Завдання. Відповідно до статті 131 Конституції України до завдань Вищої ради юстиції належать:
Відповідно до статті 131 Конституції України до завдань Вищої ради юстиції належать:
внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важливий суспільний процес, як формування суддівського корпусу й забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.
Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією в системі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних і місцевих судів та прокурорів усіх рівнів.
Вона має забезпечувати гарантію незалежності суддів у здісненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб.
2. Культурні права і свободи особи в Україні
Культурні (духовні) права і свободи людини і громадянина — це суб'єктивні права особи в культурній (духовній, ідеологічній) сфері. До культурних (духовних) прав і свобод відносяться насамперед такі права і свободи, як право на освіту, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право на інформацію, тобто право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб, право на свободу світогляду і віросповідання. Але в Конституції ці права і свободи закріплені серед громадянських чи політичних прав і свобод, хоча за своїм змістом вони є переважно культурними (духовними) правами і свободами.
Право на освіту --Держава забезпечує доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання. Гарантіями права на освіту є, зокрема, обов'язковість загальної середньої освіти; надання державних стипендій та пільг учням і студентам; право громадян безплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості та право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. -- гарантується захистом інтелектуальної власності громадян, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності; право на результати інтелектуальної, творчої діяльності гарантується, зокрема, забороною використовувати або поширювати без згоди авторів результати їх інтелектуальної, творчої діяльності, за винятками, встановленими законом.
Право на свободу думки і слова, тобто на вільне вираження своїх поглядів і переконань, вперше в Конституції закріплено право на інформацію, тобто право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Право на свободу світогляду і віросповідання==Свобода сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова, хоча це і не заперечення існування національної релігії.
3. Юридичні властивості конституції – це:
А) формальні й матеріальні ознаки, які відрізняють конституцію від усіх інших правових актів
Б) система юридичних показників, які визначає Конституційний Суд у процесі конституційного судочинства
В) властивості конституції, які поєднують конституцію з іншими правовими актами
Г) ознаки конституції, які забезпечують її верховенство
4. Розкрийте поняття «конституційний лад».
Конституційний лад — система соціальних, економічних і політико-правових відносин, які встановлюються і охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами держави.
Варіант 4.
1. Конституційно-правові засади адвокатури в Україні.
Адвокатура -- це правова інституція, яка виконує важливу суспільну функцію, що полягає в захисті прав, свобод та законних інтересів громадян.
Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, ЗАКОН УКРАЇНИПро адвокатуру та адвокатську діяльність, інші законодавчі акти України.
В Україні право на захист є конституційним принципом. Роль адвокатури в забезпеченні цього права та її основні завдання викладені в розд. II Конституції України, присвяченому правам, свободам і обов'язкам людини й громадянина.
Конкретно конституційний статус адвокатури визначено у ст. 59 Конституції України: "Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура".
Забезпечуючи захист прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, адвокатура своєю діяльністю сприяє утворенню правової держави, оскільки згідно з Конституцією України права та свободи людини і їх гарантія визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
2. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
3. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
4. Адвокат іноземної держави здійснює адвокатську діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з конституційним статусом адвокатури до її завдань належать:
захист прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;
представництво інтересів громадян і юридичних осіб як у відносинах з державою, так і між собою;
представництво в судах та інших державних і правоохоронних органах інтересів фізичних та юридичних осіб; подання фізичним і юридичним особам, державним і громадським установам (об'єднанням) юридичної допомоги; підвищення рівня інформованості населення у правовій галузі
2. Види референдумів.Референдум - це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодер-жавного і місцевого значення.
Враховуючи світовий і національний політичний досвід та теоретичні здобутки науки конституційного пра-ва, Конституція, а також Закон "Про всеукраїнський тамісцеві референдуми", передбачають наступні види ре-ферендумів.
За територіальною ознакою референдуми поділяються на:
1) всеукраїнський; призначається Верхов-ною Радою або Президентом відповідно до їх повнова-жень.
2) місцевий, причому останній має два підвиди: призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції.
а) референдум, що провадиться у межах Автономної Республіки Крим;
б) референдум, що провадиться у межах інших ад-міністративно-територіальних одиниць.
Залежно від предмету розрізняють наступні референ-думи:
1) обов'язкові; коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань.
