Основні конкуренти

В Україні повних конкурентів «ДСС» немає, а частковим є Донецький металургійний завод, сортамент якого збігаєть­ся з «ДСС» лише за групами легованої і підшипникової сталі. Однак він становить загрозу для компанії, тому що нині ос­воює виробництво нержавіючої сталі.

Повними конкурентами на ринку СНД є такі заводи:

- «Іжсталь»;

- «Мечел»;

- «Електросталь»;

- «Златоустівський металургійний завод».

За деякими групами сталі «ДСС» конкурує також із за­водами «Червоний жовтень», «Серп і молот», «Сєровським меткомбінатом».

Світовим виробником сталей № 1 є компанія «Арселор» (Франція, Люксембург, Іспанія). У 2002 році вона виробила 44 млн т сталі, серед них 2,4 млн т нержавіючої сталі за річно­го обороту 26,59 млрд євро та 104 000 чоловік персоналу. її частка на світовому ринку становить 6%.

На світовому ринку повними конкурентами ВАТ «Дніпроспецсталь» є шістдесят виробників спеціальної сталі, головним чином із Європи і США. До найбільших можна зарахувати:

- Bohler-Uddehome (Австрія);

- Thyssen Krupp Stahl (Німеччина);

- Erasteel (Франція);

- Timken (США);

- Сrucible (США);

- Саrреnіеr Technology (США);

- А11еgheny Technology (США);

- Асеrinox (Іспанія);

- Usinor (Франція);

- Glіоrіа Material Technology (Тайвань).

Зусилля конкурентів спрямовані на скорочення витрат розвиток сервісних центрів, впровадження електронної ко­мерції, розвиток по горизонталі.

У світі існує близько 120 заводів, що виробляють інстру­ментальну сталь, але вони орієнтовані на місцевих клієнтів Усього 4 міжнародні компанії займають 40% ринку. Це Bohler Uddeholm (Австрія), Thуssen Kruhh (Німеччина), Daido (Японія), Ніtachi (Японія).

Основними факторами конкурентоспроможності на ринку підшипникової сталі вважають близькість до споживача і ціну матеріалу. На світовому ринку нараховується усього кілька компаній, що ведуть свій бізнес у міжнародному масштабі: SKF (Швеція), Тіmken (США), Nippon Stее1 (Японія), Коbе Steel (Японія). Інші (понад 100) працюють на внутрішніх ринках.

На світовому ринку існує тенденція до створення сталепла­вильними компаніями власної збутової мережі. Крім того, ба­гато виробників переходить на виробництво продукції з висо­кою доданою вартістю і високим ступенем обробки поверхні.

Конкурентоспроможність продукції ВАТ «Дніпроспецсталь» забезпечує висока якість прокату поряд із помірними цінами. Широка номенклатура продукції (понад 1000 профілерозмірів) і можливість виробництва різними способами нових марок сталі з поліпшеними властивостями за вимогою замовників також є конкурентними перевагами компанії.

Найбільшими виробниками нержавіючої сталі за виплав­леним обсягом слябів у 2000 році є такі, млн. т:

Кruрр-Тhуssen Stainless 2,21

Avesta Pjlarit 1,75

Usinor 1,62

РОSСО 1,25

Avesta Sheffield 1,14

АК Steel 1,02

Асеrinox 0,93

Yieh Uneted 0.90

Allegheny Ludlum 0,87

Nірроn Steel 0,78

Outokumpu Steel 0,61

АLZ 0.60

Світові ринки і тенденції розвитку сегмента нержавіючих сталей (IV Європейський конгрес із нержавіючих сталей, 2005 р.)

Ринок нержавіючих сталей перебуває в стадії зростання. Підприємства, що постачають нержавіючу сталь, перебу­вають в стадії глибокої структурної і технічної перебудови. Це сегмент, де конкуренція дуже сильна, а міжнародний обмін продукцією зумовлює зниження конверсійної маржі і вирівнювання цін. Самі властивості нержавіючих сталей, їхні марки і їхнє використання гарантують розвиток і конку­рентоспроможність.

Зростання забезпечується підвищенням споживання не­ржавіючої сталі більш ніж на 6% у рік за останні 15 років. Цей приріст спирається на відносно обмежений ринок при­близно 16-17 млн. т, з яких 14 млн. т - плоский прокат і близь­ко 10 млн. т - холоднокатана сталь - проти ринку вуглеродистої сталі - 800 млн. т, за даними 2003 року.

Ці 6% пов'язані з економічним зростанням різних країн і залежать від рівня індустріалізації в кожній географічній зоні, а також від рівня споживання населення і від наявності матеріалів, що заміняють сталь. Зростання відбувається на ринках, що розвиваються, швидше ніж на розвинутих, де ринок перебуває в стадії зрілості. Тому між 1987 і 2003 рока­ми світове споживання знизилося відповідно з 6 до 5% У Японії і США, незважаючи на середньорічне зростання -4% в останні 16 років. Європа за останні 6 років опустилася з 36 до 34%, що можна порівняти із середньорічним світовим зростанням споживання плоского прокату. Частка Азії як ринку, що розвивається, зросла з 11 до 24%.