Середньогрупові показники швидкості формування зорового образу

Сприйняття і запам’ятовування словесної інформації було важчим для чоловіків, а сприйняття і запам’ятовування числової і музичної інформації – важчим для жінок (В.Ф. Коновалов, Н.А. Отмахова). Автори обґрунтовують це тим, що в чоловіків виразніші зміни ЕЕГ викликаються процесом сприйняття і переробки словесної інформації, ніж музичної і числової, у жінок, навпаки, музичної і числової, ніж словесної.

Сприйняття стану іншої людини. Аналіз 125 досліджень з емпатії, проведений Д. Хол, показав, що жінкам в цілому властива більша здібність до розшифровки емоцій оточуючих, ніж чоловікам. Висловлюється думка, що велика чутливість жінок до невербальних сигналів пов’язана з їх підлеглим положенням в сім’ї і на службі. Проте це наслідок підлеглого положення людини взагалі, а не ознака статі. Чоловіки, що перебувають на других ролях у сім’ї, теж володіють високою чутливістю до невербальних сигналів. Вважається, що це не що інше, як механізм “виживання” підлеглого, пов’язаний з необхідністю за щонайменшими ознаками судити про настрій “володаря” і відповідним чином на нього реагувати.

Бердвістел перерахував 23 різні положення повіки, які легко могли ідентифікувати 5 жінок. Проте всі вони дійшли висновку, що лише 4 положення повіки (очі відкриті, приспущені віка, косий погляд і щільно закриті очі) мають якийсь сенс і несуть певну інформацію. Самі ж жінки змогли відтворити тільки 5 положень повіки. У той же час чоловіки змогли відтворити 10 таких положень, а деякі – і 15.

Показник інтелекту

Показник IQ ( чоловіки жінки)

Мал. 13.1. Гіпотетичний розподіл інтелекту чоловіків і жінок відповідно до теорії більшої чоловічої варіабельності

Спостережливість. Як показано в книзі “Питання практичної психодіагностики”, спостережливість вища у осіб чоловічої статі, й не випадково, очевидно, як вказують криміналісти, помилкові свідчення свідків частіше бувають у осіб жіночої статі: чоловіки точніше передають явища навколишнього світу, свідчення ж жінок нерідко не відповідають дійсності.

Таки же поглядів дотримується В.П. Багрунов, який виявив, що в чоловіків частіше, ніж у жінок, зустрічаються вищі й нижчі результати в інтелектуальній активності та сенсомоториці.

Американський антрополог Е. Монтегю в книзі “Природна перевага жінки” писав, що коефіцієнт інтелектуальності в середньому у жінок вищий, ніж у чоловіків, і вони краще зберігають його в старості.

Що стосується обдарованості, то про це вже йшлося вище. У відношенні частішої розумової відсталості у чоловіків вчені робили висновки на підставі того, скільки чоловіків і жінок перебуває в установах для розумово відсталих. Чоловіків там дійсно більше. Проте Холлінгворт, ретельно вивчивши це питання на більш ніж 2-х тисячах осіб, показала, що, по-перше, у жінок, що перебувають у цих установах, інтелект був нижчим, ніж у чоловіків з тих же установ, по-друге, більше представництво чоловіків у цих закладах пояснюється тим, що чоловіки з розумовою відсталістю більш безпорадні в життєвому значенні, ніж жінки, і вимагають опіки. Жінки ж можуть і при розумовій відсталості знайти кошти для існування, зайнявшись домашньою роботою або вийшовши заміж. Крім того, в сім’ях були більш схильні до догляду за розумово відсталою дівчинкою в домашніх умовах. Хлопчиків же частіше примушували в порівняно ранньому віці працювати на виробництві, де незабаром і виявлялася їх розумова відсталість. Все це робило менш вірогідним розпізнавання розумової відсталості у дівчаток і їх примусове направлення до відповідних установ.

У дітей ряд авторів виявив однакову кількість інтелектуально обдарованих хлопчиків і дівчаток. Так, в дослідженні Л. Холлінгворт серед дітей з інтелектом вище 180 балів були виявлені 16 дівчаток і 15 хлопчиків, а в дослідженні П. Вітті серед дітей з інтелектом 140 балів і вище було 24 дівчинки і 26 хлопчиків. Масові обстеження школярів в США показали, що серед осіб з високим інтелектом більше дівчаток, а серед осіб з низьким інтелектом більше хлопчиків. Проте автори не роблять з цих даних висновків і пояснюють їх тим, що тести, що давалися, мали переважно вербальний зміст, і успішність їх виконання залежала від шкільних успіхів, яка, як відомо, вища у дівчаток через їх більшу старанність. Правда, за деякими даними в 11–14 років дівчатка зупиняються у своєму прогресі й навіть “повертаються назад”.

