Україна під владою Литви і Польщі

МОДУЛЬ 1

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Семінарське заняття № 1.

Стародавня історія України. Східні слов’яни

План.

1. Українські землі в первісну епоху. Трипільська культура.

2. Кіммерійці, скіфи, сармати. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

3. Венеди, анти, склавіни.

4. Племінні союзи східних слов’н. Київське князівство.

Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ):

1. Найдавніші поселення первісних людей на Миколаївщині.

2. В.В.Хвойко – першовідкривач трипільської культури.

3. Антський племінний союз.

4. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на території України.

5. Античне місто-держава Ольвія: поява, розвиток та історичне значення.

6. Походження, розселення та устрій східних слов'ян.

7. Релігійні вірування східних слов’ян.

Запитання та завдання:

1. Схарактеризуйте особливості основних періодів розвитку первісного суспільства на території України.

2. Розкрийте сутність “неолітичної революції”.

3. У чому полягають характерні риси трипільської культури?

4. Які кочові народи заселяли південь України в давні часи?

5. Схарактеризуйте давньогрецькі міста-держави Північного Причорномор’я.

6. Опишіть спосіб життя, побут та світогляд східних слов’ян.

Література:

1. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.

2. Баран В.Д. Історичні витоки українського народу. – К.: Генеза, 2005.

3. Бунятян К.Давнє населення України. – К., 1999.

4. Винокур О., Трубчанінов С.Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

5. Давня історія України:У 2 кн. – К., 1994, 1995.

6. Давня історія України:У 3 т. – К., 1997.

7. Котляр М.Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К., 1995.

8. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т.Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Семінарське заняття № 2.

Київська Русь і Галицько-Волинська держава.

План.

  1. Утворення Київської Русі. Становлення держави за часів княжіння Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.
  2. Особливості розвитку Київської Русі за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
  3. Феодальні міжусобиці. Володимир Мономах.
  4. Феодальна роздробленість та її наслідки.
  5. Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Галицько-Волинської держави.

Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ):

1. Теорії походження Київської Русі.

2. Соціальна структура Київської Русі.

3. Політичний портрет князя Володимира Великого.

4. Хрещення Русі та його історичне значення.

5. Політичний портрет князя Ярослава Мудрого.

6. Володимир Мономах: внутрішня і зовнішня політика.

7. Політичний портрет князя Данила Романовича (Галицького).

8. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

9. Характерні риси та особливості феномену культури Київської Русі.

10. Феодальна роздробленість Київської Русі – виняток історії чи закономірність?

11. Державна символіка Київської Русі.

12. Київське князівство в період феодальної роздробленості.

13. Чернігівське князівство в період феодальної роздробленості.

14. Переяславське князівство в період феодальної роздробленості.

15. Південно-західні руські князівства під владою Золотої Орди.

16. Культура періоду роздробленості Русі (XII – перша половина XIV ст.).

Запитання та завдання:

1. Розкрийте причини утворення держави Київська Русь.

2. Чим була зумовлена внутрішня і зовнішня політика перших руських князів?

3. У чому полягає історичне значення діяльності Володимира Великого?

4. Передумови, причини та наслідки введення християнства на Русі.

5. Чому саме на період правління Ярослава Мудрого припадає найвищий розквіт Київської Русі?

6. У чому проявлялися залишки родоплемінного ладу в ранньофеодальній Київській Русі?

7. Схарактеризуйте еволюцію форми правління та територіально-адміністративного устрою Київської Русі?

8. Проаналізуйте соціальне становище основних верств давньоруського суспільства: князів, бояр, селян-смердів, міщан, залежних людей.

9. Визначте причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

10. Схарактеризуйте зміст основних етапів історичного розвитку Галицько-Волинської держави.

11. Визначте історичне значення Київської Русі, Галицько-Волинської держави.

12. Причини та наслідки поразки руських князів у боротьбі з монголо-татарськими завойовниками.

13. Творчі здобутки і досягнення культури України-Русі XII-XIV ст.

Література:

  1. Винокур О., Трубчанінов С.Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.
  2. Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. – К.: Стилос, 2006.

3. Котляр М.Ф. Полководці Давньої Русі . – К., 1991.

4. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство. (До 800-ліття утворення) // УІЖ. – 2000. – № 1. – С. 25-31.

5. Котляр М Ф. Данило Романович Галицький // Київська старовина. – 2001. – № 2.

6. Котляр М.Ф. Воєнне мистецтво Давньої Русі. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2005.

7. Круглий стіл “Початок Русі: Південь і Північ” // УІЖ. – 2008. – № 3. – С. 4-29.

8. Матях В.М. Національний історичний процес за доби середньовіччя і раннього нового часу: Тематична репрезентативність на сторінках “Українського історичного журналу” (1987-2007 рр.) // УІЖ. – 2007. – № 6. – С. 67-81.

9. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

10. Моця О. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів. – УІЖ. – 2007. – № 1. – С. 4-19.

  1. Січинський В. Чужинці про Україну. – К, 1992.
  2. Толочко П.Київська Русь. – К., 1996.

13. Чухаева В.А. Русские княжества и Золотая Орда 1243–1350 гг. – Днепропетровск, 1998.

14. Шип Н.А. Дискусія про термін “Русь” // УІЖ. – 2002. – № 6. – С. 92-107.

  1. Шип Н.А. Україна-Русь у міжнародній торгівлі (IX-XIII ст.). – К.: Мін-во економіки України УАЗТ, 2007.
  2. Юсова Н.М. Ідейна й термінологічна генеалогія поняття “давньоруська народність” // УІЖ. – 2006. – № 4. – С. 101-129.
  3. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – Вид. 2-ге, переробл. та розшир. – К.: Критика, 2005.

Семінарське заняття № 3.

Україна під владою Литви і Польщі