Визначення пропускної здатності навантажувально-розвантажувальних пунктів та постів.

Раніше згадувалося, що процес транспортування вантажів почина­єть­ся й закінчується навантажувально-розвантажувальними операціями. Крім того, у процесі перевезення вантажі можуть передаватися з одного виду транспорту на іншій, тимчасово зберігатися на складах, де також виконуються навантажувально-розвантажувальні роботи. Об'єкти, де здійсню­ється передача ван­тажів, супроводжувана вантажно-розван­та­жуваль­ними роботами, називають навантажувально–розванта­жуваль­ними пункта­ми.

Навантажувально-розвантажувальним пунктом називається об’єкт в якому здійснюються операції по відправленню і прийому вантажів. Вони поділяються на постійно діючі і тимчасові.

До постійно діючих навантажувально-розвантажувальних пунктів відносяться такі пункти, для яких функції відправлення і прийому вантажів є першорядними і повсякденними, а до тимчасових – виконання вантажних операцій носить тимчасовий, (в більшості випадків сезонний) характер.

До постійно діючих навантажувально-розвантажувальних пунктів відносять вантажні автостанції, вантажні двори залізнич­них станцій, морські й річкові порти, склади підприємств оптової торгівлі, постачально-збутових баз, термінали й інші об'єкти.

До тимчасових навантажувально-розвантажувальних пунктів відносяться тимчасові склади зберігання сільськогосподарської продукції, склади будівельних матеріалів при будівництві будівель та споруд та інші місця тимчасового зберігання продукції і матеріалів.

Залежно від призначення НРП на ньому можуть виконуватися:

- пряма перевалка вантажу з одного виду транспорту на іншій;

- перевалка вантажу через склад.

При прямій перевалці перевантажування відбувається за схемою «вагон – автомобіль», «судно – вагон (автомобіль)», «автомобіль – вагон (судно)» і інші. При прямій перевалці вантаж перевантажується один раз.

При перевалці вантажу через склад, вантаж спочатку розвантажується на склад, де може певний період зберігатись а потім завантажується у транспортний засіб. В цьому випадку НРП крім основних операцій розвантаження і завантаження виконує також додаткові операції, які полягають у складуванні та короткочасному зберіганні вантажу.

Обсяг навантажувально-розвантажувальних робіт Wн-p визнача­єть­ся кількістю ванта­жу, що перевантажується, Q і кількістю перевантажень Кп:

(5.6)

де Q – величина вантажопотоку через вантажно-розвантажуваль­ний пункт, т.

Значення коефіцієнта перевантаження Кп визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням схеми передачі:

- при прямій передачі за схемою «вагон – автомобіль» (рис. 7.4) Кп = 1;

- при передачі вантажів через склад (рис. 5.3) кількість переван­тажень може бути два або більше, відповідно К п = 2 або більше.

 

У випадках, коли частина вантажів передається з одним значенням коефіцієнта (Кп1), а інша – з іншим (Кп2), значення коефіцієнта переван­таження для перевантажувального пункту визначається по формулі

 

Кп = (Q1 · Кп1 + Q2 · Кп2) / Q . (5.7)

Пропускна здатність навантажувально-розвантажувального пункту – це кількість автомобілів, що прослідували через даний пункт на протязі певного відрізку часу і які були обслужені за цей час всіма необхідними операціями по відправленню і прийняттю вантажів. Вона повинна відповідати розмірам вантажообороту даного пункту. Як правило, постійно діючий навантажувально-розвантажувальний пункт має декілька постів ( ).Пропускна здатність всього пункту знаходиться:

, (5.8)

де - сумарна пропускна здатність навантажувально-розвантажувального пункту, авт./год.; – інтенсивність вантажопотоку, т/год.

Фактична пропускна здатність НРП визначається кількістю постів, що розгортаються для роботи, і їх (постів) пропускною здатністю.

, (5.9)

де – число постів на вантажно-розвантажувальному пункті;

m – пропускна здатність поста, авт/год.

Навантажувально-розвантажувальний пост – це місце, призначене для стоянки одного автомобіля (автопоїзда) під час навантаження або розвантаження вантажу і обладнане необхідними навантажувально-розвантажувальними механізмами.

У свою чергу, пропускна здатність поста визначається часом завантаження однієї одиниці рухомого складу й рівномірністю подачі його під завантаження:

, (5.10)

де – час завантаження одиниці рухомого складу, год;

ξ – коефіцієнт нерівномірності подачі рухомого складу під завантаження.

Час завантаження однієї транспортної одиниці (автомобіль, авто­поїзд) залежить від кількості вантажу, що завантажується, і про­дук­тивності підйомно - транспортної машини (ПТМ), що обслуговує пост (бригади вантажників, що здійснює завантаження):

, (5.11)

де W – продуктивність поста ( підйомно-транспортної машини, бригади вантажників), т/год;

η – коефіцієнт використання ПТМ за часом.

Підставляючи отримані у формулах (5.10), (5.11) значення у формулу (5.8), одержимо формулу для визначення можливої пропускної здат­нос­ті навантажувально-розвантажувального пункту

. (5.12)

Якщо при цьому виходити з умови, що продуктивність НРП повинна забезпечувати переробку вантажопотоку заданої інтен­сивності, то слушною має бути рівність необхідної (5.9) і можливої (5.12) пропускних здатностей, тобто

, (5.13)

або, після перетворень

. (5.14)

З даного співвідношення можна одержати залежності для визна­чення необхідної кількості постів, якщо відомі технічні харак­теристики застосовуваних ПТМ (продуктивність бригад)

, (5.15)

або продуктивність підйомно-транспортних машин при заданій кількості постів

. (5.16)

По формулах (5.15, 5.16) можна зробити наступний висновок: продуктивність підйомно-транспортного механізму встановленого на навантажувально-розвантажувальному посту, повинна відповідати інтенсивності надходження вантажу, що перероблюється цим постом.

Тому розрахункову кількість постів на навантажувально-розвантажувальному пункті і розрахункову продуктивність механізмів, які необхідно встановити на постах, рекомендується визначати паралельно, ув’язуючи одне з іншим, для запобігання суттєвих розходжень між продуктивністю і інтенсивністю надходження вантажу. Дану задачу можна також вирішити, використовуючи теорію масового обслуговування.

 

Лекція 7.