Фінансова структура підприємства та її формування

Вибір фінансової структури – це вибір об’єкта бюджетування.

Від останнього залежать:

· види бюджетів, що будуть розроблятись;

· технологія бюджетування, яку доцільно застосовувати;

· порядок консолідації бюджетів структурних підрозділів і система бюджетування;

· регламент звітів про виконання бюджетів та їхнє коригування.

Фінансова структура підприємства – це склад різних видів бізнесу та інших сфер фінансової відповідальності за доходи і витрати та інші визначені фінансові показники, розподілені між структурними підрозділами, що виступають як об’єкти бюджетування й управлінського обліку.

У фінансовій структурі підприємства виділяють такі центри обліку: центри прибутку, центри доходів і центри витрат, центри інвестицій, тощо.

Бюджетування на підприємстві необхідне для правильного оцінювання його фінансового стану, розподілу доходів, витрат та відповідальності за дотримання відповідних показників як за видами бізнесу, так і за структурними його підрозділами.

Фінансова структура формується з ЦФВ, подібно підрозділам у організаційній структурі, які знаходяться у визначеній ієрархічній підпорядкованості. Підпорядкованість центрів визначають в тій же послідовності, в якій знаходяться й зазначені типи центрів.

Вищим рівнем є Центр інвестицій. Це або підприємство, або головна компанія багаторівневої корпорації. У нього входять всі інші центри.

На другому рівні буде Центр(и) прибутку. Це теж рівень підприємства. Якщо підприємство функціонує як самостійний господарюючий суб’єкт, то воно є Центром прибутку, якщо в своїй діяльності пов’язано кілька підприємств (наприклад, дочірніх) у холдингу, то кожне з них буде Центром прибутку.

Кожен Центр прибутку повинний мати свій Центр доходу і Центр витрат. Це третій рівень. При цьому Центри витрат можуть бути як такі, що належать даному Центру доходу (наприклад, ЦФВ витрат ”Маркетинг” у ЦФВ доходу ”Комерція”), так і Центри витрат, що є загальнофірмовими. Це ті центри, які як правило, є відповідальними за витрати загальнофірмового характеру, наприклад, різного роду адміністративні витрати (бухгалтерія, відділ кадрів, логістика, охорона і т.д.).

Безпосередньо Центри доходу можуть мати свою внутрішню ієрархію, наприклад, ЦФВ доходу ”Комерція” має два підлеглих ЦФВ доходу – ЦФВ продажів регіону ”А” і ЦФВ продажів регіону ”Б”.

Аналогічну структуру можуть мати і Центри витрат. Наприклад, ЦФВ витрат ”Виробництво” може містити в собі ЦФВ витрат ”Ливарний” і ЦФВ витрат ”Механічний” або ЦФВ витрат ”Інфраструктура” буде мати у своїй структурі набір ЦФВ витрат ”Енергетика”, ”Механіка”, ”Будсервіс”, ”Ремонтний” тощо. Загальнофірмовий Центр витрат ”Адміністративний” може містити в собі ЦФВ витрат ”Облік”, ”Безпека”, ”АСУ”, ”АГВ” тощо.

Центри маржинального доходу щодо структури нічим не відрізняються від Центрів доходу.

Різні організаційно-правові форми підприємств мають різний склад центрів фінансової відповідальності.

Наведемо приклади структур різних підприємств з неоднаковою кількістю видів бізнесу:

1. підприємство з одним видом бізнесу,

2. підприємства з декількома видами бізнесу,

3. корпорація з декількох юридичних осіб, кожна з яких займається самостійним бізнесом.

Так, підприємство з одним видом бізнесу має таку фінансову структуру: на рівні підприємства виділяють Центр інвестицій та Центри прибутку. Останній в свою чергу включає центри доходу і витрат, які включають центри фінансової відповідальності служб, а служби включають центри фінансової відповідальності доходу і витрат відділів.

1. Центр інвестицій (підприємство)

1.1. Центр прибутку (підприємство)

1.1.1. Центри доходу

1.1.1.1. ЦФВ доходу (Служба 1)

1.1.1.1.1. ЦФВ доходу (Відділ 1.1)

1.1.1.1.2. ЦФВ витрат (Відділ 1.2)

1.1.2. Центри витрат

1.1.2.1. ЦФВ витрат (Служба 2)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ 2.1)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ 2.2)

1.1.2.2. ЦФВ витрат (Служба 3, Служба 4)

1.1.2.2.1. ЦФВ (Відділ 3.1)

1.1.2.2.2. ЦФВ (Відділ 3.2)

1.1.2.2.3 ЦФВ (Відділ 4.1)

1.1.2.2.4. ЦФВ (Відділ 4.2)

В підприємстві з декількома видами бізнесу виділяють на рівні підприємства центр інвестицій, який включає центр прибутку. Останній включає центр маржинального доходу і центри витрат. Такі ж структури мають місце на рівні бізнесу, служби відділів.

