Стандартна класифікація країна, яка вживається ООН
I. Промислово розвинені країни: 24 країни, 55% ВСП, 70% світового експорту
– Країни Півн. Америки: США, Канада
– Японія
– Австралія
– Нова Зеландія
– Південно-Африканська Республіка
– Ізраїль
7 країни концентрують 45% ВСП, 51-55 % світового експорту.
II. Країни, що розвиваються: 150 країн, 40% ВСП, 25% світового експорту
– країни Азії (30)
– країни Африки (50)
– країни Латинської та Центральної Америки (34)
– країни Близького та Середнього Сходу (18)
– країни Тихоокеанського басейну
Загальні риси країн, що розвиваються
– особливе місце в СГ
– багатоукладна структура економіки
– відносно менш розвинута промисловість
– низький рівень життя населення
– специфічна роль релігії, патріархальні відносини
Ця група країн є неоднорідною
1. Нові індустріальні країни (промисловий авангард): Півд. Корея, о-в Тайвань, Сінгапур
2. Найменш розвинуті країни (46-50 країн). Переважна більшість – країни Африки
3. Країни-експортери нафти (країни ОРЕС). Колосальні надходження нафто-доларів наприкінці 70-х рр.
4. Інші країни
III. Перехідні країни: 28 країн
– країни, що з’явилися після розпаду СРСР
– країни Середньої Азії та Закавказья (9)
– країни Центральної та Сх. Європи (18)
– Росія: 2% ВСП, 1% світового експорту
Одна з найважливіших рис сучасної світової економіки – мобільність засобів виробництва.
2 підходи до аналізу економіки:
– статистичний (Смітт, Рікардо)
– динамічний
Класифікація факторів виробництва
І. За походженням:
– основні – історичні, природні
– розвинуті – придбані країною за допомогою інтенсивних інвестицій
ІІ. За ступенем спеціалізації:
– загальні – застосовуються майже в усіх галузях
– специфічні – можна застосовувати лише в одній галузі
Узагальнення: низьку мобільність мають основні фактори, високу мобільність – розвинуті фактори; високу динаміку – загальні, менш високу – специфічні
Світова економіка – сукупність національних економік, що пов’язані мобільними факторами виробництва.
Функціональна структура світової економіки
Тема №4
Міжнародний обмін товарів
1.Міжнародний розподіл праці
2.Еволюція ринків
3.Експортно орієнтована та імпортно заміщуюча модель розвитку
4.Основні поняття і категорії міжнародної торгівлі
5.Сучасні тенденції світової торгівлі
6.Світові ціни
7.Товарні біржі
8.Зовнішньоторгівельна політика
1. Міжнародний розподіл праці
3 функціональні форми
– загальна (між великими сферами економічного життя)
– галузева
– одинична (всередині підприємства)
Територіальні форми розподілу праці
– міжрегіональний
– міжнародний
Міжнародна кооперація праці – стійкій обіг між країнами продуктів праці, що грунтується на міжнародному поділі праці
Найдинамічніші види міжнародного розподілу праці
– міжгалузевий
– внутрігалузевий
– технологічний всередині тнк
Історично фактори виробництва були розподілені нерівномірно
2. Еволюція ринків
Структура всіх ринків
1. Внутрішні ринки – форма господарського спілкування, за якої все, що передбачено для продажу, продається виробником всередині країни
2. Національні ринки – внутрішній ринок, частина якого зорієнтована на іноземних покупців
3. Міжнародні ринки – частина національних ринків, яка безпосередньо пов’язана із закордонними ринками.
4. Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному розподілі праці та інших факторів виробництва
Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність всієї зовнішньої торгівлі країн світу
За ступенем включення в міжнародний поділ праці розрізняють:
1. Автаркічні країни – країни, які майже не беруть участі у світовій торгівлі (протягом певного часу такі риси мав Ірак, Північна Корея, Албанія)
2. Відкриті країни – країни, повністю інтегровані у світову торгівлю (найбільш відкрита економіка – Гонконг)
3. Країни, економіка яких поєднує автаркічні елементи та елементи відкритої економіки (дуже велика і неоднорідна група країн)
27.09.99
4. Основні поняття і категорії світової торгівлі
Експорт – продаж товару за кордон
Імпорт – купівлю товару з-за кордону
Сальдо – різниця між обсягом експорту та імпорту
Торговий обіг – сума обсягу експорту та імпорту (за вартітю)
Експортні квоти – відношення експорту до ВВП у %
Імпортні квоти – відношення імпорту до ВВП у %
Номінальний вартісний обсяг світової торгівлі – це обсяг:
– обсяг експорту та імпорту в $
– обсяг експорту та імпорту в поточних цінах
Номінальний обсяг вартості залежить від валютного курсу.
Реальний вартісний обсяг світової торгівлі = номінальний вартісний обсяг×дефлятор ВВП
Світовий експорт підраховується в цінах FOB (free on board), світовий імпорт – в цінах CIF (cost insuarence and fract). Тлумачення FOB та CIF дає міжнародний кодекс комерційних термінів Incoterms. Incoterms визначає FOB, передбачає доставку товарів у порт і тільки навантаження судна. CIF – доставка в порт, завантаження, купівля страхового полісу, сплата фрахтування.
За основу міжнародна статистика при підрахуванні цін бере умовний приклад транспортування морем.
Умови торгівлі – співвідношення експортних та імпортних цін на:
– окремий товар
– в окремих країнах
– в групі країн
Бартовий баланс – статистичний звіт, що містить відомості про співвідношення надходжень від експорту та трансфертних платежів
5. Сучасні тенденції світової торгівлі