Збалансовані раціони дають змогу зменшити надходження 90Sr та 137Cs в організм тварини в 2-5 разів

Головним при складанні раціонів має бути постійний контроль за станом забруднення кормів радіоактивними речовинами. Треба також враховувати здатність різних видів рослин нагромаджувати окремі радіонукліди, враховувати коефіцієнти переходу окремих радіоактивних речовин у різні продукти.

Найбільш несприятливі умови ведення тваринництва на сільськогосподарських угіддях, забруднених і радіоактивними речовинами, створюються при екстенсивному типі годівлі тварин кормами з природних лук.

Важливу роль у запобіганні переходу в організм сільськогосподарських тварин 137Сs відіграє оптимізація мінерального живлення. Найбільший інтерес і практичне значення у цьому відношенні, як і при розробці систем мінерального живлення рослин, мають кальцієве і калійне живлення. Кальцій є одним з найважливіших біогенних елементів, необхідних для забезпечення нормального здійснення багатьох життєвих процесів. В організмі тварин, і особливо у ссавців, кальцію належить особлива роль. Він становить основу скелета, головний мінеральний компонент молока. При дефіциті в організмі кальцію його місце можуть займати хімічні аналоги — елементи другої групи, серед яких знаходиться і стронцій. Саме тому порушення кальцієвого живлення може призвести до збільшення нагромадження в організмі сільськогосподарських тварин 90Sr. Збагачення раціону на корми, які містять кальцій, наприклад, на люцерну та інші бобові трави, додавання мінерального підкорму у вигляді вуглекислих та фосфорнокислих солей кальцію є дешевим і доступним способом захисту від проникнення 8г з органів травлення тварин у продукцію тваринництва.

Мало вивчений також вплив натрію на нагромадження 137Сs, який також є хімічним аналогом цього елемента, хоча й відома його роль у багатьох фізіологічних процесах. І враховуючи антагоністичні відношення в організмі між калієм і натрієм, можна припустити, що на надходження 137Сs впливають не тільки абсолютні їх кількості в організмі, а й співвідношення між ними.

Важлива роль у зменшенні надходження радіонуклідів до організму сільськогосподарських тварин, а також у підвищенні стійкості тварин до іонізуючих випромінювань належить мікроелементам. Особливо це стосується регіонів Полісся, ґрунти яких і, відповідно, корми бідні не тільки на вміст основних, а й більшості біологічно важливих мікроелементів. Збагачення раціону на солі кобальту, цинку, міді, марганцю, заліза, йоду та іншими є важливим заходом в системі ведення тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях.

Значний вплив на забруднення продукції тваринництва радіонуклідами має стан пасовищ. При слаборозвиненому чи вибитому травостої значна кількість радіонуклідів може надходити в організм тварин з частками ґрунту і тогорічною рослинністю. На це треба звертати увагу, особливо навесні і пізно восени.

Відомі речовини, які здатні знижувати перехід радіонуклідів з кормів у тканини тварин. Таку дію мають альгінати натрію, калію, кальцію — солі альгінових кислот, які виділяються з деяких видів бурих водоростей. Додавання їх до раціону тварин знижує відкладання 90Sr у тканинах у 1,5-2 рази. Подібний ефект мають пектинові речовини, яких багато в коренеплодах, особливо буряках, гарбузі, плодах кісточкових.

Надзвичайно високою ефективністю щодо обмеження всмоктування 137Сs у кишках ссавців відзначаються фероціаніди заліза, кобальту та нікелю — похідні фероцену (сполуки, широко відомої під назвою берлінської лазурі). При їх введенні разом з кормами засвоюваність радіонукліда тваринами зменшується в десятки разів.

Як бачимо, кальцій і калій та їх сполуки теж захищають тварин від дії іонізуючої радіації. Але радіопротекторами їх назвати не можна, оскільки вони не зменшують наслідків дії випромінювань, а знижують надходження радіоактивних речовин в організм або в окремі тканини, органи, тобто блокують їх. Тому правильніше їх назвати не радіопротекторами, а блокіраторами.

Відомі препарати, які мають властивість прискорювати процес виведення з організму ссавців як 137Сs, так і 90Sr. До них належать, зокрема, комплексні препарати, здатні утворювати з більшістю катіонів, у тому числі, з цезієм і стронцієм, міцні, проте добре розчинні у воді комплексні сполуки, які, беручи участь, у метаболізмі, прискорюють їх виведення з організму. Цей клас сполук дістав назву декорпораторів.

Технологічна переробка є ефективним способом дезактивації продукції рослинництва і тваринництва. Високий ступінь очистки від радіоактивних речовин досягається при виготовленні олії з соняшника, льону, сої, конопель, кукурудзи. В результаті головного технологічного процесу - екстрагування жирів органічними розчинниками, які не розчиняють 90Sr, 137Cs уже на цьому етапі можна одержати практично чистий від радіоактивних речовин проміжний продукт, який в ході наступних дистиляцій та очистки шляхом відстоювання, фільтрування, гідратації і особливо рафінуван­ня доводиться до надзвичайно високого ступеня чистоти. Вважається, що при переробці олійних культур за такою схемою практично в усіх випадках, тобто при будь-якому забрудненні рослин радіоактивними речовинами, добута олія придатна для безпечного вжитку.

Існують і інші технології, які дають змогу із забруднених радіо­активними речовинами рослин одержувати різноманітні "чисті" про­дукти, що мають високу харчову та технологічну цінність. Це техно­логії добування найрізноманітніших вуглеводів, ферментів, вітамінів, амінокислот, органічних кислот та ін.

Високорадіоактивні відходи, які залишаються після добування головного продукту, можуть використовуватися для добування етилового спирту.

При переробці молока можна видалити з нього практично повністю 90Sr та 137Cs і 10% 131I Техноло­гічні процеси очистки молока від радіонуклідів включають іонообмін­ні смоли, та солі, які активно їх зв'язують. Кулінарна обробка також досить ефективний засіб дезактивації м'яса. Слід відмітити, що за над­ходженням радіоактивних речовин в організм людини та їх зниження займається радіаційна гігієна. Головним завданням агрономів в цьому питанні є запобігання переходу радіоактивних речовин у продукцію рослинництва і тваринництва.

 

Питання для самоперевірки та контролю знан:

 

1. Що вивчає сільськогосподарська радіоекологія?

2. Які головні завдання сільськогосподарської радіоекології?

3. Які ви знаєте джерела радіоактивного забруднення довкілля?

4. Що таке іонізуюче випромінювання?

5. Які джерела радіоактивного забруднення створюють радіаційний фон?

6. Які шляхи надходження радіонуклідів в організми тварин?

7. Що ви знаєте про здатність окремих культур нагромаджувати радіонукліди?

8. Які ви знаєте заходи знищення надходження радіонуклідів в організм тварин та сільськогосподарські рослини?

9. Що таке дезактивація сільськогосподарської продукції?

10. Як відбувається міграція радіоактивних речовин в об’єктах довкілля?