СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ
До сьогодні ми аналізували анатомію суспільства. Але суспільство знаходиться в постійному русі. Воно змінюється.
Прибічники функціональної теорії стверджують, що існують відповідні імперативи суспільного життя:
– народження;
– виховання нових членів;
– добування засобів для існування;
– координація індивідуальних дій;
– виконання правил спільного проживання.
Однак, існують процеси , в ході яких змінються не тільки елементи суспільства, але й сама суспільна цілісність. Змінюються:
– культура 
– соц. структури
– репродуктивні процеси
Особливо потрібно акцентувати увагу на репродуктивних процесах, які відбуваються кожен день. Найважливішим із них є процес соціалізації.
Проблема соціалізації виникає тоді, коли люди задумуються звідки вони отримують знання, переконання, правила, норми, цінності, які потім реалізуються в їх діях.
 |
Для того, щоб діяти ми повинні мати попередні дані, інформацію, відповідні схеми поведінки (індивідуальні стратегії), ідеали, зразки, уявлення про цілі, які керують нашими діями.
Отже, соціалізація – це процес, завдяки якому окрема людина пристосовується до образу життя своєї групи і суспільства шляхом засвоєння тих правил та ідей, які містяться в культурі.
У кожного народу є свої правила та ідеї. Все це ми називаємо культурним плюралізмом, або проявом полікультурності.
Це говорить про те, що культурних універсалій (зразки поведінки і правила, які можна зустріти в будь-якій культурі),і таких фактів, які б вказували на їх природне біологічне походження надзвичайно мало.
Приклад: сім’я.
Сім’ї всі різні.
|
Приклад: діти виховувались серед звірів.
Так звані феральні діти.
Коли в розвитку людини пропущений етап соціальних контактів і впливів, з якими нормальна дитина зустрічається в сім’ї, її досить важко повернутися до нормального життя в суспільстві.
Т. ч., людський образ життя не визначається природою людини, а прививається їй із тієї групової культури, в якій вона народилася і виростає. Саме цей процес і є соціалізацією. Однак,це не заперечує впливу природних факторів.
З точки зору входження людини в суспільство соціалізація – це процес, завдяки якому окрема людина стає повноцінним членом соціальної групи. Цей процес має декілька рівнів:
1-й. На цьому рівні набуваються компетенції і навички, які необхідні для суспільного існування, тобто для життя серед інших людей у взаємозв’язку і кооперації з ними. Це свого роду культурний мінімум, який потрібен кожному. Сюди можна віднести: а) вміння спілкуватися; б) знання елементарних моральних правил.
2-й.Соціалізація означає входження в конкретну культуру.
3-й. Опанування конкретними соціальними ролями.
Всі ці ролі пов’язані з відповідними позиціями на які претендує людина (сімейна, політична, професійна соціалізація).
Це означає набуття навиків і компетенцій, необхідних для визнання в конкретних групах, до яких людина належала або належить.
Р.S. Але впродовж свого життя людина міняє позиції і свою групову належність. А це значить, що її необхідно відмовлятися від старих ідей і моделей поведінки та оволодівати новими.
Приклад. Коли людина стає дорослою.
Коли міняє професії.
Коли стає емігрантом.
Всі ці компоненти компетенцій знаходяться у сфері культури. Але одні компоненти вибирає із культури лікар, інші – інженер, а ще інші – аграрій. Дитя навчається одному, студент – іншому, пенсіонер – ще іншому.
М. Фуко (фр. історик, філософ).
Діяльність і мислення формуються під впливом скритих не усвідомлених людьми факторів і структур, які формуються історично. Вони діють за „плечами” соціальних суб’єктів. Фуко називав їх дискурсами, а також пізнавальними структурами філософської і наукової діяльності.
Етапи соціалізації:
1.Культура, а точніше вибрані із неї елементи піддаються інтерналізації. Тобто перетворюються в приватні, індивідуальні погляди і переконання, мотиви, наміри, претензії, моральні правила і звичаї.
2. Прояв уже засвоєних окремою людиною культурних сутностей(мотивів, намірів, правил тощо) в діях або інакше їх екстерналізація.
Т. ч. соціалізація в повному об’ємі – це двоетапний процес формування дій людей з допомогою культури. Завершуючим етапом соціалізації є відповідні дії.
Різновиди соціалізації:
|
Функції соціалізації:
1-ша З допомогою соціалізації формується і діє механізм трансмісії культури
(культурна традиція, навики передаються від покоління до покоління)
Люди повинні діяти так, як вимагає від них культура, щоб їх власні мотивації співпадали з нормативними вимогами і обов’язками.
2-а Дії людей повинні співпадати з суспільним очікуванням – тобто тими ідеалами, цінностями і нормами, які члени даної групи визнають.
Девіація.
Теоретики стигматизму роблять висновок, що люди які порушують норми або злочинці, не народжуються такими. Такими їх робить суспільство. Саме механізми соціального контролю, застосування санкції приводять в рух девіаційну кар’єру. Шляхом відчуження, ізоляції людини, її підштовхування до асоціальних елементів.
Морфогенез – процес виявлення, артикуляції і зміцнення різних структурта їх елементів із хаосу дій, які чинять члени суспільства.
Інституалізація – впорядкування соціальних норм (інституалізація є різновидом морфогенезу).
Етапи інституалізації:
1. Експансія структури взаємодій (розповсюдження сітки контактів, залежностей взаємодії між людьми).
2. Формування структури інтересів (формування ієрархій нерівності, привілеїв і дискримінацій).
3. Кристалізація структури (поява стандартних переконань, поглядів, ідей, стереотипів).
4. Інституалізація нормативної структури (поява соціальних норм, цінностей і ролей).
Два шляхи, якими проходить процес інституалізації:
1.Зявляються нормативні інновації та здійснюється їх дифузія(проникнення і розповсюдження норм в групі і суспільстві).
2.Здійснюється інституалізоване відхилення від правил.
Ініціаторами змін можуть бути:
а) окремі люди, які виступають з інноваційними ініціативами (винахідник, релігійний пророк, художник);
б) ті, хто виконує інноваційні ролі (мудреці, шамани, художники, городії);
в) інноваційні організації (законодавчі комітети, комісії з реформ);
г) соціальні кола новаторського характеру (артистична богема, джазові музиканти, майстри кіно, секти);
д) соціальні рухи (феміністичні, екологічні, релігійні).
Тема5: СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ
Будь-яке суспільство змінюється.Соціальні процеси не стоять на місці.
Стан системи в один момент і стан тієї ж системи в інший.
Більш пізній стан системи може відрізнятися від більш раннього.
Соціальні зміни
 |
По-перше, може змінитися стан системи. В суспільстві з’являються нові люди, які приїхали з інших країн. До політичних партій вступають нові члени.
По-друге, може змінитися структура системи:
а) з’являються нові структури взаємодій;
б) нові структури інтересів;
в) з’являються нові нормативні структури;
г) формуються нові структури ідей.
По-третє, може наступити зміна функцій, які виконують елементи суспільства.
Наприклад: сім’я традиційна виконувала багато функцій, а тепер їх на себе взяло суспільство.
По-четверте, можуть змінитися межі системи.
Наприклад, повінь зруйнує сітку доріг і місто буде відрізане. Урбанізм поглине села.