Умови залучення кредитів міжнародних фінансових організацій

Важлива роль в системі міжнародних фінансів належить залученню фінансових ресурсів інших країн та міжнародних фінансових організацій. Вони використовуються з метою сприяння підприємницької діяльності, залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного балансу, проведення структурних перебудов в економіці. реалізації окремих цільових соціально – економічних програм та забезпечення інших напрямів розвитку. Фінансові ресурси можуть залучатись країною з різних джерел:

1. Міжнародних фінансових організацій: (Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК),

2. Іноземних держав та міжнародних організацій ( Європейського союзу (ЄС).

3. Юридичних та фізичних осіб – нерезидентів.

До основних програм співробітництва з іноземними інвесторами відносяться:

- залучення кредитів на короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий періоди;

- розміщення на міжнародних і внутрішніх фінансових ринках цінних паперів;

- одержання грантів, субсидій, стипендій.

Міжнародний валютний фонд – це міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, яка була створена з метою регулювання валютних відносин між країнами – членами ООН. МВФ має стежити за виконанням встановлених правил поведінки у галузі валютно-фінансових відносин, а також надавати ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують.

МВФ було створено за рішенням Бреттон-Вудської конференції у 1944 р. Кожна країна – учасник МВФ робить при вступі певний внесок, який визначається у вигляді квоти (частки), що розраховується з урахуванням експорту та імпорту країни, її золотого запасу, національного доходу та деяких інших показників. Кожна країна до 1978 р. 25 % своєї квоти вносила у золоті, нині у СПЗ або в іншій валюті, яку визначає МВФ, а частку, що залишилася, – в національній валюті. Квота має важливе значення для участі у рішеннях МВФ, оскільки крім 250 "базисних" голосів, які має країна-учасниця, кожні 100 тис. квоти додатково дають 1 голос. Крім того, квота визначає і додаткові можливості країни у використанні ресурсів МВФ. Нині найбільша частка капіталу МВФ належить США, а відтак вони мають і більшу частку голосів (близько 20 %). На країни – члени Європейського Союзу припадає близько ЗО % голосів. Серед країн СНД найбільша частка у Росії (2,92 %), а кількість голосів України на другому серед членів СНД місці (0,73 %). Країна, яка має найменше голосів у МВФ (270), – це Мальдівська Республіка. Рішення з питань приймаються більшістю у 70 % голосів, а для найбільш важливих потрібна кваліфікована більшість – 85 %.

За надання кредитів МВФ ставить перед країнами-боржниками деякі політичні та економічні умови, які втілюються у програмах перебудови економіки. Цей порядок називається принципом обумовленості. Як правило, зазначені програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податкової, кредитно-грошової політики, цінового механізму, зовнішньої торгівлі, міжнародних кредитних і валютно-розрахункових відносин. Вони пов'язані зі зменшенням державних витрат, підвищенням податків і ставки позичкового процента, зміною валютного курсу та ін.

Кредити, що залучаються від МВФ, використовуються для підтримки курсу національної валюти та для фінансування дефіциту платіжного балансу України і покликані пом'якшити економічні труднощі у процесі проведення економічних реформ, які дають змогу забезпечити у перспективі економічне зростання в країні. Без реалізації програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться на додатковий тягар. Значною мірою завдяки співробітництву з МВФ Україна спромоглася залучити значні кредитні ресурси Світового банку.

4) система спеціального фінансування використовується в особливих умовах і містить компенсаційне фінансування та фінансування у разі непередбачуваних обставин, яке проводиться для покриття дефіциту платіжного балансу, зумовленого зовнішніми, не залежними від держав факторами: скороченням експортних надходжень, зростанням витрат на імпорт зерна, стихійним лихом;

5) фонд підтримки структурних перетворень створений для країн, які здійснюють перехід від планової до ринкової економіки. Свої перші два кредити Україна отримала саме за цим механізмом.

Рис. Головні завдання Міжнародного валютного фонду (МВФ)

МВФ здійснює активну кредитну діяльність. Кожна держава – член МВФ має право на одержання кредитів. В окремих випадках фонд може надавати кредити і державам які не є його членами. Члени МВФ мають право на одержання кредитів на суму, що не перевищує 25% їх внесків до фонду. Надання кредитів фондом проводиться за умови виконання країною певних вимог. До основних умов надання кредитів відносяться розширення меж відкритості економіки країни – реципієнта і зменшення державного регулювання. Та не завжди це є вигідним для позичальника. Послаблення митних бар'єрів нерідко приводить до пригнічення внутрішнього товаровиробника зарубіжними конкурентами. Тому часто експерти відзначають, що кредити МВФ – це один із інструментів відкриття внутрішніх ринків для поширення товарів із більш розвинутих країн. А кредити, які надаються міжнародними фінансовими організаціями, виступають як чинники перетворення країни в придаток (сировинний, з розвитком шкідливих виробництв, високим рівнем фінансової небезпеки) промислово – розвинутих держав.

Разом з тим, в умовах перехідної економіки відмова від використання кредитів міжнародних фінансових організацій не є обґрунтованою. За умов проведення зваженої політики їх залучення та ефективного використання кредитування країн зарубіжними інвесторами перетворюється у важливий фактор економічного зростання. Зокрема, таке кредитування сприяє вирішенню багатьох важливих проблем, до яких відноситься:

- проведення фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного балансу;

- фінансування залучення критичного імпорту;

- підтримка національної валюти;

- проведення трансформації економіки;

- підтримка розвитку малого і середнього підприємництва;

- вирішення інших проблем.