Схожі дані одержала і Я.І. Михайлова, обстеживши дітей 6–7 років. Вона дослідила, що рівень вербального і невербального інтелекту та мовно-інтелектуальних функцій у дівчаток достовірно вищий. Показник розвитку вербального інтелекту у дівчаток рівний 105,4, а у хлопчиків – 99; показник розвитку невербального інтелекту – відповідно 107,5 і 102,7; показник розвитку мовно-інтелектуальних функцій – відповідно 81,3 і 74,9. У дівчаток краще розви­нений і соціальний інтелект: 45% дівчаток мають високий рівень його розвитку, тоді як хлопчиків, що мають такий рівень, 31%. Навпаки, з низьким рівнем розвитку соціального інтелекту хлопчиків більше, ніж дівчаток (відповідно 69% і 55%).

Таблиця 13.4

Рівневі показники розвитку інтелекту в групах чоловіків і жінок
(за методикою Векслера, n=100)

За даними В.Ф. Коновалова зі співавторами, дівчатка 5–10 років вирішують експериментальну задачу швидше, ніж хлопчики того ж віку. В 15–17 років картина змінюється – задачу швидше вирішують вже чоловіки. Їх перевага зберігається і в подальших роках.

Така інверсія пояснюється тим, що морфологічне дозрівання головного мозку у дівчаток відбувається швидше, тому у віці 5–10 років вони випереджають за інтелектуальними здібностями хлопчиків. Потім чоловіки не тільки наздоганяють за рівнем інтелектуального розвитку осіб жіночої статі, але й перевершують їх.

Виявлено, що незалежність ефективності мислення від попереднього досвіду і знань, починаючи з 8 років і далі, включаючи дорослих, вища в осіб чоловічої статі.

За даними Д.В. Рукавішникова, у чоловіків спостерігається вищий рівень прогностичної компетентності при оцінці можливих житейських подій у порівнянні з жінками, так само як і достовірно вищий рівень здатності прогнозувати і попереджувати переміщення в просторі.

За даними І.А. Сергєєвої, дівчатка старшого дошкільного віку краще справилися з “Асоціативним тестом”, а хлопчики – з тестом Равена, що дає підставу говорити про кращий розвиток у перших вербальної сфери, а у других – невербальної. Це підтверджується і даними А.І. Винокурова – чоловіки показали більшу кількість балів у вирішенні серії задач з тесту Равена, а також рядом досліджень зарубіжних психологів. Наголошується, наприклад, що в тестах технічного розуміння оцінки жінок нижчі, ніж оцінки чоловіків. За даними А.І. Канатова, показники практичного мислення були вищими у чоловіків порівняно з жінками у всіх вікових групах, окрім старшої вікової групи (41–46 років).

М.М. Гаріфулліною і Е.Р. Пеетс виявлено, що у чоловіків образне мислення має вищий рівень розвитку.

Загальна тямущість за даними ленінградських психологів вища у студентів-хлопців, ніж у студенток.

У цій же праці наголошується, що основні характеристики логічного мислення (узагальненість, абстрагування, багатство словникового запасу) для жінок опинилися взаємозалежними (тобто між ними є тісні кореляції), тоді як у чоловіків спостерігається деяка автономність різних систем вербального інтелекту. Аналогічна тенденція, хоча й менш виражена, спостерігається і в структурі невербального інтелекту, яка у жінок виявляється як єдина система. У чоловіків ці ж зв’язки слабкіші, і характер їх складніший.

В.П. Багрунов відзначає, що чоловіки краще вирішують нові інтелектуальні та сенсомоторні задачі, проте при тренуванні й стереотипізації відбувається нівелювання цих міжстатевих відмінностей. Більше того, інтелектуальна і сенсомоторна активність жінок більше піддається змінам при навчанні та тренуванні, внаслідок чого в діяльності, що вимагає розвитку стереотипних професійних навичок, кращих результатів досягають жінки, стверджує автор.

Просторові здібності.Виконання інтелектуальних тестів, у значній мірі залежних від просторових, а не вербальних здібностей, теж краще здійснюють хлопчики. Виявлено, що чоловіки значно краще виконують “Задачі Гепарда”, що вимагають ротації зорових образів у ментальному просторі, й краще маніпулюють з “Кубиками Амтхауера”. При рішенні задач на запам’ятовування маршруту з’ясувалося, що чоловіки швидше вивчають маршрут, проте жінки запам’ятовують більше орієнтирів.