Той, хто дивився у вічі голодній смерті, переживши тяжке лихоліття, розповідає про ті жахливі часи

Випадки Людоїдства

В Гайсинському, Немирівському районах виявлено випадки канібалізму. В родині вдови Ф.Осадової 10-річний хлопчик зарізав свого однорічного брата і, як мати прийшла, готувався варити м`ясо, складене в горщик. Людоїдство почалося в і інших селах.

Слабкі втрачали розум, психічну рівновагу. Селянин-одноосібник Конон Коцюба, який мешкає у с. Конячин Латинського району, „ на грунті голоду вирішив умертвити своїх 2-х дітей: дочок 5 і 8 років. З цією метою батько запалив грубу і закрив димохід. Діти почаділи і почали кричати. Батько задушив їх і зізнався у сільраді, а потім покінчив життя самогубством – повісився. Під час обшуку в домі ніяких продуктів не знайшли”.

Із с. Омельтинці Немирівського району, колгоспники Матвій і Палажка Дем`янюки „ ...днів кілька тому назад (це було між 10 і 21 лютого) забили дітей своїх: одній дівчинці 7 років, другій – 9, м`ясо дітей з`їли, частково реалізували на базарі в Ситківцях у вигляді ковбас”. Під час слідства в Дем`янюка знайдено 15 футів дитячого м`яса, кістки і 2 черепи. Міліція не виявила в хаті продуктів харчування. Свій вчинок вони здійснили, як видно з пояснення, тільки тому, що були голодними. Взимку випадки людоїдства виявлено у с. Манятин Славутського, Іванів Калиновського районів, на залізничній станції Романів та в інших подільських місцевостях.

Із Тростянецького, Жмеринського, Брацлавського, Барського, Калиновського, Піщанського, Копайгородського, Любарського, Латинського – з усіх районів Поділля чувся єдиний стогін. Тисячі голодних дюдей блукали селами й містами, шукали їжу. Все частіше переказували вісті про випадки людоїдства. Так, у с. Пеньківка Латинського району селянин- бідняк зарізав своїх двох дітей. На хуторі Дубина Немирівського району одноосібник забив 7-річну дочку, з`їв її м`ясо разом з другою, 9-річною, а через кілька днів забив і другу дочку, м`ясо якої з`їв вдвох з жінкою.

 

Док. № 47

З відомостей Гавришівської, Сосонської та Якушинецької сільрад Вінницького району про смертність і факти канібалізму на грунті голоду.

Лютий – серпень 1933 р.

 

Запис акту про смерть

№ Прізвище, ім’я, по батькові Вік Де жив постійно Ремесло Де працював Де вмер Помер(ла) Причина смерті
Сташко Василь Дмитрович 5 років с.Сосонка хлібороб В себе _ 28.02.1933р. від голоду
Копитко Матроха Андріївна 48 років с.Сосонка хлібороб В себе _ 21.03.1933р. від голоду
Кухар Іван Никифорович 5 років С.Хмельове* хлібороб Член колгоспу „Ленінський заповіт” вдома 28.09.1933р. Від наглої смерті
Пасека Порфирій Тимкович 50 років с.Якушинеці хлібороб Член колгоспу „13-річчя Жовтня” вдома 5.04.1933р. Від наглої смерті
Сташко Данило Мартинович 42 роки с.Сосонка хлібороб Одноосібник вдома 09.05.1933р. від голоду
Романенко Іван Семенович 48 років с.Сосонка хлібороб Член колгоспу На дорозі 23.05.1933р. від голоду
Пукас Марко Захарович 44 роки Гавришівська с/р хлібороб Одноосібник вдома 26.05.1933р. від опуху
Романенко Тодоска Микитівна 6 років с.Сосонка хлібороб Одноосібник _ 11.06.1933р. Встановлено сільрадою та міліцією, що батько зарізав і з’їв
Романенко Ганна Микитівна 3 роки с.Сосонка хлібороб Одноосібник _ 12.07.1933р. Зарізав батько для їжі
Захаревич Григорій Тимкович 7 років с.Сосонка хлібороб Одноосібник _ 12.06.1933р. Зарізано людоїдом
Кравець Петро Васильович 10 років с.Лисогора** хлібороб Одноосібник вдома 06.08.1933р. від голоду

 

*Якушинецької сільради.

**Раніше відносилося до Якушинецької сільради.

 

 

Опис опухлих людей.

В одних роздувалися животи, тіло набрякало. Інші були худі, подібні до скелетів. В пухлої людини шкіра набувала темного, землистого відтінку і зморщувалися. ”людина помітно старішає. навіть діти і немовлята мають вигляд стариків. Очі їхні стають величезними, банькатими і нерухомими. Процес дистрофії іноді захоплює всі тканини, особливо рук, ніг, обличчя. Шкіра тріскається, і з`являються гнійні болячки. Втрачається рухова сила і найменший порух спричиняє сильну втому. Життєво важливі функції, такі, як дихання і кровообіг, поглинають саму тканину й альбумін (білкова речовина ), тобто організм з`їдав сам себе. Прискорюються дихання і серцебиття. Зіниці розширюються. Становище стає вже небезпечним, оскільки найменше фізичне напруження може призвести до зупинки серця. Часто це відбувається на ходу, під час підіймання по сходах або в спробі побігти. З`являється загальна слабкість. Тепер людина вже не може встати, повернутися на ліжку. В такому напівсвідомому стані голодуючий може протягти майже тиждень, поки не зупиниться серце. Так Роберт Конквест описує зовнішні ознаки голодної людини.

 

 

Той, хто дивився у вічі голодній смерті, переживши тяжке лихоліття, розповідає про ті жахливі часи.

Зазвичай респонденти дуже недовірливо, насторожено ставились до пропозиції опитування. Зокрема, деякі відмовились брати участь у таких дослідженнях. Тому матеріал зібрано завдяки моїй бабусі та односельчанам.

А для людей ці спогади були надто важкими, тому, щоб не травмувати їх довгим опитуванням, я приходила до респондентів кілька раз. Наприкінці опитування одна жінка мовила: „ Пиши, пиши найгірше, що можеш уявити, і то буде лиш півправди”. Я намагалася бути максимально точною у передачі свідчень своїх респондентів.