Геодезія. Тема 1.2 Масштаби.

Поняття про масштаби планів. Поперечний масштаб.

Розв’язання задач з допомогою масштабу.

    53. Дати визначення масштабу.   1. Масштабом називається степінь зменшення лінії горизонтального прокладення лінії при переносі її на аркуш паперу;   2. Масштабом називається відношення відрізку на плані (карті) до відповідної йому горизонтального положення ліній місцевості;   3. Масштаб – це правильні дроби, в чисельнику якої одиниця, а в знаменнику – кругле число, яке вказує в скільки разів потрібно зменшити лінію при переносі її на папір.  
  54. Масштаби бувають:   1. Великі;   2. Малі та середні;   3. Великі і малі.  
    55. Масштаби, що використовуються в геодезії, діляться:   1. На цифрові;   2. На цифрові і графічні;   3. На цифрові, графічні, а графічні - лінійні та поперечні.  
    56. Серед усіх масштабів найбільше використовується в геодезичній практиці.     1. Числові масштаби;   2. Лінійні масштаби;   3. Поперечні масштаби.    
    57. Поперечний масштаб – це:     1. Сотенний масштаб або нормальний масштаб;   2. Масштабна лінійка;   3. Сотенний масштаб, нормальний масштаб, він же масштабна лінійка.  
    58. Масштаби в геодезії використовуються для слідуючих цілей:     1. Для складання картографічного матеріалу;   2. Для переносу ліній місцевості на папір;   3. Для визначення довжин ліній на місцевості по відрізках, виміряних на плані, карті.  
  59. Великомасштабні знімання – це знімання в масштабах:   1. 1:5000; 1:2000; 1:1000; 1:500;   2. 1:10 000; 1:5000;   3. 1:10 000; 1:25000.  
    60. Мало масштабні карти – це карти слідуючих масштабів:   1. 1:5 000; 1:2000; 1:10 000;1:500;   2. 1:10 000; 1:25 000; 1:50 000; 1:100 000;   3. 1:5000; 1:10 000.  
    61. Масштабною лінійкою називається:   1. Поперечний масштаб, нанесений на аркуш паперу; 2. Поперечний масштаб, нанесений на полоску м’якого металу; 3. Лінійний масштаб, нанесений на пластик.  

Геодезія. Тема 1.3 Орієнтування ліній на місцевості і на плані.

 

  62. Орієнтування лінії називається:   1. Процес визначення ліній в просторі;   2. Процес визначення лінії відносно екватору;   3. Процес визначення лінії відносно іншої вихідної лінії.  
    63. За вихідну лінію при орієнтуванні ліній приймається:   1. Лінія правдивого меридіану;   2. Лінія магнітного меридіану;   3. Лінія осьового меридіану або люба інша вихідна лінія.  
    64. В геодезії найбільш часто використовуються такі кути для орієнтування:   1. Дирекційні кути та ромби;   2. Азимути правдиві ;   3. Магнітні азимути.  
    65. Для зв’язку між правдивими і магнітними азимутами використовують:   1. Зближення магнітної стрілки;   2. Відхилення магнітної стрілки;   3. Зближення меридіанів.  
  66. Зближення меридіанів це – кут:   1. Між магнітним і правдивим меридіанів;   2. Між осьовим і магнітним меридіанами.   3. Між правдивим та осьовим меридіанами.  
  67. Азимути – це кути, які можуть мати значення:   1.Від 0º до 90º;   2. Від 0º до 180º;   3. Від 0º до 360º.  
    68.Дирекційні кути можуть мати значення:   1.Від 0º до 90º;   2. Від 0º до 180º;   3. Від 0º до 360º.  
  69. Для орієнтування ліній з допомогою румбів треба знати:   1. Тільки їх значення в градусній мірі;   2. Тільки назву четверті, в якій лежить лінія;   3. Їх значення в градусній мірі і назву четверті, в якій лежить лінія.  
    70. Між дирекцій ним кутом та румбом однієї і тієї лінії, що знаходиться в першій четверті, існує зв'язок.   1. α = r;   2.α = 180º - r;   3. α = 360º - r.  
    71. Між дирекцій ним кутом та румбом однієї тієї ж лінії, що знаходиться в другій четверті існує зв'язок :   1. r = 180º - α;   2. r = α;   3. r = 360º - α..
    72. Між дирекцій ним кутом та румбом однієї тієї ж лінії, що знаходиться в третій четверті існує зв'язок :     1. r = α - 180º;   2. r = α + 180º;   3. r = 360º - α..  
    73. Між дирекцій ним кутом та румбом однієї тієї ж лінії, що знаходиться в четвертій четверті існує зв'язок :     1. r = 360º - α..   2. r = 180º + α;   3. r = 180º - α;