2) факультативні. - це референдуми, проведення яких можливе, проте не обов'язкове. При-значення референдуму в такому разі залежить від рі-шення органів, що компетентні призначати референду-ми, а також від наявності іншої ініціативи проведення референдуму, передбаченої законодавством.
За змістом предмету всеукраїнські референдуми:
- конституційні, коли шляхом референдуму вирі-шується питання прийняття, затвердження або зміни Конституції;
- законодавчі, коли народним голосуванням вирі-шуються питання, пов'язані з прийняттям, затверджен-ням, зміною законів.
Якщо референдум проводиться з одного і того са-мого питання кілька разів, то за часом треба розріз-няти:
1) повторний референдум з означеного питання про-водиться у такому разі, якщо під час проведення все-українського або місцевого референдуму були допущені грубі порушення законодавства про референдуми
2) новий (всеукраїнський) референдум
3. Чи можливе укладення міжнародних договорів, що суперечать Конституції України?
А) можливе
Б) можливе лише після внесення відповідних змін у Конституцію
В) неможливе
Г) неможливе, крім Конвенцій ООН
4. Розкрийте поняття «народна законодавча ініціатива».
Народна законодавча ініціатива - це право певної групи виборців запропонувати проект закону, який підлягає обов’язковому розгляду парламентом.
Варіант 5.
1. Загальна характеристика мажоритарної виборчої системи.
При мажоритарній системі обраним є той кандидат, який набрав встановлене більшість голосів. Мажоритарна система передбачає, що для обрання кандидат повинен отримати більшість голосів виборців даного округу або країни в цілому (якщо мова йде про вибори президента). Вона може застосовуватися в одномандатних округах, тоді кожна партія виставляє тільки одного кандидата, і виборець голосує за кандидата тієї чи іншої партії. Якщо система більшості застосовується у багатомандатних округах, партія виставляє відразу цілий список своїх кандидатів, і виборець голосує не за окремих кандидатів, а за партійний список в цілому. Партійний список, що зібрав більшість голосів, забирає всі мандати по даному округу.
Мажоритарна система передбачає розподіл мандатів таким чином, що кандидат чи політична партія, що отримала в даному виборчому окрузі більшість голосів, отримує мандат чи всі мандати від даного округу. Мажоритарна виборча система не в змозі адекватно відобразити дійсну розстановку політичних сил на виборах, оскільки її основне призначення полягає в забезпеченні стабільності існуючої системи. У залежності від того, якого більшості вимагає закон, мажоритарна система може бути трьох видів:
Ÿ відносної більшості;
Ÿ абсолютної більшості;
Ÿ кваліфікованої більшості.
За мажоритарною системою відносної більшості депутатом вважається той, хто на виборах отримав більше голосів, ніж будь-який з його суперників.
Мажоритарна система абсолютної більшості вимагає для обрання абсолютна більшість голосів, тобто більше половини (50% + 1 голос).
При здійсненні виборів за мажоритарною системою кваліфікованої більшості депутатом вважається той, хто на виборах отримав більшість голосів, встановлене законом, але обов'язково перевищує абсолютну (2 / 3 голосів, 75%, 90% голосів і т.д.).
2. Форми діяльності Верховної Ради України.
Форми діяльності Верховної Ради України обумовлені колегіальним характером цього органу та універсальністю його компетенції. За юридичними наслідками форми діяльності парламенту поділяються на правові та неправові, а останні у свою чергу – на організаційні та матеріально-технічні.
До правових форм роботи українського парламенту належать нормотворча (або законодавча), установча, правозастосовча та контрольна.
Організаційні форми роботи Верховної Ради України можна умовно поділити на
1)До основних організаційних форм діяльності Верховної Ради України належать: сесія; засідання депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради, комітетів, підкомісій і робочих груп, тимчасових слідчих і спеціальних комісій; персональна робота Голови Верховної Ради України, його заступників, голів комітетів; парламентські та комітетські слухання; індивідуальна робота народних депутатів у парламенті та виборчих округах. 2)Серед допоміжних організаційних форм діяльності можна виділити особистий прийом громадян і посадових осіб; роботу з заявами, скаргами і зверненнями громадян; проведення прес-конференцій та інтерв’ю; організаційні форми діяльності, пов’язані з участю в міжпарламентських заходах, а саме – Загальні збори Національної парламентської групи України, засідання Виконавчого комітету Національної парламентської групи України; участь народних депутатів України в наукових, міжпарламентських щорічних та спеціалізованих конференціях і зустрічах; закордонні візити делегацій депутатів і парламентського керівництва та ін.
