Основні завдання педагогічної практики
1. Формування в практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності.
2. Розвиток у практикантів уміння здійснювати виховну роботу на базі вивчення іноземної мови.
3. Формування вміння проводити науково-дослідницьку роботу.
У процесі педагогічної практики відбувається:
- виховання у студентів стійкого інтересу до професії вчителя, потреби в педагогічній самоосвіті;
- закріплення, поглиблення та синтезування психолого-педагогічних, методичних і мовних знань у процесі їх використання для вирішення конкретних навчальних завдань;
- свідоме застосування студентами теорії навчання в практичній діяльності, усвідомлення її професійної значущості;
- формування та розвиток професійних навичок і вмінь;
- розвиток у студентів вміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз та об’єктивну самооцінку своєї педагогічної діяльності;
- ознайомлення з сучасним етапом навчально - виховної роботи в школі, передовим педагогічним досвідом;
- вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності.
1.3 Основні професійно-методичні вміння студентів-практикантів IV курсу.
Під час педагогічної практики студент-практикант IV курсу, спираючись на зразки методичних матеріалів та використовуючи настанови методиста і вчителя, повинен оволодіти основами конструктивно-планувальних, комунікативно-навчаючих, організаційних та дослідницьких умінь у такому обсязі:
1.3.1. Конструктивно-планувальні вміння:
а) складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою з урахуванням різних умов навчання (початковий, середній або старший ступінь) і рівня підготовки учнів; визначати цілі та завдання кожного уроку з урахуванням етапу навчання;
б) обирати ефективні прийоми досягнення поставлених цілей на кожному етапі уроку з урахуванням вікових особливостей учнів та етапів навчання;
в) визначати типи вправ та послідовність їх виконання у відповідності до етапів оволодіння мовленнєвими навичками та вміннями, а також врахувати труднощі навчального матеріалу і рівень підготовленості учнів;
г) використовувати реальні та проектувати навчальні мовленнєві ситуації, а також відповідний їм мовленнєвий матеріал для сприймання і засвоєння мовних явищ, які вивчаються, та їх творчого застосування в мовленнєвій діяльності;
д) проектувати і створювати необхідні наочні посібники для проведення уроків;
е) складати план і сценарій позакласного заходу з іноземної мови.
1.3.2. Комунікативно-навчаючі вміння:
а) встановлювати і підтримувати засобами іноземної мови різноманітні мовленнєві контакти: вчитель-клас, вчитель-учень, учень-учень тощо;
б) адаптувати свій іншомовний мовленнєвий досвід до рівня вимог програми та можливостей і загального розвитку учнів (застосувати мовні опори, спрощення, здійснювати перехід від однієї форми говоріння до іншої тощо);
в) визначати об’єкти контролю мовленнєвої діяльності учнів з урахуванням вимог досягнення відносно правильного мовлення учнів та визначати рівень сформованості мовленнєвих навичок вмінь;
г) помічати помилки учнів, усвідомлювати їх характер і використовувати мовленнєвий спосіб виправлення (перепитування, зорова, вербальна та схематична наочність, екстралінгвістичні засоби тощо).
1.3.3 Організаційні вміння:
а) організовувати виконання накресленого плану;
б) забезпечувати мовленнєву діяльність учнів згідно з планом уроку;
в) вносити методично виправдані корективи в плани уроків з урахуванням умов навчання;
г) навчити учнів найбільш раціональних прийомів самостійної роботи;
д) раціонально поєднувати колективні (фронтальні, в малих групах, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них та ступеня навчання;
е) проводити навчальні ігри, в тому числі рольові, з урахуванням вікових особливостей учнів та ступеня навчання;
є) здійснювати різноманітні прийоми активізації учнів залежно від їх вікових особливостей;
ж) методично доцільно застосовувати традиційні наочні посібники, аудіо -, аудіовізуальні та візуальні технічні засоби;
з) проводити позакласні заходи іноземною мовою, організовувати їх згідно зі складеним планом і сценарієм.
1.3.4. Розвиваючо-виховні вміння
а) реалізовувати загальноосвітній, розвиваючий та виховний потенціал мовленнєвого матеріалу уроку або серії уроків;
б) формувати і розвивати на матеріалі іноземної мови інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;
в) вирішувати засобами іноземної мови завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.
1.3.5. Дослідницькі вміння
а) вивчити ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості їх мовленнєвих навичок і вмінь;
б) проводити з урахуванням ступенів навчання методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння та добору оптимальних шляхів попередження помилок;
в) проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків і серій уроків з теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної діяльності;
г) спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів і студентів, переносити ефективні прийоми і форми роботи в практику своєї педагогічної діяльності;
д) вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в літературі нові форми та прийоми навчання.
