Конструювання умов відбору записів у запитах

 

Конструктор запитів

Майстер запитів уміє конструювати тільки прості умови відбору. Щоб накласти додаткові обмеження, слід користуватися конструктором запитів, забезпечуючим повне управління параметрами запиту і побудова складних умов відбору даних.

1. Щоб перемкнутися в режим конструктора, виберіть команду Вигляд > Конструктор (View > Design View). Вікно конструктора показано на мал. 17.3. В його верхній частині відображаються списки полів таблиць, до яких звертається запит, і зв'язку між таблицями. Нижня область містить бланк вибору полів таблиць, умов відбору і режимів сортування. Щоб додати в запит ще одне поле, виконайте наступні кроки.

2. Перемістіть покажчик на пункт Ім'я таблиці Контакти.

3. Натискуйте кнопку миші і перетягніть поле Ім'я у верхній осередок четвертого рядка бланка запиту. Його ім'я з'явиться в цьому осередку, а ім'я відповідної таблиці — в другому осередку того ж стовпця. Третій рядок бланка запиту дозволяє сортувати результат запиту по тому або іншому полю.

4. В списку, що розкривається, третього осередку третього стовпця бланка виберіть пункт За збільшенням.

 

 

Редагування даних таблиць

 

ТАБЛИЦЯ – об’єкт, який Ви визначаєте і використовуєте для зберігання даних, тобто це поіменоване реляційне відношення, яке зберігає дані про певну сутність предметної області. Таблиця – основа будь-якої бази даних;

Розглянемо структуру таблиці. Більшість баз даних мають табличну структуру. Як ми знаємо, в табличній структурі адрес даних визначається перетином стрічок і стовпців. В базах даних стовпці називаються полями, а стрічки – записами. Поля формують структуру бази даних, а записи складають інформацію, яка в ній міститься. Кожна таблиця ідентифікується унікальним ім’ям, довжина якого може досягати 64 символи, крім того, всередині імені забороняється використовувати символи “!”, “.”, “[”, “]” чи “’”. Таке саме обмеження накладається на довжину полів. Обсяг бази даних в Access обмежений одним гігабайтом, тобто сумарний обсяг усіх таблиць та інструментальних засобів для роботи з ними не повинен перевищувати цього значення.

 

Запис містить інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Він складається з полів, які формують структуру запису. Структура запису фактично визначає структуру таблиці i вciєї БД, якщо в ній є лише одна таблиця.

 

Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення тощо. Воно має ім'я, значення, характеризується типом i низкою додаткових властивостей.

 

Нижче наведено приклади типів, назв i значень полів.

Назви полям дає користувач, назви типів є стандартні, а значення полів випливають зі змісту конкретної задачі.

 

Для зміни властивостей полів треба перейти в режим Конструктора клацнувши на кнопці Вид. Щоб вставити нове поле, треба встановити показник миші на маркер поля і натиснути клавішу INSERT. Щоб видалити поле, його треба виділити і натиснути клавішу DELETE. Закінчивши створення структури, можна клацнути на кнопці Вид і перейти в Режим таблиці для заповнення її даними.

 

Очевидною унікальною властивістю кожного поля є його Ім'я. Крім імені в полі є ще властивість Підпис. Підпис – це та інформація, що відображається в заголовку стовпця. Її не треба плутати з іменем поля, хоча якщо підпис не заданий, то в заголовку відображається ім'я поля. Різним полям, наприклад, можна задати однакові підписи. Це не перешкодить роботі комп'ютера, оскільки поля при цьому як і раніше зберігають різні імена.

 

Різні типи полів мають різне призначення і різні властивості.

 

1. Основна властивість текстового поля – розмір.

 

2. Числове поле служить для введення числових даних. Воно теж має розмір, але числові поля бувають різними, наприклад для введення цілих чисел і для введення дійсних чисел. В останньому випадку крім розміру поля задається також розмір десяткової частини числа.

 

3. Поля для введення дат чи часу мають тип Дата/час.

