Втома, визначення, ознаки початку втоми
Фактори ризику
Причина багатьох випадків сколіозу не вияснена (ідіопатичний). Найчастіше сколіоз вперше помічають у підлітковому періоді, в період швидкого росту. Зростання тіла часто є причиною посилення існуючого викривлення.
Крім швидкого росту, фактори ризику, які ймовірно викликають посилення викривлення, включають:
-Стать. Викривлення у дівчаток частіше є більш значними, ніж у хлопчиків.
-Вік. Чим молодша дитина при появі сколіозу, тим вища вірогідність подальшого посилення викривлення.
-Градус викривлення. Чим більший розмір викривлення, тим вища вірогідність подальшого посилення викривлення.
-Розташування. Викривлення в середньо-нижній частині хребта менше буде прогресувати, ніж викривлення у верхній частині.
-Захворювання хребта при народженні. Діти, народжені зі сколіозом (вроджений сколіоз), мають більший ризик посилення викривлення. Вроджений сколіоз вважається вродженим дефектом, що впливає на розмір і форму кісток хребта.
14.Чому тривале неправильне сидіння і носіння багажів в одній руці є фактором ризику здоров'я у віці 7-10 років.
У дітей розвинені згибачі та слабкі розгибачі. Носіння багажів у одній руці впливає на ще не оформлений кістяк, хребет еластичний, тому через неправильне носіння одне плече буде вище ніж інше.
15.Коли в ембріональний період закладається основи розуму із якими структурами вони пов'язані (гіпотеза)
Ембріогенез (з 16 доби до 75 доби) повязаний що утворюється хоріон, водна оболонка, утворюються основні органи ( !включаємо логіку якщо утворюються основні органи значить закладаються основи розуму!).
16.Поняття про рефракцію ока: причини та способи корекції таких аномалій як міопія, гіпрметропія.
Рефракція ока - процес заломлення світлових променів в оптичній системі органу зору. Сила заломлення світла оптичної системи залежить від кривизни кришталика і рогівки, що є заломлюючими поверхнями, а також від відстані один від одного.
міопія — дефект зору, коли людина чітко бачить лише близько розташовані предмети, результат підвищеної заломлювальної сили оптичних середовищ ока (кришталика, рогівки) або надто великої довжини осі (при нормальній заломлювальній силі) очного яблука.Корткозорість поділяється на вроджену та набуту. Короткозорість можна виправити за допомогою окулярів з лінзами, що розсіюють або спеціальних контактних лінз. До загальнозміцнюючої терапії входять вітаміни, тканинна терапія, раціональний режим праці та відпочинку.
гіперметропія– це вада зору, що виникає внаслідок послаблення оптичної системи ока, і проявляється у вигляді нездатності сфокусувати зір на прилеглому об'єкті. Методи корекції:окулярна корекція;корекція контактними лінзами (жорсткими, м’якими, парагоновськими-нічними);рефракційна лазерна корекція;імплантація мультифокальної лінзи.
17. Валеологя: визначення поняття, медико-псих. основи самозберігаючої поведінки.
Корегуватиметься! Валеологія як навчальна дисципліна є сукупністю знань про індивідуальне здоров'я людини та здоровий спосіб життя.
Головною метою валеології є оздоровлення людини шляхом залучення її до здорового способу життя.
Завдання валеології:
підвищення рівня здоров'я, поліпшення якості життя і соціальної адаптації індивіда шляхом корекції;
вивчення закономірностей формування індивідуального здоров'я та умов його збереження та зміцнення;
формування нового ненасильницького і духовно-творчого мислення;
формування практично здорової, активної та творчої людини, здатної впродовж всього життя самостійно зберігати, розвивати і підтримувати своє здоров'я на належному рівні.
Предмет медичної валеології — індивідуальне здоров'я людини, його механізми, можливості їх корекції, резерви здоров'я людини а також здоровий спосіб життя.
