Основні принципи професійної діяльності практичного психолога
ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ ПСИХОЛОГІВ
Психолог надає великого значення гідності та цінності буття окремої людини. Він приймає на себе зобов’язання поліпшувати розуміння людиною самої себе та інших людей. Слідуючи цим зобов’язанням, він охороняє благополуччя кожної людини, яка може мати потребу у його допомозі, а також будь-якої людини або тварини, що може бути об’єктом його вивчення. Він не тільки сам не використовує своє професійне становище або зв’язки, але також свідомо не дозволяє скористатися плодами своєї праці з метою, не сумісною з цінністю цієї праці
Основні принципи:
Принцип 1. Відповідальність. Психолог (студенти-психологи, які виконують функції психолога, повинні оцінюватися як психологи на підставі цього зведення етичних стандартів) приймаючи на себе зобов’язання поліпшувати взаєморозуміння людини людиною, надає великого значення об’єктивності та чесності, підтримує високий рівень своєї професії.
Принцип 2. Компетентність. Забезпечення високого рівня професійної компетентності є обов’язком, якbq поділяється усіма психологами в інтересах суспільства та професії як такої.
Принцип 3. Моральні та правові стандарти. Психолог у своїй практиці виявляє сприйнятливість до соціальних норм і моральним вимог суспільства, в якому він працює, він розуміє, що порушення прийнятих моральних і правових стандартів з його боку може втягнути його клієнтів, студентів чи колег у ганебні особистісні конфлікти і завдасть шкоди його власному імені і репутації його професії.
Принцип 4. Хибні уявлення. Психолог повинен уникати помилкового уявлення про свою власну професійну кваліфікацію, зв’язки та цілі, а також про інститути та організації, з якими він пов’язаний.
Принцип 5. Публічні заяви. Стриманість, наукова передбачливість і розуміння обмеженості наявних знань характеризують всі заяви психологів, які прямо або опосередковано дають інформацію суспільству.
Принцип 6. Конфіденційність. Гарантувати збереження інформації про індивіда, яка отримана психологом в ході його навчання, практики або дослідження – це найперший обов’язок психолога. Таку інформацію не повідомляють іншим особам доти, поки не виникнуть певні особливі обставини.
Принцип 7. Благополуччя клієнта. Психолог поважає і захищає добробут людини або групи, з якими він працює.
Принцип 8. Взаємовідносини з клієнтом. Психолог інформує свого майбутнього клієнта про основні сторони потенційних взаємин, які можуть вплинути на рішення клієнта вступити в ці відносини.
Принцип 9. Безособистісне обслуговування. Психологічне обслуговування з метою діагностики для лікування або особистої консультації проводиться тільки в контексті професійних взаємин і не надається за допомогою публічних лекцій чи демонстрацій, заміток в газетах чи журналах, програм радіо чи телебачення, пошти та іншими подібними способами.
Принцип 10. Оголошення про надання послуг. Психолог повинен дотримуватися швидше професійних, ніж комерційних стандартів у оприлюдненні своєї придатності до професійного обслуговування.
Принцип 11. Внутрішньопрофесійні відносини.Психолог чесно веде себе по відношенню до колег у галузі психології та в інших професіях.
Принцип 12. Оплата. Фінансові питання у професійній практиці знаходяться у відповідності з професійними стандартами, які забезпечують інтереси клієнта і професії.
Принцип 13. Нерозголошення тесту. Психологічні тести та інші методи дослідження, цінність яких частково залежить від необізнаності випробуваного, не відтворюються і не описуються в популярних виданнях таким способом, який може зробити невалідним сам метод дослідження. Доступ до таких методів обмежений тими людьми, хто професійно зацікавлений у них і гарантує їх використання.
Принцип 14. Інтерпретація тестів. Тестові оцінки, як і матеріали тесту, передаються тільки тим особам, які здатні їх інтерпретувати і використовувати належним чином.
Принцип 15. Публікація тесту. Психологічні тести надаються для комерційної публікації тільки тим видавцям, які подають їх професійно і розподіляють тільки серед тих, хто кваліфіковано використовує їх.
Принцип 16. Запобіжні заходи в дослідженнях. Психолог
бере на себе обов’язки, щодо забезпечення благополуччя своїх піддослідних, як тварин, так і людей.
Рішення провести дослідження має спиратися на продуманих міркуваннях конкретного психолога щодо того, як найкращим чином сприяти психологічній науці та людському благополуччю
Принцип 17. Значимість публікацій. Значимість відноситься до тих осіб, хто брав участь у виданні, і визначається пропорційно до їхньої участі і тільки відповідно до неї.
Принцип 18. Відповідальність перед організацією. Психолог поважає права і репутацію інституту або організації, з якою він пов’язаний.
ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ: ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА, ПРОФІЛАКТИЧНА
1. Основні цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога.
2. Просвітницько-пропагандистська робота практичного психолога.
3. Профілактична робота практичного психолога.
Основні цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога.
Практична психологія спрямована на досягнення як перспективних, так і актуальних цілей.
Перспективні цілі передбачають розвиток, становлення індивідуальності кожного індивіда, формування його психологічної готовності до життєвих ситуацій.
Перспективні цілі передбачають розв'язання таких завдань:
- збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, зняття психічного напруження, яким супроводжується у дітей та дорослих період адаптації до нових умов навчання, роботи та життя;
- створення умов, які б сприяли розвитку здібностей кожної дитини, можливостей для самовираження індивіда, розкриттю його творчого потенціалу, розвитку самостійного та творчого мислення, зацікавлення у відкритті нового, активізації пізнавальної діяльності дітей;
- сприяння розвитку кращого розуміння індивідом себе, його самосприйняття, усвідомлення власного "Я", почуття впевненості в своїх силах;
- формування групової згуртованості та навичок спілкування з ровесниками, дорослими, навичок співробітництва;
- формування психологічної компетентності.
Актуальні цілі діяльності практичного психолога вимагають орієнтації на вирішення щоденних поточних психологічних проблем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами.
Вони передбачають розв'язання таких завдань:
o вивчення причин зниження продуктивності діяльності та пошуки шляхів їх подолання;
o регуляція стосунків у системах: вчитель-дитина, дорослий- діти, керівник-підлеглий, колега-колега тощо. Залагодження конфліктів;
o виявлення соціально-психологічних труднощів, проблем індивідуального розвитку і соціалізації особистості та вживання відповідних заходів;
o розв'язання психологічних проблем особистого життя людини.
Основними видами діяльності практичного психолога є:
- просвітницько-пропагандистська робота;
- пропедевтична і профілактична робота;
- психологічне консультування;
- психодіагностика і прогностика;
- психокорекція, психотерапія та соціально-психологічна реабілітація.
Яким буде конкретне поєднання видів роботи практичного психолога, які з них виявлятимуться як пріоритетні, залежить від специфіки установи, де працює практичний психолог, та розв'язуваної проблеми.
Слід зауважити, що види діяльності практичного психолога становлять цілісну систему, утворену із взаємопов'язаних компонентів, які розрізняються професійними цілями, поставленими психологом у конкретній ситуації. При цьому результат психологічної допомоги включає як передбачувані, заплановані компоненти, так і побічні.