Quot;Визначення типу соціальної дезадаптації

на основі застосування методик вивчення особистості"

Студенти об'єднуються в групи по 4 особи. Один бере на себе роль підлітка з певним типом девіантної поведінки. Тип девіантної поведін­ки попередньо узгоджується з викладачем. Другий студент виступає в ролі психолога. Двоє інших — спостерігачі (один фіксує дії "підлітка", другий — "психолога").

Протягом 10—15 хв відбувається рольова гра "Обстеження психо­логом підлітка з девіантною поведінкою". Студент, який виконує роль психолога, має запропонувати обрані ним методики, а студент у ролі підлітка — відповідати за цими методиками так, як це робив би девіант відповідного типу. Тим часом спостерігачі оцінюють поведінку "пси­холога" і "підлітка", заповнюючи "Листок оцінювання".

Листок оцінювання дійстудента в ролі підлітка

 

„ !".,"'. Оцінка Параметри оцінювання Конкретні приклали ..___ „
Висловлювання в ході експериментальної бесіди реакція на ситуацію обстеження відповіді на запитання особливості мови    
Невербальні прояви    
Виконання експериментальних завдань 1. 2. 3.    
Реакція на успіх, неуспіх та на заохочення    
Ступінь задоволення від спілкування з психологом    
Тип дезадаптації    

Методичні рекомендації для проведення занять у формі тренінгу

Листок оцінювання діяльності "психолога" в ході обстеження дитини

] Приклади і 0цінка

Параметри оцінювання конкретних дій (0—9)

' або їхня кількість ,

Експериментальна бесіда

1. Встановлення контакту з дитиною

2. План бесіди (теми)

3. Запитання

закриті відкриті прямі непрямі

4. Емоційний фон

5. Оцінкові судження

6. Вказівки, повчання______________________________________________

Застосування методик 1.

2.

Наявність схеми спостереження _____________

Запит додаткової інформації

1. Від матері, батька

2. Аналіз документації

3. У вчителя 4....

І___________

Виховний ефект бесіди з дитиною ^_______ ___

Тип дезадаптації_________________________________________________________

Після закінчення рольової гри кожна група звітує в такій послідов­ності:

студент, який виконував роль психолога, визначає тип соціальної

дезадаптації;

спостерігач, який оцінював його поведінку, надає свою оцінку, ко­ристуючись "Листком оцінювання";

... 451....


І


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ


Методичні рекомендації для проведення занять у формі тренінгу


 


спостерігач, який оцінював "підлітка", також оцінює дії "підлітка" з використанням листка;

студент, який виконував роль "девіантного підлітка", повідомляє, який тип девіантної поведінки він представляв, і коментує свої слова і дії.

Робота в малих групах

"Складання висновку психологічного обстеження

та психолого-педагогічної характеристики"

Студенти об'єднуються в групи по 3—4 особи. Викладач дає кож­ній групі аркуш з описом поведінки девіантного підлітка. Група має висунути припущення щодо типу його соціальної дезадаптації, склас­ти план обстеження цього підлітка, запропонувати методики, які до­цільно використати, і прогнозує очікувані результати за цією методи­кою відповідно до типу соціальної дезадаптації, який вона визначила. На підставі цих уявних результатів група має скласти висновок психо­логічного обстеження та психолого-педагогічну характеристику обсте­жуваного. Результати роботи студенти оформлюють на свій розсуд на трьох великих аркушах: план обстеження з зазначенням методик, висновок, характеристика. Після закінчення роботи кожна група пред­ставляє свої результати, відбувається колективне обговорення, в ході якого викладач звертає увагу на елементи, що їх не вистачає, а також вносить корективи у разі хибних підходів у виконанні завдання.

Після цього викладач пропонує стандартну схему складання вис­новку психологічного обстеження та психолого-педагогічної характе­ристики і підкреслює необхідність дотримання стандарту для того, щоб обстеження було повноцінним.

Організаційні моменти виконання практичних завдань під час проходження практики

Обстеження дітей з девіантного поведінкою є обов'язковою скла­довою проходження практики. Методики, що використовують для визначення типу соціальної дезадаптації, значною мірою залежать від місця проходження практики, віку дітей тощо. Проте неодмінною складовою є оформлення результатів у вигляді висновків психологіч­ного обстеження та психолого-педагогічної характеристики.


Слід підкреслити, що, зважаючи на навчальний характер психоло­гічного обстеження, ці документи можуть бути передані лише психо­логові установи, у якій студент проходить практику, або викладачам навчального закладу, де навчається студент. Категорично забороня­ється передавати їх будь-яким іншим особам.

Зразок звіту про практику наведено в Додатках, с. 491.

Сценарій заняття до розділу 7

1. Повторення навчального матеріалу попереднього заняття,
перевірка виконання домашнього завдання.

2. Ознайомлення з планом заняття.

3. Актуалізація проблеми "Які різновиди заходів застосовує сус­пільство з метою корекції девіантної поведінки".

4. Групова дискусія "Як допомогти дитині з девіантного поведін­кою".

5. Міні-лекція "Різновиди допомоги особам з девіантного поведін­кою".

