, з автором. Тому важливим й актуальним завжди є питання добору навчальних матеріалів, які повинні ха­рактеризуватися різноманітною тематичною спрямованістю, жанровими, структурними особливостями, конструктивно-оформлювальними елементами з обов'язковим оглядом на гігієнічну відповідність та відповідність трьох зо­внішніх ознак змісту книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації на об­кладинці і в тексті). Це забезпечить умови для правильної організації позакласного читання, активізує діяльність учнів у світі книжок, звідки почина­ється їх самовиховання та індивідуальне духовне життя.

Структура занять з дитячою книжкою проста і доступна всім учителям.

1. Підготовка учнів до сприйняття на слух визначеного вчителем твору (книжки) (до 2 хв.).

Види робіт: вступне слово вчителя; розгляд предметно-сюжетного ма­люнка; робота з аплікацією; бесіда; перегляд одного-двох кадрів діафільму, слайдів тощо.

2. Виразне читання і перечитування твору вчителем (до 5 хв.).

3. Колективне відтворення прочитаного в деталях, картинах; роздуми над прослуханим (до 5 хв.).

4. Колективний розгляд книжки, в якій вміщено прочитаний твір, з ме­тою осмислення зовнішніх ознак сприйнятого на слух змісту (на обкладинці і в тексті) і знаходження в книжці тексту, з яким познайомилися (до 7 хв.).

5. Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками (до 2хв.).

Види порад: переглянути книжку; відшукати серед інших книжок ту, з якою познайомилися в класі; намалювати малюнок прослуханого твору; до­повнити книжкову виставку; серед книжок визначити ту, яка відповідає вка­заній ознаці;з групувати книжки за вказаною ознакою; переглянути одну книжку, але в різних виданнях тощо.

Робота з дитячою книжкою на підготовчому етапі (1 клас 4-річної по­чаткової школи) має свої особливості. Вони полягають у тому, що на кожно­му занятті вчитель знайомить учнів лише з однією книжкою, яка становить навчальний матеріал конкретного уроку. Відбір навчальних матеріалів здійс­нює сам учитель без залучення учнів до цієї роботи. Робота першокласників з дитячою художньою книжкою здійснюється в позаурочний час під наглядом учителя, вихователя групи продовженого дня, батьків, які допомагають своїм дітям вибрати ту чи іншу книжку за вказаною ознакою, згрупувати книжки на виставці, намалювати ілюстрацію до прослуханого в класі твору і з опо­рою на книжковий малюнок, розгляд прочитаної в класі книжки, переказати зміст прослуханого в класі твору з опорою на книжкову ілюстрацію, постави­ти "живі картинки" за прочитаною в класі книжкою (твором), відшукати в домашній бібліотеці улюблені книжки і принести їх в клас для колективного розгляду, знайти один і той же твір (книжку) в різних виданнях тощо.

При доборі навчальних матеріалів необхідно звернути увагу на формат книжки, її конструктивно-оформлювальну характеристику, на якість ілюстративно-графічного матеріалу, на реалізацію гігієнічних вимог щодо книжки, на доступність та усвідомленість учням тематичної спрямованості її змісту, обсяг книжки, який не має перевищувати 16 сторінок, а також обсяг тексту, який має складати 1-1,5 сторінки від загального обсягу книжки. Ілюс­тративний матеріал на сторінці книжки має займати близько 75% її площі і бути чітким, кольоровим.

При ознайомленні дітей з твором читання вчителя має бути близьке до його розмовного мовлення за темпом, інтонацією, гучністю. Під час читання книжки не рекомендується ходити по класу, давати зауваження учням, де­монструвати книжку або її малюнки. Книжка розглядається лише після її прочитування. Рекомендується дотримуватися й структури уроку, оскільки саме така послідовність структурних компонентів дає можливість методично грамотно реалізувати зміст основних методів, які використовуються на позакласному читанні: читання-розгляд, читання-слухання, а також закладає основи формування правильного типу читацької діяльності учнів. Творчість учителя повинна проявлятися в змістовному наповненні кожного структур­ного компоненту уроку: від добору навчального матеріалу до визначення ви­дів, форм, засобів реалізації мети роботи.

