Термінологічний словник до теми 4.

 

Ядро конфлікту – сукупність питань, що викликали протидію учасників конфлікту.

Опоненти – суб’єкти взаємодії учасників конфлікту.

Ранг опонентів – це найважливіша їх характеристика, їхня сила і потенціал, рівень наявних можливостей з метою утвердження своїх інтересів і цілей у конфлікті.

Інцидент – це сукупність дій опонентів. Інцидент – початковий етап у динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін.

Запобігання виникненню конфлікту– це комплекс за­ходів, спрямованих на відтягування чи недопущення його виник­нення, а також на зниження деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної системи.

Деструктивний стильповедінки – заперечує можливість по­ступок і компромісів, що розцінюються як прояв слабкості. Конфліктна ситуація спри­ймається різко емоційно всіма сторонами.

Коригувальний стиль поведінки – характеризується відставанням оцінки ситуації, тому реакція на конфлікт виникає вже після його почат­ку. Добре вираженою є емоційна реакція на конфлікт.

Прогностичний стиль поведінки – характеризується проведенням аналізу небезпечних зон, що найчастіше дозволяє уник­нути небажаних конфліктів.

Стратегія поведінки в конфлікті– це орієнтація особи (групи) стосовно конфлікту, установка на певні форми поведінки у конфліктній ситуації.

Суперництво (конкуренція) – стратегія, що полягає у нав'язуванні іншій стороні вигіднішого для себе рішення.

Співробітництво (проблемно-вирішальна стратегія) – стратегія, яка передбачає пошук такого рішення, яке за­довольняло б всі зацікавлені сторони.

Компроміс– це стратегія, що припускає взаємні по­ступки в чомусь важливому та принциповому для кожної зі сто­рін.

Пристосування (поступка) – це стратегія, що ґрунтується на зниженні своїх вимог і прийнятті позиції опонента.

Уник­нення (ухилення, бездіяльності, відхилення) – стратегія, при якій всі учасники знаходяться в ситуації конфлікту, але без будь-яких активних дій щодо його розв'язання.

Тактика вирішення конфлікту – це сукуп­ність прийомів впливу на опонента, засобів реалізації стратегії.

Переговори – спосіб вирішення (врегулювання) конфліктів, сумісна діяльність сторін, які вступили у протиборство, з метою знаходження взаємно корисного методу вирішення проблеми.

Переговорний процес – це специфічний вид спільної діяль­ності, особливостями якої є: цілі, інтереси, позиції сторін не збігаються; кожен із опонентів тісно контактує з іншими і змушений враховувати його дії.

Технологія переговорів– це сукупність дій, що починаються сторонами в процесі переговорів, і принципів їх реалізації. Во­на містить у собі способи представлення позиції, принципи й так­тичні прийоми взаємодії з опонентом.

Стресори– це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких виводить із рівноваги фізіологічні та психі­чні функції людини, що позначається на нервовій системі організ­му та спричиняє виникнення стресу.

Стрес– стан ін­дивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні ви­ди впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виво­дять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. Стрес – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, і ця відповідь являє собою напруження організму, спрямоване на подолання виникаючих перешкод і пристосування до зростаючих вимог. Стрес – це напруження, що мобілізує і активізує організм людини для боротьби із джерелом негативних емоцій. Стрес– стан людського організму, який характеризується надмірною психологічною чи фізіологічною перенапругою.

Дістрес – це надмірне напруження, що знижує можливості організму людини адекватно реагувати на вимоги оточуючого середовища. Дістрес – негативний вплив, що здійснюється стресом на діяльність індивіда, аж до його повної дезорганізації.

Фактори, що викликають стрес,– це вплив на людину з боку зовнішнього і внутрішнього середовища, що приводить її у стан стресу. Фактори, що впливають на виникнення стресу: організаційні, внутріорганізаційні та особові.

Управління стресами – це процес цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою адаптації особи до стре­сової ситуації, усунення джерел стресу та оволодіння методами їх нейтралізації.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4

ТЕМА 4. Аналіз конфліктів і знаходження методів їх подолання

Питання для обговорення

1. Виявлення причин конфлікту і його елементів. Ядро. Опоненти. Визначення типу конфлікту. Виявлення прихованих інтересів, побажань, страхів.

2. Знаходження рішень шляхом проведення переговорів. Вміння слухати і виражати свої інтереси, враження і почуття.

3. Стиль поведінки в конкретній конфліктній ситуації: (конкуренція, ухилення, співпраця, компроміс).

4. Модель оволодіння конфліктною ситуацією.

5. Спілкування з “важкими” людьми. Захист від важких у спілкуванні людей.

6. Природа стресу та його причини. Організаційні та особові фак­тори стресу. Шляхи зниження рівня стресу в трудових колективах.

Завдання 1. Дайте відповідь на тести № 22; 23; 24; 27; 28.

Завдання 2. Вирішити ділові ситуації: 19; 20; 21.