Учасники фрайчайзингової угоди, їхні обовязки.

Обов'язки учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Франчайзі— це фізична або юридична особа, зареєстрована в Україні як суб'єкт підприємницької діяльності, яка ку­пує у франчайзера на певний строк і на визначених умовах комплекс ви­ключних прав (франшизу) на ведення комерційної діяльності з викори­станням торгової марки і технології франчайзера.

Франшизна система— це організаційна структура у сфері бізнесу, яка складається з компанії франчайзера, що очолює структуру, та сукуп­ності діючих за її ліцензією та під її контролем франчайзі, які утворюють франшизну сітку.

Розвиток франчайзингу— це процес створення, підтримки та розпов­сюдження франшизних систем власниками незалежних підприємств.

Наприклад, франчайзер створює успішний продукт або послугу, скажімо, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Він досліджує і розвиває бізнес, витрачає кошти на просування бізнесу,створює добру репутацію і впізнаний імідж. Після того, як компанія підтвердила працездатність своєї бізнес-концепції та успішне сприйнят­тя цього бізнесу, вона може реалізуватись на користь інших підприємців, які бажають повторити подібний успіх за рахунок купівлі франшизи. Франчайзі — це фізична особа або компанія, яка купує мож­ливість навчання і допомогу при створенні бізнесу у франчайзера та сплачує певну плату (роялті) за використання товарного знака, ноу-хау і системи ведення робіт.

Франчайзі сам сплачує витрати на створення бізнесу. Часто фран-чайзер надає вигідні знижки на важливі поставки (матеріали, сировину).

Франчайзі повинен дотримуватись правил ведення бізнесу і брати участь у рекламних і маркетингових кампаніях, що проводяться фран-чайзером. Франчайзер зосереджено працює над тим, щоб бути лідером у конкурентній боротьбі, що було б дуже важко зробити одному франчайзі.

Франчайзі повинен виконувати такі умови:

· повністю прийняти ділову точку зору франчайзера, його цілі та цінності у даному бізнесі;

· довіряти і поважати франчайзера і, у свою чергу, формувати пова­гу і довіру до себе;

· приймати чітко встановлені правила і обов'язки, що описані у до­говорі, оскільки після підписання документа вони майже не підля­гають змінам і доповненням;

· намагатись постійно працювати та спілкуватися з франчайзером;

· зв'язати себе певними обов'язками з бізнесом, бути вірним йому в добрі і погані часи;

· дотримуватись операційних процедур і стандартів;

· вважати себе частиною системи шляхом внесення у бізнес нових ідей і розвитку міжфірмових зв'язків.

Однією з головних причин швидкого поширення та успіху франчай­зингу є поєднання в ньому глибоких знань, досвіду й стійкого фінансо­вого стану франчайзера — організатора справи, володаря генеральної ліцензії, власника "ноу-хау" або патенту, головного консультанта і досвідченого постачальника необхідних продуктів, матеріалів, сирови­ни, обладнання, технології, які необхідні для здійснення підприємниць­кої діяльності.

Франчайзі — енергійний підприємець, менеджер, діяльність якого повністю самостійна, але його підприємство функціонує не як відокрем­лений суб'єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, об'єдна­ного франчайзером, який є власником нематеральних активів підприємства, що належать франчайзі.

Франчайзингу притаманні такі основні риси та особливості:

7 у франчайзингу дві сторни угоди (договору) — франчайзер і фран­чайзі;

8 франчайзер є володарем виключних прав: товарного знака, фірмо­вого стилю, ідеї, авторського права та ін. Франчайзер є правово-лоділець;

9 франчайзер як правоволоділець передає свої права франчайзі на певних умовах. Франчайзі здійснює свою діяльність під товарним знаком франчайзера, використовує його репутацію на ринку то­варів (послуг, робіт) і за своїм фірмовим стилем ідентифікується з франчайзером;

10 франчайзер виступає у єдиній особі; франчайзі, що працюють за договором з правоволодільцем, може бути декілька, тобто це свого роду мережа, яка працює за єдиною методологією. Відносини за договором франчайзингу передбачають собою високу етику діло­вих відносин. Суть франчайзингу — ведення свого бізнесу, суть мережі — продаж часток мережі та залучення якомога більше учас­ників;

11 для успішного ведення бізнесу франчайзер забезпечує франчайзі різними формами підтримки та користується правом регулювання діяльності франчайзі з метою збереження репутації на ринку, не по­рушуючи при цьому його юридичної та економічної самостійності;

12 за користування правами франчайзера і підтримку, що надається, франчайзі перераховує певні платежі;

13 договір франчайзингу має індивідуальний характер і знаходиться залежно від умов діяльності, політики, що проводиться франчайзе­ром, і не може копіюватися на інші системи.

Слід підкреслити, що нематеріальні активи (тобто інтелектуальна власність) є причиною, заради якої підприємці-франчайзі погоджують­ся платити за право користування системою франчайзера.

Інтелектуальна власність охоплює широке коло об'єктів: товарні знаки і знаки обслуговування, винаходи, промислові знаки, фірмові най­менування, авторські права. Усі ці юб'єкти захищені патентами, свідоцтвами або сертифікатами виключних прав, які видано державни­ми органами влади. Саме тому, що вони захищені й у разі неправомірно­го запозичення права власності на ці суб'єкти його можна захищати в су­довому порядку, потенційні франчайзі змушені укладати угоди й отримувати право використання відповідними об'єктами інтелектуаль­ної власності за плату.