2. Права та обов’язки студента-практиканта, зміст і організація його діяльності
2.1 Основні права та обов’язки студента-практиканта
1. Студент-практикант зобов’язаний сформувати в учні накреслені у Програмі навички та вміння щодо володіння іноземною мовою.
2. Практикант проводить свою діяльність згідно з вимогами Статуту школи, правилами внутрішнього розпорядку, виконує розпорядження адміністрації школи, вчителів та керівників педпрактики.
3. Студент-практикант має право вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації педпрактики, брати участь у конференціях та нарадах.
4. Студент-практикант має право одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань проведення педпрактики.
5. Студент-практикант має право користуватися бібліотекою школи, навчальними кабінетами, навчальними посібниками.
6. Один із студентів-практикантів призначається старостою групи з педпрактики.
7. Упродовж педагогічної практики студент працює в школі не менше п’яти днів на тиждень на весь період педпрактики, це відбивається у розкладі роботи студентської групи.
8. Дозвіл на проходження педпрактики за місцем проживання студент одержує у декана факультету за умови особистої оплати видатків на проведення керівництва практики та контролю за її проходженням.
9. Дозвіл на проходження педпрактики за місцем проживання студента не надається без представлення довідки про наявні умови для проходження педпрактики у обраному ним навчальному закладі;
10. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету.
11. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба, перебування на стажуванні за кордоном тощо), вона переноситься на інший період.
12. Студент, який має академічну заборгованість з інших дисциплін за попередній семестр, до проходження практики допускається, академзаборгованість ліквідується у вільний від навчального навантаження у школі час.
2.2 Зміст та організація діяльності студента-практиканта
Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності:
1. ознайомлення із специфікою діяльності школи даного типу (загальноосвітньої, ліцею, гімназії та ін.);
2. планування навчально-виховного процесу та проведення уроків і позакласних заходів іноземною мовою;
3. відвідування та наступний аналіз уроків та позакласних заходів іноземною мовою;
4. участь у роботі методичного об’єднання вчителів іноземної мови, в семінарах студентів-практикантів, у засіданні педагогічної ради школи за результатами педагогічної практики, в підсумкових заходах з педпрактики.
Зміст позакласної роботи студента-практиканта з іноземної мови складається з таких компонентів:
1. вивчення системи роботи вчителя іноземної мови, спрямованої на формування в учнів стійкого інтересу до іноземної мови;
2. оволодіння вміннями виховувати учнів на уроці засобами іноземної мови;
3. опанування знань та вмінь , необхідних для підготовки та проведення позакласної роботи з іноземної мови: тижнів іноземної мови, бесід, конференцій, диспутів, вечорів, екскурсій; випусків радіогазет, стіннівок іноземною мовою; організації клубів дружби з дітьми - носіями іноземної мови тощо.
Зміст дослідницької роботи студента-практиканта складається з таких компонентів:
1) вивчення наукової літератури;
2) узагальнення досвіду викладання іноземної мови у даний школі;
3) наукові спостереження, вивчення досвіду, проведення елементів експериментального дослідження за темами курсових або дипломних робіт.
Навчально-виховна робота студентів-практикантів здійснюється в чотири етапи.
На початковому етапі педпрактики, що триває п’ять днів, студент-практикант здійснює таку діяльність:
1) Бере участь у настановчих зборах і в організаційних заняттях в університеті та у школі.
2) Знайомиться з класом, вивчає робочий план, журнал, розклад уроків та інші документи.
3) Обирає тему дослідження.
4) Складає індивідуальні план роботи педпрактики, подає його на підпис керівниками педпрактики.
5) Відвідує уроки вчителів, позакласні заходи, бере участь в їх аналізі.
6) Складає тематичний план серії уроків.
7) Складає план позакласної роботи іноземної мовою.
Протягом перших п’яти днів педпрактики груповий методисті керівник від ВНЗ з педагогіки/психології разом зі студентами та старостою групи з педпрактики складають загальний розклад:
1. уроків, які проводять студенти;
2. взаємовідвідувань студентами уроків студентів-практикантів, де вказуються студенти – основні рецензенти уроків;
3. методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;
4. позакласних заходів, що проводиться іноземною мовою, з зазначенням студентів, які готують захід;
5. проведення студентом наукового дослідження із зазначенням тематики.
Загальний розклад – екран роботи студентів – вивішується в учительській.
На основному етапі педагогічної практики студент-практикантздійснює таку діяльність:
1. Студент четвертого курсу проводить не менше 5 уроків на тиждень.
