Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства
Поняття кошторису витрат та його функції. Розподіл витрат для підрозділу на прямі та не прямі.
Кошторис витрат виробництва - це сума витрат його підрозділів,пов'язаних з основною діяльністю незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції чи ні. Кошториси дають змогу здійснювати контроль діяльності підрозділів, забезпечувати планову дисципліну. Оскільки кошторис є основою для оцінювання виконання плану підрозділом, він також стимулює відповідального виконавця до належного виконання кошторису, пошуку шляхів зниження рівня витрат. Кошториси витрат підрозділів розробляються на основі їх виробничих програм, норм витрат ресурсів. Варто наголосити, що за умов нестабільної виробничо-збутової діяльності підприємства для виробничих підрозділів основного виробництва доцільно встановлювати кошториси витрат на виконання окремих замовлень (угод), а нормативи витрат — на одиницю "Обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). Мета складання кошторису витрат на виробництво – встановлення всієї суми витрат на виробництво в плановому році. Сюди входять всі витрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші. Кошториси підрозділів виконують такі важливі функції, як організуюча, контролююча і стимулююча. Організуюча функція кошторису полягає в тому, що, маючи встановлену планову величину витрат, працівник, відповідальний за їх рівень, намагається дотримуватися чинного регламенту і норм використання ресурсів. Кошториси підрозділів дають змогу контролювати роботу працівників, відповідальних за рівень витрат. Це здійснюється порівнянням фактичних витрат з плановими, передбаченими в кошторисах. Відхилення аналізуються. Це є основою для реалізації стимулюючої функції щодо працівників, які впливають на величину ви-трат і відповідають за неї. Стимулювання здійснюється через відповідальність за необґрунтовані витрати і заохочення в їх зниженні.
За включенням у собівартість витрати поділяються на: прямі витрати і непрямі витрати. Прямі витрати — це витрати, які пов'язані безпосередньо з виробництвом і можуть бути віднесені на конкретний виріб і розподілені на підставі техніко-економічних розрахунків. До них належать: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, заробітна плата виробничого персоналу та соціальні відрахування на неї, витрати на експлуатацію виробничого обладнання та його амортизацію тощо. Непрямі витрати — це витрати, які не можна прямо віднести на конкретні вироби. До них належать різні адміністративні та управлінські витрати, витрати на опалення та освітлення приміщень, страхування майна, витрати, пов'язані зі збутом продукції та ін.
Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства.
В основі аналізу витрат підприємства лежить спроба забезпечити всебічною інформацією про фінансово-економічні результати, які підприємство досягнуло протягом певного часу з метою оптимізації управлінських процесів та подальшого впровадження раціоналізаторських рішень, з метою пошуку резервів економії витрат.
Одним з перших кроків на шляху побудови ефективної системи аналізу і оцінки витрат є вибір постатейної чи поелементної системи калькуляції витрат. Наступним кроком можна назвати визначення відхилення планових показників від фактичних, а також порівнюючи показники минулого року з нинішнім, в свою чергу оцінюючи виявлені відхилення в той чи інший бік. Другий крок розглядається також в контексті аналізу та оцінки відхилень виконання бюджетів витрат, як сировини і матеріалів, так і адміністративних та збутових витрат. Про третій крок можна говорити, як про аналіз та оцінку собівартості по кожному окремо взятому виду продукції, так звані загальні калькуляції, які містять усі складові для формування ціни виробу, та можуть бути основою для розрахунку витрат на 1 грн. товарної продукції. В кінцевому підсумку визначається рівень витрат, який притаманний саме цьому підприємству. Таким чином, останній крок - це визначення впливу вище прорахованого рівня витрат на фінансово-господарський стан підприємства. Останній крок і є тією метою, яку прагнуть досягти створюючи таку складну багаторівневу систему аналізу та оцінки витрат підприємства. Кожен з вище перерахованих кроків є незамінним і лише послідовне їх дотримання гарантує певний результат аналізу і оцінки рівня витрат на належному рівні.