Завдання 1. Карбон та його сполуки

1.1.Адсорбційні властивості активованого вугілля

Налийте у пробірку 4-5 см3 (сірководневої, хлорної, йодної) води і додайте порошку активованого вугілля, закрийте корком і добре збовтайте, а потім профільтруйте. Зверніть увагу на відсутність запаху, а у випадку йодної води - зникнення кольору. Проробіть те саме з водним розчином водорозчинного барвника, злегка нагрівайте, а потім профільтруйте. Зверніть увагу на те, що фільтрат зовсім безбарвний. Де використовується цей ефект в лікувальній справі?

 

1.2.Гідроліз карбіду кальцію

У пробірку з газовивідною трубкою помістіть 5 см3 води і вкиньте 0,1 г кальцію карбіду. Газ, що виділяється, пропустіть через бензольний розчин брому. Спостерігайте явища, що відбуваються в результаті реакції, і напишіть рівняння реакцій гідролізу кальцію карбіду та взаємодії газу, що утворився, з бромом.

 

1.3.Одержання малорозчинних карбонатів барію, стронцію, аргентуму

У три пробірки внесіть по 3-6 крапель розчину натрію карбонату і добавте 4-6 краплин розчинів: в одну - солі Барію, в другу - солі Стронцію, в третю - солі Аргентуму. Відмітьте випадання осадів і їх колір. Пробірку з осадом аргентуму карбонату підігрійте. Спостерігайте потемніння осаду внаслідок розкладу аргентуму карбонату з утворенням аргентуму оксиду. До осадів барію карбонату і стронцію карбонату додайте по декілька краплин 2н ацетатної кислоти. Спостерігайте розчинення осадів (відмінність від сульфатів). Напишіть рівняння відповідних реакцій.

 

1.4.Одержання карбонату і гідрокарбонату кальцію

В пробірку, до половини її об’єму, налийте вапняної води. Із апарату Кіппа пропустіть в пробірку карбону (IV) оксид до випадання осаду кальцію карбонату, і далі до утворення кальцію гідрокарбонату (розчинення осаду). Напишіть реакції утворення карбонату і гідрокарбонату кальцію.

 

1.5.Гідроліз солей карбонатної кислоти

а) Додайте до 2-3 см3 розчину натрію карбонату краплю розчину фенолфталеїну. Що спостерігається? Напишіть рівняння гідролізу.

б) До 1 см3 феруму (ІІІ) хлориду додайте 1 см3 розчину натрію карбонату і нагрійте. Спостерігайте і поясніть явища (випадання осаду і виділення газу), що при цьому відбуваються. Написати рівняння реакцій.

 

1.6.Дія високої температури на карбонати

У чотири пробірки помістіть по 0,5 г амонію карбонату, натрію карбонату, кальцію карбонату та натрію гідрокарбонату. У всіх випадках пробірки закривайте корком з газовивідною трубкою, що занурена в розчин з вапняною водою. Вміст кожної пробірки нагрійте в полум’ї газового пальника. Визначте, чи в усіх випадках спостерігається помутніння вапняної води? Які солі карбонатної кислоти не розкладаються при нагріванні? Напишіть рівняння реакцій.

 

1.7.Дія кислот на солі карбонатної кислоти

У чотири пробірки, що містять 0,5 г амонію карбонату, натрію карбонату, кальцію карбонату та натрію гідрокарбонату, додайте по 5 см3 хлоридної кислоти. Які явища спостерігаються? Напишіть рівняння реакції.

 

Завдання 2. Силіцій та його сполуки

2.1.Дослідження кислотних властивостей силікатної кислоти

У пробірку з розчином натрію силікату пропустіть карбону (IV) оксиду із апарату Кіппа. Спостерігайте утворення гелю силікатної кислоти. Порівняйте константи дисоціації карбонатної та силікатної кислоти. До якої групи кислот слід віднести силікатну кислоту? Напишіть рівняння реакції.

 

2.2.Гідроліз силікату натрію

а) До 1 см3 розчину натрію силікату, додайте 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

б) 2-3 см3 розчину натрію силікату змішати з подвійним об'ємом розчину амонію хлориду і підігрійте. Спостерігайте утворення осаду гелю силікатної кислоти. Визначіть за запахом, який газ при цьому виділяється. Складіть рівняння реакції.

 

2.3.Адсорбція розчинених речовин силікагелем.

Налийте в пробірку 4-5 см3 розчину водорозчинного барвника, додайте трохи силікагелю, закрийте пробірку корком і добре збовтайте, а потім відфільтруйте розчин. Зверніть увагу на те, що відфільтрований розчин зовсім безбарвний.

Проробіть те саме, взявши замість розчину барвника сірководневу, хлорну чи йодну воду. Зверніть увагу на те, що відфільтрований розчин без запаху. Де використовується дана процедура в лікувальній справі?

