Цілі, особливості виступів та ораторів
Менеджер в готельному та ресторанному господарстві повинен володіти технікою безпосереднього контакту з людьми не тільки на індивідуальному, але і на масовому рівні.
Виступ ‒ це своєрідна взаємодія з аудиторією. Тому при вступі з нею в контакт необхідно враховувати ряд чинників (рис. 6).
Рис. 6 – Фактори впливу на контакт із аудиторією
Чим менший ступінь інформованості аудиторії, тим ретельніше повинна відбиратися інформація, що повідомляється. Слід також враховувати, що наприкінці робочого дня важко сприймається інформація, що вимагає серйозного осмислення та аналізу.
Мета публічного виступу полягає в тому, щоб визначити, якої реакції оратор хоче отримати від аудиторії. Варіанти цілей:
- інформування;
- формування ставлення;
- однозначне розуміння проблем;
- заклик до дії;
- отримання довіри;
- розвага аудиторії.
Особливості манери мови виступів:
Ø встановлення і відчуття контакту з аудиторією.
Ø простота і ясність мови;
Ø усунення скутості в спілкуванні з аудиторією, здатність відчувати себе вільно, висловлюватися природно;
Ø акцент на важливих словах, підпорядкування ним неважливих;
Ø зміна тону голосу ‒ то підвищення, то пониження, зміна тембру;
Ø зміна темпу мови ‒ то прискорення, то уповільнення;
Ø уміння робити паузу до і після важливих думок;
Ø уміння уникати вживання «слів-паразитів».
Для кращого сприйняття матеріалу його необхідно впорядкувати. Способи впорядковування матеріалу виступу:
1) тематичний порядок ‒ він організовує основні положення мови по категоріях або розділяє їх за змістом. Це поширений спосіб. Категоризація може бути суб’єктивною і здійснюватися різними шляхами: від загального до приватного, від менш значущого до більш значущому;
2) часовий або хронологічний порядок ‒ перерахування основних положень відповідно до послідовності ідей або подій, з концентрацією уваги на тому, що йде першим, що другим, третім;
3) логічний порядок ‒ розміщення основних положень мови в такій послідовності, яка дозволяє переконати аудиторію повірити в що-небудь або поступити певним чином. Логічний порядок допомагає виявляти причинно-наслідкові зв’язки, визначати причину і результат дій або бездіяльності.
Можна виділити три головні компоненти ораторського мистецтва:
1) інформування ‒ передача нової, цікавої інформації;
2) комунікація ‒ специфіка спілкування з аудиторією, створення власного іміджу, виконання особливої ролі;
3) сила особи ‒ здатність справляти враження і впливати на людей.
Типи ораторів можна класифікувати таким чином:
Ø • Емоційний оратор захоплює аудиторію своїми емоціями, тримає увагу аудиторії на емоційному напруженні.
Ø • «Полуничний» оратор починає мову з цікавих, інтригуючих історій, говорить про нові, приховані або приховувані від публіки факти.
Ø • Діловий оратор відразу починає говорити про потреби і інтереси аудиторії і цим утримує її увагу.
Зовнішній вигляд і поведінка оратора:
• одяг ‒ хороший охайний одяг вселяє упевненість у власні сили і підвищує повагу до самого себе. Соціально-психологічні дослідження встановили: люди говорять, що коли вони чудово виглядають і добре одягнені, то їм легко успішно вирішувати проблеми і добиватися успіху;
• приваблива усмішка ‒ настрій оратора є заразним;
• відкриті пози і природна жестикуляція. Для того, щоб аудиторія вважала оратора знаючою і досвідченою людиною, можна застосувати наступні способи:
• з’явитися перед аудиторією добре підготовленим до виступу;
• показати аудиторії, що у оратора є безліч хороших прикладів, ілюстрацій і відповідних випадків з особистого досвіду;
• показати безпосередню причетність до предмету. Окрім визнання глибини знань, це принесе також визнання практичного розуміння предмету мови і особистої зацікавленості.
2. Види виступів (інформаційний, переконливий, спонукальний)
В комунікативному менеджменті виділяють пʼять видів виступів залежно від мети: інформаційний, переконувальний, надихаючий, спонукальний, розважальний.
Інформаційний – в основному точне, як правило правдиве повідомлення фактів, інформації про події і явища. Характер мови – оповідальний.
Переконувальний – це процес, в ході якого оратор передає повідомлення, призначене для створення певної установки аудиторії, її зміни або спонукання слухачів до дії. Мета – довести чи спростувати певний пункт. Успіх залежить від аргументації.
Надихаючий – на різних зібраннях, політиків в переддень виборів. Суть зводиться до увиразнення певної суспільної події, і вказівку на значущість. Акцент на почуття слухачів, створення певного настрою. Темп мовлення – розмірений.
Спонукальний – спонукання може бути пряме або опосередковане (у підтексті). Успіх залежить від того, на скільки слухачі відкриті до спонукання.
Розважальний – під час урочистостей, святкувань (тост, цінується новизна, тактовність).