2. Студента допускають до проведення уроків тільки за наявності повного конспекту уроку, підписаного вчителем, методистом або керівником від ВНЗ з педагогіки/психології.
3. За час педпрактики студент готує та проводить не менше одного позакласного заходу іноземною мовою, має конспект його проведення.
4. Студент відвідує уроки та бере участь в їх аналізі не менше
- 8 уроків на тиждень, що проводять вчителі іноземної мови,
- 4 уроків на тиждень, що проводять вчителі – предметники,
- 4 уроків на тиждень, що проводять студенти-практиканти, згідно з розкладом відвідувань та взаємовідвідувань.
5. Студент відвідує позакласні заходи іноземною мовою, які проводять вчителі та практиканти (не менше 3 заходів), і бере участь в їх аналізі.
6. Студент бере участь у методичних семінарах і виступає на них з доповідями.
7. Студент проводить дослідницьку роботу за темою із методики викладання іноземної мови за узгодженням із кафедрою.
На заключному етапі (2-3 дні) педагогічної практики студент виконує таку роботу:
1. Готує звітні матеріали з педагогічної практики:
- звіт про роботу;
- повний конспект одного уроку з ескізами допоміжних засобів навчання;
- психолого - педагогічну характеристику учня класу.
2. Здає звітну документацію керівникам педагогічної практики для перевірки та оцінювання.
3. Захищає свій звіт з педагогічної практики на засіданні малої педради школи та кафедри.
4. Бере участь в підсумкових заходах з педагогічної практики: засіданнях „круглого столу”, науково-практичній конференції тощо.
3 Зміст навчальної діяльності керівників педагогічної практики
Діяльність керівників педагогічної практики – професорсько-викладацького складу університету, керівництва школи і вчителів – здійснюється у п’ять етапів: етап попередньої роботи, початковий, основний та підсумковий етапи, етапи організаційної роботи після педагогічної практики.
На етапі попередньої роботи керівники педагогічної практики виконують такі види діяльності:
- керівник педагогічної практики факультету організує обмін досвідом проведення педагогічної практики між методистами;
- керівник педпрактики факультету проводить заняття з методики проведення педагогічної практики з малодосвідченими методистами;
- керівник педпрактики факультету разом з керівництвом школи здійснюють у школі попередній вибір класів, груп, учителів іноземної мови та класних керівників, вирішують інші організаційні питання.
На початковому етапі керівники педагогічної практики виконують такі види діяльності:
- керівник педпрактики від ВНЗ з педагогіки/психології в перший день педагогічної практики організує інструктивні збори групових методистів, керівників практики та студентів факультету;
- у перший день педагогічної практики груповий методист проводить організаційне заняття з академічною групою студентів в університеті або школі;
- у перший або другий день педагогічної практики в школі проводиться бесіда з директором, завучем або завідувачем методичним об’єднанням школи і вчителями, зі студентами-практикантами;
- протягом п’яти днів педагогічної практики організується знайомство практикантів з групами і класами;
- протягом першого тижня методист організує відвідування уроків і проводить зі студентами їх аналіз;
- у перші дні педпрактики груповий методист організує відвідування студентами та наступний аналіз спеціально підготовленого уроку вчителя, студента або сам проводить показовий урок;
- протягом перших днів педпрактики груповий методист організує відвідування студентами та наступний аналіз позакласного заходу, здійснюваного іноземною мовою, спеціально підготовленого вчителем, студентом або самим груповим методистом;
- у перший тиждень педпрактики організується знайомство практикантів з групами і класами; груповий методист і керівник з психолого-педагогічних проблем затверджують індивідуальні плани роботи студентів-практикантів;
- груповий методист помагає старості групи з педпрактики скласти протягом першого тижня загальні розклади уроків, позакласних заходів рідною мовою, взаємовідвідувань студентами уроків студентів-практикантів, а також позакласних заходів іноземною мовою, методико-педагогічних семінарів;
- груповий методист подає керівнику педпрактики від ВНЗ загальний розклад уроків, позакласних заходів, що проводяться іноземною та рідною мовою, взаємовідвідування студентами уроків практикантів, позакласних заходів та семінарів;
- керівник педпрактики від ВНЗ аналізує стан початкового етапу педпрактики і вживає заходів щодо його покращення.