2.4.Витіснення сильними кислотами силікатної кислоти з її солі

Налийте в пробірку 4-5 см3 20%-ного розчину натрію силікату і додайте краплями розбавлену (1:1) хлоридну кислоту при старанному перемішуванні розчину скляною паличкою. Як тільки появиться каламуть, припиніть додавання кислоти та перемішування розчину. Спостерігайте утворення через деякий час гелю силікатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

 

2.5.Дія води на звичайне і кварцове скло

Маленькі кусочки звичайного і кварцового скла розітріть окремо в ступці, насипте в окремі пробірки, додайте декілька крапель дистильованої води і 1-2 краплі фенолфталеїну. В якій із пробірок і як змінилось забарвлення фенолфталеїну? Який йон визначає зміну забарвлення фенолфталеїну? Напишіть рівняння реакції, що обумовлює зміну забарвлення.

 

2.6.Одержання гелю метасилікатної кислоти

До 2-3 см3 розчину натрію силікату додати рівний об’єм концентрованої сульфатної кислоти (краплями). Через деякий час спостерігайте випадання драглистого осаду метасилікатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

 

Завдання З. Станум, Плюмбум та їх сполуки.

3.1.Відношення олова до кислот

В п'ять пробірок помістіть невеликі кусочки металічного олова. В першу додайте 5-10 крапель 2н розчину хлоридної кислоти. Як протікає реакція? Підігрійте пробірку. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції з утворенням стануму (ІІ) хлориду. Чи зміниться характер реакції при взаємодії олова з концентрованої хлоридною кислотою?

У другу пробірку додайте 2н сульфатну кислоту, в третю - концентровану H2SO4. У четверту - розбавлену HNO3, в п'яту - концентровану HNO3. Спостерігайте, що відбувається в кожному випадку. Напишіть оксидаційно-відновні рівняння реакцій, враховуючи, що в ряду напруг Станум розміщений до Гідрогену.

 

3.2.Відношення свинцю до кислот.

Покладіть у три пробірки по невеликому кусочку свинцю і дослідіть його відношення до розбавлених хлоридної, сульфатної, нітратної кислот спочатку на холоді, а потім при нагріванні.

Проробіть те саме з концентрованими кислотами. Свинець в концентрованій HNO3 розчиняється гірше, ніж в розбавленій, що зумовлюється незначною розчинністю Pb(NO3)2 в концентрованій HNO3. Який газ виділяється в ході цих реакцій? Напишіть рівняння реакцій.

 

3.3.Взаємодія олова з гідроксидом натрію

Покладіть у пробірку невеличкий кусочок олова, додайте 4-5 см3 концентрованого розчину натрію гідроксиду і нагрійте до кипіння. Спостерігайте поступове розчинення олова і виділення пухирців газу. Напишіть рівняння реакції.

 

3.4.Взаємодія свинцю з натрію гідроксидом

Покладіть у пробірку кілька кусочків свинцю, додайте 3-4 см3 концентрованого розчину натрію гідроксиду і кип'ятіть протягом 5-10 хв. Спостерігайте поступове розчинення свинцю з виділенням газу. Напишіть рівняння реакції.

3.5.Амфотерні властивості гідроксидів стануму(ІІ) та плюмбуму(ІІ)

До 1-2 см3 розчинів солей стануму (ІІ) та плюмбуму (ІІ) додайте краплями розчин натрію гідроксиду до утворення стануму (ІІ) гідроксиду і плюмбуму (IІ) гідроксиду. Доведіть їх амфотерність, діючи на окремі частини осадів надлишком розчину натрію гідроксиду і розчину хлоридної кислоти. Яку кислоту треба брати для розчинення осаду плюмбуму (ІІ) гідроксиду і чому? Напишіть рівняння реакцій одержання стануму (ІІ) гідроксиду і плюмбуму (IІ) гідроксиду, їх розчинність у кислотах і лугах.

 

3.6.Гідроліз солей стануму (ІІ) і плюмбуму (ІІ)

До 1-2 см3 розчинів стануму (II) хлориду та плюмбуму (ІІ) нітрату додайте 2-3 краплі метилоранжу. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції гідролізу. Вкажіть рН середовища.

 

3.7.Відновні властивості сполук Стануму (ІІ)

До 2-3 см3 розчину стануму (ІІ) хлориду додайте краплями розчин натрію гідроксиду до утворення осаду стануму (ІІ) гідроксиду, потім розчиніть його в надлишку натрію гідроксиду і додайте розчин солі Бісмуту (ІІІ). Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

 

3.8.Оксидаційні властивості плюмбуму (IV) оксиду

У пробірку, що містить 5-6 см3 розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину мангану (ІІ) сульфату, додайте 0,1 г порошку плюмбуму (ІV) оксиду. Вміст пробірки прокип'ятіть. Спостерігайте зміну забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

 

3.9.Якісні реакції на йон Плюмбуму (ІІ)

а) Реакція з калію йодидом

До 4-5 крапель розчину солі Плюмбуму (ІІ) додавайте краплями розчин калію йодиду до утворення осаду. Розділіть осад на дві частини. До одної частини додайте ще калію йодиду до розчинення осаду. Другу нагрійте до кипіння в присутності 3-5 см3 ацетатної кислоти. Після охолодження розчину спостерігайте утворення блискучих золотистих кристалів плюмбуму (ІІ) йодиду. Напишіть рівняння реакцій.

