Джерела електричного струму
Свинцево–кислотний акумулятор складається з бака, в який залитий водний розчин сірчаної кислоти (електроліт) і в цей розчин занурені позитивні і негативні пластини. Позитивні пластини зарядженого акумулятора мають активну масу з перекису свинцю (PbO2), негативні – губчастого свинцю (Pb). У розрядженому акумуляторі активна маса позитивних і негативних пластин однакова і складається з сірчанокислого свинцю (PbSO4).
На автомобілях ЗАЗ – 1102 «Таврія», які виходять із заводу, встановлюють акумуляторну батарею 6СТ – 44 (не підлягає обслуговуванню), залиту електролітом і заряджену.
Рис. 1. Акумуляторна батарея:
1 – корпус; 2 – кришка; 3 – позитивний вивід; 4 – міжелементне з’єднання; 5 – негативний вивід; 6 – пробка; 7 – індуктор для перевірки рівня електроліту (тубус); 8 – сепаратор; 9, 10 – позитивні і негативні пластини;
Електроліт свинцево – кислотних акумуляторів являє собою хімічно чистий розчин сірчаної кислоти в дистильованій воді. Густина електроліту залежить від пори року і регіону, де експлуатується автомобіль. Для умов нашої місцевості в зимовий і літній період рекомендується підтримувати густину електроліту в межах 1, 27 г/см3 (для повністю зарядженої батареї при температурі електроліту 20 ° С). Рівень електроліту в акумуляторіповинен бути на 10... 15 мм вище верхніх кромок сепараторів чи захисної сітки.
ü Обслуговування акумуляторної батареї
В процесі експлуатації акумуляторної батареї не рідше одного разу в два тижні видалити сухою ганчіркою пил і бруд з поверхні моноблока і кришки батареї. Якщо на кришці виявлено сліди електроліту, то необхідно видалити його чистою ганчіркою, змоченою 10-% розчином нашатирного спирту чи соди. Потім насухо витерти поверхню кришки.
Слідкувати за тим, щоб пробки завжди були щільно закручені в горловини банок. Не рідше одного разу в два тижні перевіряти чистоту отворів для виходу газу в пробках (при їх наявності) чи бокових стінках кришки, так як засмічування цих отворів приведе до підвищення тиску всередині і пошкодження батареї.
Для попередження окислення клем батареї і наконечників проводів необхідно регулярно очищати їх та змащувати технічним вазеліном чи консистентним мастилом.
Періодично перевіряти надійність кріплення батареї на автомобілі і при необхідності підтягувати його для запобігання появи тріщин на моноблоку.
Періодично, не рідше одного разу в два тижні, перевіряти рівень електроліту в елементах батареї, а в літній час чи в умовах інтенсивної експлуатації не рідше одного разу в тиждень.
Рівень електроліту в усіх елементах повинен бути на 5…10 мм вище верхньої кромки сепараторів, що відповідає розміщенню рівня між мітками «min» і «max» на стінці напівпрозорого корпуса батареї.
Для відновлення рівня електроліту доливати тільки дистильовану воду. Якщо точно встановлено, що причиною низького рівня є вихлюпування, то доливати електроліт такої ж густини, що й залишився в елементах батареї. Якщо рівень електроліту вище норми, то відсмоктати електроліт гумовою грушею з ебонітовим наконечником.
Якщо в процесі експлуатації появились проблеми із запуском двигуна, перевірити ступінь зарядженості акумуляторної батареї за густиною електроліту чи напругою на клемах без навантаження (табл. 1)
Таблиця 1. Параметри для перевірки ступеня зарядженості акумуляторної батареї
| Напруга на клемах, В | 12,65 | 12,45 | 12,24 | 12,06 | 11,80 |
| Густина електроліту, г/см2 | 1,27 | 1,23 | 1,20 | 1,17 | 1,12 |
| Ступінь зарядженості, % |
Для перевірки густини електроліту використовується ареометр, а напруги на клемах – вольтметром постійного струму з границею вимірювань 20 В.
Якщо ступінь зарядженості батареї 75 % і нижче, то необхідно зняти її з автомобіля і встановити на зарядку.