Страхування від нещасного випадку на автотранспорті
3.9.1. Основні засади Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Згідно із ст. 7. Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ухваленого від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
– проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників;
– запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих осіб, зумовленими умовами праці;
– відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
– відшкодування матеріальної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей.
Суб'єктами страхування від нещасного випадку на виробництві є застраховані працівники, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВВПЗУ). Це некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, затвердженого його правлінням. ФССНВВПЗУ є одним з чотирьох державних фондів, які здійснюють виплати різних видів пенсій та допомоги громадянам України.
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); студенти навчальних закладів, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у ФССНВВПЗУ можуть застрахуватися особи, які забезпечують себе роботою самостійно та громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності. Термін страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.
Безпосередньо керує ФССНВВПЗУ його правління та виконавча дирекція. Нагляд за діяльністю ФССНВВПЗУ здійснює наглядова рада.
Виконання статутних функцій та обов'язків ФССНВВПЗУ щодо запобігання нещасним випадкам покладено на страхових експертів з охорони праці. Страхові експерти з охорони праці мають право:
1) безперешкодно та у будь-який час перевіряти стан умов і безпеки праці на підприємствах та проводити профілактичну роботу з працеохоронних питань;
2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;
3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, у тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці;
4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;
5) вносити роботодавцям, органам державного нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття штрафних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;
6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим працівникам та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів здійснюють за рахунок коштів ФССНВВПЗУ.
Страховими виплатами є грошові суми, які ФССНВВПЗУ виплачує застрахованому працівнику чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлює медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) за участю ФССНВВПЗУ. МСЕК установлює ступінь обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язано ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності через ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу роботу з меншою оплатою, роботодавець зберігає його середньомісячний заробіток на термін, визначений лікарською кваліфікаційною комісією (ЛКК) або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні загиблого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного терміну після його смерті. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Суму щомісячної страхової виплати встановлюють згідно зі ступенем втрати професійної працездатності та середньомісячним заробітком, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного терміну після смерті потерпілого.
У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, ФССНВВПЗУ надає одноразову страхову допомогу потерпілому, суму якої визначають із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим вимог НПАОП, розмір одноразової допомоги зменшують на підставі висновку цієї комісії, але не більше, як на 50%.
Суму страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначають у судовому порядку. Сума такої страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат. Виплати моральної шкоди за рішенням суду покладено на роботодавця.
Для розгляду справ про страхові виплати до ФССНВВПЗУ подають: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого працівника чи копію свідоцтва про його смерть. ФССНВВПЗУ розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого і ухвалює відповідні рішення протягом десятиденного терміну.
ФССНВВПЗУ може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому працівнику, якщо мали місце:
1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
2) подання роботодавцем або потерпілим до ФССНВВПЗУ свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Застрахована особа має право:
– брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
– у разі настання страхового випадку одержувати від ФССНВВПЗУ виплати та соціальні послуги;
– на послуги медичної реабілітації;
– на послуги професійної реабілітації, зокрема збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
– на відшкодування витрат протягом медичної та професійної реабілітації.