б) Реакція з калію хроматом

До 4-5 крапель розчину солі Плюмбуму (ІІ) додайте 5-6 крапель розчину натрію (або калію) хромату. Осад розділіть на три пробірки. До однієї додайте декілька крапель розчину хлоридної кислоти, до другої – ацетатної кислоти, до третьої – розчину лугу. Напишіть рівняння реакцій.

 

3.10.Малорозчинні солі Плюмбуму (ІІ)

В шість пробірок налийте по 1-2 см3 плюмбуму нітрату (або ацетату) і додайте по 0,5 см3 розчинів наступних солей: 1) K2CrO4; 2) Na2SO4; 3) KCl; 4) CH3COONa; 5) (NH4)2S; 6) Na2CO3. Спостерігайте, в якій із пробірок випав осад і якого кольору. Врахуйте те, що в останній пробірці утворилась основна сіль Плюмбуму Pb3(OH)2(CO3)2. Напишіть рівняння реакцій.

Оформити і захистити протокол.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

ЗАНЯТТЯ №28

 

ТЕМА: р-Елементи IVA групи. Карбон і Силіцій. Підгрупа Германію (Германій, Станум, Плюмбум)

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІVА підгрупи та їх сполук. Вивчення вказаних елементів буде сприяти спеціалісту-фармацевту в більш глибокому розумінню механізмів біологічних процесів і оптимізації їх протікання.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів IVA підгрупи. Ознайомлення з біологічною роллю елементів IVA підгрупи та застосуванням їх сполук в народному господарстві, медицині та фармації.

ЗНАТИ:-фізичні та хімічні властивості сполук елементів IVА підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів IVА підгрупи;

-сполуки елементів IVА підгрупи з киснем та воднем, їх добування і

застосування;

-сполуки елементів IVA підгрупи з галогенами та сіркою, їх

добування, властивості і застосування.

 

ВМІТИ:-записати характерні хімічні реакції елементів IVА підгрупи;

-здійснити послідовні перетворення молекул та йонів елементів

IVА підгрупи;

-урівнювати оксидаційно-відновні реакції за участю елементів IVА

підгрупи;

-виявляти за допомогою характерних реакцій катіони Плюмбуму в

розчинах.

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА.

1.Електронна структура атомів елементів IVA підгрупи в нормальному і збудженому стані. Характерні ступені оксидації.

2.Лінійна будова молекули карбону (IV) оксиду, її дипольний момент і валентний кут. Методи його добування.

3.Реакції приєднання карбону (II) оксиду до галогенів (добування фосгену) та металів (добування карбонілів).

4.Фізичні та хімічні властивості силіцію (IV) оксиду.

5.Стануму (II) і (IV) оксиди, їх характерні фізичні і хімічні властивості. Відношення до кислот і лугів.

6.Найважливіші солі плюмбуму та їх використання.

7.Сполуки елементів IVA підгрупи, які застосовуються в медичній та фармацевтичній практиці.

8.Пояснити руйнування звичайного скла лугами та флуороводнем.

9.Скласти рівняння розчинення сплаву олова та свинцю: а) у розведеній нітратній кислоті; б) при нагріванні у концентрованій нітратній кислоті; в) в концентрованій та розведеній сульфатній кислоті.

10.При пропусканні 100 дм3 повітря через розчин барій гідроксиду утворилось 264 мг осаду. Визначте масову частку (в %) СО2 в повітрі.

11.Який об’єм 2н розчину натрію гідроксиду необхідно додати до 200 г 5%-го розчину стануму (II) хлориду, щоб його преревести в натрію станіт?

12.При кип’ятінні 10 дм3 води, що містить кальцію гідрокарбонат, випав осад масою 0,45 г. Яка маса солі в розчині?

13.Який об’єм ацетилену (н.у.) можна одержати з 10 кг кальцій карбіду?

14.Який об’єм вуглекислого газу можна отримати з 210 г NaHCO3: а) прожарюванням; б) дією кислоти?

15.Хімічний склад звичайного скла часто виражають формулою Na2O•CaO•6SiO2. Яку масу силіцій (IV) оксиду, що містить 15% домішок, треба взяти для виробництва 1 т скла?

16.Вуглекислий газ, що добули при повному термічному розкладі 4,2 г магній карбонату, був поглинутий розчином, що містить 2,4 г натрію гідроксиду. Визначте солі – продукти перетворення та обчисліть їх маси.

17.Після пропускання вуглекислого газу крізь 200 г розчину кальцій гідроксиду з масовою часткою 0,74% виділилося 1,5 г осаду. Обчисліть об’єм пропущеного газу за нормальних умов.

18.Який об’єм за нормальних умов займають 1,2•1024 молекул вуглекислого газу?

19.Маса 3,38 дм3 карбон (II) оксиду при температурі 27˚С та тиску 380 кПа дорівнює 10,4 г. Який об’єм повітря необхідний для спалювання цього газу?

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Приклади реакцій, де елементи IVA підгрупи проявляють оксидаційно-відновні властивості.

