Перспективи та наслідки вступу України до СОТ.

Історія взаємин Україна і СОТ бере початок ще в 1993 році, коли наша країна звернулася із заявкою на вступ. З тих пір багато було підпис. меморандумів, зроблено пропоз. і відхилено ініціатив.

Україна стала 152-м повноправним членом СОТ 16 травня 2008 року, проте довгоочік. знижень ставок мит, принаймні не відбулося..

Позитивні наслідки вступу України до СОТ: 1.Україна зможе брати участь у виробленні міжнародних правил торговельної політики; 2.Введення в країні більш стабільного, більш прозорого, більш передбачуваного законодавства; 3.Скорочення корупції та зменшенню тіньової економіки; 4.посилення можливостей для легального бізнесу; 5.поліпшення інвестиційного клімату; 6.посиляться можливості нашої країни протидіяти дискримінаційним заходам, з якими Україна стикається на світових ринках; 7.переклад у практичну площину створення зони вільної торгівлі з ЄС стане як ніколи близьким до реальності; 8.Полегшений доступ українських товарів на світовий ринок; 9.Українські підп-ва будуть учасниками міжнар. торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах і т. д.

Негативні наслідки. Україні доведеться поділитися частиною свого суверенітету - відтепер вона вже не зможе самостійно проводити власну екон. політику. Угоди СОТ прямо забороняють країні викор. певних інструментів, зобов'язують погоджувати будь-яку допомогу або субсидії з країнами-членами організації, обмежують можливість регулювати ринок встановленням митних тарифів або квот на імпорт. Багато підприємств, а можливо й цілі галузі, не зможуть витримати конкуренції з напливом іноземних товарів і послуг. Першим постраждає с/г. Широка експансія імпортної готової с/г продукції потягне за собою масове закриття дрібних та певної частини середніх переробних підприємств. У цілому галузь машинобудування програє від вступу України до СОТ. З найбільшими проблемами можуть зіткнутися автомобіле-і суднобудування, а також радіоелектронне і с/г машинобудування. Не варто забувати, що наслідок вступу до СОТ - це не тільки експансія іноземних товарів, але і послуг. На думку більшості експертів, після вступу до СОТ в Україну почнуть активно виникати філії іноземних банків, що певною мірою сприятиме посиленню банківського сектора і розширенню його кредитного портфеля.

55. Регулювання міжнародної торгівлі. Типи зовнішньоторговельної політики держав.

Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:

•Одностороннім, коли інструменти державного регулювання використовуються урядом країни в односторонньому порядку без погодження або консультацій з її торговими партнерами. Зазвичай односторонні заходи застосовуються у відповідь на аналогічні кроки інших країн і призводять до виникнення політичних напряжений між торговими партнерами (введення мита на окремі товари, введення квот на імпорт і т.д.).

• Двостороннім, коли заходи торгової політики узгоджуються між країнами, які є торговельними партнерами. Наприклад, за взаємною домовленістю кожної зі сторін можуть вводитися конвенційні мита, не ущемляють інтересів іншої, країни можуть погоджувати технічним вимогам до маркування, пакування, угоди про взаємне визнання сертифікатів якості та ін.

• Багатостороннім, коли торгова політика узгоджується і регулюється багатосторонніми угодами. Приклади багатосторонньої політики включають Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ), угоди в сфері торгівлі країн-членів ЄС.

У залежності від масштабів втручання держави в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торговельну політику і політику вільної торгівлі. Свобода торгівлі - політика мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Форми протекціонізму: 1.селективний протекціонізм - спрямований проти окремих країн або окремих товарів; 2.галузевої протекціонізм - захищає певні галузі, наприклад с/г; 3.колективний протекціонізм - проводиться об'єднаннями країн у відношенні країн, які не входять в дане об’єднання; 4.прихований протекціонізм - здійснюється методами внутрішньої економічної політики. Вплив державних механізмів регулювання міжнародної торгівлі на економічний стан країни може бути описано через поняття надлишків споживача і виробника.