Приклади конспектів уроків

Урок читання

Тема. Звуки [л],| л'|, позначення їх буквою "ел".

Мета. 0знайомлення дітей з новою буквою «ел» та її звуковими значення­ми; закріплювання уміння розрізняти функціональне значення звука і букви; вчити читати слова з новою буквою. Розвивати мовлення, увагу, спостереж­ливість, мислення учнів.

Виховувати у дітей потребу дотримуватися правил особистої гігієни.

Обладнання. Предметні малюнки, рухома таблиця і записи складів на дошці, каса розрізних букв, фішки, зразок друкованої букви.

План-конспект

І. Організаційна частина.

- Ось дзвінок сигнал подав — до роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо, а урок свій починаймо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Який звук ми вивчали на попередньому уроці?

- Назвіть слова, у яких чується цей звук на початку, в середині, в кінці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

- Сьогодні ми ознайомимося з новою буквою, а якою - дізнаєтесь, ко­ли відгадаєте загадку.

Я руда, низького росту, хитра я і довгохвоста. На курей я вельми ласа. — В них таке смачненьке м'ясо... Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене... (лисиця).

- Отже, ми з вами вивчимо звуки [л], [л‘] і букву, яка їх позначає на письмі. Якщо ми це засвоїмо, то перегорнемо наступну сторінку букваря і знатимемо більше і краще.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

а) Виділення звуків [л], [л‘] з вивченого раніше вірша.

Літом ластівка літає,

Ластів'ят малих навчає:

"Не лінуйтесь, ластів'ята,

Вчиться літечком літати,

Бо, як літо відлітує,

Ми за море помандруєм ".

(Діти промовляють вірш вслід за вчителем і відзначають найбільш поширені в ньому звуки, відносять їх до приголосних, зіставляють артикуляцію твердого і м'якого звуків).

б) Виділення звуків [л], [л']з і слів "стіл", "мило", "лялька" (предметні малюнки на сторінці букваря), звуковий аналіз цих слів з опорою на схеми.

- До голосних чи приголосних віднесемо даний звук?

- Визначте спосіб позначення звука [л] фішкою (-).

- Визначте спосіб позначення фішкою звука [л‘] (-).

в) Розпізнавання звуків у словах: малий, лівий, сосни, легенда, літо, мило, Леонід, зелений, стіл, зірка.

(З метою підсилення слухової уваги і загострення фонематичного слу­ху вчитель може включити слова, у яких дані звуки відсутні).

г) Порівняння звуків у словах "лопата" і "Льоня" (твердий і м'який).

д) Самостійний добір учнями слів з [л], [л'], визначення місця звука у дібраному слові.

- Назвіть квіти, у назвах яких є звуки [л], [л']. (Лілія, волошка, фіалка, гладіолус, кали, лотос, сальвія, флокси).

- У якій позиції знаходиться звук [л],[ л'] у слові?

е) Заучування чистомовки:

Ла-ла-ла - молоко (пила)

Ло-ло-ло — їдемо в (село)

Лу-лу-лу — купили ми (пилу)

Ли-ли-ли - липку (полили)

Лі-лі-лі—рученьки (малі)

є) Аналітико-синтетичні вправи зі звуками [л],[ л']:

- Утворіть склади з поданих звуків:

[л], [а] -ла,

[л‘], [і] -лі,

[л], [е] -ле,

[л‘], [о] -льо,

[л], [у] -лу.

- Утворені склади відкриті чи закриті? Обгрунтуйте свою думку.

3. Ознайомлення з буквою "ел".