2.Сполуки Карбону з азотом. Диціан, його добування, фізичні і хімічні властивості. Взаємодія з водою і лугами.

3.Ціанідна кислота, її солі, застосування

4.Ціанатна кислота (HCNO), її солі, застосування. Таутомерні форми.

5.Роданідна кислота (HCNS), її солі. Добування і застосування.

6.Силікатні кислоти. Навести приклади орто- та метасилікатних кислот.

7.Розчинні і нерозчинні силікати. Добування, властивості, застосування. Який склад штучних силікатів, де вони знаходять застосування?

8.Властивості оксидів Германію.

9.Взаємодія дисульфіду стануму з розчинами лугів і амонію сульфіду.

10.Плюмбатна кислота, її орто- та метаформи.

11.Оксидаційні властивості плюмбуму (IV) оксиду.

12.Солі орто- та метаплюмбатних кислот, їх графічне зображення і використання.

13.Використання солей Плюмбуму в медицині й аналітичній практиці провізора.

14.Хімізм токсичної дії солей Плюмбуму.

15.Визначити процентну та нормальну концентрацію розчину стануму (II) хлориду, що був одержаний змішуванням 2 дм3 20%-го розчину (ρ=1,19 г/см3) і 1,5 дм3 5%-го розчину (ρ=1,04 г/см3).

16.При розчиненні деякої кількості кальцію карбонату в хлоридній кислоті виділився вуглекислий газ, який пропустили через розчин КОН. В результаті реакції утворилось 40 г калію карбонату. Яка маса CaCO3 була розчинена в кислоті?

17.Розкладом 14,2 г суміші кальцію карбонату та магнію карбонату одержали 6,6 г вуглекислого газу (н.у.). Обчисліть масу кальцію карбонату та магнію карбонату в суміші.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “ р-Елементи IVA групи. Карбон і Силіцій. Підгрупа Германію (Германій, Станум, Плюмбум) ” за варіантом, запропонованим викладачем.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

ЗАНЯТТЯ №29

 

ТЕМА: р-Елементи IIIA групи. Бор і Алюміній. Лабораторна робота.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІIIА підгрупи та їх сполук. Вивчення вказаних елементів буде сприяти майбутньому провізору в більш глибокому розумінню механізмів біологічних процесів і оптимізації їх протікання.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення хімічних властивостей сполук Бору та Алюмінію. Ознайомлення з біологічною роллю елементів ІІІА підгрупи та їх застосування в медичній практиці.

ЗНАТИ:-фізичні та хімічні властивості елементів IIIА підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів IIIА підгрупи;

-сполуки елементів IIIA підгрупи з киснем.

 

ВМІТИ:-записати характерні хімічні реакції елементів IIIА підгрупи;

-дати характеристику змінам фізичних та хімічних властивостей

елементів IIIA підгрупи на основі будови електронної оболонки

атомів і положення в періодичній системі Д.І.Менделєєва;

-розв'язувати типові розрахункові задачі.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Електронна структура атомів елементів IIIA підгрупи в нормальному і збудженому стані. Характерні ступені оксидації.

2.Природні сполуки Бору. Кристалічний та аморфний бор, його хімічна активність.

3.Оксиди елементів IIIA підгрупи, їх будова і властивості.

4.Сполуки елементів IIIA підгрупи, які використовуються в медичній та фармацевтичній практиці.

5.Водневі сполуки Бору (борани), особливості стереохімії і природи зв’язків.

6.Природні сполуки Алюмінію. Сучасні способи добування алюмінію.

7.Здійсніть перетворення:

B2H6 → B2O3 → H3BO3 → Na2B4O7 → H3BO3 → B2O3 → NaBO2.

8.Який об’єм водню (н.у.) можна одержати при дії металічного алюмінію на 270 г 20%-го розчину натрію гідроксиду?

9.Визначити масу Н3ВО3, яку потрібно розчинити у 200 см3 води для приготування 2%-го розчину. Обчислити молярну і нормальну концентрації цього розчину (густина рівна 1,02 г/см3).

10.Обчисліть масу H3BO3 та об’єм розчину Na2CO3 (густина 1,25 г/см3), які необхідно витратити для одержання 1 тонни бури Na2B4O7•10H2O?

11.Що відбувається при нейтралізації розчину ортоборатної кислоти розчином натрій гідроксиду? Сіль якої кислоти при цьому утворюється?

12.Як відбувається хімічний зв’язок у молекулі диборану B2H6? Який хімічний зв’язок називають трицентровим? Як на це питання можна дати відповідь з точки зору методів ВЗ та МО?

13.Встановіть у відсотках масові частки суміші алюмінію і срібла, якщо при обробці 5 г її розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм3 водню.

14.Яку масу ортоборатної кислоти можна одержати при окисненні бору 1 дм3 65,3%-го розчину нітратної кислоти (ρ=1,41 г/см3).

15.Який об’єм водню (при н.у.) виділиться при дії на алюміній розчинів, що містять:

а) 1 г H2SO4; б) 1 г NaOH.