Матеріально-технічні форми діяльності (діловодство, стенографування, бухгалтерський облік та ін.) здійснюються безпосередньо апаратом Верховної Ради України.
Чергові сесії Верховної Ради України починаються в перший вівторок лютого і перший вівторок вересня кожного року. Позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.
Сесії Верховної Ради складаються з пленарних засідань Верховної Ради і засідань комітетів та спеціальних тимчасових комісій Верховної Ради, що проводяться у період між пленарними засіданнями.
Порядок денний чергової сесії Верховної Ради України включає два розділи: перший – питання, цілком підготовлені для включення до розпису пленарних засідань Верховної Ради; другий – питання, підготовку і доробку яких парламент доручає здійснити комітетам Верховної Ради і відповідним органам.
3. Що таке “функції конституції”?
А) це основні напрямки конституційного впливу на суспільні відносини
Б) це основні ідеї, на яких базується конституція
В) це основні завдання, які стоять перед суспільством і закріплені в конституції
Г) вірно все згадане
4. Розкрийте поняття «виборчий процес».
Виборчого процес – це діяльність, яка здійснюється в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох стадій (етапів).
Варіант 6.
1. Місцеві органи виконавчої влади в Україні: види, призначення, повноваження.
Місцеві органи державної виконавчої влади — це насамперед державні адміністрації. Вони утворюються згідно зі ст. 118 Конституції України, а їх безпосередня діяльність регламентується Законом України "Про столицю України — місто-герой Київ" від 15 січня 1999 p. і двома положеннями: Положенням про обласну, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації та Положенням про районну, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації (затверджені Указом Президента України від 21 серпня 1995 p.).
Державна адміністрація є складовою єдиної системи органів державної виконавчої влади. Вона підпорядковується Президентові України, а також Кабінету Міністрів України.
Обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації підпорядковуються відповідно районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Державна адміністрація покликана захищати права і законні інтереси громадян та держави, забезпечувати комплексний соціально-економічний розвиток території та реалізацію державної політики у визначених законодавством сферах управління. Вона діє на засадах законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів, взаємодії з відповідними представницькими органами та органами місцевого самоврядування.
Склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. При здійсненні своїх повноважень вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради. Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
2. Форми діяльності народного депутата України.
Діяльність народного депутата у Верховної Раді України включає в себе:
– участь у засіданнях Верховної Ради України ,
– участь у засіданнях комітетів, комісій, підкомісій і робочих груп,
– виконання доручень Верховної Ради України та її органів,
– роботу над законопроектами, документами Верховної Ради,
– виконання інших депутатських повноважень у складі фракцій або індивідуально.
Робота народного депутата України у Верховній Раді України здійснюється згідно з планом роботи сесії парламенту. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати використовують на свій розсуд для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та іншої діяльності , пов’язаної з виконанням депутатських повноважень.
Участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, виконання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ. Депутат зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь у голосуванні, в тому числі й таємному, за винятком випадку, коли Верховна Рада прийме окреме рішення щодо нього персонально, та інших випадків, передбачених законодавством.
Організація роботи народного депутата у виборчому окрузі
Належне виконання депутатських повноважень з необхідністю вимагає підтримання постійного міцного зв’язку депутата з виборцями. Для цього законодавство передбачає широке коло прав депутата у виборчому окрузі.
Народний депутат розглядає отримані ним заяви, пропозиції і скарги громадян, вживає необхідних заходів для їх законного й обґрунтованого вирішення.
Депутат не рідше одного разу на рік звітує перед виборцями про свою діяльність і йому забезпечується належні умови для проведення зустрічей із виборцями. Виконкоми місцевих рад або державні адміністрації виділяють приміщення і повідомляють громадян про час і місце зустрічі.
Постійну допомогу народному депутату надають помічники-консультанти
3. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку:
А) Президента України
Б) Кабінету Міністрів України
В) Конституційного Суду України
Г) Верховного Суду України
4. Розкрийте поняття «фактична конституція».