- Розгляньте букву "ел" (демонструється буква і предметні малюнки, читається вірш:

То не ляпка-закаляпка, не карлючка на листку. Буква "ел" зігнула лап­ку, наче кішечка, м'яку.

Друкування букви в зошитах за зразком та за показом вчителя на дошці (перед цим - викладання букви на парті з шнура).

- Порівняйте малу й велику букви. Чим вони відрізняються?( Лише розміром).

- А зараз знайдемо місце літери в касі розрізних букв.

4.Фізкультхвилинка.

Я малюю зайчика для вас.

Раз. (Колові рухи руками над головою).

Це у нього, бачте, голова.

Два. (Руки кладуть на голови).

Це у нього вуха догори.

Три. (Руки вгору, до вух).

Це стирчить у нього хвостик сірий.

Чотири. (Оберти тулуба ліворуч, праворуч).

Це очиці весело горять.

П'ять. (Прикладають руки до очей).

Ротик, зубки - хай морквинку їсть.

Шість. (Наслідують жування моркви).

Шубка тепла, хутряна на нім.

Сім. (Погладжують руки, боки, плечі).

Ніжки довгі, щоб гасав він лісом.

Вісім. ( Підскакують на місці).

Ще навколо посаджу дерев я.

Дев 'ять. (Садять дерева, притоптують ямки).

І хай сонце сяє з піднебесся.

Десять. (Піднімаються на носках, руки вгору).

IV. Вправи з читання на закріплення вивченого.

1. Робота з рухомою таблицею складів (утворення та читання складів ла, лу, лє, ли, лі).

2. Читання слів в аналітико-синтетичній формі.

НІ СЛА ВІ

СЛИ ВА Л

НА СЛО ВА

ЛІ

3. Читання слів на картках, які пропонує Барвінок (ла, лу, ло, ли).

4. Утворення і читання слів з розрізнених складів (малі, ловили)( у формі гри).

5. Читання слів у колонках.

- Прочитайте слова (Ліна, Ніла, Алла, мила, налила, вилила, вал, лама).

- Прочитайте слова, у яких буква "ел" стоїть в кінці слова.

- У яких словах ця буква в середині слова, на початку?

- Прочитайте слова - імена людей.

6. Удосконалення вмінь робити звуко-буквений аналіз слів: слива, Леся, осел.

7. Вправа на удосконалення аналітико-синтетичних умінь:

- Викладіть біля дошки з розрізної азбуки слово: мала. Поміняйте міс­цями склади, щоб утворилося слово - назва тварини (лама).

8. Динамічна пауза.

- Опустіть руки під парту, потрусіть ними, покладіть на коліна, поси­дьте із заплющеними очима.

9. Робота з текстом та ілюстрацією до нього.

- Що зображено на малюнку?

- Що роблять дівчатка?

Читання тексту вчителем (учні підбирають потрібні слова). Колективне читання речень.

- Для чого дівчатка мили ляльку?

- Що робила Алла? Ніна?

- Потрібно старатися, щоб не лише наші іграшки, а й ми завжди були чистими, охайними. А що для цього треба робити? (Бесіда).

10. Робота з ілюстрацією, читання слів і тексту.

- Що зображено на малюнку?

- Що роблять діти? Як називається гра?

Читання слів у колонці з орієнтацією на виділені склади: лови, ловили, наловили.

11. Читання тексту. Робота над образністю мовлення.

V. Підсумок уроку.

- Ось ми з вами збагатили свої знання ще на 2 звуки і 1 букву. (Учні розглядають лінійку вивчених літер).

- З якою буквою сьогодні ознайомились?

- Який звук позначає буква "ел" у слові "лінія"? "лови"?

- Знайдіть у букварі слова, в яких ця буква позначає твердий звук, звук [л].

- Прочитайте ланцюжок букв: а, й, і ,о , у, в , л, м, н .

