Характеристика препаратів Fe для парентерального використання

(призначаються тільки після визначення Fe-комплексу крові

і верифікації діагнозу залізодефіцитної анемії)

Препарат Fe Кількість в ампулі, мл Вміст Fe в 1 мл (в ампулі) Шлях введення
Феррум лек 2,0 50 (100) в/м
5,0 20 (100) в/в
Фербітол 2,0 50 (100) в/м
Жектофер 2,0 50 (100) в/м
Ферковен 5,0 20 (100) в/в
Імферон 1,0 50 (50) в/м, в/в
Феррлецит 5,0 12,5 (62,5) в/в крапельно протягом 60 хвилин, розвести в 50-100 мл 0,9% розчину NaCl

Критерії ефективності лікування препаратами Fe:

1. Поява ретикулоцитарної кризи (збільшення кількості ретиулоцитів в 2 рази в порівнянні з вихідним) на 7-10 день лікування.

2. Наростання рівня Hb на 10 г/л за тиждень.

3. Повна нормалізація клініко-лабораторних показників до кінця курсу лікування.

Протипоказання до призначення препаратів Fe

1. Відсутність лабораторного підтвердження дефіциту Fe.

2. Сидероахрестичні анемії.

3. Гемолітичні анемії.

4. Гемосидероз і гемохроматоз.

5. Інфекції, викликані Грам-негативною флорою (ентеробактерії, синегнійна паличка, клебсієла є сидерофільними мікроорганізмами і використовують Fe в процесах росту і розвитку).

Зазвичай, самопочуття хворих покращується вже через декілька днів від початку терапії препаратами заліза. Відчутне збільшення рівня Hb при використанні препаратів Fe через рот спостерігається в середньому через 3 тижні від початку лікування, при парентеральному введенні препаратів Fe приріст показників Hb здійснюється швидше, ніж при призначенні препаратів всередину. Препаратом вибору при лікуванні важких форм ЗДА у дітей є феррум-лек, який дозволяє швидко отримати клініко-гематологічний ефект. Якщо через 3 тижні від початку лікування вміст Hb не підвищується, необхідно вияснити причину неефективності лікування.

При ЗДА можливе використання фітотерапії. Призначається фітозбір: листя кропиви дводомної, череди трьохроздільної, суниці лісової і чорної смородини; висушені листя цих рослин змішують в рівних частинах, 1 столову ложку подрібненого листя заливають стаканом кип’ятку, настоюють протягом 2 годин, проціжують і приймають по ½ стакана 3 рази в день натще протягмо 1,5 місяця щоденно. Бажано приймати настій листя медуниці лікарської, шпинату городного, кульбаби, плодів шипшини.

Гемотрансфузії при ЗДА

Гемотрансфузія дає одномоментний короткочасний ефект, обумовлений перелитими еритроцитами. На кістковий мозок гемотрансфузії мають негативний вплив, пригнічуючи еритропоез і пригнічуючи активність синтезу Hb в нормоцитах. Тому, при ЗДА гемотрансфузії необхідно здійснювати тільки по життєвих показаннях, причому головним критерієм є не кількість Hb, а загальнийи стан хворого. Показаннями для переливання еритроцитарної маси є важкий ступінь анемії (Hb <70 г/л) з різко вираженими явищами гіпоксії, анемічна прекома і кома.

 

Профілактика

Антенатальна: жінкам з 2-ї половини вагітності призначають препарати Fe або полівітаміни, збагачені залізом. При повторній або багатоплідній вагітності обов’язковий прийом препаратів заліза протягом 2-го та 3-го триместра.

Постнатальна профілактика для дітей з групи високого ризику розвитку ЗДА.

Цю групу формують:

· усі недоношені діти

· діти, народжені від багатоплідної вагітності і при ускладненому перебігу ІІ половини вагітності (гестози, фетоплацентарна недостатність, ускладнення хронічних захворювань)

· діти з дисбактеріозами кишечника, харчовою алергією

· діти, які знаходяться на штучному вигодовуванні

· діти, які ростуть із випередженням загальноприйнятих стандартів фізичного розвитку.

Передбачається регулярне проведення діагностики можливого розвитку ЗДА і, при її визначенні, призначається профілактичні дози препаратів заліза (0,5-1 мг/кг/добу) протягом 3-6 місяців.

 

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

Кратність спостереження: в гострому періоді 1-2 рази в квартал. Об’єм обстежень: перед кожним оглядом або після важкої вірусної інефкції – аналіз крові, сечі, калу на гельмінти, ЕКГ (2 рази в рік). Після нормалізації показників крові загальний аналіз крові проводиться 1 раз на місяць протягом першого року, потім – щоквартально протягом наступних 3 років.

БІЛКОВОДЕФІЦИТНІ АНЕМІЇ

В сучасних умовах білково-дефіцитні анемії супроводжують лише квашіоркор – хворобу білково-калорійного голодування. Квашіоркор означає «відлучений від груді».

Патогенез білково-дефіцитної анемії пов’язаний зі зниженням продукції нирками еритропоетинів з наступним зменшенням еритропоезу. Дефіцит білку відображається на активності ферментів, призводячи до зниження процесів всмоктування в кишківнику заліза і вітамінів. В кінцевому вигляді, білково-дефіцитна анемія маніфестує як залізодефіцитна і В12-фолієводефіцитна анемія.

Клініка: при одноманітному мучному вигодовуванні діти грудного віку пастозні, шкіра і видимі слизові бліді, виражені прояви авітамінозу А і С – сухість, крововиливи на шкірі, можливий розвиток кератомаляції. Часто ГРВІ і ураження ШКТ.

Квашіоркор уражає дітей від 12 до 48 місяців. Діти відстають в рості і масі тіла. Спочатку розвиваються набряки стоп, потім гомілок, можуть бути набряки внутрішніх органів, субатрофія м’язів, зміна психіки (сонливість, апатія, заторможеність, зниження апетиту). Різке відставання в моториці, зміна волосся (просвітління, шовковистість, випадіння), дифузна депігментація шкіри, анорексія, діарея. Збільшення печінки, рідше селезінки. В усіх дітей виражені ознаки полігіповітамінозу, гіпопротеїнемія, лімфоцитопенія, різко знижений імунітет, внаслідок чого відмічається важкий перебіг інфекційних хвороб.

Анемія при квашіоркорі досягає виражених ступенів (Hb – 40-80г/л). Частіше анемія нормоцитарна, рідше макроцитарна або мікроцитарна. Ознак гемолізу немає.

Диференційний діагноз необхідно проводити з В12-фолієводефіцитною анемією, ЗДА та інфекційною анемією.

Лікування: повноцінна дієта, правильний режим дня, призначення препаратів заліза, вітамінів групи В (В1, В6, В12, фолієвої кислоти).

Прогноз сприятливий при анемії, викликаної одноманітним вигодовуванням з борошна. При квашіоркорі прогноз залежить від своєчасно розпочатого лікування.

 

ВІТАМІНОДЕФІЦИТНІ АНЕМІЇ