Фактична конституція — це реально існуючий суспільний устрій (конституційний лад), основу якого складають ті об'єктивні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, політичні, соціальні та інші характеристики суспільства.
Варіант 7.
1. Загальна характеристика пропорційної виборчої системи.
При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.
Є два шляхи створення виборчих округів при застосуванні пропорційної системи підрахунку голосів. Найбільш поширений спосіб, коли межі виборчих округів збігаються з межами адміністративно-територіальних одиниць. Рідше застосовують спосіб, коли територія всієї держави складає єдиний виборчий округ.
За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють наступні види пропорційної системи:
1) з жорсткими списками;--- виборець голосує за список партії, що він обирає, в цілому.
2) з преференціями;--иборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос.
3) з напівжорсткими списками.
2. Джерела конституційного права України.
Джерела КПУ
це форма вираж. пр. норм, а також результат пр.творчості публічних органів.
Ознаки джерел КПУ:
1. Загальні : 1)видаються у межах відповідних суб*єктів пр.творчості 2)Норм. акт. набуває загал. обов*язк. сили після його оприлюднення 3) мають відповідати вищестоящим норм. актам
2.Особливі-1) відображ. волю народу та політику Д 2)мають заг-обов*язк. х-тер 3)є зовн. формою вираж. к/пр. норм
Система джерел галузі КПУ: КУ, ріш КСУ, закони ВРУ,норм. актиВРУ, укази Президента, постанови Кабміну, н. акти ВР АРК.
Класифікація джерел КПУ:
1.За часом дії: 1) постійні 2) тимчасові
2.За юр. силою: 1)К акти 2) законод. акти 3)підзак.акти 4) локальні
3.За формою вираж:1)закони,2)укази 3)постанови
4.За сутністю: 1)первинні-волевияв.народу 2) похідні-Д та орг.влади 3)територі.громад
5. . За нац.. належністю: 1) нац.. 2) міжнар
6.За чинністю: 1) чинні 2)недіючі
3. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають:
А) скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина
Б) ліквідацію незалежності України
В) порушення територіальної цілісності України
Г) вірно усе згадане
4. Розкрийте поняття «громадянство».
Громадя́нство — формально зафіксований правовий статус людини, зв'язок людини (фізичної особи) з певною державою, належність до цієї держави.
Варіант 8.
1. Гарантії конституційного ладу України.
Конституційний лад кожної країни зберігає свою непорушність і належним чином функціонує і розвивається лише тоді, коли він має надійні відповідні гарантії (нормативно-правові, організаційно-правові та ін.). Вони передбачаються й закріплюються, як правило, конституціями і законами.
Закономірно, що Конституція України передбачила і закріпила відносно цілісну систему гарантій конституційного ладу .
Основними з них є:
— народ України ;
— Конституція і закони;
— Українська держава в цілому і в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб);
— Верховна Рада України;
— Президент України;
— Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади;
— Конституційний Суд України;
— суди загальної юрисдикції і прокуратура,
— політичні партії і громадські організації;
— засоби масової інформації;
— територіальні громади та органи місцевого самоврядування;
— міжнародні організації.
Тобто, гарантами конституційного ладу є практично всі основні суб'єкти конституційно-правових відносин та інші елементи цих відносин.
Названі гаранти, переважно, є загальними для всього конституційного ладу . Поряд з ними Конституцією передбачаються гарантії для окремих інститутів конституційного ладу , насамперед державного і суспільного ладу , прав і свобод людини і громадянина тощо.
Пріоритетне місце в гарантуванні конституційного ладу відводиться народу України . За Конституцією народ України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади та має виключне право визначати й змінювати конституційний лад в Україні (ст. 5). Виключно всеукраїнським референдумом, наприклад, вирішується питання про зміну території України
Чільне місце серед гарантій конституційного ладу посідають нормативно-правові гарантії і насамперед норми самої Конституції.
Зокрема, в Конституції зазначається, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19).
Одночасно в Конституції зазначається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України .
Основним гарантом конституційного ладу є, звичайно, держава — як в цілому, безпосередньо, так і в особі її відповідних інститутів: внутрішніх справ, закордонних справ, Збройних Сил України тощо.
