Тема 9. Основні методи державного регулювання економіки
Навіть у системі “вільного ринку” не можна обійтися без держави. Вона бере на себе функції, що не може здійснити сам ринок. Це принаймні три функції:
1) забезпечення економіки потрібною кількістю грошей;
2) регулювання так званих “зовнішніх” (або побічних) ефектів;
3) задоволення потреб у “колективних благах” (або в “суспільних товарах”).
У західних підручниках, як правило, виділяються такітри глобальні функції держави: ефективність, стабільність, справедливість.Державне регулювання здійснюється через:
1. Правові регулятори. Значення тут має правова основа підприємництва.
2. Адміністративні регулятори. Вимагають обережного застосування.
3. Економічні регулятори - основні.
Мета економічної політики держави полягає у створенні і підтримці умов стабільності, урівноваженості економічної ситуації. Такий підхід дістав назву стабілізаційної політики. Він характерний для ситуації кризи, спаду, коли необхідно досягнути керованості й рівноваги в економіці.
Для країн з соціально орієнтованою ринковою економікою характерне висування на перший план соціальної мети державної економічної політики.
Регулювання державою економічного й соціального життя суспільства являє собою сукупність певних дій, спрямованих на прискорення або гальмування, стимулювання або блокування розвитку тих чи інших процесів у бажаному напрямку.
Господарський механізм - це конкретні форми організації суспільного виробництва, сукупність організаційно-економічних і господарських зв'язків суб'єктів суспільного виробництва, форм і методів управління ним.
Основними напрямками діяльності держави є антикризова, антициклічна, антиінфляційна політика, стимулювання зростання економіки, раціоналізація розміщення продуктивних сил, підтримка дрібного і середнього бізнесу, регулювання зайнятості і безробіття, контроль експорту-імпорту, контроль навколишнього середовища, рівня й динаміки цін, а також регулювання конкуренції й монополізації.
Фінанси - це система економічних відносин, що склалася в суспільстві у формуванні й використанні фондів коштів на основі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту й національного доходу.
Функції фінансів - це специфічний спосіб вираження притаманних фінансам властивостей.
Розподільча функція - це активна участь у розподілі й перерозподілі ВВП та національного доходу між учасниками суспільного виробництва, галузями господарства, регіонами, сферою матеріального виробництва і соціально-культурною сферою.
Контрольна функція полягає в контролі з боку суспільства за виробництвом, розподілом і обігом економічного продукту.
Фінансова система держави - це система форм і методів утворення, розподілу й використання фондів коштів держави та господарюючих суб'єктів.
Основною ланкою економічного регулювання економіки в системі державних фінансів є державний бюджет.
Державний бюджет - це найбільший централізований грошовий фонд, який перебуває у розпорядженні уряду. Він відображає грошові відносини, що складаються у держави з юридичними й фізичними особами з приводу перерозподілу національного доходу у зв'язку з утворенням і використанням коштів для фінансування господарства, здійснення соціальної політики, розвитку нації, культури, освіти, забезпечення оборони країни й управління суспільством.
Сутність бюджету реалізується через йогофункції: розподільчу й контрольну.
Розподільча - означає концентрацію коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальнодержавних потреб.Контрольна полягає в тому, що бюджет об'єктивно через формування й використання фонду коштів держави відображає економічні процеси, що відбуваються у структурних ланках економіки.
Державний бюджет балансується за доходами і видатками.
Доходи - економічні відносини держави з підприємствами, організаціями і громадянами у процесі формування бюджетного фонду країни.Видатки - це економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом фонду коштів держави та його використанням на потреби господарства і на виконання функцій держави.
Державний борг - це загальний розмір заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів (мінус бюджетні лишки). Розрізняютьвнутрішній ізовнішній державний борг.
Внутрішній державний борг - це заборгованість держави громадянам, фірмам та установам даної країни, що є держателями цінних паперів, випущених її урядом.
Зовнішній борг - заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам та установам.
Фіскальна політика держави, що називається також фінансовою та фінансово-бюджетною, поширює свою чинність на основні елементи державної казни (фіску). Вона безпосередньо пов'язана з державним бюджетом, податками, державними грошовими доходами і видатками. В умовах ринкової економіки - це стрижнева частина державної економічної політики. Фіскальна політика об'єднує в собі такі значні види, форми фінансової політики, як бюджетна, податкова, політика доходів і видатків.
Фіскальна політика поширюється на мобілізацію, залучення необхідних державі коштів, їхній розподіл, забезпечення застосування цих коштів за призначенням.
Одне з найважливіших завдань фіскальної політики полягає в пошуку джерел та способів формування централізованих державних грошових фондів, коштів, які дозволять реалізувати мету економічної політики.
Інструменти фіскальної політики використовуються державою, щоб впливати на сукупний попит і пропонування, сприяти стабілізації економічної ситуації, проводити антициклічні заходи.
Бюджетна політика держави як частина фіскальної політики орієнтується в основному на досягнення урівноваженого бюджету, збалансованого за державними доходами і видатками протягом усього бюджетного періоду.
Найчастіше завданням державної бюджетної політики стає подолання бюджетних дефіцитів, що досягають критичного рівня.
Бюджетні дефіцити в межах 5% загального обсягу державного бюджету і до 1-2% валового внутрішнього продукту не вважаються небезпечними.
Податкова політика - частина фіскальної економічної політики, що проявляється у встановленні видів податків, об’єктів оподаткування, податкових ставок, умов стягнення податків, податкових пільг.
Починаючи з 1992 року Україна приймає власний національний бюджет. Однією з умов надання позик МВФ є мінімальний бюджетний дефіцит, яку Україна намагається виконувати.
Питання для самоконтролю
1. Необхідність і сутність державного регулювання економіки. Основні напрямки регулювання.
2. Фінанси суспільства і їх функції. Система фінансів.
3. Державний бюджет. Державний борг.
4. Податкова система. Податки, їх види і функції.