Види операцій, послуг та угод, які укладаються комерційними банками
Комерційні банки мають здійснювати такі групи угод:
—банківські операції, які складають безпосередній предмет діяльності;
—угоди, які мають допоміжне значення та служать для забезпечення організаційних та матеріальних передумов роботи банку (закупка паперу, канцелярського приладдя, оренда приміщення тощо);
—інші небанківські угоди, не заборонені законом, але не включені до попередніх груп (наприклад, заснування інших підприємств та організацій).
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки можуть виконувати такі операції:
—приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
—відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
—розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
—операції з валютними цінностями;
—емісію власних цінних паперів;
—організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
—здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;
—надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
—придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
—лізинг;
—послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
—випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
—випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
— надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право на такі операції:
—здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
—здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
—перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
—операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах га відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
—довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
—депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Слід зазначити, що Положення НБУ від 17 липня 2001 р. № 275 «Про порядок видачі банкам ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» також містить перелік банківських операцій та інших видів діяльності, які банк має право здійснювати.
Будь-яка банківська операція являє собою одну або декілька цивільно-правових угод. Як правило, в поняття банківської операції включаються не тільки юридично значущі, а й фактичні дії, пов’язані з бухгалтерським оформленням таких угод.
До характерних ознак, притаманних усім банківським операціям, можна віднести:
—тривалий характер ділових зв’язків;
—довірчий характер банківських операцій (він виявляється, наприклад, у праві банкіра відмовити клієнту в кредитуванні, якщо у банка є сумніви щодо його платоспроможності);
—фактичну нерівність банківського підприємства та його клієнта;
—стандартні форми банківських операцій, що здебільшого пояснюється масовим та однотипним характером останніх;
—однотипність правового регулювання банківських операцій в різних країнах, що є результатом різноманітних методів уніфікації права, які регламентують кредитні та розрахункові відносини.
Свого часу відомим вченим-юристом М. М. Агарковим була запропонована класифікація банківських угод відповідно до функцій банку, за якою банку притаманні три основні функції:
1) утворення коштів (пасивні операції);
2) надання кредиту (активні операції);
3) сприяння платіжному обороту.
Цю класифікацію було враховано при визначенні класифікації банківських операцій банківським законодавством України.
Так, операції банків, які підлягають ліцензуванню, поділяються на:
1) активні операції:
—надання кредитів банкам;
—надання кредитів юридичним особам;
—надання кредитів фізичним особам;
—придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);
—вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб;
2) Пасивні операції:
—залучення депозитів, юридичних осіб;
—залучення депозитів фізичних осіб;
—отримання кредитів від банків;
—випуск цінних паперів (облігацій, ощадних сертифікатів тощо);
3) операції з готівкою:
—касове обслуговування клієнтів;
—перевезення грошово-валютних цінностей;
4) розрахункові операції:
—ведення рахунків клієнтів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті України);
—ведення розрахунків банків-кореспондентів (резидентів) та здійснення розрахунків за їх дорученням (у національній валюті);
—проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів за дорученням Національного банку України і Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України;
5) операції з валютними цінностями:
—ведення валютних рахунків клієнтів;
—неторгові операції;
—встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;
—встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками (робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку);
—операції з міжнародними торговими розрахунками;
—операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;
—операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку (здійснюються з резидентами України);
—операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюються з нерезидентами України);
—валютні операції на міжнародних грошових ринках;
— операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;
— операції з монетарними металами на міжнародних ринках;
6) інші операції та види діяльності:
—відповідальне збереження цінностей клієнтів банку;
—фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;
—видача поручительств; гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;
—придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);
—довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;
—купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;
—купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також операції з ними;
—надання консультаційних послуг;
—відкриття філій банку на території України;
—відкриття філій, представництв банку за межами України.
Основними з перерахованих банківських операцій є активні та пасивні.
Стосовно спеціальної правоздатності банків законодавством багатьох країн, в тому числі й України, встановлено такі правила:
1) виключне право банків на здійснення банківських операцій, включаючи ощадні, яке виявляється в забороні всім іншим підприємствам здійснювати зазначені операції. Інші фінансово-кредитні установи мають право здійснювати банківські операції, за винятком ощадних, на підставі ліцензії Національного банку;
2) примусова спеціалізація банків, тобто заборона займатися діяльністю в сфері матеріального виробництва та торгівлі матеріальними цінностями, а також по всіх видах страхування, за винятком страхування валютного, кредитного та процентного ризику.