1. Центр інвестицій (підприємство)

1.1. Центр прибутку (підприємство)

1.1.1. Центри маржинального доходу

1.1.1.1. ЦФВ маржинального доходу (Бізнес 1)

1.1.1.1.1. ЦФВ доходу бізнесу (Служба 1)

1.1.1.1.1.1. ЦФВ доходу (Відділ 1.1)

1.1.1.1.2. Центри витрат бізнесу

1.1.1.1.2.1. ЦФВ витрат (Служба 2)

1.1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ 2.1)

1.1.1.2.1.2. ЦФВ (Відділ 2.2)

1.1.2.2. ЦФВ витрат (Служба 3)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ 3.1)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ 3.2)

1.1.1.2. Центр маржинального доходу (Бізнес 2)

1.1.1.2.1. Центри доходу бізнесу

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.1.1.2.1. Центри витрат бізнесу

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.1.3. Центр маржинального доходу (Бізнес 3)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.2. Центри витрат підприємства

1.1.2.1. ЦФВ витрат (Служба NХ1)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ NХ1.1)

1.1.2.1.1. ЦФВ (Відділ NХ1.2)

1.1.2.2. ЦФВ витрат (Служба NХ2, Служба NХ3)

1.1.2.2.1. ЦФВ (Відділ NХ2.1)

1.1.2.2.2. ЦФВ (Відділ NХ2.2)

1.1.2.2.3. ЦФВ (Відділ NХ3.2)

1.1.2.2.4. ЦФВ (Відділ NХ3.2)

Корпорація з декількох юридичних осіб, кожна з яких займається самостійним бізнесом на рівні корпорації формує центр інвестицій, включає центри прибутку і центри витрат. Центри витрат на рівні підприємства – лише центр прибутку, який включає центри доходу та центри витрат. На рівні відділів виділяють лише центри прибутку.

1. Центр інвестицій (корпорація)

1.1. Центри прибутку

1.1.1. Центр прибутку 1 (підприємство 1)

1.1.1.1. Центри доходу

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.1.2. Центри витрат

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.2. Центр прибутку 2 (Відділ 1.1)

1.1.2.1. Центри доходу

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.2.2. Центри витрат

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1.3. Центр прибутку Х (підприємство Х)

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2. Центри витрат корпорації

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Усе вищевикладене свідчить, що фінансова структура є складною системою, незважаючи на її зовні оманну простоту, тому що вбирає в себе всю організаційну структуру, унаслідок чого і виникає можливість об’єднання (сполучення) в одній структурній одиниці (ЦФВ) одночасно відповідальності за виконання функціональних обов'язків і фінансової відповідальності. Це відкриває широкі можливості управління за схемою – спочатку спланувати, а потім проконтролювати виконання планових показників на всіх рівнях (знизу доверху) та у всіх розрізах (по продуктах, регіонах, технологіях) і на всіх етапах (від закупівель до продажів). В подальшому розробляють бюджетну структуру (склад бюджетів.

Оскільки фінансову структуру формують на основі організаційної структури, тому остання на початок проведення робіт з бюджетування повинна бути зафіксована, (перевірена і затверджена) з врахуванням всіх внесених змін. У протилежному випадку невраховані аспекти, що з'ясовані пізніше, вимагатимуть змін (істотного коригування) вже виконані роботи.

Перевірку організаційної структури підприємства здійснюють в такому порядку:

1. Уточнення організаційної структури підприємства.

2. Оцінка реального стану організаційної структури підприємства, уточнення складу і підпорядкованості організаційних ланок – служб, підрозділів (цехів, відділів тощо);

3. Розроблення організаційної схеми, яка відбиває стан організаційної структури на даний момент;

4. Затвердження організаційної схеми генеральним директором як внутрішнього документа.

Приклад розробленої схеми організаційної структури підприємства наведено на рис. 4.1.

Для здіснення подальшої роботи з бюджетування організаційні структури підприємства необхідно представити як перелік організаційних ланок (служб, відділів, цехів, інших підрозділів), представлений у виді ієрархії. Ієрархія цілком відбиває всі рівні підпорядкованості організаційної структури. Такий перелік організаційних ланок будемо надалі називати класифікатором. Він необхідний для визначення складу центрів відповідальності.

Для розробки класифікатора організаційних ланок необхідно дотримуватись певного порядку дій:

1. Усі підрозділи організаційної схеми виписати в порядку підпорядкованості в послідовності ”зверху униз”, тобто починаючи з верхніх ступіней ієрархії (генеральний директор, керівники служб) до низових ланок (цеху, відділів, ділянок, секторів, бригад, окремих виконавців).

2. Підрозділи одного рівня представити в переліку ”зверху вниз” у тій послідовності, у якій вони зазначені в організаційній структурі ”ліворуч праворуч”.

3. Усі організаційні ланки підприємства пронумерувати як багаторівневий список з визначенням (вказівкою) внутрішніх рівнів. Узагальнимо розробку класифікатора на прикладі (на основі організаційної структури):

4. 1. Компанія

5. 1.1. Генеральний директор

6. 1.1.1. Служба персоналу

7. 1.1.1.1. Відділ кадрів

8. 1.1.2. Служба маркетингу

9. 1.1.2.1. Відділ маркетингу

10. 1.1.2.2. Відділ продажів

11. 1.1.2.3. Відділ закупівель

12. 1.1.2.4. Відділ реклами

13. 1.1.2.5. Центральний склад

14. 1.1.3. Служба виробництва

15. 1.1.3.1. Цех № 1

16. 1.1.3.2. Цех № 2

17. 1.1.3.3. Відділ технічного забезпечення

18. 1.1.3.4. Транспортний відділ

19. 1.1.3.5. Відділ постачання

20. 1.1.4. Служба фінансів 1.1.4.1. Бухгалтерія

21. 1.1.4.2. Фінансовий відділ

22. 1.1.5. Адміністративна служба

23. 1.1.5.1. Відділ безпеки

24. 1.1.5.2. Юридичний відділ

25. 1.1.5.3. Секретаріат

26. 1.1.5.4. АГВ.