КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1. Чим відрізняються головні завдання побудови робочої структури проекту і сіткового планування?
2. Які основні завдання вирішує календарне планування? З чого воно складається?
3. У чому виявляється різниця між діаграмами передування і стрілчастими графіками?
4. Чи може мати проект кілька критичних шляхів? Чому?
5. У чому полягає врахування невизначеності при календарному плануванні проектів? Для чого воно потрібне? Наведіть приклади.
6. За яким алгоритмом здійснюється оптимізація сіткового графіка?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Календарне планування – це:
а) складання й коригування термінів виконання комплексів за роками та кварталами і визначення потреби у ресурсах для кожного етапу робіт;
б) складання й коригування робіт із деталізацією завдань на місяць, тиждень або добу;
в) складання й коригування розкладу виконання робіт, згідно з яким роботи, які виконуватимуть різні організації, взаємо узгоджуються в часі з урахуванням можливостей їх забезпечення матеріально-технічними та трудовими ресурсами.
2. Який з перерахованих типів оцінки календарного плану не використовується для аналізу можливості реалізації проекту:
а) інтегральна оцінка надійності;
б) екологічна оцінка;
в) ресурсна оцінка;
г) економічна оцінка;
д) фінансова оцінка.
3. Для аналізу економічних та фінансових можливостей проекту на стадії планування:
а) необхідно оцінити наявність ресурсів для всіх робіт;
б) необхідно оцінити вартість операцій залежно від тривалості їх виконання і отриману інформацію використати для аналізу можливостей реалізації проекту;
в) необхідно розглянути альтернативні методи реалізації проекту;
г) вірні відповіді б) та в).
4. Який з наступних критеріїв не використовується з метою оптимізації календарного плану:
а) мінімальна тривалість виконання проекту;
б)мінімальна вартість та максимальне використання власних ресурсів;
в) мінімальна кількість змін;
г) максимальна зайнятість у період економічного спаду;
д) максимальна задоволеність замовника.
5. Сіткове планування — це:
а) одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів та довгострокових комплексів, проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує оптимізацію на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки.
б) планування, що передбачає доведення до підрозділів і безпосередніх виконавців тематики та номенклатури робіт із підготовки виробництва, проведення необхідних розрахунків з обсягу робіт, складання графіків виконання останніх.
6. Сіткова модель — це:
а) інформаційно-динамічна модель, яка відображає взаємозв’язки між технічними елементами проекту;
б) будь-які виробничі процеси чи інші дії, які призводять до досягнення певних результатів, подій;
в) кінцеві результати попередніх робіт, що є моментом завершення планової дії;
г) множина поєднаних між собою елементів для опису технологічної залежності окремих робіт і етапів майбутніх проектів.
7. Графіки, що мають зображення у вигляді кіл та поєднанні стрілками для визначення логічних зв’язків між роботами називаються:
а) стрільчаті;
б) графіки передування
8. Спосіб відображення календарного графіка у вигляді таблиць для зображення наочності подання перебігу виконання робіт за проектом називається:
а) табличний;
б) графічний.
9. Тривалість роботи проекту визначається як:
а) сума витрат часу на виконання кожного елементу проекту;
б) відношення трудомісткості робіт проекту до середньооблікової чисельності працюючих над проектом;
в) це час, протягом якого доходи від реалізації повністю покр витрати інвесторів проекту.
10. Оптимізація сіткових графіків полягає в:
а) покращенні процесів планування, організації й утворенні комплексу робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів, і підвищення фінансових ресурсів при заданих планових обмеженнях;
б) комплексі досліджень щодо використання передових методів та технічних заходів у процесі планування технічної підготовки виробництва.
Тема 5. ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ
5.1. Оцінка і планування ресурсів.
5.2. Побудова ресурсних гістограм.
5.3. Система вимог до джерел забезпечення проекту.
5.4. Моделювання і календарне планування ресурсів.
5.5. Планування витрат.
5.6. Поняття та порядок складання проектного бюджету.
5.1. Оцінка і планування ресурсів
До ресурсів проекту відносяться трудові ресурси, обладнання, матеріали та грошові кошти. Крім того, вони поділяються на два основних класи — відновлювані, тобто ті, що можуть бути повторно використані на різних операціях проекту (трудові ресурси, обладнання), та не відновлювані, які на операціях проекту витрачаються та використовуватись більше не можуть (матеріали). Одним із важливих питань в управлінні проектами є питання планування потреби в ресурсах. Іноді існує така ситуація, коли підприємства не планують належним чином і не наділяють проектну команду належними ресурсами, що на кінцевому етапі призводить до негативних результатів.
| Планування ресурсів повинно означати визначення того, які ресурси та в якій кількості будуть використані на роботах проекту [6]. |
Планування ресурсів передбачає здійснення таких етапів[1]:
1. Загальна оцінка потреби у ресурсах та їх розподіл у часі, а саме грошових коштів, матеріалів, технологічного обладнання, енергетичних ресурсів, трудових ресурсів, машин, механізмів, виробничих площ, обчислювальної техніки тощо;
2. Складання таблиці потреб у ресурсах по роботах проекту;
3. Побудова ресурсної гістограми (побудова стовпчикової діаграми, де по горизонталі вказуються календарні терміни, по вертикалі – щоденна кількість необхідних для виконання усіх робіт ресурсів по кожній професії окремо);
4. Складання таблиці наявних ресурсів;
5. Зіставлення потреби і наявності ресурсів, визначення їх нестачі або надлишків;
6. Визначення постачальників ресурсів по проекту;
7. Оптимізацію сумарних графіків потреби в ресурсах;
8. Врахування факторів, які впливають на забезпеченість проекту ресурсами;
9. Формування графіків постачання ресурсів;
10. Перепланування календарного плану;
11. Контроль і побудова нових ресурсних планів і гістограм.
Якщо потреба в ресурсах перевищує можливості, існують три шляхи її вирішення:
- відкласти (затримати) роботу в межах запасу часу;
- скоригувати терміни їх виконання відповідно до обмежених ресурсів (тобто якщо ресурси лімітовані, заздалегідь обмежені, то треба змінити календарний план);
- скоригувати інтенсивність використання ресурсів у межах встановленого часу (якщо дати змінити не можна, то збільшуємо, наприклад, тривалість робочого дня).
Оцінка обсягу необхідних ресурсів безпосередньо залежить від обсягу робіт, який треба виразити у трудомісткості. Число працюючих визначається за формулою:
, (5.1)
де Т — трудомісткість роботи; Фкор — корисний фонд часу одного працівника.
Якщо час і сукупні витрати вже визначено, то завдання полягає в тому, щоб узгодити ресурси з цими обмеженнями. При цьому потрібно брати до уваги такі чинники:
а) обмеженість простору лімітуватиме чисельність людей, які працюють у даному приміщенні;
б) обмежений доступ до об’єкта веде до необхідності узгодити відповідні потреби в матеріалах та устаткуванні (спорудження будинку на схилі гори);
в) обмежена кількість комп’ютерів і машин;
г) вимоги безпеки праці, що не дозволяють позаурочні роботи;
д) продуктивність часто безпосередньо залежить від ефективності керівництва.
Визначення сукупної потреби в людських ресурсах визначається за допомогою таблиці по кожному виду професії (табл. 5.1). Якщо на одну роботу треба більше ніж один вид ресурсу, то кожний вид ресурсу показують окремим рядком і визначають сумарну потребу окремо по кожному виду ресурсу.
Таблиця 5.1 Визначення потреби у людських ресурсах