На основному етапі керівники педпрактики виконують такі види діяльності:
- методисти та вчителі дають студентам консультації з планування серій уроків і складання планів-конспектів окремих уроків, підготовки наочних посібників і технічних засобів, проведення позакласних заходів іноземною мовою;
- вчителі відвідують усі уроки закріплених за ними практикантів та аналізують їх;
- методисти відвідують уроки практикантів (не менше 3 уроків кожного практиканта 4 курсу) та аналізують їх;
- методисти після уроку практиканта, на якому були присутні інші студенти-практиканти, навчають студентів-практикантів аналізувати уроки: робити загальний, поелементний та поглиблений аналіз;
- у разі необхідності методисти дають показові уроки або фрагменти уроків;
- методисти відвідують не менше одного позакласного заходу іноземною мовою;
- методист і керівник педпрактики від кафедри педагогіки/психології проводять семінари з методики, психології, педагогіки;
- керівник педпрактики факультету під час педпрактики відвідує школу: проводить бесіди з керівниками школи, вчителями, знайомиться з документацією, яку ведуть студенти, відвідує уроки та позакласні заходи і бере участь в їх аналізі; бере участь у роботі зборів педагогічного колективу школи за підсумками педпрактики;
- під час педпрактики уроки студентів відвідують представники навчального відділу, деканатів, завідувачі кафедрами, викладачі.
На підсумковому етапіпедпрактики керівники педпрактики виконують такі види діяльності:
- методист перевіряє документацію, яку ведуть студенти-практиканти, та оцінює її;
- методист бере участь в організації та проведенні зборів педколективу школи за підсумками педпрактики;
- на зборах педколективу школи із підсумків педагогічної практики вчителі, класні керівники, методисти та керівники практики характеризують роботу студентів-практикантів.
На етапі організаційної роботи після педагогічної практикиїї керівники виконують такі види діяльності:
- груповий методист перевіряє документацію, яку подали студенти, підписує кожний її розділ та спільно з керівником виставляє оцінку за педпрактику не пізніше ніж через 3 дні після її закінчення;
- груповий методист складає звіт про результати педпрактики в академгрупі за затвердженою схемою і подає його разом з документацією студентів керівнику педпрактики факультету не пізніше ніж через 3 дні після закінчення педпрактики;
- груповий методист і керівник від кафедри педагогіки разом складають короткі характеристики для участі студентів у конкурсі на найкращого практиканта, підписують їх і здають керівнику від ВНЗ з педагогіки/психології не пізніше ніж через 3 дні після закінчення педпрактики;
- керівник педпрактики від ВНЗ з педагогіки/психології вивчає та аналізує звіти групових методистів і документацію студентів, складає звіт про результати педпрактики і подає її в навчальну частину університету;
- керівник виробничого навчання університету створює конкурсну комісію, до якої входять декан факультету, керівник педпрактики від ВНЗ з педагогіки/психології, групові керівники педпрактики, представники з числа студентів. Засідання конкурсної комісії відбувається не пізніше як через 10 днів після закінчення педпрактики. Результати конкурсу доводяться до відома студентів факультету;
- кафедра перекладу організовує виставку кращих наочних посібників виготовлених студентами.
4. Планування уроків іноземної мови, організація та проведення їх аналізу.
4.1 Поурочне планування
Успішність планування уроків зумовлена такими факторами:
- знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих навичок і вмінь учнів у кожному класі;
- знанням змісту навчально-методичного комплексу;
- знанням умов навчання, вікових особливостей учнів, специфіки конкретного класу;
- знанням основних методичних вимог до сучасного уроку іноземної мови;
- врахування дидактичних і методичних принципів навчання.
Відповідно до програми навчання іноземної мови передбачає комплексне досягнення практичної, виховної, загальноосвітньої та розвиваючої цілей.
Практична мета передбачає навчання учнів говоріння, письма, читання іноземною мовою в межах тематики та мовного матеріалу, визначених програмою.
Загальноосвітня мета сприяє розширенню загального та філологічного кругозору учнів.
Розвиваюча мета спрямована на розвиток інтелектуальної, пізнавальної діяльності учнів, їх мовних здібностей.
Виховна мета забезпечує моральне, естетичне, трудове виховання учнів засобами іноземної мови.
Виходячи із загальних кінцевих цілей навчання, вчитель визначає конкретні цілі уроку: практичну, загальноосвітню, розвиваючу, виховну.
Формулюючи практичну мету, вчитель визначає, чого конкретного він буде навчати учнів на цьому уроці. Доцільно починати формулювання практичної мети словами „вчити ...” або „навчати ...”. Наприклад:
- вчити учнів вживати ГС ... на рівні однієї фази;
- вживати нові ЛО ... на рівні понад фразової єдності;
- вчити учнів розуміти незнайомі слова на основі контексту;
- вчити учнів розповідати про ... в обсязі 7-8 фраз на основі мовленнєвої ситуації з опорою на логіко-синтаксичну схему;
- вчити учнів обмінюватись репліками на рівні діалогічної єдності „твердження-твердження” на основі мовленнєвої ситуації;
- вчити учнів одержувати основну інформацію з прочитаного / прослуханого тексту.
