Прогнозування на основі теорії епізоотичного процесу
Передбачення на основі теорії поділяється на аналітичне і синтетичне.
Аналітичне передбачення - прикладне, здійснюване в процесі застосування теорії в практичній або пізнавальній діяльності. Воно являє собою лише додаток до вже готової теорії певної дійсності. Застосування теорії епізоотичного процесу при аналізі розповсюдження інфекційної хвороби в конкретних умовах дозволяє науково пояснити особливості ситуації, визначити резервуар і основне джерело збудника інфекції, передбачити зміни епізоотичного стану, виявити головні і найбільш слабкі складові епізоотичного процесу, оцінювати важливість на даний період різних шляхів передачі збудника інфекції і, відповідно, науково обґрунтовано проводити протиепізоотичні і профілактичні заходи.
Синтетичне передбачення - добудовує ще незавершену теорію, доповнює її ланками, яких не вистачає. З'ясувавши нові ланцюги в теорії епізоотичного процесу, отримують можливість більш повною мірою контролювати цей процес. У ряду випадків це дозволяє забезпечити девастацію паразита (ізоляцію), в інших - попередити його проникнення до свійських тварин. Робота в плані загальної теорії епізоотичного процесу дозволить не лише передбачити ситуацію конкретних інфекційних хвороб, а й з'ясувати поки невідомі, але існуючі зв'язки, облік яких буде сприяти забезпеченню благополуччя тваринництва, визначати характер, оптимальний обсяг і направленість основних заходів щодо контролю і ліквідації процесу.
Розглянемо конкретний приклад. За туберкульозу великої рогатої худоби досить часто трапляється явище, коли через 3-7 років після оздоровлення господарств від цієї недуги, в стаді знову з'являються тварини з позитивною алергічною реакцією на туберкульоз. Наведена ситуація досить легко пояснюється з позиції теорії епізоотичного процесу. Велика рогата худоба є облігатним господарем збудника туберкульозу. У відповідності з викладеними теоретичними положеннями, клінічний прояв туберкульозу і позитивні реакції на введення алергену є наслідком дії біогенетичного закону і закону стресу в епізоотичному процесі. Якщо в оздоровленому стаді усунути стрес-фактор, а реагуючих тварин ізолювати, то створюється видимість благополуччя.
Але у стаді можуть залишатися тварини-мікробоносії, в яких встановилася певна рівновага зі збудником інфекції. Хвороба і алергічна реакція у таких тварин можуть проявитися лише за умови чергової дії стресора. Така особливість пояснює виявлення нових неблагополучних з туберкульозу пунктів, де в недалекому минулому проводилося оздоровлення від цієї хвороби. Наступні стресові впливи загострили у них інфекційний процес і стадо знову стало неблагополучним щодо туберкульозу. Якщо це так, то слід думати про розробку штучних препаративних стресових впливів, застосування яких дасть змогу виявляти тварин у стані різних форм прояву інфекційного процесу. Така робота дозволить прискорити оздоровлення господарств від туберкульозу і попередити рецидиви. В цьому є досить важливий прогностичний момент теорії епізоотичного процесу хвороб, до збудників яких сільськогосподарські тварини визначаються як облігатні господарі. До таких хвороб належать: туберкульоз, бруцельоз, вірусні респіраторні інфекції молодняку великої рогатої худоби, інфекційна анемія, сап тощо. Основним прогностичним моментом теорії епізоотичного процесу хвороб, для збудників яких с.-г. тварини є потенційними господарями, слід вважати вияв облігатного господаря.
Ознаками таких хвороб є гострота і короткочасність перебігу інфекційного і епізоотичного процесів серед с.-г. тварин, відсутність видимих зв'язків між спалахами, сезонність прояву. Облігатним господарем їх збудників можуть бути різноманітні види гризунів, дикі тварини, але можуть бути і свійські, наприклад коні для збудника сапу. Контролюючи епізоотичний процес серед облігатних господарів, можна ефективно прогнозувати і профілактувати інфекційні хвороби у с.-г. тварин.
Сучасний рівень знань про лістеріоз, лептоспіроз, хворобу Ауєскі, сибірку, сказ, бешиху і багато інших хвороб дозволяє припустити, що контроль, профілактика і прогнозування епізоотичного процесу цих захворювань можуть забезпечуватися, погоджуючись з теорією епізоотичного процесу. Мається на увазі, перш за все, проведення профілактичного щеплення с.-г. тварин у місцях існування вірогідного облігатного господаря збудника тієї хвороби, проти якої проводиться щеплення, наступне виявлення цього господаря і шляхом дії на його популяцію блокування резервуару збудника інфекції. Такою дією можуть бути спеціальні ветеринарно-санітарні заходи, а також меліоративні, агротехнічні та інші роботи.
Таким чином, спроби прогнозування епізоотичного процесу слід починати з накопичення фактичних даних про розповсюдження інфекційних хвороб. Відокремлення цих даних дозволяє встановлювати просту повторюваність або закономірність розповсюдження хвороб. На їхній основі можливо виявляти тенденції, особливості і закономірності розвитку процесу і розробляти короткострокові прогнози, вірогідність яких тим більша, чим більше
територія, на якій зібраний для узагальнення фактичний матеріал.
Тема 7 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕПІЗООТИЧНОГО КОНТРОЛЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
Значення карантинних заходів і порядок їх проведення. Профілактичний карантин. Протиепізоотичний карантин. Переміщення тварин за принципом "пусто-зайнято". Оптимальне розміщення тварин. Аналогічність умов утримання тварин у господарствах-постачальниках і в спеціалізованих господарствах. Експлуатація тваринницьких ферм і промислових комплексів за принципом "закрите господарство". Контроль за здоров'ям тварин, ізоляція підозрілих на захворювання (лекційний курс).
Тема 8 УПРАВЛІННЯ БІОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
Загальне поняття управління в біологічних системах. Особливості управління епізоотичним процесом. Мета управління. Основа планування. Епізоотологічне обстеження та його етапи. Суть управління епізоотичним процесом (лекційний курс).
Тема 9. КОНФЛІКТОЛОГІЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ
Поняття трудового колективу. Зміст процесу управління людьми. Методи управління трудовим колективом. Види конфліктів. Управління конфліктами у колективі (лекційний курс).
ІІІ МОДУЛЬ