 

6. Вправа "Визначення різновидів психокорекційних заходів від­повідно до типу соціальної дезадаптації".

7. Спрямований самоаналіз "Мої стосунки з батьками".

8. Міні-лекція "Базові соціальні потреби дитини".

9. Мозковий штурм "Послання дитини батькам".

10. Запитання і список літератури для проведення семінарського заняття.

Опис вправ і технік__________

Перевірка виконання домашнього завдання

Перевірка домашнього завдання відбувається у формі обговорення в групі за системою багатостороннього оцінювання.

Робота кожного студента оцінюється за такими параметрами; відповідність висновку типові соціальної дезадаптації;


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

відповідність оформлення висновку вимогам до схеми складання висновку;

відповідність застосованих методик тим особистісним властиво­стям, що зазначені у висновку;

відповідність застосованих методик віку обстежуваного;

правильність опрацювання результатів, отриманих за методиками;

правильність оформлення психолого-педагогічної характеристики.

Групова дискусія "Як допомогти дитині з девіантною поведінкою"

Студенти об'єднуються в групи по 3—4 особи й обговорюють пи­тання дискусії. Після обговорення висновки своєї роботи узагальню­ють в таблиці:


Методичні рекомендації для проведення занять у формі тренінгу

Спрямований самоаналіз "Мої стосунки з батьками"

Студенти мають у вільній формі написати невеликий твір на тему "Мої стосунки з батьками: наскільки батьки мене розуміли". Викладач пропонує згадати не тільки свої емоційні враження, а й події, що від­булися, інші обставини, які відображають стосунки з батьками. Після цього викладач дає таку інструкцію:

г
Оцінка (0—9)

1.Знайдіть у вашому тексті фрази, де згадується про заохочення, які застосо­вували ваші батьки з метою виховання. Підкресліть ці фрази. Якщо таких фраз немає, згадайте зараз і запишіть, як батьки вас заохочували, тобто як батьки давали вам зрозуміти, що вони задоволені вашою поведінкою.

2. Зробіть те саме стосовно покарань.

3. Підготуйте для роботи таку табличку:

Виховні дії батьків


 


п- і■ л.ч гг : Фахівці Різновид ■ Завдання, . Форми й методи, і Контингент , 1, . ..„ . (психолог,допомоги ; що вирішується ■ які застосовуються 1 (вік, тип дезадаптації) ■ . ; вчитель,...)
         
         
         

Заохочення 1.

2.

Покарання 1.

2.


 


Вправа "Визначення різновидів

психокорекційних заходів відповідно до типу

соціальної дезадаптації"

Викладач пропонує студентам описати у вигляді життєвої історії, як, на їхню думку, належить здійснювати психокорекцію соціально дезадаптованої поведінки підлітка. Тип соціальної дезадаптації, який треба описати, викладач призначає кожному студенту окремо на свій розсуд. Після того як студенти закінчили писати, кожен по черзі зачи­тує створену життєву історію, всі разом оцінюють, наскільки правиль­но були вибрані психокорекційні заходи відповідно до типу соціальної дезадаптації.


У графі "Виховні дії батьків" занесіть під номерами виховні дії, ранжуючи за­охочення за ступенем бажаності (від більшого до меншого), а покарання — за ступенем вразливості. Якщо покарання мали вигляд погроз, які навіть не реалізовувалися, все одно слід їх занотувати і проранжирувати за ступенем вашого негативного сприйняття. У графі "Оцінка" слід зазначити, як часто це відбувалося (чим вищий бал, тим

частіше).

Що стосується заохочень, то додайте такі, які для вас були б бажаними, але ви так і не дочекалися від батьків їх здійснення (у графі "Оцінка" зазна­чити 0).

Після закінчення цієї роботи викладач пропонує письмово проана­лізувати: а) першу емоційну реакцію на це завдання; б) наскільки час­то відбувалися ті чи інші виховні дії; в) чого було більше; г) наскільки відповідали очікування заохоченням; ґ) які відчуття викликав проведе­ний самоаналіз.


 




 


Ш


 

І


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

Далі відбувається обмін думками, пов'язаними з виконаною робо­тою.

Мозковийштурм "Послання дитини батькам"

Викладач пропонує студентам провести мозковий штурм, згадав­ши себе в дитинстві, та висловити побажання і вимоги до батьків щодо їх поводження з дітьми. Слід підкреслити, що вони мають стосуватися загального стилю поведінки й атмосфери в спілкуванні, а не задово­лення конкретних бажань на зразок "купити велосипед".

Результати оформлюються у вигляді листівки, плаката тощо, який можна було б використовувати в консультаційній та тренінговій робо­ті з батьками.

Після закінчення роботи викладач пропонує зіставити результат з переліком базових потреб дитини та, можливо, доповнити свою лис­тівку. Доцільно запропонувати студентам розглянути наведені зразки результатів мозкового штурму "Послання дитини батькам".

Зразок 1

Кожен з нас хоче мати таке місце, де можна бути собою, де не скривдять і завжди зрозуміють. Таким місцем повинен бути дім.

Мамо, тату!