Система показників ділової та ринкової активності

Ділова та ринкова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, в економічному зростанні підприємства, застосуванні наступальної стратегії розвитку, досягненні поставленої мети , ефективному використанні економічного потенціалу.

На фінансовий стан підприємства безпосередньо впливає його ділова і фондова активність, яка проявляється Оцінку і аналіз ділової активності підприємства можна здійснювати користуючись системою якісних і кількісних показників-критеріїв.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства з підприємствами-партнерами, конкурентами за такими критеріями як імідж підприємства, наявність постійних постачальників, споживачів, позиція на ринку, конкурентоспроможність продукції, наявність продукції, що поставляється на експорт.

Кількісні критерії ділової активності визначаються абсолютними і відносними показниками, які характеризують обсяг господарських операцій, стабільність їх здійснення, наявність і регулярність формування прибутку, рівень виконання плану за основними показниками діяльності.

Сукупність показників ділової активності відображена на рис.2

Серед основних оціночних абсолютних показників треба виділити обсяг реалізації, прибуток, величину авансового капіталу.

Оцінюючи динаміку цих показників, необхідно зіставити темпи їх зміни. Оптимальним є наступне співвідношення, що називають золотим правилом економіки підприємства:

Тп >То р > Та>100, де

Тп – темп зміни прибутку ;

Тор – темп зміни виручки від реалізації;

Та- темп зміни активів.

Ця залежність означає , що:

· економічний потенціал зростає, бо зростає величина активів підприємства.

· порівняно з ростом економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно

· Прибуток зростає випереджуючими темпами , що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва.

Для того, щоб визначити місце підприємства серед аналогічних до нього підприємств за сферою використання капіталу, треба порівняти відносні показники та темпи росту основних показників його господарської діяльності. Чим вищі темпи росту, тим динамічніше розвивається підприємство, тим перспективнішим є вкладення додаткового капіталу в його діяльність чи співробітництво з ним.

Основними відносними показниками ділової активності є показники ефективності використання основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів, показники оборотності капіталу та його складових, платоспроможність і ліквідність, показники фінансової стійкості, коефіцієнт стійкості економічного росту.

В процесі аналізу ділової активності підприємства розраховують коефіцієнт стійкості економічного зростання. Він характеризує стійкість і перспективу економічного розвитку підприємства, і відображає темпи приросту обсягу реалізації продукції.

На ділову активність підприємства впливають ряд факторів, що мають об’єктивний і суб’єктивний характер. До найбільш значних факторів можна віднести:

· фактор попиту на продукцію галузі;

· ціновий фактор, який відображає співвідношення середньо ринкових цін і цін товаровиробника на продукцію. Чим менше таке співвідношення, тим гострішою для підприємства стає конкурентна боротьба.

· Виробничий фактор, що визначає вікову структуру основного і оборотного капіталу, організаційно-технічний рівень виробництва; якість продукції, рівень її конкурентоспроможності;

· Макроекономічні фактори, що відображають грошово-кредитну, податково-бюджетну, цінову, амортизаційну політику і інші заходи державного регулювання економіки.

Оцінку фондової активності здійснюють на підприємствах зареєстрованих на біржах цінних паперів. Основним показниками такої оцінки є чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденд на просту акцію, рентабельність акції, дивідендний вихід, цінність акції, коефіцієнт котирування акцій. Алгоритм їх розрахунку і економічний зміст відображено в таблиці 3.