- Назвіть букви, що позначають при вимові голосні звуки. Якими бук­вами на письмі позначаються приголосні звуки? Наведіть приклади слів з приголосними: [н'], [м’], [м], [в]; з голосними: [а] — в односкладовому слові, [й] — у 2-складовому слові...

- Виконайте завдання:

По дорозі зайчик біг,

Він склади в торбинці ніс

Розв 'язалися шнурки

І розсипались склади

Я склади ці узяла

Своїм діткам принесла

Допоможемо зайчаті

Ці склади в слова зібрати?

(Ли, мо, ни; ма, ла; ма, ли, на; мі, ли, на; ми, ло; лі, на; ла, ни).

Гра "Юні поети".

- А зараз, діти, я буду читати вам вірш, а ви будете добирати слова із звуками [л], [л’] за змістом речень

- Має Галя добру звичку класти книжку на ( поличку)

- Я поклала спати кішку у м 'яке дитяче (ліжко)

- Я недавно кремом білим замастив новенький ( килим)

- Досить гратися, Андрійку, поклади на стіл (лінійку)

- Шафу двері, чобіток ремонтує (молоток)

- До землі зігнулась гілочка, як по ній пробігла (білочка)

- На уроці всі працювали добре. Порадували своїми відпові­дями…

Урок письма

Тема. Рядкова буква "ел".

Мета. Вчити правильно писати малу букву "ел", проводити звуковий аналіз слів Розвивати спостережливість, мислення, мовлення дітей, фоне­матичний слух. Виховувати любов і повагу до рідної мови.

Обладнання. Зошит з друкованою основою, кольорові олівці, плакат "Правильно сиди під час письма", зразок букви "ел" у графічній сітці, збіль­шеній у 20 разів, фішки

План-конспект

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Яку букву ми вивчали на уроці читання?

- Які звуки вона позначає1?

- Назвіть слова, де б ці звуки знаходились на початку, в середині, в кін­ці слова?

Звуковий диктант

- Позначте названі мною звуки відповідними буквами, запишіть їх у зошиті (м, н, в)

ПІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми ознайомимося з рукописною буквою "ел", навчимося її писати, а для цього потрібно уважно слухати і старанно працювати

2. Робота з малюнком і схемами.

- Розгляньте малюнок . Що на ньому зображено? (Лебедя, лілія, озеро)

- Яким вже відомим вам словом можна замінити слово "лебідь'' (Він)

- Хто з вас бачив лебедя? Де саме?

- Які бувають лебеді? (Білі і чорні)

- Перед лебедем видно якусь квітку. Як вона називається? (Латаття, во­дяна лілія)

- До якої зі схем відноситься слово "лебідь"? А "лілія"?

- Позначте у слові "лебідь" склади (проспівування) Скільки їх? А у слові "лілія"? Скільки у цьому слові звуків [л’]? (Два)

3. Впізнавання звуків з визначенням місця звучання.

Скоромовка

(Попереднє завдання - назвати, скільки слів з звуками [л],[ л'].)

Мала з села вола вела

В село віл малу вів

- Які слова запам 'ятали?

- У яких словах [л] знаходиться на початку?

- Чи є у скоромовці слова з звуком [л']?

- Ще раз послухайте скоромовку і скажіть, чим відрізняються слова: села - вела, віл - вів ?

4. Показ зразка рукописної букви "ел", аналіз її будови.

- З яких елементів складається мала рукописна буква "ел"? (3 переднього плавного елемента та прямої похилої лінії з заокругленням внизу)

5. Засвоєння конфігурації букви "ел".

а) Показ написання на дошці з поясненням послідовності зображення елементів

- Починаємо писати трохи вище нижньої рядкової лінії, заокруглюємо праворуч, торкаючись нижньої рядкової й ведемо вгору до верхньої рядкової лінії Не відриваючи руки, пишемо пряму похилу (спочатку ведемо по вже написаному) із заокругленням внизу (Пишеться на рахунок "раз - і, два - і" )

б) "Письмо" букви "ел" у повітрі

в) Аналіз зразка букви в зошиті з поясненням

6. Фізкультхвилинка.

