Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.

Під одиничним злочином в кримінальному праві розуміють вчинення особою суспільне небезпечного винного діяння, пе­редбаченого відповідною статтею Особливої частини КК Украї­ни, у якому містяться ознаки самостійного складу злочину. Наприклад, умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України); кра­діжка (ч. 1 ст. 185 КК України); хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України).

Із низки одиничних злочинів складається множинність: по­вторність, сукупність та рецидив.

Одиничні злочини поділяються на прості та ускладнені.

Простим одиничним злочином треба визнавати злочинне діяння, описання складу злочину якого в законі не обтяжене додатковими обставинами, що ускладнюють його розуміння.

До таких злочинів слід відносити злочини, склад яких містить вказівку на один об'єкт посягання, одне злочинне діяння, одні суспільне небезпечні наслідки (у злочинах з матеріальним: складом), одну форму вини.

Наприклад, крадіжка, умисне вбивство, давання хабара.

Ускладнені одиничні злочини — це вид одиничного злочи­ну, склад якого обтяжений додатковими об'єктивними та суб'єк­тивними ознаками, що ускладнюють його розуміння. До та -ких діянь слід відносити, зокрема, посягання на декілька об'єктів кримінально-правової охорони, або складаються з ряду альтернативних дій чи наслідків, або ж містять дві форми винис. Наприклад, умисне спричинення тяжкого тілесного ушкод­ження, що потягло смерть потерпілого, розбій та ін.

До ускладнених одиничних злочинів відносять: 1) триваючі злочини; 2) продовжувані злочини; 3) складені злочини; 4) зло­чини, об'єктивна сторона яких складається з кількох альтер­нативних дій тощо.

Триваючий злочин — це вид ускладненого одиничного зло­чину, який, розпочавшись однією дією або бездіяльністю осо­би, триває протягом більш-менш значного проміжку часу і при­пиняється або за волею самої особи, або за наявності інших об­ставин, що не залежать від волі винного.

До таких злочинів відносяться ухилення від призову на стрю-кову військову службу (ст. 335 КК України); недбале зберіга_н-ня вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК Украї­ни); незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.ст. 307, 309 КК України) тощо.

Продовжуваний злочин як вид ускладненого одиничного злочину характеризується тим, що об'єктивна сторона його складається із кількох тотожних діянь, які вчиняються для до­сягнення однієї мети та в цілому утворюють один єдиний зло­чин. Прикладом такого злочину може виступати викрадення цілого частинами або давання чи отримання хабара у декіль­ка прийомів тощо.

Початком продовжуваного злочину треба вважати вчинення первинного суспільне небезпечного діяння, а закінченням: — настання запланованої кінцевої мети.

Продовжуваний злочин відрізняється від триваючого об'єк­тивною стороною. Так, об'єктивна сторона першого полягає у здійсненні декількох тотожних діянь, вчинення яких спрямо­ване на досягнення однієї єдиної мети, а об'єктивна сторюна

другого — полягає у вчиненні лише одного суспільне небез­печного діяння, яке створює так званий злочинний стан, коли особа хоча ніби-то нічого і не вчиняє, але знаходиться у зло­чинному стані.

Складений злочин — це вид ускладненого одиничного зло­чину, який складається з декількох злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано), являє собою самостійний злочин, але які внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, що охоплюється ознаками одного (самостійного) складу злочину. Крім того, складеним слід вважати злочинне діяння, яке викликає на­стання кількох суспільне небезпечних наслідків.

Складені злочини характеризуються своєю органічною єдністю об'єктивної сторони, що дозволяє визначати їх як оди­ничні злочини.

Наприклад, розбій (ст. 186 КК України) складається із на­сильницьких дій проти особи та незаконного заволодіння чу­жим майном; бандитизм (ст. 257 КК України) складається із незаконного поводження зі .зброєю та вчинення насильниць­ких дій проти фізичних або юридичних осіб.

На відміну від вищенаведених прикладів, тяжке тілесне ушкодження, що потягло смерть потерпілого, складається з одного діяння, яке тягне за собою два суспільно небезпечних наслідків: один — основний (проміжний) і другий — додат­ковий (похідний або кваліфікований). Тяжке тілесне ушкод­ження — це основний наслідок, а смерть потерпілого — додат­ковий (похідний) наслідок. Також при умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 194 КК України), знищення або пошкодження чужо­го майна — основний наслідок, а смерть потерпілого — додат­ковий.

Ускладнений одиничний злочин може складатися із де­кількох альтернативних дій, кожне з яких утворює закінче­ний злочин. Наприклад, виготовлення, зберігання, придбан­ня, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збу­ту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України) або викраден­ня, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових при­пасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або за-володіння ними шляхом шахрайства або зловживання службо­вим становищем (ст. 262 КК України). Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення хоча б однієї із вказаних у законі дій. В той же час вчинення всіх наведених в законі дій не змінює його визначення як одиничного. У таких злочинах кваліфікація здійснюється виключно за однією частиною статті або статтею Особливої частини чинного КК України.

Одиничний злочин може також полягати у вчиненні одно­го діяння і настанні декількох альтернативних наслідків, на­приклад, злочин, передбачений статтею 251 «Порушення ветеринарних правил». Суспільне небезпечне діяння полягає у порушенні ветеринарних правил, що потягло поширення епізоотії або настання інших тяжких наслідків.