Надання кредитів Україні Міжнародними фінансовими організаціями обставляється багатьма умовами, які необхідно виконувати. Так, МВФ вимагає проведення адміністративної реформи, укрупнення комерційних банків, стримування інфляційних процесів шляхом підвищення процентних ставок, забезпечення дохідної частини державного бюджету, зниження (для певних груп товарів сировини) експортних ставок, прискорення приватизаційних процесів, проведення активної монетарної політики центральним банком та ін. Світовий банк наполягає на поліпшенні законодавчого регулювання банківської діяльності, підвищені надійності інформації, що надходить від комерційних банків, удосконалення системи банківського нагляду та ліцензування, забезпечення страхування депозитів та ін.

Кредитування країн – членів МВФ здійснюється з використанням різних механізмів. До них відносяться звичайний механізм, спеціальний механізм та пільговий механізм фінансування. Звичайний механізм базується на використанні загальних ресурсів МВФ, які охоплюють внески держав – членів та запозичені кошти. Звичайний механізм -включає такі способи кредитування:

1. Механізм резервної частки. Країна – член МВФ одержує потрібну їй валюту в межах її резервної частки, яка становить 25% квоти. Такі запозичення не вважаються використанням кредитів фонду, не обкладаються зборами і не потребують погашення. Резервна частка – це перевищення величини квоти держави над сумою її національної валюти, що перебуває у розпорядженні МВФ.

2. Механізм кредитування з загальних ресурсів МВФ. Держава купує потрібну їй валюту інших держав – учасників або СПЗ за власну валюту. Протягом установленого терміну необхідно викупити свою валюту і погасити заборгованість за іншими валютами або СПЗ. За користування такими кредитами виплачуються відсотки за ринковими ставками.

3. Механізм кредитних часток. Це надання кредитів, які за обсягами дорівнюють розміру квоти учасника. Цей кредит надається чотирма частками (траншами).Для одержання такого кредиту держава має довести, що вона вживає заходів щодо врегулювання платіжного балансу.

4. Механізм стенд– бай. Він передбачає одержання коштів фонду протягом певного періоду і в певному обсязі ( тобто на умовах відкриття кредитної лінії). Кредити надаються на 12-18 місяців. А їх погашення передбачається на протязі 3-5 років.

5. Механізм розширеного фінансування ( ЕFF). Це надання кредитів державам – членам фонду з метою усунення диспропорцій у платіжному балансі, що визвані структурними проблемами. Держава для одержання кредиту має розробити заходи щодо збалансування платіжного балансу. Кредити мають бути погашеними в строк від 4,5 до 10 років.

Спеціальний режимнадання фінансових ресурсів членам МВФ включає механізм компенсаційного і надзвичайного фінансування; механізм буферних запасів та додатковий резервний механізм.

Механізм компенсаційного і надзвичайного фінансуваннявикористовується з метою надання допомоги членам фонду для покриття дефіциту платіжного балансу, якщо він викликаний зовнішніми, незалежними від держави факторами (скорочення експортних надходжень, зростання витрат на імпорт зерна, стихійне лихо та ін.)
Механізм фінансування буферних запасівпередбачає надання кредитів членам фонду для здійснення внесків до міжнародних буферних запасів в разі, коли держава має труднощі з платіжним балансом.
Додатковий резервний механізм. Він призначається для надання допомоги членам МВФ у разі надзвичайних труднощів з платіжним балансом внаслідок втрати довіри на ринках. Це форма надання додаткових ресурсів за механізмом стенд – бай або розширеного фінансування EFF.

До пільгового режиму кредитування відносяться механізм розширеного

фінансування структурної перебудови (ЕSAF). Це надання пільгових позик та грантів членам фонду з низьким рівнем доходів та хронічним дефіцитом платіжного балансу. Метою надання такого кредиту є підтримка програм структурної перебудови. МВФ застосовує також інші механізми кредитування. До них, зокрема відносяться механізм екстреного фінансування, підтримка фондів валютної стабілізації, екстрена допомога країнам та ін.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) створений у 1946 р. відповідно до домовленості учасників Бреттон-Вудської конференції, коли 28 країн підписали "Статус угоди про Міжнародний банк реконструкції та розвитку", що був розроблений на конференції Організації Об'єднаних Націй з валютно-фінансових питань. Банк є партнером для країн з економікою, що розвивається, і ринками, що розширюються, з метою поліпшення якості життя людей. На відміну від багатьох програм гуманітарної та технічної допомоги Банк не надає грантів. Усі позики, що видаються Банком, мають поворотний характер.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку – це міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам та центральним банкам країн-членів.

Банк як спеціалізована установа ООН входить у систему Об'єднаних Націй. Штаб-квартира МБРР знаходиться у Вашингтоні. Банк має близько 70 бюро і представництв у регіонах та країнах, у тому числі й у Росії, близько 184 держав є членами МБРР, а його капітал становить 200 млрд дол. США. Членство відкрите тільки для членів МВФ у той час і на тих умовах, що визначаються Банком. Кожна країна – член МБРР має стати передплатником його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу встановлюється банком.

Основні цілі Банку наведені на рис.

Рис. Основні цілі МБРР

Основними напрямами діяльності МБРР нині є такі, які наведені на рис.

У цілому надання позик здійснюється на основі певних принципів:

– кредити МБРР видає тільки під ефективні капіталовкладення;

– рішення про надання кредитів враховує різні ризики, але головним є можливість повернення позики;

– кредит надається тільки під гарантії уряду.

Рис. Основні напрями діяльності МБРР

Сьогодні МБРР – найбільша у світі організація, що фінансує освіту та заходи, спрямовані на охорону здоров'я.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-членів на його акції. Підписка України становить 10 908 акцій із загальної суми 1 581 724 акції, тобто Україна має 0,7 % голосів.