 

4. Для введення логічних даних, що мають тільки два значення (Так чи Ні; 0 чи 1; Істина чи Неправда і т.п.), служить спеціальний тип – Логічне поле. Неважко догадатися, що довжина такого поля завжди дорівнює 1 байту, оскільки цього більш ніж досить, щоб виразити логічне значення.

 

5. Особливий тип поля – Грошовий. З назви ясно, які дані в ньому зберігають. Грошові суми можна зберігати й у числовому полі, але в грошовому форматі з ними зручніше працювати. У цьому випадку комп'ютер зображує числа разом із грошовими одиницями, розрізняє гривні і копійки, фунти і пенси, долари і центи, загалом, звертається з ними елегантніше.

 

6. У сучасних базах даних можна зберігати не тільки числа і букви, але і картинки, музичні кліпи і відеозаписи. Поле для таких об'єктів називається полем об'єкта OLE.

 

7. У текстового поля є недолік, зв'язаний з тим, що воно має обмежений розмір (не більше 256 символів). Якщо потрібно вставити в поле довгий текст, для цього служить поле типу МЕМО. У ньому можна зберігати до 65535 символів. Особливість поля МЕМО полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншім місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.

 

8. Дуже цікаве поле Лічильник. На перший погляд це звичайне числове поле, але воно має властивість автоматичного нарощування. Якщо в базі є таке поле, то при введенні нового запису в нього автоматично вводиться число, на одиницю більше, ніж значення того ж поля в попередньому записі. Це поле зручне для нумерації записів.

 

Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їxніx типів та властивостей, визначених користувачем під час аналізу конкретної задачі. Структура визначає послідовність розташування даних у записі на фізичному носії i вигляд даних на екрані.

 

Рис. 2. Головне вікно програми Access.

 

Роботу з програмою Access розпочинають у головному вікні на закладці Таблиці зі створення структури командою Створити. Є декілька способів створення структури. Ми розглянемо такі два способи:

 

1. використання конструктора таблиці;

 

2. використання майстра бази даних.

 

Найчастіше структуру створюють командою Конструктор таблиці. Користувач у цьому випадку задає:

 

· назви полів методом введення назви;

 

· тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;

 

· описи, які є необов'язковими;

 

· додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:

 

· довжину поля;

 

· значення за замовчуванням;

 

· умови на значення, яке вводитимуть;

 

· формат поля;

 

·

 

 

індексованість.

 

Рис. 3. Вікно конструктора таблиці.

 

У найпростіших БД достатньо задати назви полів i зазначити їxнi типи, оскільки властивості фіксуються автоматично згідно з принципом замовчування.

 

Структуру будь-коли можна модифікувати. У раніше створену структуру нове поле вставляють командою Вставити → Рядки. Виокремлене поле вилучають командою Редагувати → Вилучити рядки. Можна змінити порядок розташування полів, перетягуючи їxнi назви вниз чи вгору.

 

Після створення структури вікно конструктора треба закрити зі збереженням таблиці у файлі на диску з деякою назвою: Оцінки, Зарплатня тощо.

 

Щоб увести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: Закладка Таблиці → Виберіть назву → Відкрити.

 

Дані в таблицю вводять звичайно з клавіатури (або через буфер обміну). Зовнішньо таблиця подібна до електронної. Ширину стовпців i висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою Формат → Заховати стовпець/Показати стовпець поля тощо. Щоб деякі стовпці не зміщувались під час перегляду широкої таблиці, їx фіксують на екрані командою Формат → Зафіксувати чи вивільняють — Формат → Вивільнити вci стовпці.

 

Контекстне меню стовпця дозволяє сортувати записи, копіювати, видаляти і переміщати стовпці, керувати їх шириною і режимом відображення.

 

Для створення стандартних баз даних є спеціальні засоби — майстри. Достатньо виконати вказівки майстра i структура бази даних готова.

 

Хід роботи

 

1. Запустіть програму для опрацювання бази даних Access.

 

2. Створіть нову базу даних з іменем файлу — вашим прізвищем: Прізвище БД1.