а) Вправа для рук

- Пригадайте, як махає крилами лебідь, коли летить спочатку повільно, потім все швидше Лебідь сідає на воду, пізніше струшує воду з крил

б) Виконання фізичних вправ під музичний супровід.

7 Вправи з письма:

а) За пунктирними зразками у прописах,

б) Написання букви до середини рядка, взаємоперевірка, написання до кінця рядка,

в) Письмо лі - безвідривно

г) - Назвіть слова, у яких є склади лі - (літо, ліс), ла - (Лапа, школа).

ґ) звуко-буквений аналіз слова лимон, побудова схеми з допомогою фішок; викладання з букв азбуки;

д) робота над буквосполученням лу.

- Які елементи однакові? (Другий елемент ел і перший - у). Різні? (Два інші елементи).

- Напишіть рядок буквосполучень лу.

є) звуковий аналіз слова лимон з наступним записом за зразком.

8. Добір слів з звуками [л], [л'|, які відповідають на питання "що ро­бити?" Складання з одним із слів речення.(Ліпити, боліти, жаліти...)

9. Розфарбування малюнка у зошиті.

IV. Підсумок уроку.

З'ясовується, хто найкраще написав букву "ел", демонструються і сло­весно оцінюються кращі роботи.

- Яку букву навчилися сьогодні писати? З яких елементів вона склада­ється?

- Прочитайте склади, записані на дошці: ла, лу, лі, ло. Складіть з ними слова (Лампа, палуба, літо, лоток, колосок...)

Нестандартний урок навчання грамоти

Тема. М'які та тверді приголосні. Умовне позначення м'яких та твердих приголосних.

Мета. На основі зіставлення парних звуків за артикуляційними та аку­стичними ознаками навчати школярів розрізняти тверді і м'які приголосні, виділяти їх з певних позицій у словах. Із дітьми групи С-3 удосконалювати вміння ділити слова на склади, визначати наголос; групи С-2 — читати скла­дами і словами; С-1 - цілими словами.

Обладнання. Фішки для звукового аналізу слів, предметні малюнки, платівка "Звуки лісу", диференційовані завдання для груп С-2 і С-1, загадки, картки для розвитку поля зору. Слайди осіннього лісу; листочки різних дерев, перфокарти, малюнок кошика з прорізами.

План-конспект

І. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей.

- Діти, сьогодні на уроці на вас чекає цікава і складна робота. Ви діз­наєтесь більше про приголосні звуки, помандруєте до осіннього лісу, зу­стрінетеся з його мешканцями (класовод вмикає діапроектор, змінює кадри,

група С-1 зачитує з індивідуальних карток чи з дошки рядки вірша):

1 учень: Висне небо синє, синє та не те.

2 учень: Світить та не гріє сонце золоте.

3 учень: Темная діброва стихла і мовчить.

4 учень: Листя пожовтіле з дерева летить.

(Учитель продовжує розповідь і звертає увагу на різнобарвне листя, яке лежить у нього на столі. Він бере листочки, проносить між рядами і пропонує дітям вдихнути аромат опалого листя, на видих сказати: "А-а-а..." ; уявити собі вітра пустуна (показує малюнок), який згинає віти дерев, зриває листочки і сказати, як дме вітер? "Ф-ф-ф...", а листочки падають і шелестять, ніби розмовляють один з одним: а як вони розмовляють? "Ш-ш-ш...")

2. Бесіда.

- З яких дерев вітер обірвав листочки? (Відповіді учнів).

- Як ви гадаєте, хто ще крім дерев, вітра-пустуна, живе у лісі? (Дикі тварини, птахи.)

