Під активністю особистості розуміють?

а) глибинні, різнобічні зв'язки особистості із соціумом, рівень реалізації як суб'єкта суспільних відносин.

б) прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості;

в) відчуття своєї внутрішньої природи, чесність і прийняття відповідальності за власні дії, можливість кращого життєвого вибору, постійний процес розвитку свого потенціалу до максимально можливого.

г) бажання досягти мети спричинює пошукову активність, спрямовану на зміну ситуації (вибір способів поведінки, координація зусиль, саморегуляція та ін.).

37. Професіоналізм особистості – це:

а) якісна характеристика суб'єкта праці, що відображає високу професійну кваліфікацію і компе­тентність; різноманітність ефективних професійних навичок та вмінь, у тому числі заснованих на творчих рішеннях;

б) це властивість особистості, набута з досвідом, як вищий рівень професійних умінь у певній сфері, досягнутий завдяки гнучким навичкам і творчому підходу.

в) індивідуально-психологічні особливості особистості, що є передумовою успішного виконання нею певної діяльності.

г) якісна характеристика суб'єкта праці, що відображає високий рівень професійно важливих та ін­дивідуально-ділових якостей, високий рівень креативності, адекватний рівень прагнень, мотиваційну сферу та ціннісні настанови.

38. Які два соціальні феномени лежать в основі формування організації:

а) поділ праці та високий рівень спеціалізації

б) ієрархічна структура влади

в) синергія, фасилітація

г) цілеспрямованість і системність

д) формалізація діяльності;

е) наявність адміністративної структури, штатних співробітників і публічного офісу;

є) контакт соціальних ролей.

39. Команда -це:

а) це спільнота індивідів, які регулярно взаємодіють, вирішуючи єдині завдання, і мають схожі інтереси

б) група рівних за статусом, що має зовнішнє технічне керівництво і функціонує в ієрархічній організації.

в) група фахівців, уповноважених і відпо­відальних за виконання певної частини завдання (або за виготов­лення якогось продукту).

г) це особливий різновид невеликої групи, якій властиві особливі риси, що визначають ефективність її діяльності

40. Що не відноситься до функцій управлінського спілкування?:

а) вироблення розпорядницької інформації

б) одержання зворотної

в) обмін товарами виробництва

г) вироблення оцінювальної інформації про підсумки реалізації завдання.

41. На думку А. Адлера, лідерство - це :

а) своєрідний засіб компенсації комплексу неповноцінності.

б) природне прагнення людини до влади і домінуванням над собі подібними.

в) це суто психологічний феномен, зумовлений такими якостями індивіда, як енергія і напористість у досягненні мети тощо.

г) здатність свідомо чи несвідомо впливати на людей, заряджати їх своєю енергією .

42. До адміністративної функції обов'язків формальних керів­ників органів державної влади відноситься:

а) вона виявляється в тому, що лідер у зовнішньому (поза рамками групи) середовищі виступає від імені всього колек­тиву.

б) виявляється через координацію діяльності колективу незалежно від того, чи сам лідер розробляє основні напрями діяльності колективу, чи вони прописані вищестоящою установою.

в) встановлення цілей і основної лінії поведінки групи в її взаємовідносинах з іншими групами

г)розробка методів і засобів досягнення гру­пою поставлених лідером цілей.

43. До експертної функції обов'язків формальних керів­ників органів державної влади відноситься.

а) встановлення цілей і основної лінії поведінки групи в її взаємовідносинах з іншими групами

б) вона виявляється в тому, що лідер у зовнішньому (поза рамками групи) середовищі виступає від імені всього колек­тиву.

в) лідер, як правило, є тією особою, за якою група визнає роль джерела інформації і кваліфікованої поради.

г) виявляється через координацію діяльності колективу незалежно від того, чи сам лідер розробляє основні напрями діяльності колективу, чи вони прописані вищестоящою установою.

44. На думку більшості дослідників, ефективному політичному лідеру притаман­ні наявність арбітражних здібностей, що це:

а) уміння чітко визначити мету діяльності й власну політичну програму.

б) прагматичний розрахунок їх ціни та вміння робити виважені висновки.

в) уміння налагоджувати відносини з політичними конкурентами, уникати небажаних конфліктів

г)здатність постійно продукувати нові ідеї, підходи до вирішення важливих суспільних завдань або ж удосконалювати, покращувати їх.

45. Що стало суттєвими чинником для розвитку української політичної іміджелогії:

а)здобуття незалежності.

б) парламентські вибори 2002 р. та президентські 2004 р.,

в)вибори президента України в 1991р.та парламентські 1994р.

г)помаранчева революція.