16.Як пояснити різку відмінність властивостей при переході від Бору до Алюмінію? Чи є подібність в хімічних властивостях цих елементів? Якщо є, то в чому вона виявляється?

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Взаємодія бору з концентрованими HNO3 і H2SO4. Відповідь ілюструйте реакціями.

2.Рівняння гідролізу борану.

3.Борний ангідрид, його фізичні властивості, відношення до води.

4.Добування ортоборатної кислоти, її взаємодія з розчином натрію гідроксиду.

5.Борати – похідні простих і полімерних борних кислот. Натрію тетраборат. Ефіри борних кислот.

6.Амфотерність оксиду та гідроксиду алюмінію.

7.Йон Алюмінію як комплексоутворювач.

8.Важливі солі Алюмінію, їх властивості, застосування. Особливості гідролізу солей Алюмінію.

9.Антисептичні властивості ортоборатної кислоти та її солей.

10.Фізико-хімічні основи застосування алюмінію і його сполук у медицині і фармації.

11.Біологічна роль сполук Бору та Алюмінію.

12.При розчиненні 3,45 г сплаву цинку з алюмінієм в сульфатній кислоті виділилося 1344 см3 водню. Визначити масові частки металів у сплаві.

13.Алюмінію оксид масою 14 г обробили 50 см3 50% розчину нітратної кислоти (ρ=1,2 г/см3). Яка маса алюміній нітрату утвориться?

14.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) B + H2O2 + KOH →

б) Na2B4O7 + H2O2 + NaOH →

в) H3BO3 + H2SO4 + C2H5OH →

г) Al + NaOH →

д) Al + HNO3

е) AlCl3 + NaOH (надл.) →

є) AlCl3 + LiH →

ж) Al + H2SO4

15.Визначте, скільки грамів металічного алюмінію, що містить1,75% неметалічних домішок, необхідно взяти для одержання 1000 дм3 водню за нормальних умов.

16.Які координаційні сполуки Алюмінію найбільш відомі та які координаційні числа характерні для Алюмінію в цих сполуках?

17.В чому виявляється відмінність між водневими сполуками Бору і Алюмінію? Поясніть природу хімічних зв’язків, які сприяють полімеризації AlH3.

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

Експериментальна частина

Завдання 1. Боратна кислота та її властивості

1.1.Одержання ортоборатної кислоти

До 3 см3 гарячого 30%-ого розчину бури Na2B4O7•10H2O додайте 1 см3 концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку охолодіть під струменем холодної води до появи білих кристалів ортоборатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

 

1.2.Дослідження розчинності та кислотних властивостей боратної кислоти

2-3 мікрошпателі боратної кислоти і 5-6 крапель дистильованої води помістіть у пробірку. Добре перемішайте скляною паличкою і спостерігайте розчиність H3BO3 в холодній воді. Нагрійте вміст пробірки і спостерігайте збільшення розчинності H3BO3. Одержаний розчин розділіть на дві пробірки. В одну із них опустіть папірець універсального індикатора і відмітьте колір папірця. У другу пробірку опустіть кусочок стрічки магнію або один мікрошпатель порошку магнію. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції взаємодії боратної кислоти з магнієм з утворенням метаборату магнію.

1.3.Забарвлення полум’я ортоборатною кислотою

Розжарте на полум’ї пальника вушко дротини з нержавіючої сталі і захопіть ним трохи розтертої в порошок ортоборатної кислоти, а потім внесіть у зовнішній край полум’я. Спостерігайте забарвлення полум’я в характерний зелений колір.

 

1.4.Одержання “перлів” бури

Розжарте в полум’ї пальника вушко дротини з нержавіючої сталі, захопіть трохи порошку бури і добре прожарте до утворення прозорої склоподібної маси. Потім доторкніться до солі Кобальту і знову прожарте до розплавлення. Те саме повторіть з сіллю Хрому (III). Спостерігайте забарвлення “перлів” солями Кобальту в синій колір, а солями Хрому в зелений. Напишіть рівняння реакцій.

 

1.5.Гідроліз натрію тетраборату

До 2-3 см3 розчину натрію тетраборату додайте 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається при цьому? Напишіть рівняння реакції гідролізу. Вкажіть pH середовища.

 

1.6.Одержання малорозчинних метаборатів барію та аргентуму

У дві пробірки з насиченим розчином бури (натрію тетраборату Na2B4O7), по 0,5 см3 в кожній, внесіть декілька крапель розчинів: у першу – барію хлориду, в другу – аргентуму нітрату. Відзначте забарвлення і характер осадів. Напишіть рівняння реакцій, враховуючи, що в процесі приймає участь вода і продуктами взаємодії є відповідні метаборати і ортоборатна кислота.

 

1.7.Якісна реакція на борат-йони

У випарній чашці до 3-4 см3 розчину ортоборатної кислоти, або 0,5 г порошку ортоборатної кислоти, додати 3-4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і 2-3 см3 етилового спирту та добре розмішати суміш. Підпалити спиртовий розчин. В який колір забарвлюється полум’я? Скласти рівняння реакції утворення складного етеру ортоборатної кислоти.

