Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса

 

Отже, відмінності між жінками і чоловіками існують, мають еволюційне обґрунтування і багато в чому інстинктивну природу [2; 3; 4; 5; 10; 14]. До теперішнього часу існує також і фізіологічне, побудоване на вивченні дії статевих гормонів, пояснення особливостей поведінки людини. Нейроандрогенетична теорія ЛіЕлліса стверджує, що статеві відмінності в поведінці пов’язані з дією андрогенів на мозкові системи. Як відомо, у кожної людини присутні і чоловічі, і жіночі гормони, але у чоловіків домінують андрогени, а в жінок – естрадіол.

Існують 2 стадії впливу статевих гормонів на мозок: перша, “організаційна”, має місце на третьому місяці життя ембріона, а друга, “активаційна”, – під час статевого дозрівання. Ці два моменти характеризуються особливою інтенсивністю формування біологічної статі людини. Чотири типи досліджень підтвердили зв’язок біологічної статі й психологічної поведінки: маніпуляція андрогенами унаслідок кастрації, кореляційні дослідження, вивчення поведінки до, в час і після пубертата. В результаті було виділено 12 стійких поведінкових програм, пов’язаних з чоловічою статтю (що перебувають під андрогенетичним контролем). Відповідно типово жіноча поведінка характеризується відсутністю цих способів поведінки [7; 12].

1. Наступальна еротична поведінка: від чоловіків чекають ініціативи, тоді як жінкам прояв еротичних ініціатив протипоказаний, бо вони вступають у суперечність з інстинктом. К. Лоренц в умовах експерименту привчив самку однієї з рибок плисти назустріч самцю, що привело останнього в стан стресу, а статева щілина у нього надовго закрилася.

2. Агресивна поведінка: чоловікам властиве інструментальне ставлення до світу, при якому потрібно постійно щось руйнувати, щоб створювати нове.

Втім, у психології поведінки тварин були отримані дані, не відповідні стереотипам традиційно людської поведінки. Так, наприклад, серед щурів жіночих особин спостерігається значно менша боязкість у порівнянні з чоловічими особинами, причому ця тенденція спостерігалася навіть після видалення статевої залози у представників обох половин. Самки також проявляли більшу статеву активність, ніж самці. У деяких видів мавп також спостерігається поведінка, відмінна від людської: копуляція може у них ініціюватися представником будь-якої статі [1; 4].

3. Просторова орієнтація: чоловіки краще, ніж жінки, сприймають простір, віддаленість, швидкість. Тому вони й більш чутливі до цих вимірів.

4. Територіальна поведінка: чоловікам властиво “позначати” і перевіряти свою територію, а також охороняти її межі, тому “Хто сидів на моєму стільці?” – типово чоловіча реакція, рівно як розкидання і “забування” речей і т. п.

5. Витривалість до болю: у чоловіків еволюційно нижчий больовий поріг (відповідно вища больова чутливість), ніж у жінок, підготовлених природою до пологів, тому вони вимушені з ним краще справлятися.

6. Повільне засвоєння оборонних умовних рефлексів: чоловікам більш властиво нападати, а не захищатися, у зв’язку з чим у хлопчиків часто спостерігаються проблеми у дитячому колективі, викликані невмінням дати здачу.

7. Слабкий прояв емоційних реакцій у відповідь на загрозу: чоловіки схильні приховувати, а не демонструвати переживання, які не стають слабшими, але виявляються або в поведінці, або в психосоматичних захворюваннях.

8. Наполегливість, або персистентність, при виконанні завдання без підкріплення: чоловікам, зважаючи на їх слабку научуваність, властиво наступати на одні й ті ж “граблі” та “ломитися в закриті ворота”.

9. Слабкий зв’язок з найближчими родичами: чоловіки, як правило, менше скучають за членами своєї сім’ї, ніж жінки, рідше згадують про батьків.

10. Периферизація: потяг до створення “груп” за інтересами у дорослих, і особливо підлітків (клуб, гараж, спортивна секція, рибалка, полювання). Жінкам від цього відмовитися набагато легше.

11. Пошук пригод, нових і складних подразників: чоловіки втомлюються від монотонності й тому іноді схильні добре, але вже відоме проміняти на незрозуміле й нове, звідси – секрет їх несподіваних на перший погляд захоплень, у чому числі й екстремальними видами спорту й відпочинку (екстремальними видами туризму).

12. “Хижацька поведінка”, пов’язана з полюванням: потяг до суперництва й небезпек, через що чоловікам не тільки важливо домогтися поставленої мети, але й обійти в цьому процесі суперників; перемога без боротьби не приносить задоволення.

Звичайно, не обов’язково всі програми виявляються у чоловіків, але те, що перераховано, стосується сфери статевого дипсихізму.