ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН БАНКІВ 2 страница
Банківське право
• 
банку, який розробив програму фінансового оздоровлення і
звернувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту
під заставу державних цінних паперів або інших цінностей;
• банку, який перебуває в стані фінансового оздоровлення і зве
рнувся з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту під га
рантію чи поруку фінансово стабільного банку або іншої фінансової
установи, які згідно з їх фінансовим станом, достатністю капіталу
можуть забезпечити виконання взятих на себе зобов'язань.
Стабілізаційний кредит надається банку строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року.
Рішення про надання банку стабілізаційного кредиту приймається Правлінням Національного банку на підставі аналізу й оцінки програми фінансового оздоровлення, що здійснені відповідним територіальним управлінням, пропозицій Департаменту банківського регулювання і нагляду та Юридичного департаменту Національного банку щодо юридичної надійності наданого забезпечення. У цьому рішенні визначаються строк користування кредитом, порядок його погашення і сплати процентів за користування стабілізаційним кредитом.
У разі прийняття Правлінням Національного банку позитивного рішення про надання стабілізаційного кредиту відповідне територіальне управління проводить організаційні заходи щодо укладення з банком договору про надання кредиту та відповідного договору застави.
§ 3. Іпотечне кредитування в Україні
8 Іпотечне кредитування в Україні регламентується, в першу
іНергу, такими нормативно-правовими актами:
р • Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.;
|і • Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.;
р • Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. № 898-ІУ;
• Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з кон
солідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від
19.06.2003 р. №979-ІУ;
• Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управ
ління майном при будівництві житла та операціях з нерухоміс
тю» від 19 червня 2003 р. № 978-ІУ;
Ю. В. ВАЩЕНКО
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. №1952-ІУ.
Загальні положення щодо іпотеки містяться у Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України. Спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з іпотекою, є Закон України «Про іпотеку». Зазначеним законом, зокрема, надається визначення поняття «іпотека», визначається порядок виникнення, застосування та пріоритет іпотеки, порядок державної реєстрації іпотеки, предмет іпотеки, умови передачі нерухомого майна в іпотеку, володіння, користування, розпорядження, збереження, страхування предмета іпотеки, особливості іпотеки певного майна, підстави припинення іпотеки, істотні умови іпотечного договору та інші питання.
Згідно із Законом України «Про іпотеку» іпотека — це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотеко держателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотеко-держателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.
| "255 |
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Банківське право
Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
• нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності
або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є дер
жавне або комунальне підприємство, установа чи організація;
• нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на
нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
• нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом по
рядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, як
що інше не встановлено Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпо-текодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Ю. В. ВАЩЕНКО
Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язки іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди (користування).
У разі передачі в іпотеку земельної ділянки іпотека також поширюється на розташовані на ній будівлі (споруди) та об'єкти незавершеного будівництва, які належать іпотекодавцю на праві
власності.
Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій ніж іпотекодавець, особі, новий власник цієї земельної ділянки зобов'язаний забезпечити власнику зазначених будівель (споруд) ті ж умови оренди (користування) земельною ділянкою, що надавалися іпотекодавцем.
Іпотека об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій виконується будівництво, або шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна, право власності іпотекодавця на яке виникне в майбутньому.
Відносини у сфері іпотечного кредитування регламентуються Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Згідно із зазначеним Законом іпотечний кредит — це правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.
Керуючим іпотекою є банк, який здійснює обслуговування
іпотечних активів.
Іпотечний кредит реалізується під час виконання договору про іпотечний кредит за умови дотримання встановлених цим Законом вимог. Кредитодавець до укладення договору про іпотечний
кредит має розкрити основні економічні та правові вимоги щодс надання кредиту. Ця інформація має бути оприлюднена кредито-давцем у письмовій формі і містити:
• опис усіх грошових зборів і витрат, пов'язаних з установ
ленням іпотеки;
• принципи визначення плати за договором про іпотечнім
кредит;
• положення про інфляційне застереження;
• порядок дострокового виконання основного зобов'язання у
разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржни
ком своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит та
юридичні наслідки цього невиконання;
• право боржника попереджати кредитодавця про можливе
невиконання основного зобов'язання;
• інші умови за рішенням кредитодавця.
Умови договору про іпотечний кредит та іпотечного договору розробляє кредитодавець.