Завдання 2.Алюміній та його сполуки

2.1.Відношення алюмінію до кислот

Покладіть у три пробірки кілька кусочків алюмінієвої стружки і додайте 1-2 см3 розбавлених розчинів хлоридної, сульфатної та нітратної кислот на холоді і при нагріванні. Спостерігайте, яка з кислот реагує з алюмінієм найенергійніше. Повторіть цей дослід з концентрованими кислотами. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

 

2.2.Відношення алюмінію до лугів

Покладіть у пробірку кілька кусочків алюмінієвих ошурків і додайте 2-3 см3 концентрованого розчину натрію гідроксиду. Алюміній розчиняється з виділенням водню. При нагріванні реакція значно прискорюється. Напишіть рівняння реакції.

2.3.Амфотерні властивості алюмінію гідроксиду

До 3-5 см3 розчину солі алюмінію поступово додайте розчин натрію гідроксиду до утворення значної кількості осаду алюмінію гідроксиду. Одержаний осад розділіть на дві пробірки. До однієї додайте декілька крапель розчину хлоридної кислоти, до другої – надлишку розчину NaOH. В обох випадках спостерігається розчинність осаду. Напишіть рівняння реакцій, що ілюструють одержання осаду алюмінію гідроксиду та його розчинення у кислотах та лугах.

2.4.Гідроліз солей алюмінію

а) В дві пробірки налийте 1-2 см3 розчинів: в одну – алюмінію хлориду, в іншу – алюмінію сульфату і перевірте pH середовища за допомогою індикатору. Напишіть рівняння гідролізу цих солей в молекулярній та йонній формі.

б) До 2-3 см3 розчину алюмінію сульфату додайте рівний об’єм розчину натрію карбонату. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакції з урахуванням гідролізу і розчинення одержаного осаду в кислотах і лугах.

 

2.5.Адсорбційні властивості алюмінію гідроксиду

До 3-4 см3 розчину алюмінію сульфату додайте 3-4 см3 розбавленого розчину аміаку. Відфільтруйте осад і промийте на фільтрі водою. Налийте на фільтр з алюмінію гідроксидом розбавлений розчин якого-небудь водного розчину барвника. Зверніть увагу на те, що одержаний фільтрат безбарвний. Де використовується дане явище?

 

2.6.Одержання “тенарової синьки”

Змішайте в пробірці кілька крапель концентрованого розчину алюмінію нітрату з 1-2 краплями розчину кобальту нітрату. Змочіть цим розчином клаптик фільтрувального паперу і, тримаючи його тигельними щипцями над полум’ям пальника, підсушіть, потім покладіть у фарфоровий тигель і спаліть, а золу добре прожарте. При цьому в тигельку утвориться кобальту алюмінат (“тенарова синька”). Цю реакцію використовують у хімічному аналізі для виявлення алюмінію.

Напишіть рівняння реакції.

Оформити і захистити протокол.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.

20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.

ЗАНЯТТЯ № 30

ТЕМА: Загальна характеристика р-елементів. р-Елементи IIIA групи.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: дана робота необхідна студентам для знання властивостей елементів IIIA підгрупи, для закріплення і засвоєння знань з попередньо пройдених тем.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:З’ясувати значення елементів IIIA підгрупи та їх сполук в медичній та фармацевтичній практиці. Перевірити засвоєння студентами знань із раніше вивчених тем.

 

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів IIIА підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів IIIА підгрупи;

-значення сполук елементів IIIA підгрупи для медицини і фармації;

-пройдений матеріал з тем: хімія елементів головних підгруп

періодичної системи Д.І.Менделєєва.

 

ВМІТИ:-записати характерні хімічні реакції елементів IIIА підгрупи;

-розв'язувати типові розрахункові задачі;

-застосовувати знання з пройдених тем на практиці.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Біологічна роль галогенів, застосування їх сполук у фармації.

2.Оксигеновмісні сполуки Брому та Йоду. Стійкість оксигеновмісних кислот в розчинах і вільному стані, їх оксидаційно-відновні властивості.

3.Галогенангідриди, їх кислотно-основні властивості.

4.Оксиген та Сульфур як органогени. Фізико-хімічні основи застосування елементів VIA підгрупи в медицині і фармації.

5.Сполуки Сульфуру (VI). Властивості розведеної та концентрованої сульфатної кислоти.

6.Тіосульфатна кислота і її солі. Відновні властивості тіосульфатів.

7.Похідні Фосфору в живих організмах. Застосування сполук фосфору у фармації.

8.Нітритна та нітратна кислоти, одержання, оксидаційно-відновні властивості. Взаємодія нітратної кислоти з металами та неметалами.

9.Бінарні сполуки Карбону: гідриди, оксиди, карбіди, галогеніди, сірковуглець. Карбамід.

10.Загальна характеристика Силіцію та Германію. Сполуки Силіцію з металами і неметалами.

11.Естери ортоборатної кислоти. Біологічна роль Бору. Антисептичні властивості ортоборатної кислоти та її солей.

12.Амфотерність Алюмінію і його сполук. Йон Алюмінію як комплексоутворювач. Безводні солі Алюмінію і кристалогідрати.

