Відмінність від суміжних договорів

– від договору найму (оренди) – договір позички носить безоплатний характер;

– від договору зберігання – в до­говорі позички річ передається для користування (а в договорі зберігання – для збереження);

– від договору позики– за догово­ром позички річ залишається у власності позичкодавця, а користу­вач одержує її в користування (а за договором по­зики майно передається у власність позичальника); предметом договору позички є речі, визначені родовими ознаками (а предметом дого­вору позики є неспоживні, індивідуально-визначені речі).

Характеристики договору: безоплатний, як консенсуальний (якщо сто­рони погоджуються, що зобов’язання позичкодавця передати річ виникає з моменту укладення договору), так і реальний (якщо сто­рони домовляються, що договір вважається укладеним з моменту передання речі).

Предмет договору: лише індивідуально-визначене, не споживане майно.

Форма договору (ст. 828 ЦК):

1) договір позички речей побутового призначення між фізични­ми особами – усно;

2) договір позички за участю юридичної особи – у письмовій формі;

3) договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окре­мої частини) – у письмовій формі, договір строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню;

4) договір позички транспортного засобу, в якому хоча б одні­єю стороною є фізична особа –у письмовій формі і під­лягає нотаріальному посвідченню.

Строк договору: якщо сторони його не встановили – визначається відповідно до мети користування річчю; піс­ля закінчення строку та за відсутності заперечень позичкодавця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторони договору:ПОЗИЧКОДАВЦЕМ може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за зго­дою власника. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку ді­яльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом органу управління, контролю (ст. 829).

Права та обов’язки сторін відповідають положенням гл. 58 ЦК про найм (оренду).

Позичкодавець зобов’язаний:

– передати користувачеві річ у комплекті й у стані, що відповідають умовам договору та її призначенню. Якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ, користувач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків;

– попередити користувача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна користувача інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Користувач зобов’язаний:

– користуватися річчю відповідно до договору та її призначення;

– користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором;

– підтримувати річ в справному стані, нести звичайні витрати щодо його підтримання;

– робити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено договором, законом;

– при припиненні договору – повернути річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому в договорі;

– у разі допущення погіршення речі від­шкодувати позичкодавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення майна відбулося не з його вини.

Користувач має право:

– при поліпшенні майна, зробленого з дозволу позичкодавця, – на відшкодування вартості витрат, якщо інше не встановлено договором (законом). Якщо поліпшення зроблено без згоди позичкодав­ця і їх не можна відокремити без шкоди для речі, – такого права не має.

Підставою припинення договору є смерть фізичної особи або ліквідація юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено дого­вором.

Користувач має право повернути річ, передану в користу­вання, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ пот­ребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору не пізніш як за сім днів до повернення речі.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і по­вернення речі у разі:

– у зв’язку з непередбаченими обставинами річ сталапотрібною йому самому;

– користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

– річ самочинно передана у користування іншій особі;

– в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.