Об'єкт валеології — людина, що знаходиться у всьому діапазоні здоров'я (здорова, «третій стан», хвора). Психосоматичний функціональний стан людини з урахуванням усієї складності і різноманіття біологічних, соціально-економічних, екологічних, морально-етичних, побутових, професійних, суспільно-політичних та інших умов життєдіяльності.
До валеології можна віднести: харчування, фізичний стан, рівень функціонування всіх органів, клітин, тканин, їхню адаптацію до середовища, та їх відновлення; рівень регенерації організму, рівень захисту організму та працездатність.
18.Медичні критерії здоровя населення(захворюваність, смертність загальна, дитяча смертність, фізичний розвиток, інвалідність)
Зазначені зміни в стані здоров'я населення можна узагальнено охарактеризувати так:
- прискорився темп динаміки всіх показників, що характеризують здоров'я (захворюваність, інвалідність, смертність, фізичний розвиток);
- склався новий неепідеміческій тип патології;
-сталися характерні демографічні зміни (старіння, урбанізація, зрушення в структурі смертності);
- визначився ряд захворювань, частота яких різко зросла в Останнім часом (хвороби органів кровообігу, хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, нещасні випадки, отруєння, травми та ін
- виділилася група захворювань, які раніше рідко зустрічалися: ендокринні, алергічні, вроджені вади, хвороби імунної системи тощо;
- зросла захворюваність деякими інфекційними хворобами: туберкульозом, СНІДом, кір, дифтерію, вірусним гепатитом В, герпесом, аденовірусні хворобами і др .;
- склалася тенденція множинної патології у одного хворого;
-визначилася многофакторность впливу і необхідність системного підходу до профілактики.
19.Критерії громадського благополуччя населення( демографічний стан, сан.-гігієн., показники середовища, медичної допомоги, комунальні умови)
Демографічний стан ( численність населення, склад населення) САН.гігієнічні показники середовища( спосіб життя, рівень медичної допомоги), комунальні умови (житлова площа, водо забезпечення, озеленення житлової площі)
20.Визначення поняття “постава” її види, ознаки, фактори ризику здоров'ю.
Постава – це звичне положення тіла при стоянні, сидінні і ходьбі. Вона залежить від форми хребетного стовпа, положення голови, плечового пояса і грудної клітини
Види:
-правильна постава ( параметри норми)
- сутулувата (виражені шийний, поперековий згин, заглиблення)
- лордотична постава ( різко виражені згини в поперековому вузлі)
- горбата постава
- випрямлена постава( невиражені зміни, хребет рівний)
Фактори ризику: якщо форма постави кіфотична ( легеневі захворювання, поперековий лордоз, захв. Органів живота), якщо випрямлена ф. п. ( швидко стомлюються, проблеми при ходьбі, бігові, не утримання тягарів та ін..)
21.Відносне значення спадковості і середовища в тіології(причини виникнення хвороб, спадкові хвороби, спадковою схильністю, зумовлені середовищем).
Перша група захворювань які виникли через гени- спадкові, друга-із спадковою розташованістю, коли захворювання виникають тільки за відповідних умов середовища, а можуть і не виникати : гіпертомічна хвороба, виразкова хвороба,хв.шлунку,апедницит. Середовище (агресивне)може визвати захворюваність : після пожежі чи кислотних дощів може виникнути ураження легень. Є відосне значення захворювань спадкових та тих які впливають на середовище.
22.Критерії психічного благополуччя населення: захворюваність псих. хворобами, частота невротичних захворювань і психопатій, психологічний мікроклімат.
