Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
Наукова періодизація історії економіки
План
1. Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
2. Наукова періодизація економічної історії.
3. Загальна характеристика джерел і літератури.
Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економічного аналізу у формуванні економічної культури господарських кадрів. Розвиток економічного мислення на основі вивчення конкретних історичних подій та фактів. Історія економіки у системі наук. Роль історичного методу у вивченні закономірностей економічного розвитку.
Основні розділи науки та навчальної дисципліни: економічна історія країн та регіонів; історія економічної політики та економічної думки; еволюція економічних інститутів (грошей, крелиту, податків, цін та ін.).
Наукова періодизація історії економіки. Різні підходи до періодизації (періодизація Ф. Ліста, Б. Гільдебранта та К. Бюхера, К. Маркса, В. Левитського, П. Мечникова, Е. Мейєра, А. Тойнбі, У. Ростоу). Інституціонально-технологічний та історико-хронологічний підходи до періодизації історії економіки.
Перелік питань до самостійної роботи студентів
(самостійна робота у вигляді конспекта)
1. Підходи до періодизації історії економіки Ф. Ліста, Б. Гільдебранта та К. Бюхера, К. Маркса, В. Левитського, П. Мечникова, Е. Мейєра, А. Тойнбі, У. Ростоу.
2. Етапи розвитку та загальна характеристика історії економічної думки.
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 60, 71 с.49, 72 с.90, 74, 81]
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
План
1. Історико-економічне значення неолітичної революції.
2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
3. Історико-економічне значення Трипільської культури.
4. Первісні господарські та правові документи (адміністративно-господарські документи Єгипту, звід законів Хаммурапі, “Артхашастра” та закони Ману, економічний зміст конфуціанства).
Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві. Економічний зміст неолітичної революції. Громада - основна форма господарства первісної епохи.
Розклад первіснообщинного ладу. Типи стародавніх цивілізацій. Східне рабство (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай). Поява металевих знарядь праці. Історико-економічне значення Трипільської культури.
Первісні господарські та правові документи (адміністративно-господарські документи Єгипту, звід законів Хаммурапі, “Артхашастра” та закони Ману, економічний зміст конфуціанства).
План семінарського заняття по темі
“Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історії економіки.
3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.
4. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві.
5. Суть неолітичної революції.
6. Господарство бронзового віку та раннього залізного віку.
7. Історико-економічне значення розвитку господарства первісної доби.
8. Особливості патріархального рабства у Єгипті, адміністративно-господарські документи Єгипту.
9. Особливості патріархального рабства у Месопотамії, звід законів Хаммурапі.
10. Особливості патріархального рабства у Індії. “Артхашастра” та закони Ману.
11. Особливості рабства у Китаї, економічний зміст конфуціанства.
12. Особливості східного рабства.
13. Історико-економічне значення Трипільської культури.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. “Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту.
2. Державне управління економічним життям країни через звід законів Хаммурапі.
3. Засади суспільно –економічного життя держави сформовані Конфуцієм.
4. Закони Ману, як основа кастової системи древньої Індії.
Перелік питань до самостійної роботи студентів
(самостійна робота у вигляді конспекта)
1. Історико-економічне значення Трипільської культури.
2. Сутність християнства, буддизму та ісламу.
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 74, 81]
Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)
План
1. Господарство античної Греції.
2. Економічні фактори піднесення та занепаду Риму.
3. Економічна думка античності.
Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (античне рабство, Римська держава). Форми власності. Галузева структура економіки, основні форми органцізації виробництва в аграрному секторі та ремісництві. Економічні функції держави та соціально-економічна структура суспільства. Господарсько-технічні досягнення античних держав.
Внутрішня та зовнішня торгівля. Генезис грошей, кредиту та податків.
Економічна думка античності (“Домострой” - Ксенофонта, “Держава” та “Закони” - Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” - Арістотеля, “Землеробство” - Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів, фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.
Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження протофеодальних відносин (система колонату).
План семінарського заняття по темі
“ Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”
План
1. Галузі господарства та суть античного рабства у Греції.
2. Характеристика господарства царського Риму.
3. Формування класичного рабства у республіканському Римі.
4. Економічні відносини та галузі господарства ранньої Римської імперії.
5. Причини та наслідки занепаду Риму.
6. Суть колонату.
7. Економічна думка античності (“Домострой” - Ксенофонта, “Держава” та “Закони” - Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” - Арістотеля, “Землеробство” - Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів).
8. Фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.
9. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.
10. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст. н. е.
- Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.
Перелік питань до самостійної роботи студентів
(самостійна робота у вигляді конспекта)
1. Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
2. Економічні погляди Цицерона ( ідеологія латифундистської аристократії).
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 120; 74, 81]
Розділ ІІ (ЗМ 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – ХV ст.)