Значна роль у гарантуванні конституційного ладу належить органам правосуддя при розгляді кримінальних справ про злочини проти конституційного ладу , а також прокуратурі і адвокатурі.
2. Види виборів.
Вибори в конституційному праві - це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їхньої посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандата, мають право балотуватися два та більше кандидатів.
Вибори класифікують за різними підставами, зокрема:
1) залежно від того, які органи обираються, вибори поділяються на парламентські (вибори народних депутатів), президентські (вибори Президента України) та місцеві - вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів;
2) залежно від того, обирається виборний орган повністю або частково, розрізняють загальні та часткові (коли обирається лише частина колегіального виборного органу влади) вибори;
3) залежно від підстав проведення вибори можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, проміжними;
4) залежно від способу волевиявлення виборців вибори можна поділити на прямі та непрямі
3. Кому належить виключне право встановлювати і змінювати конституційний лад в Україні:
А) Президенту України
Б) Верховній Раді Україні
В) Українському народу
Г) українській нації
4. Дайте визначення «мажоритарна виборча система».
Мажорита́рна ви́борча систе́ма — порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більшість (абсолютну чи відносну) голосів виборців.
Варіант 9.
1. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні.
Прокуратура – єдина централізована система державних органів, які від імені України здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.
Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань на: закріплені Конституцією України незалежність держави, суспільний і державний лад, політичну та економічну систему.
На органи прокуратури покладено такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вживання інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Основні принципи організаціїта діяльності прокуратури полягають в тому, що вони: становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням прокурорів за ієрархією; здійснюють їхні повноваження на підставі додержання Конституції та чинних на території республіки законів, незалежно
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.
Втручання інших органів державної влади, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їхніх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину, забороняється. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян та виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки.
В юридичні літературі і законодавстві немає однозначного ставлення у питанні до якого виду влади належить прокуратура: законодавчої, виконавчої, чи судової. Вона за своєю державно – правовою природою є самостійним державним інститутом у механізмі державної влади, покликаним здійснювати визначені законодавством функції. Ці органи здійснюють контрольно-наглядову функцію.
Оскільки принципами діяльності прокуратури є: централізований характер побудови, конституційність і законність, незалежність, гарантованість діяльності, гласність (окрім розслідування справ) тощо. Пріоритетним принципом є централізація – прокуратура знаходиться у підпорядкуванні Генерального прокурора.
Головними актами, що регулюють діяльність прокуратури є - Конституція України та закон України "Про прокуратуру"
2. Конституційні обов’язки громадян України.
Обов'язки є невід'ємною складовою частиною (елементом) конституційно-правового статусу людини і громадянина.
1) Обов'язок дотримуватися Конституції і законів України.
2) Обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.
3) Обов'язок охорони культурної спадщини, відшкодовування завданих збитків.
4) Обов'язок не заподіювати шкоди природі –необхідність забезпечити охорону довкілля є одним з найголовніших завдань як держави, так і кожної людини.
5) Обов'язок поважати честь і гідність інших людей, не посягати на їхні права і свободи.
6) Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти.
7) Обов'язок піклування про дітей та про непрацездатних батьків
8) Обов'язок сплати податків і зборів вперше Система оподаткування в Україні, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів й інші питання податкового характеру регулюються Податковим кодексом України.
3. Що визнається в Україні найвищою соціальною цінністю:
А) людина, її життя і здоров’я
Б) інтереси держави
В) соціальна захищеність вищих посадових осіб держави
Г) правильно усе вищевикладене
4. Дайте визначення «пасивне виборче право».
пасивне виборче право – це суб’єктивне право громадянина бути учасником конституційно-правового відношення, яке виникає при виборах.тобто право бути обраним
Варіант 10.
1. Функції і повноваження Президента України.
Заснування поста Президента України із самого початку обґрунтовувалося необхідністю забезпечення цілісності державного механізму, узгодженого функціонування всіх гілок влади. Інститут президентури відіграє роль координаційного центру, до якого зводяться важелі державного управління. Відповідно Президент наділений такими повноваженнями, які дають змогу ефективно підтримувати єдність і цілісність державної влади, функціонування всіх ланок державного механізму в режимі конституційної законності.