Якщо подається новий мовний матеріал, то формулювання практичної мети може бути таким:
- ознайомити учнів із функцією, формою, особливостями вживання ГС ... та вчити правильно використовувати її на рівні фрази;
- ознайомити із значенням, формою, особливостями вживання ЛО ... та вчити правильно використовувати в знайомих ГС на рівні фрази;
- ознайомити з правилом читання літери ... і вчити правильно читати слова згідно з правилом.
Плануючи досягнення розвиваючої, виховної, загальноосвітньої цілей, вчитель повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій на ньому. Наприклад:
- розвивати кмітливість учнів (учитель на уроці використовуватиме без перекладні способи семантизації або ребуси, кросворди тощо);
- розвивати інтелектуальну гнучкість учнів (учитель проводитиме вправу на трансформацію діалогу-зразка на основі змінних ситуацій);
- виховувати гарний смак (навчаючи учнів правильно вживати прикметники, вчитель планує проведення вправи на основі ситуацій добору одягу, який створює гармонійні за кольором ансамблі тощо).
Формулювання загальноосвітньої мети можна починати словами: „розширювати уявлення про ...” або „формувати уявлення про ...”. Наприклад:
- розширювати уявлення учнів про традиції ... (учні на уроці будуть читати текст, де є відповідна додаткова інформація, обговорення якої планується вчителем);
- формувати уявлення учнів про національний костюм (вчитель планує подачу або тренування ЛО за темою „Одяг” на основі предметів національного костюму, про який учні ще не мають уявлення).
4.2 Тематичне планування
Починається планування складанням тематичного плану. Він дозволяє вчителю бачити в цілому цикли уроків за темою, роль і місце кожного уроку в ньому і завдяки цьому добирати найбільш ефективні методи, прийоми та засоби для вирішення проміжних завдань на шляху досягнення кінцевих цілей в оволодінні учнями конкретними комунікативними навичками та вміннями в рамках відповідної теми.
Для складання тематичного плану необхідно:
а) визначити характер та обсяг мовного та мовленнєвого матеріалу кожного уроку, передбачених авторами підручника;
б) вивчити відповідні методичні рекомендації „Книжки для вчителя” (за умови її наявності) та сформулювати цілі кожного уроку з урахуванням етапів роботи над навчальним матеріалом і вимог програми;
в) визначити необхідні для досягнення мети методи та прийоми навчання;
г) спланувати домашнє завдання;
д) забезпечити необхідне оснащення уроку як технічними, так і традиційними засобами навчання;
е) врахувати специфіку роботи в даному класі (рівень підготовки учнів, їх пізнавальну активність, вміння виконувати певні види вправ, інтерес до предмета, відношення до вчителя тощо).
Зразок схеми для складання тематичного плану міститься в Додатку А (Табл. А.1).
Поурочне планування
Тематичний план є основою для поурочного планування, в якому розкривається конкретний зміст кожного уроку. З урахуванням специфіки іноземної мови як навчального предмета у процесі формування і складання плану – конспекту кожного конкретного уроку тематичного циклу необхідно пам’ятати, що:
- на уроці іноземної мови формуються мовленнєві навички і вміння;
- змістом уроку є певний комплекс вправ, що виконуються в чіткій послідовності;
- завдання кожного уроку визначається в залежності від його місця в тематичному циклі;
- організація мовного матеріалу повинна бути комплексною;
- для формування конкретних аспектів мовленнєвих навичок та для розвитку умінь з різних видів мовленнєвої діяльності повинен виконуватись відповідний комплекс вправ;
- мовленнєва практика (вправи) повинна імітувати процес мовленнєвого спілкування, тобто мати комунікативну спрямованість, вмотивованість та ситуативну зумовленість;
- ефективність уроку визначається ступенем мовленнєвої активності учнів;
- урок повинен передбачати систематичний і планомірний контроль рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь учнів і сприяти здійсненню диференційованого підходу до їх навчання;
- зміст уроку повинен готувати учнів до виконання домашнього завдання;
- урок повинен проводитись іноземною мовою в доступних для розуміння учнями формах;
- діяльність учителя повинна викликати інтерес і пізнавальну активність учнів;
- У процесі планування необхідно врахувати вікові особливості учнів.
Зразок оформлення плану - конспекту уроку міститься в Додатку Б