Отруєння лікарськими засобами

Даний вид отруєння зустрічається частіше у дітей, які з'їда­ють залишені без нагляду ліки в доступних для них місцях. При отруєнні лікарськими засобами наступає сонливість, яка перехо­дить до втрати свідомості, якщо потерпілий не втратив ще свідомість, необхідно викликати блювання. При втраті свідомості, зупинці дихання проводять штучне дихання до прибуття «швид­кої допомоги».

Отруєння чадним газом

Чадний газ складається в основному з окису вуглецю, який утворюється в результаті неповного згорання різних видів па­лива: вугілля, дров, нафти, природного газу.

До отруєння може привести неправильне користування пічками, якщо не щільно закрити дверцята і забути витягнути заслінку труби, якщо піч несправна. Велика небезпека отруєння окисом вуглецю виникає в гаражних приміщеннях, коли не до­тримуються правил безпеки. Як показують спостереження, вели­ку кількість чадного газу може створити робота автомобільного двигуна в одномісному гаражі при закритих дверях.

Оскільки окис вуглецю не має запаху і не подразнює верхні дихальні шляхи, людина не відчуває його при диханні, і тому от­руєння наступає непомітно.

Що ж відбувається в організмі? Як наступає отруєння?

Окис вуглецю - це дуже сильна отрута, яка пошкоджує нер­вову систему, м'язи, серце, і в першу чергу - кров. Окис вуглецю володіє здатністю в 200-300 разів швидше з'єднуватись з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи дуже сильну сполуку - карбоксігемоглобін. В результаті кров перестає переносити ки­сень з легень до тканин, розвивається кисневе голодування, від якого насамперед потерпає мозок.

Особливо чутливі до окису вуглецю діти, вагітні, люди, які мають хвороби легень і серця. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі дуже великий, то людина зразу втрачає свідомість, з'являється корч і наступає смерть.

Проте часто спостерігається поступовий розвиток симптомів отруєння. Перші його ознаки можуть служити сигналом до не­безпеки. Насамперед відчувається головна біль, інколи шум у вухах, нудота. Якщо дія окису вуглецю продовжується, то розви­вається загальна слабість, сухий кашель, блювання; свідомість ще зберігається. Інколи спостерігається збудження, яке супроводжується слуховими і зоровими галюцинаціями. В подальшому людина втрачає свідомість, її шкіра червоніє, а зіниці розширю­ються. Дихання спочатку шумне і прискорене, потім стає поверх­невим і сповільнюється.

При отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс. Найкращий засіб при цьому отруєнні - довготривале вдихання кисню. Якщо є можливість, потрібно принести з аптечки кисневу подушку. На голову і груди кладуть холодний компрес - змочений холодною водою шматок тканини, рушника, носової хустинки. Якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напої­ти міцним чаєм чи кавою. Ні в якому випадку не можна давати алкоголю. При втраченій свідомості дають нюхати змочену на­шатирним спиртом вату, але обережно, щоб не завдати опіків. Якщо потерпілий не дихає або дихання швидко погіршується, потрібно зразу приступати до проведення штучного дихання за методом «рот в рот» або «рот в ніс». Після надання першої допомоги потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню.

Термічні опіки

Найчастіше спостерігаються опіки шкіри кип'ятком, парою, розпеченими металевими предметами і загорянням одягу. Опіки поділяються на чотири групи:

I - почервоніння;

II - почервоніння і утворення набряків;

III - омертвіння шкіри;

IV - омертвіння шкіри і її обвуглення.

При опіках І-ІІ групи можна попередити утворення набряків. Місце опіку охолоджують холодною водою і притискають опік, потім опік обережно протирають спиртом або оцтом і наклада­ють суху стерильну пов'язку.

При опіках III-IV групи перша допомога полягає в накладанні сухої стерильної пов'язки і швидкої госпіталізації.

Хімічні опіки

У випадку опіків кислотами і лугами потрібно швидко змити хімічні речовини зі шкіри (при деяких хімічних речовинах, які активно реагують з водою, змивання їх водою приводить до ще гірших наслідків). Після цього обробляють місце опіку 1-2% роз­чином оцтової або лимонної кислоти.

Опік негашеним вапном не можна промивати водою. Змива­ють кусочки вапна за допомогою рослинного чи тваринного мас­ла. Після обробки на місце опіку накладають суху пов'язку.

Сонячний удар

Сонячний удар виникає при безпосередній дії прямих соняч­них променів на голову людини у теплі дні.

Ознакою сонячного удару є головна біль, втома, голово­кружіння, біль в ногах, спині. Потім з'являється шум у вухах, потемніння в очах, задишка, збільшується серцебиття. Наступає втрата свідомості, корчі м'язів, галюцинації, підвищення темпера­тури тіла до 41 °С і вище.

Перша допомога потерпілому при сонячному ударі полягає в перенесенні його в прохолодне місце, в тінь. Необхідно зняти одяг і покласти його з припіднятою головою. Охолоджують голо­ву і область серця шляхом обливання холодною водою (охолод­ження не повинно бути швидким і різким). Для покращання ди­хання дають нюхати нашатирний спирт. Транспортування потерпілого у лікарню проводиться у лежачому положенні.