Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
Особисті якості керівника мають величезне значення для процесу управління конфліктами. Основними особистими якостями є:
- особливості психологічних характеристик менеджера;
- організаторські здібності;
- стиль управління. Стиль роботи керівника визначається типом особистості керівника, рівнем його виховання, досвідом, умовами роботи підприємства, стадією розвитку колективу (рис.4.3);
- мотивація;
- орієнтація діяльності.
| Ситуативний підхід «Шлях-мета» | Ситуативний підхід «Теорія життєвого циклу» |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Стиль підтримки | Інструментальний стиль | Стиль заохочення до ухвалення рішення | Стиль орієнтований на досягнення | «Давати вказівки» | «Продавати» | Керівник і підлеглі спільно ухвалюють рішення | Делегування |
Рис. 4.3 Класифікація стилів управління
Ефективність стилю керівництва визначається:
• показниками діяльності організації;
• психологічним кліматом в колективі;
• текучістю кадрів;
• рівнем конфліктності в колективі;
• виконавчою дисципліною.
Для визначення основних принципів взаємостосунків в колективі розглянемо такі поняття, як «керівництво» і «лідерство».
Керівництво — феномен, що має місце в системі формальних (офіційних) відносин, а лідерство — феномен, породжений системою неформальних (неофіційних) відносин. Причому роль керівника наперед визначена, обумовлені функції, призначається вищестоящим органом, одержує відповідні владні повноваження, має право на застосування санкцій (як позитивних, так і негативних). Роль лідера виникає стихійно, в штатному розкладі установи її немає, він висувається з числа оточуючих його людей, по суті, рівних йому по статусу (службовому положенню). Разом з тим лідер також може вдаватися до санкцій відносно певного партнера, але ці санкції носять неформальний характер, право на їх застосування ніде офіційно не зафіксовано.
Лідерство — це прояв соціальної активності членів групи колективу. Лідер — член групи, що самостійно висувається на роль неформального керівника в умовах визначеної, досить значущої ситуації, щоб забезпечити ефективну організацію загальної діяльності людей.
Для попередження конфліктів в колективах доцільно вміло використовувати владу:
• чітко розмежовувати владні повноваження по горизонталі і вертікалі;
• уникати зосередження всіх повноважень влади в одних руках;
• документально оформити досягнуті домовленості з розподілу повноважень.