Сутність міжнародного кредиту. Умови, напрямки і види кредитування
Міжнародний кредит надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, а також банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та сплати процентів. Кредиторами і позичальниками можуть також виступати міжнародні організації, регіональні об’єднання держав, асоціації виробників та експортерів товарів.
Міжнародний кредит – це форма руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.
Об’єктивну основу міжнародного кредиту складають: інтернаціоналізація виробництва і капіталу, інтенсифікація міжнародного поділу праці.
Функції міжнародного кредиту:
· забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, дозволяючи використовувати їх з більшою ефективністю або задовольняти найгостріші потреби в позичальних коштах;
· перечислює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші;
· прискорює процес реалізації у світовому масштабі, розсуваючи тим межі розширеного відтворення.
Виділяють і головні принципи міжнародного кредиту:
· поверненість {якщо не спрацьовує даний принцип, тобто кошти передаються на умовах неповернення, то це вже називається не кредитом, а фінансуванням};
· терміновість {в розумінні строковості, тобто повернення і оплата в зазначений термін};
· платність {передбачає сплату процентів за надання кредиту};
· гарантованість {матеріальна або якась інша забезпеченість}.
Класифікація кредитів різноманітна, але загалом її зводять до наступних ознак і форм:
1. За цільовим призначенням:
Прив’язані кредити — це кредити, які мають чітко виражений цільовий характер, закріплений у кредитній угоді. Прив’язані кредити поділяються на комерційні та інвестиційні кредити.
Комерційні кредити – це кредити, що надаються для закупівлі певних товарів або для оплати певних необхідних послуг.
Інвестиційні кредити — це кредити, що призначаються для будівництва чи створення конкретних об’єктів.
Проміжкові кредити –для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).
Фінансові кредити — це кредити, які можуть використовуватись позичальниками на довільні цілі, тобто такі, що не мають чіткого цільового призначення. До фінансових кредитів відносять облігаційні позики.
2. За загальними джерелами:
Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності національним же суб’єктам.
Іноземні кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.
3. За кредиторами:
Приватні кредити – це кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами.
Урядові (або державні) кредити – це міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави.
Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.
Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами.
Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).
Змішані кредити – у цьому випадку це міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами, тобто вони є частково приватними, частково урядовими, а частково надаються міжнародними організаціями.
4. За формою кредитування:
Товарні кредити – це міжнародні кредити, що надаються в основному експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.
Валютні (грошові) кредити – це кредити, що надаються у національній або іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни), тобто у грошовій формі. Кредити даного виду можуть даватися і в композитних грошах.
5. За формою забезпечення:
Забезпечений кредит – це кредит, що забезпечується нерухомістю, товарами, товаророзпорядчими та іншими комерційними документами, цінними паперами, цінностями як заставою. У міжнародній практиці іноді використовують для забезпечення кредиту офіційні запаси золота, що оцінюються за середньоринковими цінами. Але більшість країн продає золото у випадках термінової потреби в грошах.
Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах:
- тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);
- застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);
- застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).
Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.
Бланковий кредит – це міжнародний кредит, який надається просто під зобов’язання боржника вчасно його погасити. Документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.
6. За терміном дії:
Короткострокові кредити – це кредити, які надаються на термін до 1 року і використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами (частіше сировиною) і при наданні послуг.
Середньострокові кредити – це кредити на термін від 1 до 5-7 років, які в основному використовуються при експорті машин і різного обладнання.
Довгострокові кредити – це кредити на термін понад 5-7 років, які надаються головним чином для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу.
До умов надання кредитів відноситься умова процентної ставки. За нею кредити можуть бути: фіксованими, прайм-рейт, плаваючими.
Прайм-рейт – це базові процентні ставки, які використовуються банками першої категорії для першокласних (платоспроможних, постійних) позичальників. Ці ставки змінюються в незначних межах та рідко. За ставку прайм-рейт приймаються ставки 30 найбільших банків США, прайм-рейт яких дорівнює 9% річних.
В цьому випадку валюта кредитів представлена в: СДР; Євро; долар США; англійські фунти стерлінги.
Країни одержують кредити від інших країн та міжнародних організацій на основі кредитних угод. Види кредитних угод:
- торговельні – угоди, щодо платежів за експорт-імпорт товарів;
- платіжні – з усіх платежів, крім експортно-імпортних;
- промислово-технічні угоди – обумовлюють питання кредитування постачань машин, технологій: загальна сума кредиту, його призначення, відсоткова ставка;
- угоди на компенсаційній умові – угоди про постачання товарів на компенсаційних умовах, коли за наданий кредит країна-позичальник розраховується продукцією промислового підприємства;
- спеціальні угоди – на окремі проекти.
Кредиторами можуть бути: країни, банки, фірми, інтеграційні об’єднання, міжнародні організації.
Міжнародний кредит дає можливість торгувати в часі. Якщо країна-кредитор надає позику, то вона продає нинішнє споживання за споживання в майбутньому. Країна-позичальник, беручи позику, отримує можливість витратити сьогодні більше, ніж зароблено, в обмін на зобов’язання виплатити компенсацію в майбутньому за сьогоднішнє споживання. Які країни беруть позики, а які їх надають визначається виробничими можливостями. Країни, які мають добрі поточні інвестиційні можливості, беруть позики в інших країн, котрі таких відносних інвестиційних можливостей не мають, але отримують великі поточні доходи.
Ефективність кредиту досягається за умови:
- вільного переміщення капіталу;
- стабільності й передбачуваності розвитку світової економіки;
- виконання позичальниками своїх зобов’язань, повної оплати своїх боргів.