Захворюваність психічними захвор. це хвороби, які характеризуються порушенням психічної діяльності людини внаслідок розладів функцій головного мозку частота невротичних, захворювань( 12-14% в середньому), психологічний мікроклімат (підвищує працездатність людей, стимулює їхню активність, поліпшує настрій і самопочуття. І, навпаки, несприятливі умови праці знижують активність людей, їхній настрій і самопочуття)
23. Поняття про перинатальну смертність
Класифікація:
1. Антенатальна (смертність до пологів) – 40 %
2. Інтернатальна (під час пологів) – 45 %
3. Постнатальна (після пологів) – 14 %
Причини перинатальної смертності:
1. Асфексія (задушення);
2. Пологова травма;
3. Вроджені аномалії розвитку;
4. Гемолітична хвороба – резус фактор;
5. Внутрішньо-утробні плевмонії (інфекції плода).
Впливові фактори, які впливають на рівень перин. смертності:
1. Вік матері;
2. Порядок пологів;
3. Стан здоров*я матері при вагітності;
4. Стать і маса плоду
5. Умови праці вагітної;
6. Сімейний стан;
7. Матеріальне забезпечення;
8. Якість медичної допомоги вагітній і немовлю.
24. Планування сім*ї
Планування сім*ї - це приймання подружжям чи індивідом добровільних рішень про величину сім*ї, зокрема кількості дітей та діяльності, що сприяють реалізації таких рішень.
За допомогою планування сім*ї відбувається контроль репродуктивної діяльності, пов*язаної із зачаттям, дозволяє організувати виношування плоду, попередження припинення вагітності.
Характеристики планування сім*ї:
1. Бажана кількість дітей;
2. Оптимальний час для дітонародження з урахуванням віку батьків;
3. Соціально екологічні умови;
4. Пори року (осінній період);
5. Регулювання оптимальних інтервалів між пологами 2-3 роки;
6. Контрацепція (механічна-введення спіралей; хімічна-аборти, стерилізація; гормональна-як правило припиняють за рік до вагітності, або коли діти не плануються).
У тих хто молодший віком 18р частіше трапляються токсикози вагітності, психотравми, вади розвитку смертельні для дітей.
Народження дітей до 30 років – це оптимальний період.
Процес переміщення зиготи по матковій трубі 5 діб.
Яйцеклітина живучою є лише добу. Сперматозоїди 2-3 доби.
Після 30 збільшується ризик хромосомних порушень. Хвороба даунів у віці 35-39 (1-185 пологів) у віці 40-44 (1-63 пологів) у віці старші 45 (1-24 пологів).
Імбридінг – близькокровні шлюби. Висока ймовірність хвороб.
25. Аборт і фактори ризику здоров’я
Або́рт (лат. abortus — викидень) — переривання життя зачатої, але ще не народженої дитини, внаслідок якого настає переривання вагітності, і видалення її з матки до того, як дитина зможе жити самостійно. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання — хірургічне чи медикаментозне).
Фактори ризику:
Фактори, які можуть збільшити ризик мимовільного аборту:
- Вік 35 років і старше.
- Рецидивная історія самовільного аборту (три або більше).
- Генетична схильність.
- Синдром полікістозу яєчників, який може стати причиною проблем з овуляцією, ожирінням, підвищити рівень чоловічих гормонів і збільшити ризик діабету.
- Хронічні хвороби (такі як діабет або аутоімунна хвороба).
- Певні бактеріальні або вірусні інфекції під час вагітності.
- Порушення згортання крові, таке як антифосфоліпідний синдром.
- Проблеми зі структурою матки, наприклад: Т-подібна форма.
- Вагітність з вродженими дефектами зародка.
- Фізичні травми.
- Вдихання небезпечних хімічних речовин, таких як бензол, миш'як, або формальдегід, до або під час вагітності.
- Вік батька дитини 35 і старше.
26. Безпліддя: первинне, вторинне, відсоток у шлюбах (жінки, чоловіки).
Безпліддя – це нездатність зрілого організму давати потомство.
Безпліддя може бути як вада розвитку статевих органів, але частіше це запальні процеси є виною безпліддя.
