Термін проведення ревізії - не більш як 30 днів (може бути продовжений тільки з дозволу керівника органу, що призначив ревізію).
За результатами ревізії складають акт. Керівник органу, що призначив ревізію, зобов’язаний у тижневий строк розглянути її результати і вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування завданого матеріального збитку, притягнення до відповідальності винних осіб, усунення причин та умов, що призвели до порушення фінансової дисципліни.
Фінансово-економічна експертиза. Здійснення експертно-аналітичної діяльності належить до компетенції Рахункової палати.. Вона зобов’язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу і давати висновки щодо проектів: Державного бюджету України, законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних цільових програм, програм Кабінету Міністрів України й інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України.
При вивченні другого питання (Ревізія – найважливіший метод фінансового контролю. ) студентам слід звернути увагу на те, що
Ревізія- це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.
Основна мета ревізії - виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.
Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефективності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збереження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати податків до бюджету тощо.
Ревізія здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною групою після виконання господарських операцій за минулий період часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою доказів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.
Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:
- відомчі - проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;
- позавідомчі - здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).
За організаційними ознаками розрізняють ревізії:
- планові - здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;
- позапланові - проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов'язаних підприємств);
При вивченні третього питання (Аудиторський фінансовий контроль. ) студентам слід звернути увагу на те, що
Аудитє незалежною формою контролю, який досліджує тільки питання, обумовлені в договорі з замовником.
В умовах зміцнення в нашій державі ринкової економіки, з розвитком підприємництва, широким розповсюдженням приватної власності, становленням ринку капіталу ефективна робота системи незалежного професійного фінансового контролю є актуальною необхідністю. Основне завдання аудиторського контролю - отримання об'єктивної інформації про фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється, відповідності його господарської діяльності чинному законодавству. В існуванні такого виду контролю зацікавлена як держава, так і підприємці, він дозволяє поєднувати їх інтереси без додаткового навантаження на бюджет. При цьому слід відзначити, що аудит жодною мірою не підміняє державний фінансовий контроль.
Законодавець ототожнює поняття "аудит" і "аудиторська перевірка", закріплюючи аудитяк перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. (ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність").
Аудит в Україні здійснюється як фізичними особами (аудиторами), так і юридичними особами (аудиторськими фірмами).
Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативної, що проводиться за рішенням самого господарюючого суб'єкта) і обов'язковою.
Випадки, коли проведення аудиторської перевірки є обов'язковим, перераховані в ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність". Проведення аудиту є обов'язковим для:
1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України (для державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації, інших змінах форми власності; для порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкротом).
Проте у будь-якому випадку аудиторська перевірка проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником. Господарюючі суб'єкти, для яких законодавством встановлено обов'язкове проведення аудиту, зобов'язані до 1 грудня поточного року повідомити до відповідних податкових інспекцій про укладення договору на аудиторську перевірку. Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і строк перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.
У проведенні аудиторської перевірки можна виділити три етапи:
а) підготовчий;
б) аналітичний;
в) підсумковий.
Результатом аудиторської перевірки є офіційний документ - аудиторський висновок, який складається з дотриманням відповідних норм і стандартів та повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти і відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника. Виконання договору на здійснення аудиту підтверджується актом приймання-передачі аудиторського висновку.
Слід зазначити, що помилково ототожнювати поняття "аудиторська перевірка" і "аудиторська діяльність", оскільки останнє значно ширше і включає організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг. При цьому аудиторські послуги можуть надаватися у формі пов'язаних з аудиторськими перевірками експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності й інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертними висновками або актами.