Кредитодавець може запроваджувати додаткові процедури щодо встановлення платоспроможності та ідентифікації боржника.
У договорі про іпотечний кредит можуть бути зазначені:
♦ вартість основного зобов'язання та порядок його амортиза
ції, строки та розміри платежів з урахуванням інфляційного за
стереження або умови, що дозволять їх визначити;
♦ право кредитодавця самостійно встановлювати розмір час
ток платежів, отриманих за договором про іпотечний кредит, та
розподіляти їх між ціною зобов'язання та доходом кредитодавця;
♦ згода боржника на приєднання його основного зобов'язання
до консолідованого іпотечного боргу та включення іпотеки до
іпотечного пулу;
♦ право кредитодавця відчужувати основне зобов'язання або
право отримання платежів за договором про іпотечний кредит;
♦ інфляційне застереження;
♦ умови страхування фінансових ризиків щодо:
— невиконання основного зобов'язання;
— неотримання платежів за цим договором;
— несвоєчасної реалізації предмета іпотеки;
— несвоєчасного отримання суми, вирученої від реалізації
предмета іпотеки, або недостатнього її розміру для задоволення
вимог кредитора.
Умови договору про іпотечний кредит, включений до консолідованого іпотечного боргу, змінам не підлягають.
Ю. В. ВАЩЕНКО
Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 3 Закону «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» зі змінами, внесеними Законом України від 20.01.2005 р. № 2378-ІУ, у разі визначення в договорі про іпотечний кредит вартості основного зобов'язання таке зобов'язання має включати ціну зобов'язання та дохід кредитодавця. Ціною зобов'язання у цьому разі є сума коштів, надана кредитодавцем боржнику. Таким чином, кредитодавець самостійно визначає суму кредиту. Ці зміни мають дуже важливе значення, особливо для фізичних осіб, оскільки попередня редакція цієї статті містила обмеження щодо суми кредиту. Передбачалося, що розмір кредиту не міг перевищувати 70 відсотків від оцінної вартості предмета іпотеки. Чинна редакція статті З Закону дає можливість банкам надавати кредити без початкового внеску або з мінімальним початковим внеском боржника.
Закон також регламентує порядок оцінки предмета іпотеки, визначає право іпотекодержателя на продаж майна, що є предметом іпотеки, порядок примусової реалізації предмета іпотеки за виконавчими документами, реформування та обслуговування іпотечних активів, порядок емісії та обігу іпотечних сертифікатів. Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування масового будівництва житла та особливості управління цими коштами.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та угод щодо нерухомості. Згідно зі статтею 19 цього Закону однією з підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно є договори про іпотеку.
§ 4. Кредитування молодіжних житлових програм
Правові основи для пільгового молодіжного кредитування закладені у статті 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в редакції Закону України від 23.03.2000 р. № 1613-Ш.
*259
Банківське право
Згідно з цією статтею держава забезпечує молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на житло, сприяє молодіжному житловому будівництву, створенню молодіжних житлових комплексів тощо. Молоді сім'ї та молоді громадяни можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів пільгові довготермінові державні кредити на будівництво і придбання жилих будинків і квартир, на оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на обзаведення домашнім господарством.
При цьому передбачено, що молоді сім'ї, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних від суми заборгованості по кредиту.
Молоді сім'ї, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом; молодим сім'ям, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашається 25 відсотків суми зобов'язань по кредиту, а молодим сім'ям, які мають трьох і більше дітей, — 50 відсотків суми зобов'язань по кредиту.
Порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та їх пільгового погашення встановлюється Кабінетом Міністрів України. При народженні дітей у молодій сім'ї, яка отримала кредит, цій сім'ї може бути надано допомогу для погашення кредиту за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприт ємств, де працює молоде подружжя (мати або батько).
Передбачено, що дія цієї статті поширюється на молодих вчених, на подружжя, в якому чоловік або дружина є молодим вченим, та на неповні сім'ї, в яких мати (батько) є молодим вченим, якщо зазначені молоді вчені є громадянами України та працюють на державних підприємствах, у державних науково-дослідних (науково-технічних) установах та організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III—IV рівнів акредитації на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, або навчаються за денною формою навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.
На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 584 затверджено Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.