Реалізуючи координаційну функцію, Президент координує діяльність органів державної влади у сфері національної безпеки і оборони через Раду національної безпеки і оборони України. Здійснюючи керівництво зовнішньополітичною діяльністю України, він координує діяльність державних органів у сфері міжнародних відносин. Крім того, право
Президента звертатися до парламенту, накладати вето, підписувати закони, призначати і звільняти з посад членів уряду, скасовувати урядові акти — досить потужний арсенал засобів впливу на парламент та уряд з метою налагодження їх конструктивної взаємодії між собою.
загальнодержавне представництво, тобто представництво держави в цілому як цілісної, суверенної організації політичної влади в суспільстві.
Види функцій Президента України:
1. За об'єктами (предметом) діяльності:
а) забезпечення державної незалежності, територіальної цілісності та національної безпеки України;
б) забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
в) забезпечення правонаступництва держави;
г) керівництво зовнішньополітичною діяльністю;
ґ) формування персонального складу органів державної влади;
д) юрисдикційна.
2. За формами (способами) діяльності:
а) установча;
б) нормотворча;
в) правозастосовча;
г) контрольна.
2. Підстави припинення громадянства України.
ЗУ«Про громадянство України» передбачає такі підстави припинення громадянства України
1.Внаслідок виходу з громадянства України (депатріація).
Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням, яке подається на ім'я Президента України.
2. Внаслідок втрати громадянства України. Під втратою громадянства звичайно розуміють автоматичне припинення громадянства за певних умов
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
2) набуття особою громадянства України на підставі ст. 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
3. За підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Як і за набуття громадянства України, до них можна віднести такі підстави, як оптація або трансферт.
3. Яким чином народ здійснює свою владу?
А) тільки безпосередньо
Б) безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування
В) тільки через органи державної влади та органи місцевого самоврядування
Г) Конституцією не визначено
4. Розкрийте зміст поняття «правова держава».
Правова держава — це така держава , в якій функціонує режим конституційного правління, існує розвинута і несуперечлива правова система й ефективна судова влада, забезпечено реальний розподіл влад з їхньою ефективною взаємодією та взаємоконтролем, з розвинутим контролем з боку суспільства державної влади.
Варіант 11.
1.Правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Центральними органами виконавчої влади в Україні є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Міністерство чи інший центральний орган державної виконавчої влади очолює міністр або керівник, якого призначає за поданням Прем'єр-міністра України Президент України.
Конституція України окремо не закріплює правовий статус вище перелічених посадових осіб центральних органів виконавчої влади. І це цілком закономірно, оскільки їх діяльність нерозривно пов'язана з роботою Кабінету Міністрів.
Більш конкретно це питання висвітлюється у Загальному положенні про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затвердженому Указом Президента України, а також в окремих положеннях про відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Керівників центральних органів виконавчої влади у встановленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України.
Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів за поданням державного секретаря міністерства.
Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади на підставі загального Положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України в межах своїх повноважень та на виконання актів законодавства видають накази, організовують і контролюють їх виконання.
Нормативно-правові акти міністерства та інших центральних органів виконавчої влади підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України у порядку, встановленому законодавством.
Міністерство, інший центральний орган держаної виконавчої влади у разі потреби видають разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами спільні акти.
2. Соціальні права і свободи особи в Україні
Соціальні права - можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя. Це є: право на охорону здоров'я; право на житло; право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та ін.; право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (харчування, одяг, житло).
Соціальне призначення основних прав і свобод громадян виявляється в тому, що вони втілюють ідеали демократії, гуманізму і справедливості, сприяють всебічному розвиткові особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні суспільством і державою, функціонуванні державного й політико-правового механізму, а також сприяють підвищенню рівня загальної та правової культури особи, удосконаленню демократичного способу життя.
3. В Україні визнається і діє конституційний принцип:
А) соціальної справедливості;
Б) верховенства права;
В) верховенства закону;
Г) дозволено те, що дозволено законом;
4. Розкрийте зміст поняття «пропорційна виборча система».
Пропорційна виборча система – це система, в якій виборці голосують за списки політичних партій (або виборчих блоків), що представляють інтереси значних верств або груп суспільства, при чому кількість місць (мандатів), яку вони отримують, пропорційна кількості поданих за них голосів виборців.
