Особистісний потенціал особистості практ. психолога
Особистісний потенціал – це динамічна психологічна система з тенденцією до сталого досягнення цілей, що дозволяє перевищувати звичайні діяльнісні показники за рахунок накопиченого особистісного ресурсу можливостей на шляху до досягнення
– особистісний потенціал – це комплекс психологічних
властивостей, що дає людині можливість приймати рішення і регулювати свою поведінку, враховуючи й оцінюючи ситуацію, але
виходячи насамперед зі своїх внутрішніх уявлень і критеріїв.
Особистісний потенціал людини характеризує внутрішню фізичну і духовну енергію людини, його діяльну позицію, спрямовану на творче самовираження й самореалізацію. Таким чином, «зона особистісного потенціалу» завжди представляє собою зону особистісного зростання і говорить про його активну і пасивну сторони.
В освітньо-виховному процесі, орієнтованому на гармонійний всебічний розвиток особистості майбутнього фахівця, визнання унікальності та неповторності особистості, глибини її творчих пошуків, невичерпності творчих ресурсів та можливості творчої професійної самореалізації має стати провідним незаперечним загальноприйнятим принципом процесу
професіоналізації.
- Ефективність професійної діяльності особистості майбутнього психолога - практика детермінована стійкою творчою мотиваційно-емоційною силою, що передбачає творчу активність в виконанні професійних обов’язків, стимулює до підвищення рівня професійного
розвитку, визначає спрямованість на здійснення особистісної і професійної реалізації й самореалізації у житті. Отже, творча спрямованість професійної діяльності виступає як рушій всебічного гармонійного особистісно-професійного розвитку.
- Творча діяльність та цілеспрямована професійна підготовка мають утворювати органічну цілісність з метою підвищення ефективності процесу професіоналізації.
| 14. Заг. харехакт. цілі та види діяльності практичного психолога. Взаємозв'язок видів та напрямів діяльності практичного психолога Практична психологія спрямована на досягнення як перспективних, так і актуальних цілей. Перспективні цілі передбачають розвиток, становлення індивідуальності кожного індивіда, формування його психологічної готовності до життєвих ситуацій. Перспективні цілі передбачають розв'язання таких завдань: - збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів, зняття психічного напруження, яким супроводжується у дітей та дорослих період адаптації до нових умов навчання, роботи та життя; - створення умов, які б сприяли розвитку здібностей кожної дитини, можливостей для самовираження індивіда, розкриттю його творчого потенціалу, розвитку самостійного та творчого мислення, зацікавлення у відкритті нового, активізації пізнавальної діяльності дітей; - сприяння розвитку кращого розуміння індивідом себе, його самосприйняття, усвідомлення власного "Я", почуття впевненості в своїх силах; - формування групової згуртованості та навичок спілкування з ровесниками, дорослими, навичок співробітництва; - формування психологічної компетентності. Актуальні цілі діяльності практичного психолога вимагають орієнтації на вирішення щоденних поточних психологічних проблем, пов'язаних з тими чи іншими труднощами. Вони передбачають розв'язання таких завдань: o вивчення причин зниження продуктивності діяльності та пошуки шляхів їх подолання; o регуляція стосунків у системах: вчитель-дитина, дорослий- діти, керівник-підлеглий, колега-колега тощо. Залагодження конфліктів; o виявлення соціально-психологічних труднощів, проблем індивідуального розвитку і соціалізації особистості та вживання відповідних заходів; o розв'язання психологічних проблем особистого життя людини. Основними видами діяльності практичного психолога є: -просвітницько-пропагандистська робота; -пропедевтична і профілактична робота; -психологічне консультування; -психодіагностика і прогностика; -психокорекція, психотерапія та соціально-психологічна реабілітація. |