 

Діалогове вікно Access → Нова база даних → OK → Виберіть свою папку, дайте назву файлу → Створити.

 

3. Розгляньте головне вікно БД. Які закладки є у ньому? Активізуйте закладку Таблиці i виконайте команду Створити структуру.

 

4. Виберіть режим конструктора таблиці.

 

У вікні Нова таблиця виберіть режим Конструктор → OK — відкриється вікно конструктора таблиці.

 

5. Утворіть структуру бази даних.

 

Уведіть назви полів: Номер, Прізвище, Ім'я, Мат, Інф, Фіз, Літ, Мова (чи їм подібні згідно з умовою задачі).

 

Задайте типи полів, користуючись списком типів. Користуйтесь вертикальним прокручуванням робочого поля вікна конструктора, щоб переглянути всю структуру.

 

6. Закрийте вікно конструктора таблиці (але не переплутайте з вікном Access) i збережіть структуру таблиці на диску з деякою назвою, наприклад, Оцінки.

 

Закрити → Так → Дайте назву таблиці → ОК. Відмовтеся поки що від ключового поля.

 

7. Відкрийте створену таблицю для введення даних.

 

Натисніть на кнопку Відкрити в головному вікні БД, де таблиця Оцінки повинна бути вибраною.

 

8. Уведіть у таблицю дані протягом 10 хвилин. Якщо потрібно, зменшіть ширину стовпців.

 

9. Заховайте перший стовпець.

 

10. Поновіть перший стовпець на екрані.

 

11. Вилучіть другий запис з таблиці.

 

12. Доповніть таблицю ще двома записами.

 

13. Увімкніть панель інструментів Таблиця, якщо вона вимкнена.

 

Вигляд → Панелі інструментів → Таблиця.

 

14. Упорядкуйте введені записи за зростанням значень деякого поля.

 

Виокремте поле, клацнувши на назві, i натисніть на стандартній панелі на кнопку Впорядкування (Сортування) за зростанням. У якому полі виконали впорядкування?

15. Упорядкуйте записи за спаданням значень деякого поля.

 

Зауважимо, що в деяких старих локалізованих версіях програми впорядкування відбувається неправильно.

 

16. Модифікуйте структуру таблиці.

 

Перейдіть у режим конструктора структури. Натисніть на кнопку Вигляд або виконайте команду Вигляд → Конструктор. Змініть назву першого поля — напишіть її великими буквами. Зауважимо, що в dBase-системах змінна назви поля веде до втрати даних, а в цій програмі — ні.

 

17. Закрийте свою БД, зберігаючи дані на диску.

 

18. Використайте майстра для створення стандартної БД "Адресна книжка".

 

Файл → Створити нову БД → Перейдіть на закладку Бази даних → Виберіть Адресна книжка.mdz → ОК → Дайте назву файлові, наприклад, Прізвище БД2 → Створити. Як Ви назвали файл?

 

19. Спостерігайте за роботою майстра, який працюватиме за вас.

 

Натискайте на кнопку Далі.

 

Задаючи вигляд оформлення екрана, виберіть стиль Сутінки (але перегляньте й інші картинки-заставки). Які заставки Ви переглянули i яка найбільше сподобалася?

 

Коли майстер запитає про заголовок бази даних, уведіть: Адресна книжка i своє прізвище.

 

Натисніть на кнопку Готово i відкрийте створену БД, якщо вона не відкриється автоматично.

 

20. Розгляньте головну кнопкову форму i натисніть на кнопку введення даних.

 

21. Розгляньте створену БД, яка має вигляд форми на двох стopiнкax, i введіть дані в поля форми.

 

Індекси, дати i номери телефонів вводьте за американськими стандартами.

 

Скільки записів Ви ввели?

 

22. Погортайте записи форми.

 

Користуйтеся кнопками гортання, які є внизу форми.

 

23. Закрийте базу даних.

 

У головній кнопковій формі натисніть на кнопку Вихід.

 

24. Закінчіть роботу. Здайте звіти.