Мета й переваги крос-культурних досліджень

 

Отримуючи користь з теоретичного осмислення “культури” антропологами, психологи самі проаналізували цілі крос-культурних досліджень і ті вигоди, які вони можуть принести для теорії розвитку.

Розширення спектра змінних.До найчастіше згадуваних вигод крос-культурних досліджень відноситься розширення спектра незалежних змінних або ширший спектр можливих реакцій на залежні змінні в інших культурах або при проведенні крос-культурних порівнянь. Поза сумнівом, найпоказовішим прикладом є вік, у якому віднімають дітей від грудей. Якщо дослідники цікавляться зв’язком між віком відняття від грудей та іншими рішеннями батьків щодо поведінки, пов’язаної з вихованням дітей, або між віком відняття від грудей і майбутньою дорослою особистістю дітей, що виросли, то в межах однієї культури тут спостерігається вельми незначний розкид. У США й більшості країн Західної Європи дітей віднімають від грудей у віці від 6 місяців до 1 року. Проте оскільки загальноприйнятий вік в інших культурах варіює в широких межах і може досягати іноді 5 років, то якщо вчені порівнюють вибірки з різних культур, вони можуть встановити зв’язок такого параметра, як вік відняття від грудей, з іншими змінними. В Архівах людських відносин (HRAF – Human Relations Area Files), чудово структурованої компіляції інформації, що відноситься до сотень культур, зібрані відомості, що стосуються безлічі проявів по­всякденної поведінки людей у всьому світі. Дані, що містяться в них, були в основному зібрані антропологами і тому відносилися здебільшого до галузі їх інтересів (спорідненість, землеволодіння, ритуали). Ці дані стосувалися безпосередньо спостережуваної поведінки – віку відняття від грудей, дисциплінарних заходів, вживаних батьками, і кількості людей, що здійснюють турботу про дітей. Відомості про абстрактніші питання, які цікавлять психологів і які можна було б зібрати, тільки провівши обширні дослідження (наприклад, уявлення людей про інтелект, бажані риси особистості дитини, які допомагали б дітям справитися з майбутніми змінами у житті), присутні в Архівах лише фрагментарно [5, с. 338].

В одній з перших великомасштабних дослідницьких програм, метою якої було встановити, які теорії – научіння або вроджених задатків – більше відповідають істині, Сегалл та співавтори спробували співвіднести особливості оточення, в якому виховувалися люди, і незалежно оцінювані перцептивні механізми. Проте автори не змогли ефективно провести свою роботу ні в одній країні світу, оскільки в кожній конкретній країні спектр особливостей середовища був відносно вузький. Тоді вони досліджували значну кількість різних культур, риси яких варіювали в широкому діапазоні, особливо такі особливості, як присутність або відсутність будівель, побудованих за допомогою знарядь праці, кількість прямих кутів у розташуванні будівельних конструкцій і відкритих перспектив, що йдуть до горизонту. Дані, що стосуються реакцій людей на ряд зорових ілюзій, що і було тестом перцептивних тенденцій у цьому дослідницькому проекті, збиралися на 17 різних вибірках у США, Африці і на Філіппінах. Таким чином у представників різних культур були виявлені великі відмінності в схильності до зорових ілюзій, які систематично пов’язані з особливостями навколишнього середовища. Це було розцінено як доказ існування перцептивних механізмів, що набуваються в процесі научіння. Заслуговує особливої згадки важлива методологічна особливість цієї роботи, яка може виявитися корисною для різноманітних крос-культурних досліджень Сегалл виявив, що люди, які належать до культур, де рясніли будови з прямими кутами (“середовище, створене теслярем” (carpentered environment)), виявилися чутливішими до ілюзії Мюллера–Лайєра, тоді як представники культур, де переважали відкриті перспективи, були сприйнятливіші до горизонтально-вертикальної ілюзії. Так, жителі США, в порівнянні з африканськими сільськими жителями, були сприйнятливіші до першої ілюзії і менш – до другої. Взаємодія між вибіркою і стимулами виключає безліч можливих альтернативних пояснень, таких як незнайомство із завданням в одній або декількох вибірках [5, с. 338].