13.Хімічні основи застосування сполук Літію, Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Барію в медицині та фармації.

14.Особливості сполук лужних металів, їх розчинність у воді.

15.Амфотерність Берилію і його сполук. Утворення комплексних сполук. Отруйність Берилію і його сполук.

16.Чому алюміній, незважаючи на його високу хімічну активність, стійкий на повітрі? Як змінюються властивості алюмінію після нанесення на його поверхню невеликої кількості розчину Hg(NO3)2 і чому? Напишіть відповідні хімічні реакції.

17.Чому алюміній розчиняється в концентрованих розчинах амоній хлориду та натрій карбонату?

18.На нейтралізацію 2,9 г кислоти, утвореної елементом VI групи періодичної системи, витрачено 1,6 г натрій гідроксиду. Визначте формулу кислоти.

19.Сполука Бору з Гідрогеном містить (за масою) 21,9% Гідрогену. Зразок її масою 2 г при тиску 98,5 кПа та температурі 25˚С займає об’єм 1,814 дм3. Визначте формулу сполуки.

20.До 50 г розчину сульфату металічного елемента з масовою часткою солі 6,84% добавили надлишок барій хлориду. Утворилося 7 г осаду. Сульфат якого елемента використали в досліді?

21.До 19,6 г ортофосфатної кислоти добавили 16,8 г калій гідроксиду. Які утворилися солі та яка маса кожної з них?

22.Скільки грамів аміаку можна добути, нагріваючи суміш з 4 г амоній хлориду та 5 г кальцій оксиду, якщо вихід становить 90% від теоретично можливого?

23.Чи вистачить 7 г калій сульфату для повного осадження Барію з розчину, що містить7,32 г BaCl2•2H2O.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Бор, особливості електронної будови і природа зв’язку в сполуках з іншими елементами. Хімічні властивості Бору.

2.Кислоти Бору. Борати як похідні простих і полімерних кислот бору. Тетраборат натрію, одержання і властивості.

3.Фізико-хімічні основи застосування сполук Алюмінію в медицині та фармації.

4.Ціанатна, тіоціанатна, ціанідна, роданідна кислоти та їх солі. Ціанідні комплекси.

5.Карбоніли металів – представники нейтральних комплексів.

6.Силікатні кислоти. Силікагель. Природні силікати і алюмосилікати. Скло. Цемент.

7.Характеристика Стануму та Плюмбуму. Амфотерність їх сполук. Плюмбуму (IV) оксид як сильний оксидник. Токсичність сполук свинцю.

8.Будова молекули азоту за методом валентних зв’язків та молекулярних орбіталей. Характеристика хімічної активності молекулярного азоту.

9.Оксиди нітрогену, їх кислотно-основні і оксидаційно-відновні властивості.

10.Фосфітні і фосфатні кислоти, будова їх молекул і властивості. Гідроліз фосфатів лужних металів.

11.Електронна структура Оксигену і озону. Порівняння їх хімічних властивостей.

12.Пероксид гідрогену, одержання і оксидаційно-відновні властивості.

13.Алотропія і поліморфізм Сульфуру. Фізичні і хімічні властивості.

14.Олеум і полісульфатні кислоти.

15.Загальна характеристика селену і телуру. Порівняння їх властивостей з властивостями сірки.

16.Взаємодія галогенів з водою і водними розчинами лугів. Хлорна вода. “Жавелева” вода. Хлорне вапно, його бактерицидні властивості.

17.Твердість води, одиниці виміру, вплив на живі організми і перебіг реакцій в водних розчинах. Методи усунення твердості води.

18.Йони Кальцію і Магнію як комплексоутворювачі.

19.Вода, фізичні і хімічні властивості.

20.Аквакомплекси і кристалогідрати. Дистильована і апірогенна вода. Природні і мінеральні води.

21.Застосування гідрогену пероксиду в медицині і фармації.

22.Обчислити масову частку натрій дигідрогенфосфату у розчині, що утворений розчиненням 10 г NaH2PO4•H2O у 100 г води.

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на питання викладача, які будуть задаватися студентам з теми "Загальна характеристика р-елементів. р-Елементи IIIA групи." Розв'язувати типові задачі.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

ЗАНЯТТЯ №31

 

ТЕМА: d-Елементи VIБ групи. Лабораторна робота.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ:майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІБ підгрупи та їх біологічну роль для застосування в подальшій фармацевтичній практиці.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення хімічних властивостей елементів VIБ підгрупи та їх застосування в аналітичній хімії та фармації.

 

ЗНАТИ:-фізичні та хімічні властивості елементів VIБ підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів VIБ підгрупи;

-сполуки елементів VIБ підгрупи з киснем.

 

ВМІТИ:-записувати характерні хімічні реакції елементів VIБ підгрупи;

-показати протікання оксидаційно-відновних процесів у залежності

від рН середовища;

-охарактеризувати здатність до комплексоутворення d-елементів VI

групи;

-розв'язувати типові розрахункові задачі.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Хром, Молібден і Вольфрам. Загальна характеристика елементів підгрупи. Найважливіші природні сполуки.