Первинне безпліддя-це ,коли при статевому акті не використовується контрацептиви і жінка не вагітніє 2 роки.
Вторинне безпліддя- наявність в анамнезі пологів, позаматкові вагітності, аборти. Також якщо первинні пологи проходили у антисептичних умовах.
Всього у шлюбах 10-15% безплідних з яких 60-70% - жіноча безплідність, 40-30% - чоловіча.
27. Причина синдрому Дауна, його частота в залежності від віку матері на період зачаття.
На даний час твердо встановлено, що в основі синдрому лежить аномалія хромосом: особи, які страждають цим розладом мають як правило 47 хромосом замість 46. В основі лежить не розходження одної із хромосомних пар, позначеної як 21. В результаті в дитини з’являється лишня(третя) 21 хромосома. Цей стан називається трисомією по 21 парі хромосом.
Признаки синдрому Дауна: вузькі розпірні очі, маленька кругла голова, волога набрякла шкіра, сухе стоншене волосся, маленькі округлі вуха, маленькій ніс та товсті губи, поперечні бороздки на язиці, який часто висунутий на зовні так як не поміщається в ротовій порожнині.
Після 30 збільшується ризик хромосомних порушень:
У віці 19-30 – 1 на 970 чоловік (пологів)
30-39-1 на 185 чоловік (пологів)
40-44- 1на 63 чоловіки (пологів)
У віці старше за 45 1 на 24 чоловіки (пологи)
28. Поняття про інбридинг (інцест) як факторів ризику хвороб вад внутрішньоутробного розвитку тощо.
Інбридинг (інцест) – це схрещування близькоспоріднених організмів (близько-кровні шлюби).
Висока ймовірність хвороб та виродження родини. У розвинених країнах є заборона на інцест. У двоюрідних братів та сестер значно нищий відсоток виникнення спадкових хвороб ні ж у рідних. Люди не виконують таких законів здебільшого, щоб зберегти капітали у власній родині. Також можливий варіант, коли популяція дуже мала та закрита від суспільства тому приходиться спарюватися, щоб популяція взагалі не вимерла.
29. Фактори ризику здоров*я для плода і батьків у дошлюбному віці (чоловіки до 18 років, жінки до 17 років).
Основна проблема полягає в тому, що тіло молодої жінки не готове фізично виношувати дитину в такому юному віці. Також при вагітності значно посилюється робота серцево-судинної системи, що, в свою чергу, змушує працювати в посиленому режимі печінку і нирки. У цей же час продовжується ріст тіла і скелета, організм набирає масу, вимагає багато кальцію. Серцево-судинна система теж не готова до дорослих навантажень. Не дивно, що юні діви схильні до неврозів, непритомності і іншим хворобливих проявів. У підлітковому віці організм дівчинки беззахисний. Рання вагітність - жахливий стрес, який змушує тіло працювати на 200% більше, ніж зазвичай. Для дорослої жінки таке навантаження не проходить безслідно. Для підлітка - це просто катастрофа. Все, що є слабкого в організмі, неодмінно проявляється. Зростаючій дівчині потрібен кальцій. Якщо у неї всередині росте дитина, кальцію не вистачає і мамі, і дитині. Теж стосується всіх важливих вітамінів і мікроелементів. З великою ймовірністю вагітність у ранньому віці буде протікати з найсильнішим токсикозом. Може розвинутися гестоз, статися викидень, передчасні пологи, анемія. Діток, які стали плодом ранньої вагітності, можна відрізнити по маленькій вазі, недоношеності. Найчастіше молода мати не в змозі народити сама. Під час пологів немовля витягують методом кесаревого розтину, а потім довго виходжують в інтенсивній терапії. Може статися так, що більше діток у молодої мами не буде. З медичної точки зору рання вагітність небезпечна в першу чергу ризиком загибелі матері і (або) дитини. Малюк може народитися розумово відсталим або з фізичними вадами, що також не сприяє щасливому майбутньому молодої матері. Дуже серйозна проблема, яку викликає рання вагітність - хронічний стрес.
