Культура в часи перебудови, та становлення незплежності України


У першій половині 80-х років керівництво СРСР постало перед вибором: розпочати реформи застарілої системи чи залишити все, як є. В результаті боротьби прихильників цих двох тенденцій до влади прийшов представник молодшого покоління партійної номенклатури М. Горбачев. Було розпочато реформи в економіці та політиці, соціальному і духовному житті.

Почала оприлюднюватися інформація про маловідомі сторінки української історії XX ст. — про Українську Народну Республіку, Центральну Раду, голодомор 1933 p., сталінські репресії, ОУН-УПА. Розгорнулася дискусія щодо правомірності національної символіки. Почався масовий вихід з КПРС.

 

Згідно з Конституцією України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Національно-культурне відродження
Перебудова радянського суспільства в останні роки функціонування СРСР не стала прикладом до змін в Україні. Українська мова витіснялася з усіх сфер суспільного життя, духовне життя занепадало.
Розбудив Україну Чорнобиль. Все, що робилося в дні після аварії на ЧАЕС керівництвом центральних органів СРСР і України, було злочином перед людством і зокрема перед українським народом.
Першими, хто подав голос на захист збереження української культури, навколишнього середовища, відродження правдивої історії України, були письменники.

Знаменною подією загальнокультурного значення стало видання з весни 1990 р. журналу " Кур " єр ЮНЕСКО " українською мовою.

Видано багато мемуарної літератури. На екранах з " являються фільми С. Параджанова, Ю. Іллєнка, К. Муратової.
З проголошенням незалежності України держава відчувала гостру потребу у створенні законодавчої бази в галузі культури.

Великі зрушення відбулися в культурному житті національних меншин України. Розвивається система національних шкіл, бібліотек, преси, наукових і культурних центрів, радіо, телебачення, театрів, творчих колективів. Налагоджується підготовка кадрів національної інтелігенції, створено низку національно-освітніх товариств. Особлива увага приділяється найчисленнішій нацменшині — російській.

Освіта
Великої шкоди було завдано національній школі у процесі русифікації освіти. В Україні помітно зменшувалась кількість шкіл з українською мовою навчання. Верховна Рада прийняла в 1989 р. " Закон про мови в Українській РСР " , яким українська мова оголошувалася державною.

 

Література
Процеси оновлення суспільства широко охопили, насамперед, літературу. Письменники звільняються від догматів комуністичної ідеології. Відбувається переоцінка суспільних ідеалів, історичних подій.

Багато хто з письменників сьогодні перо письменника замінив на політичну діяльність, вони займають високі державні, партійні, дипломатичні посади, є народними депутатами, що істотно позначається на їх активній творчій праці.
Завдяки цим виданням почали повертатися в українську літературу раніше заборонені імена письменників та їх твори, твори мистецтва, творчість митців діаспори, історичні дослідження.

Театр
Багато складних проблем постало перед українським театральним мистецтвом. Незалежна Україна дістала у спадок значну частину зросійщених театрів. Більшість музично-драматичних театрів Сходу і Півдня України були двомовними, однак частка українського репертуару була незначною.

У театрах опери і балету також відбуваються зміни. Так, починаючи з 1991 р. на базі Львівського державного театру опери і балету
ім. І. Франка проводяться раз на три роки міжнародні конкурси співаків імені Соломії Крушельницької. В конкурсі беруть участь провідні співаки не лише України, а й багатьох зарубіжних країн, що важливо і престижно для пропаганди музичного мистецтва України. Проте, як зазначалося на засіданні колегії Міністерства, падіння престижу професії актора, режисера та інших пов " язане з вкрай низькою заробітною платою, соціальною незахищеністю та побутовою невлаштованістю їх представників.
Кіно
Відбуваються зміни в українському кіно. Розпочато підготовку режисерів і сценаристів. Створюються україномовні фільми. Наприкінці 80 — на початку 90-х років в Україні були створені фільми, які здобули широке визнання. Серед них " Лебедине озеро. Зона " С. Параджанова та Ю. Іллєнка, " Голод-33 " О. Янчука. Фільм " Лебедине озеро. Зона " в 1990 р. вперше в історії українського кіно одержав нагороди престижного кінофестивалю в Каннах.
Позитивним явищем в українському кінематографі стали багатосерійні фільми за творами класиків української літератури. Це, зокрема, " Сад Гетсиманський " за мотивами творів І. Багряного, " Пастка " — І. Франка, " Царівна " — О. Кобилянської. Схвально було сприйнято українським глядачем показ у 1997 р. багатосерійного телефільму " Роксолана " .

Важливою подією стало створення Спілкою кінематографістів Асоціації молодих кінематографістів України (АМКУ).
Музика
Незважаючи на економічні труднощі, відроджується в Україні музична творчість, розвивається сучасна українська пісня. Плідно працюють композитори О. Білаш, І. Карабиць, 0. Морозов, А. Горчинський. Відбуваються пісенні фестивалі — " Червона рута " , " Пісенний вернісаж " , " Таврійські ігри " , " Золоті трембіти " та ін. Нові пісні дарують слухачам і глядачам О. Білозір, В. Білонож-ко, С. Ротару, Р. Кириченко, П. Дворський, В. Зінкевич, А. Кудлай, П. Зібров, Л. Сандулеса, Т. Повалій та інші майстри естрадного мистецтва.

Засоби масової інформації
З утворенням у 1989 р. Товариства української мови та проведенням установчого з " їзду Народного руху України пов " язаний вихід перших неформальних газет.

 

Важливим кроком до утвердження національного телебачення України стала перекомунікація з 1995 р. українського телебачення на канал, що раніше належав телекомпанії " Останкіно " (Громадське російське телебачення). Почали працювати комерційні телестудії в містах Харкові, Одесі, Києві, Донецьку, Автономній Республіці Крим.

 

Українська діаспора, її художня інтелігенція прагнуть поєднатися у спільній праці з відродження духовних скарбів нашого народу, що є важливим і прогресивним явищем в історії нашого народу.