Варіант 12.
1. Кабінет Міністрів України—вищий орган виконавчої влади в Україні. Його склад, порядок формування та основні повноваження.
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни — вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більш ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України. Прем’єр-міністр України керує роботою КМУ, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
1. У сфері економіки та фінансів він:
- забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку;
- визначає доцільність розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання;
- - забезпечує захист прав споживачів і підвищення якості їх життя;
- визначає обсяги продукції для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);
- організовує державне страхування;
- забезпечує проведення державної політики цін і здійснює державне регулювання ціноутворення;
2. У сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій він:
3. У сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина:
- забезпечує проведення державної правової політики; здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також ОМС з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;
- вживає заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров’я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, протидії корупції;
- здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень ОВВ та їх керівниками; створює умови для вільного розвитку і функціонування системи юридичних послуг та правової допомоги населенню.
5. У сфері національної безпеки та обороноздатності: здійснює заходи щодо охорони та захисту державного кордону України і території України; здійснює заходи щодо зміцнення національної безпеки України, розробляє та затверджує державні програми з цих питань; здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
6. У сфері вдосконалення державного управління та державної служби:
- організовує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби; здійснює заходи щодо кадрового забезпечення ОВВ;
- розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи ОВВ;
- утворює, реорганізовує та ліквідує урядові органи, затверджує положення про зазначені органи;
- вживає в межах своїх повноважень заходів щодо заохочення та ухвалює відповідно до закону рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які призначаються на посади та звільняються з посад КМУ.
2. Конституційно-правові обмеження для іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
На іноземців згідно із законом поширюються певні обмеження. Так, вони
1) можуть бути призначені на окремі посади чи здійснювати певну трудову діяльність, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади чи виконання такої діяльності пов’язане з належністю до громадянства України;
2)не можуть бути членами політичних партій України;
3)можуть бути обмежені в пересуванні та виборі місця проживання, коли це необхідно для забезпечення безпеки України, охорони громадського порядку, охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів її громадян та інших осіб, які проживають в Україні;
4)не можуть обирати й бути обраними до органів державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах;
5)на них не поширюється загальний військовий обов’язок;
6)вони обкладаються податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
3. Державним символом України є:
А) столиця України;
Б) український народ;
В) Верховна Рада України;
Г) Державний Прапор України.
4. Розкрийте поняття «політична багатоманітність».
Політична багатоманітність означає насамперед реальну можливість створення і діяльності різних об'єднань громадян (партій, рухів, конгресів тощо), які мають основною метою участь у виробленні державної політики, формуванні та функціонуванні органів державної влади й місцевого самоврядування.
Варіант 13.
1. Предмет регулювання, порядок прийняття та введення в дію Конституції Автономної Республіки Крим.
Конституція Автономної Республіки Крим — нормативно-правовий акт, який визначає статус і повноваження Автономної Республіки Крим та діє відповідно до Конституції України.
Конституція прийнята на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року; дійсна від 12 січня 1999 року.
Кримській області надано статус автономії: тодішнє кримське керівництво, використовуючи прогалини у законодавстві та слабкість державної влади України, узялося за будування своєї моделі устрою Криму.
Конституція Криму від 4 квітня 1996 року знову проголосила Верховну Раду АРК законодавчим органом і визначила порядок виборів депутатів до неї.
Конституція Автономної Республіки Крим належить до кодифікованих конституційних актів. Це єдиний нормативно-правовий акт, що складається з преамбули та п'яти розділів, позначених римськими цифрами. Розділи включають 48 статті, а сама конституція розбита на дев'ять глав. Розділи I і III містять 4 і 3 глави відповідно. Статті складаються з пунктів, позначених арабськими цифрами; окремі пункти містять підпункти, які позначаються арабськими цифрами, відокремлені дужками.
Конституція Автономної Республіки Крим приймається на основі і відповідно до Конституції України.
Конституція Автономної Республіки Крим, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим публікуються державною мовою, а також російською і кримськотатарською мовами.
Норми Конституції Автономної Республіки Крим мають пряму дію.
Вирішення питань про відповідність Конституції Автономної Республіки Крим, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України здійснюється відповідно до Конституції України Конституційним Судом України.