2.Методи одержання елементів VIБ підгрупи.

3.Хром (II), кислотно-основна та оксидаційно-відновна характеристика сполук.

4.Порівняльна оксидаційно-відновна характеристика сполук молібдену і вольфраму по відношенню до сполук хрому.

5.Обчисліть масу калію дихромату, яка необхідна для оксидації 2,6 г натрію сульфіду в кислому середовищі.

6.Закінчіть рівняння реакцій:

а) FeSO4 + K2Cr2O7 + H2SO4

б) (NH4)2S + K2Cr2O7 + H2SO4

в) K2Cr2O7 + Na2SO3 + H2SO4

г) K2Cr2O7 + H2O2 + H2SO4

д) CrCl3 + H2O2 + NaOH →

7.Назвіть усі форми йонів хрому (III), що послідовно утворюються при доливанні до хром (III) гідроксиду водного розчину HClO4 (NaOH) аж до його надлишку. Яке координаційне число характерне для хрому (III) в аква- та гідроксокомплексах? Яке забарвлення мають розчини з відповідними йонами та чи залежить воно від складу комплексу?

8.Відомо, що хром (III) оксид у водних розчинах кислот та лугів не розчиняється. Запропонуйте кілька способів добування з цього оксиду сполук хрому (III), які є розчинними у воді. Напишіть рівняння реакцій, вказавши необхідні умови для їх проведення.

9.До 3,92 г хрому (III) сульфату додали 2 г калію гідроксиду. Яку масу калію гідроксиду необхідно додати ще, щоб утворений осад повністю розчинився?

10.Визначте молекулярну масу неелектроліту, якщо 3,2 г його в 0,5 дм3 розчину чинить при 27˚С осмотичний тиск величиною 5•105 Па.

11.При спалюванні 2 г металу утворюється 2,8 г оксиду. Визначте молярну масу еквіваленту металу.

12.Калію хроміт оксидується бромом у лужному середовищі. Зелене забарвлення розчину переходить у жовте. Складіть електронно-йонне і молекулярне рівняння реакції. Які йони обумовлюють початкове і кінцеве забарвлення розчину?

13.Сполука містить близько 12% Калію, 40% Окисгену, а також Хром. Знайдіть її молекулярну формулу, вкажіть ступені оксидації елементів та дайте назву сполуці.

14.Сполуки Молібдену (VI) та Вольфраму (VI) можна відновити лише сильними відновниками. Як реагує цинк чи магній з молібдатами (чи вольфраматами) в кислому середовищі? Напишіть рівняння реакцій.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Електронна структура атомів Хрому, Молібдену і Вольфраму.

2.Хрому (III) оксид та гідроксид: одержання і властивості, здатність до комплексоутворення.

3.Амфотерний характер хрому (III) гідроксиду. Солі тривалентного хрому, одержання і застосування.

4.Хрому (VI) оксид і хромова кислота, одержання, властивості і застосування.

5.Хромати і дихромати, одержання, властивості і застосування.

6.Стан рівноваги хромат- і дихромат-йонів у розчині.

7.Оксидаційні властивості хроматів та дихроматів в залежності від рН середовища.

8.Молібден і Вольфрам, загальна характеристика, здатність до утворення ізополі- та гетерополікислот.

9.Біологічне значення елементів VIБ підгрупи.

10.Здійснити наступні перетворення:

Cr2O3 → Cr → CrCl3 → Na2CrO4 → Na2Cr2O7

11.Визначити молекулярну масу та формулу вольфраму флуориду, якщо відомо, що його пари (н.у.) в 10,3 рази важчі за повітря.

12.Під час реакції 1 г водного розчину гідроген пероксиду з надлишком калій дихромату в присутності сульфатної кислоти виділилося 200 см3 газу (при температурі 27˚С та тиску 100 кПа). Визначте масову частку гідроген пероксиду в розчині.

13.Які кислоти діють на молібден і вольфрам? Як перетворити ці метали на водорозчинні сполуки, використовуючи луг чи речовини з основними властивостями? Напишіть рівняння реакцій.

14.Чи однаково змінюються хімічні властивості простих речовин та сполук елементів (оксидів, гідроксидів) в ряду Cr – Mo – W? Дайте необхідні пояснення.

15.Чому для Хрому та Сульфуру подібні тільки лише сполуки – похідні вищих валентних станів елементів? Чи існує така подібність між сполуками Cульфуру (VI) та Молібдену (VI), Сульфуру (VI) та Вольфраму (VI)?

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

Експериментальна частина

Завдання 1. Хром

1.1. Відношення хрому до кислот

Покладіть у три пробірки по невеликому кусочку хрому і додайте по 2-3 см3 : у першу – розбавленої хлоридної кислоти, у другу – розбавленої сульфатної кислоти, у третю – розбавленої нітратної кислоти. Спостерігайте за протіканням реакцій спочатку при кімнатній температурі, а потім при нагріванні. Повторіть досліди з концентрованими кислотами. Чому хром не взаємодіє з концентрованою HNO3? Напишіть відповідні рівняння реакцій.