У зазначеному Положенні визначено порядок надання кредитів на визначені цілі, порядок погашення кредиту та відшкоду-
вання витрат на його обслуговування, умови набуття права власності на збудоване (реконструйоване) за рахунок кредиту житло.
З метою реалізації державної житлової політики та використання коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, виділених для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, створено Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Фонд діє на підставі Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 р. № 1604.
Безпосередньо наданням пільгових довготермінових кредитів займаються регіональні відділення Фонду. Для обліку молодих сімей та одиноких молодих громадян, які виявили бажання отримати кредит, оформлення документів, необхідних для його отримання, та надання консультацій з питань отримання кредиту в структурі регіональних відділень Фонду створені консультаційні центри. Обслуговуванням зазначених кредитів займаються бан-ки-агенти, які уклали відповідні угоди з правлінням Фонду або його регіональним відділенням.
Згідно з пунктом 3 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла право на отримання кредиту мають сім'ї та одинокі молоді громадяни, які визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:
• сім'я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно;
• неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включ
но має неповнолітніх дітей (дитину);
• одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно.
Окремий абзац цього пункту присвячений молодим вченим.
Так, визначено, що молоді вчені, подружжя, в якому чоловік або дружина є молодим ученим, та неповні сім'ї, в яких мати або батько є молодим ученим, що потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання кредиту до досягнення молодими вченими віку 35 років включно, якщо вони є громадянами України, працюють на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, зазначених у переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії на виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 За-
Ю. В. ВАЩЕНКО
Банківське право
■261
кону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257, або навчаються за денною формою в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.
Указом Президента України від 9 квітня 2002 р. №315/2002 «Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених» Кабінету Міністрів доручено передбачати у проектах Державного бюджету України, починаючи з 2003 р., істотне збільшення державних централізованих капітальних вкладень на будівництво житла для молодих учених.
Відповідно до пункту 40 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 р. № 193-р «Про затвердження заходів щодо підтримки молоді на 2003 рік» передбачено запровадити 10-відсоткову квоту в загальній сумі витрат державного та місцевих бюджетів, передбачених для надання довгострокових кредитів молодим сім'ям і одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, для отримання кредитів молодими вченими.
Проте на практиці єдиною пільговою категорію на сьогоднішній день є багатодітні молоді сім'ї.
Кредитування будівництва (реконструкції) і придбання житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян є прямим, адресним (цільовим) і здійснюється у межах наявних кредитних ресурсів.
Кредит надається молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам лише один раз. Право на отримання кредиту вважається використаним з моменту отримання позичальником за актом приймання-передачі збудованого (реконструйованого) або придбаного за кошти кредиту житла.
Кредит відповідно до цього Положення надається молодим сім'ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) житла терміном до 30 років. Термін надання кредиту обчислюється з дати укладення кредитної угоди.
Кредит надається за таких умов:
• перебування кандидата на обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов, або наявності у кандидата, що по
требує поліпшення житлових умов, відповідних документів на
право будівництва (реконструкції) індивідуального житла;
• підтвердження кандидатом своєї платоспроможності;
• внесення кандидатом на свій особистий рахунок, що відкри
вається регіональним відділенням Фонду в банку—агенті, пер
шого внеску в розмірі не менш як 6 відсотків передбаченої варто-
сті будівництва (реконструкції) чи експертної оцінки вартості придбання об'єкта кредитування.
Для отримання кредиту кандидат подає консультаційному центру такі документи: заяву про надання кредиту; довідку про перебування на квартирному обліку; довідку про склад сім'ї; копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані; копію свідоцтва про народження дитини (дітей); документи, необхідні для визначення платоспроможності кандидата (довідка з місця роботи дорослих членів його сім'ї, у разі потреби — договір поруки, інші документи, що підтверджують його доходи); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з норми 21м2 загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 м на сім'ю, вартості будівництва (реконструкції) житла за цінами, що діють на час укладення кредитної угоди, та витрат на страхування в період будівництва (реконструкції) житла. При цьому розрахункова вартість 1 м житла не повинна перевищувати його середньої вартості, що склалася в регіоні відповідно до даних Держбуду. Розмір кредиту, що надається позичальнику для будівництва (реконструкції) індивідуального будинку та господарських приміщень у сільській місцевості, може бути збільшений на 30 відсотків суми, обчисленої відповідно до нормативної площі. Розмір кредиту на придбання житла визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з нормативної площі та експертної оцінки.