- Дуже добре, що ви змогли так багато назвати їх. Можливо, дехто і бачив їх, хоча б одного? Бо вони дуже обережні. Не кожен може їх побачити, а тільки той, хто тихенько ходить лісом, дивиться, не кричить, "не лякає їх, і той, хто знає загадки про лісових мешканців. І в нашому лісі живуть тварини, але вони заховалися за деревами (Прикріплює на дошці малюнки дерева і трафарети звірів. Малюнки повернені до дошки. При відгадуванні поверта­ють зображенням до дітей), а знайти їх зможе тільки той, хто відгадає загад­ку. Загадку читають учні групи С-1.

Темно-бурий вайлуватий,

Любить мед, а взимку спати,

Він живе в густому лісі,

Рве малину на узліссі.

3. Диференційована робота над загадками і чистомовками.

- Хто ж відгадав загадку? - звертається вчитель до групи С-3.

- А як ви думаєте, наприклад, Юра?(група С-2), Оля? (група-С-І). Отже, всі вважають, що це ведмідь. Прочитайте це слово хором (група С-3). Покли­чте його до себе. (Ве-дме-ди-ку), а коли це не маленький ведмедик, а дорослий, то як його покличете? (Ве-дме-дю).

-Xто може сказати (група С-2), скільки складів у першому та другому слові? А тепер вимовте ці слова так, щоб визначити наголос. На якому складі він буде?

- Може хтось знає? (група С-1). Що означає слово ведмедик? (вед - ві­дати, знати; медик - мед, а разом - той, хто знає, де є мед).

- Хто може сказати (до всіх), що ще любить ведмедик крім меду? Да­вайте покажемо, як ведмедик ласує медком. (Діти облизують верхню і ниж­ню губу язичком. В права для розвитку рухливості язика).

Далі пропонується дітям (С-2, С-1) прочитати інші загадки і чистомовки. Група С-3 повторює за ними. Вправляються у вимові чистомовок спочатку повільно, швидко, голосно, тихо, без звуку, тільки губами. С - 1. Не кішка, а мишей ловить. Хто це? (Сова) С-2, С-3. - ва-ва-ва, на сучку сидить сова.

С-3. - покличте сову, визначте кількість складів, наголос. Усі разом повторюють чистомовки.

С- 3 то це в лісі під листочком За ніч виріс швидко? В кого є одна нога. Шапку здаля видно? (Гриб). С-2. Би-би-би,н а пеньку ростуть гриби.

Учитель показує малюнок із зображенням грибів, а дітей запитує про те, як називаються ті гриби, що ростуть на пеньку. А як називаються ось ці гриби (маслюки, підберезовики, підосиновики, білі).

- А що це за гриби (лисички)? Чому їх так називають? Зіставляють із малюнком у Букварі (всі хором вивчають віршик-скоромовку).

Три лисички,

три сестрички,

Миють лапки, миють личка.

Не виводить тато-лис їх немитими у ліс.

Школяр (С-3) зачитує ще одну загадку:

З дерева на дерево стрибає,

Горішки та гриби збирає.

(Білочка).

4. Робота над діалогом, інсценізацією.

Учитель пропонує вихованцям уявити, що вони зустріли в лісі білочку. Про що б вони її запитали? Після відповідей розігрується сценка-діалог між білочкою та дітьми, (загадку записано на дошці, спочатку її інсценізує група С-1, потім С-2. далі С-3).

5. Диференційовані завдання для всіх груп.

Підводячи учнів до виконання нового завдання, учитель говорить, що вони дуже добре відгадували загадки, знайшли тварин, які ховались за дере­вами, але є звірі, які сховались за пеньком. Що то за звірі, вони дізнаються, коли попрацюють з картками.

Для дітей групиС-3 предмети розташовані близько до пенька; для гру­пи С-2 - по діагоналі і трохи далі; для С-1 - далі від зеленої точки і їх більше за кількістю.

Діти дивляться на пеньок і називають тварин, які за ним знаходяться. Учитель нагадує, що дивитись потрібно тільки на пеньок і намагатись поба­чити тварин, що сховалися за ним.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