Втома, визначення, ознаки початку втоми.
Втома - тимчасове пониження працездатності, що спричинене інтенсивною або тривалою роботою, явище фізіологічне.
Ознаки початку втоми:
- пониження продуктивості роботи;
- збільшення кількості помилок і неправельних відповідей під час роботи дій (операцій).
- послаблення внутрішнього гальмування;
- рухове занепокоєння;
- часті відволікання;
- розсіяність уваги.
- погіршення регуляцій фізіологічних функцій; погіршення серцевого ритму, координації рухів.
-ознака: з*являється відчуття втоми.
Ознаки втоми швидко зникають під час відпочинку або переміни виду діяльності.
31. Дати характеристику періодів кривої зміни працездатності.
Працездатність - це потенційна готовність і фактична можливість людини виконувати певний вид діяльності на необхідному рівні ефективності впродовж певного часу. Працездатність, зокрема її динаміка, залежить від психологічних, фізіологічних, біологічних особливостей людини, а також від характеру й умов діяльності.
Протягом робочої зміни динаміка працездатності виражається ламаною лінією, яка на початку зміни піднімається вгору, наростає протягом перших годин, потім певний час залишається на одному рівні (період стійкої працездатності) і знижується перед обідньою перервою (період зниження працездатності). Такий же стан спостерігається і після обіду.
Виділяють шість періодів:
1. Стадія впрацювання, що включає три підстадії:
♦ первинної мобілізації - спостерігається в момент початку діяльності і триває до кількох хвилин; вона характеризується короткочасним зниженням значень практично всіх показників діяльності й активації фізіологічних систем; цей ефект пов'язаний із зовнішнім гальмуванням, що виникає в результаті зміни характеру стимуляції;
♦ гіпермобілізації - охоплює "передстартовий" період і характеризується підвищенням як неспецифічної активації організму в цілому, так і специфічних зрушень, наприклад активізацією аналізаторів, переходом організму в стан готовності до сприйняття інформації; на психологічному рівні в людини в цей час відбувається побудова плану діяльності й уявне "програвання" її ключових етапів; поступове підвищення працездатності супроводжується вираженими коливаннями продуктивності, точності, якості роботи і станом підвищеної нервово-психічної напруженості: частішанням пульсу і дихання, підвищенням кров'яного тиску, депресією альфа-ритму, підвищенням частки тета- і бета-ритмів;
♦ гіперкомпенсації - відбувається пошук найбільш адекватного пристосування до вимог діяльності і формування стійкого динамічного стереотипу діяльності; показники діяльності і психофізіологічних показників відрізняються нестабільністю.
2. Стадія оптимальної працездатності характеризується стабільними параметрами діяльності організму. Вона визначається як "стійкий робочий стан" чи стан "функціонального комфорту", що відбиває оптимальність психофізіологічних витрат (висока продуктивність досягається мінімальними витратами). Статистично достовірних змін у психофізіологічних показниках не спостерігається.
3. Стадія повної компенсації, що поступово приходить на зміну попередній і відображається у зниженні працездатності і розвитку початкових ознак стану стомлення. Компенсація стомлення відбувається за рахунок вольових зусиль і активізації фізіологічних механізмів, що відбивається в більш високих, ніж у період впрацювання, вегетативних зрушеннях і розвитку стану нервово-психічної напруги.
4. Стадія нестійкої компенсації (чи вираженого стомлення) характеризується наростаючим стомленням і зниженням працездатності. У цьому стані спостерігається виражене почуття стомлення і різноманітні за спрямованістю та інтенсивністю зміни психофізіологічних показників. Вони відбивають складну взаємодію активаційних, регуляторних і компенсаторних систем різного рівня, зміни в яких відбуваються не одночасно і залежать від структури конкретної діяльності і від того, яка психічна функція зазнає більшої напруги. У цій стадії виділяється підстадія субкомпенсації, коли зберігається висока продуктивність. Компенсація труднощів, що виникають, здійснюється за рахунок менш відповідальних (енергетично і функціонально) процесів, зокрема шляхом підключення додаткових ресурсів.
5. Стадія "кінцевого пориву" - наприкінці роботи при адекватному впливі на мотиваційно-вольову сферу, особливо при наявності високозначущих для суб'єкта цілей, може відбуватися короткочасне підвищення продуктивності за рахунок залучення "недоторканних" психофізіологічних резервів організму, що супроводжується активізацією ЕМГ, ШГР, ЕЕГ. Очевидно, що такий режим роботи є екстремальним для організму і веде, як правило, до перевтоми і хронічних захворювань.
6. Стадія декомпенсації - прогресивне зниження працездатності, коли швидко наростають симптоми стомлення, знижується продуктивність і ефективність роботи й одночасно спостерігаються значні зрушення у всіх психофізіологічних показниках, пов'язаних із системами активації. У цьому стані вольові зусилля вже не забезпечують активізацію компенсаторних і захисних систем, у діяльності з'являються відмови і зриви, викликані періодами "денного сну", коли подальше виконання діяльності може і повинне бути припинено.
33.Перевтома визначення поняття, виразні ознаки, сприяючі фактори
Перевтома – це патофізіологічна реакція організму на навантаження при цьому відбувається більш поглиблене і стійке змінення в організмі порівнюючи з втомою, що спричинене інтенсивною і довготривалою роботою на фоні неповного відновлення працездатності. Початкові ознаки перевтоми: зміна поведінки(зниження успішності, втрата апетиту, поява деяких функціональних нервово психічних розладів, роздратованість, нервові тики, плаксивість). Виразні ознаки перевтоми: 1.різке і тривале пониження розумової чи фізичної працездатності. 2. Нервово психічні розлади, порушення сну, відчуття страху, істеричність. 3. Стійка зміна урегуляції вегетативних функцій, аритмія, вегетодистонія(по по гіпертонічному типу або по гіпотонічному типу, артеріальний тиск). Профілактика перевтоми повинна будуватися на заходах гігієнічного характеру фактору що сприяють перевтомі: 1. Неправильна організація праці і навч процесу. 2. Невідповідність навч навантаження віковим і індивідуальним особливостям. 3. Ігнорування гігієнічних вимог до режиму і умов роботи.
37. Невроз: визначення,поняття,причини (психотравма, психотравмуюча ситуацыя), початок і тривалість перебігу.
Неврози- це група психічних захворювань, що характеризуються нерізко вираженими, зрушенями психічної Д. і викликаних дією психотравмуючих факторів (психології).
Психотравма- це інтенсивна,але короткочасна негативна зовнішня дія яка здатна порушити особливо значимі життєві відносини і викликати емоційні переживання: горя, туги, відчуття втрати і одинокості, відчаю, образи, страху, тривоги.
Психотравмуюча ситуація- тривала ситуація при якій накопичується багато негативних впливів кожен із яких сам по собі мало значимий,але коли їх багато і вони діють на протязі тривалого часу їх дія якби додається (накопичується) і викликає невроз.
Перебіг неврозу:
1. У хворої людини збережено критичне відношення до хвороби.
2. Сучасними засобами це виявляється яких небудь порушень нервової тканини (забезпечує нервові клітини тому мають місце функціональні зрушення психіки).
3. Неврози мають чіткий початок і кінець .Виникають при наявності психотравми або негайно або через декілька годин чи діб і закінчується коли усувається чи зникає психотравма.
частота неврозів : 12-14% в середньому у люд.
у різних контингентах (вікових, професійних) по різному.
Основних видів 3:
а) неврастенії (20%) нервова слабкість(функції нервової тканини).Легко збуджуються і важко галмуються. Їх легко виявити за поведінкою.Харктеризується порушенням сна.
б) істерія (35-40%) перевага першої сигнальної системи над другою - система чуттєвих образів (що бачу і що відчуваю про те й кажу) 2 система словесна.
в) психастенія (невроз нав*язливих станів) (10-15%) переважає 2 сигнальна система над 1.
38.Характиристика факторів(псих…)
Біологічні-спадковість,,конституція,тіло будова,конституція психічна,вагітність(перебіг),пологи,стать,вік(кризові періоди),перенесення існуючі захворювання.
Вагітність –рання вагітність і ранні пологи.
Вік-критичні періоди:3 р.формується усвідомлення; 7 р. початок соціалізації; 12-14 р.
Пологові травми мають значення ;хронічний тонзиліт запалення мигдаликів піднебіння; Перегрівання,перевтома
Безпліддя-вада розвитку статевих органів,запальні процеси.Жіноча безплідність в шлюбі 60-70 %;Всього в шлюбах безплідність 10-15%;Чоловіча безплідність 30-40%
Первинне безпліддя –якщо не використовується контрацепція і жінка не вагітніє 2 роки;Вторинне безпліддя-наявність в минулому пологів,абортів,позаматкової вагітності.
Психологічні-акцентуація особистості,темперамент,психотравми дитинства,ятрогенії,психотравмуючі обставини.
Акцентуація особистості-на окремих римах особистості.;Люди мають підвищену псих. Агресивність.Темперамент-схильні сангвіні стичні,меланхолічні.Ятрогінії-це неврози внаслідок лікаревої психотравми.
Соціальні-сімя(повнота,тактики виховання)
-сексуальне виховання;дисгармонійність міжособистісних відносин;розвиток особистості в колективах;освіта
39.Основні психотравмуючі обставини побуту,сімя..
Сімейні: смерть і тяжкі захворювання,матеріальні утруднення,сварки,напружені вжаємени подружжя,розлучення.
Виробничі: напружений характер праці,невдоволення роботою,неправильне звільнення,переведення на нижчооплучему роботу.
40.поняття про малі аномалії плоду
-порушення нормальних розмірів повік,зінниць і окраски райдужки оболонки ока
-виражена асиметрія обличчя
-підборіддя скошене або друге велике
-вушні раковини диформавані ,великі або маленькі
-розгинуті надбрів’я
-сплощена потилиця
-піднебіння високе ,низьке
-Язик маже мати маленьке вуздечко
Чим більше таких аномалій тим більше дана особистість має схильність до невротизації
43.Дисгармонія взаємовідносин
44. Тактики відносин впливу при формуванні особистості як фактори виникнення неврозу
Тактики відносин:
1. Диктат
2. Опіка
3. «Мирне співіснування»
4. Співпраця
Диктат придушує: самостійність, ініціативу, відчуття власної значимості.
Формує: підлабузника, пристосуванця, боягуза, циніка, хама.
Опіка (старші, батьки, вихователі, керівники постійно виказують: стурбованість за благополуччя, всіляко відгороджують від труднощів життя, ласкава співучасть при невдачах).
Формують деспотизм: холодну чемність, відстороненість, брутальну безжалісну відсіч, утримання, інфантильність.
Нерідко бунтують (повстають) проти опікунів.
Мирне співіснування (старші, вихователь, керівник зберігають душевний комфорт і не роблять душевних затрат на взаємини. За цих умов людина не має центру духовного тяжіння).
Формує: індивідуалізм, егоїзм, емоційну тупість чи холодність (душевна черствість),
відсутність милосердя, нездатність як дочки, сина, батька.
Співпраця- забезпечує оптимальний розвиток:
· в сім’ї- вона стає центром духовного тяжіння
· в колективі-особистість досягає 3 фази розвитку – інтеграції в колективі.