Згідно із Положенням кредитна угода укладається після прийняття регіональним відділенням Фонду рішення про надання кредиту. Кредит надається регіональним відділенням Фонду на підставі кредитної угоди, до якої додається розрахунок розміру кредиту з визначенням першого внеску позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла.
За розпорядженням регіонального відділення Фонду органи Державного казначейства протягом трьох банківських днів перераховують кошти з відповідного рахунка регіонального відділення Фонду на особистий рахунок позичальника у банку-агенті та повідомляють про це регіональне відділення Фонду.
Фінансування будівництва (реконструкції) житла здійснюється виключно у безготівковій формі за письмовим розпорядженням регіонального відділення Фонду банком-агентом відповідно до інвестиційної угоди, що укладається між регіональним відді-
/О. В. ВАЩЕНКО
Банківське право
ленням Фонду та замовником або між регіональним відділенням Фонду, що виконує функції замовника, та підрядником.
Фінансування придбання житла здійснюється виключно у без готівковій формі за письмовим розпорядженням регіонально відділення Фонду шляхом перерахування коштів з особисто. „ рахунка позичальника на рахунок продавця—фізичної особи, відкритий в банку-агенті, або продавця — юридичної особи, відкритий в банку, після підписання сторонами договору купівлі-продажу житла.
Контроль за цільовим використанням регіональним відділенням Фонду і банком-агентом кредитних коштів здійснює правління Фонду.
Другим способом державної підтримки молодіжного кредитування є часткова компенсація відсоткової ставки кредитів для молодих громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 853 затверджено Порядок часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.
Відповідно до цього Порядку комерційні банки, за кредитами яких може бути надана часткова компенсація, визначаються Фондом на конкурсній основі. Під час проведення конкурсу перевага надається комерційним банкам, які:
• дотримуються економічних нормативів та оцінних показни
ків, установлених Національним банком;
• надають кредити з меншою відсотковою ставкою;
• мають розвинуту мережу філій.
Для отримання права на часткову компенсацію кандидат подає регіональному відділенню Фонду такі документи:
заяву про надання часткової компенсації;
довідку про склад сім'ї:
копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані;
копію свідоцтва про народження дитини (дітей);
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Регіональні відділення Фонду розглядають одержані від громадян документи і приймають рішення про надання часткової компенсації. При цьому перевага надається багатодітним сім'ям та кандидатам, які отримують кредити на менший строк. Звертаємо увагу на те, що регіональні відділення Фонду також визначають переліки об'єктів, на будівництво (реконструкцію) і придбання яких може бути надано часткову компенсацію. Щодо житла, що будується (реконструюється) це, як правило, ті
Ю. В. ВАЩЕНКО
об'єкти, у будівництві яких бере участь Фонд (його регіональне відділення) або банк, з яким планується укласти кредитну угоду. Щодо вторинного житла — це житло, яке реалізується за участі агентств нерухомості, з якими Фонд (його регіональні відділення) мають угоди про співробітництво.
Кандидати, щодо яких прийнято рішення про надання часткової компенсації, подають регіональному відділенню Фонду такі
документи:
• нотаріально засвідчену копію кредитної угоди;
• копію інвестиційної угоди із забудовником (підрядником) на
будівництво (реконструкцію) чи нотаріально засвідчену копію
договору купівлі-продажу житла;
• акт проведення експертної оцінки (у разі придбання житла);
• довідку-розрахунок комерційного банку про сплату відсот
ків за користування кредитом за відповідний період з визначен
ням суми, що відшкодовується за рахунок часткової компенсації;
• нотаріально засвідчене доручення позичальника представ
никам Фонду на розпорядження його особистим рахунком у час
тині цільового використання коштів часткової компенсації.
Регіональні відділення Фонду подають правлінню Фонду на погодження рішення про надання часткової компенсації та розрахунок відповідних сум разом з вищевказаними документами.
На підставі рішення про надання часткової компенсації, погодженого з правлінням Фонду, укладається угода про надання часткової компенсації, в якій визначається її розмір, а також зазначається умова, що надання часткової компенсації припиняється у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою.