Предмет, об'єкт і функції економічної соціології

Необхідність осмислення економічних процесів, тенденцій і створення на цій основі нової системи, яка б забезпечила ефективне управління працівниками в умовах науково-технічного прогресу, розширення мас­штабів виробництва, ускладнення економічних зв'яз­ків, актуалізація «людського фактора», загострення со­ціальних суперечностей спричинилися до появи нового міждисциплінарного наукового напряму — економіч­ної соціології.

Економічна соціологія є однією з наймолодших галузей соціологічної науки, що заявила про себе напри­кінці 50-х років XX ст. у США у зв'язку з пошуком шляхів ефективного управління людським фактором як найціннішим ресурсом виробництва в умовах науко­во-технічного прогресу, ускладнення економічних від­носин, загострення соціальних проблем. Становлення і розвиток її стимулювали такі чинники:

— бурхливий розвиток науки і техніки, що створив умови впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, результатом яких стали підви­щення технічної озброєності і спеціалізації суспільної праці, інтенсифікація виробництва, зміна ролі людини у системі «природа — суспільство» тощо. Це породило багато проблем (організаційних, управлінських тощо), які мали економічний і соціальний характер;

— посилення впливу соціальної сфери на функціо­нування і розвиток економіки;

— підвищення ролі людини у розвитку суспільства;

— підвищення рівня освіти і культури економічно активного населення, що позитивно позначилося на со­ціальній активності працівників;

— розвиток соціологічного знання, зокрема струк­турно-функціонального підходу (Т. Парсонс, Н. Смелзер, К. Девіс), завдяки чому у проблемне поле соціоло­гії потрапили такі економічні елементи, як ринок, біз­нес, конкуренція, власність, адміністрація, наймані робітники, у дослідженні яких почали використовува­ти соціологічні методи, методології, інтерпретаційні практики тощо;

— розвиток емпіричних соціологічних досліджень, зокрема досліджень промислової соціології, теорії соці­альної стратифікації і соціальної мобільності, соціології організацій, управління людським фактором, мотивації економічної поведінки, трудової мобільності тощо.

 

Усе це сприяло усвідомленню, що економічне життя функціонує не тільки завдяки дії об'єктивних законів суспільного розвитку, а й суб'єктивній діяльності лю­дей. Отже, виникнення економічної соціології зумовле­не соціальною потребою створення спеціального знання про нові соціальні явища і процеси, накопичення спе­цифічних наукових ідей, концепцій, факторів, вироб­лення нових підходів, методів дослідження соціально-економічної реальності.

Метою об'єднання економічної та соціологічної наук с подолання їх теоретичної обмеженості при вивченні со­ціальних систем і управлінні ними. Загалом економічну соціологію можна тлумачити як науку про взаємозв'яз­ки економічної і неекономічної сфер суспільного життя. Інтеграція економічного й соціального підходів забезпе­чує соціальну спрямованість розвитку економіки. Еко­номічний підхід означає, що цілі розвитку економіки обумовлюються матеріальними потребами суспільства, максимізацією суспільного продукту, національного до­ходу, фонду споживання. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку — як засіб, що дає змогу суспільству до­сягти розвинутого способу життя, соціальної справедли­вості. В економічному підході людина розглядається як елемент трудових ресурсів, носій робочої сили, яку мож­на використати, розподілити, формувати, не враховую­чи її поведінки. У соціологічному ж підході людина є суб'єктом економічних і соціальних процесів із власни­ми цінностями, матеріальними і духовними потребами. Поєднання економічного і соціального підходів витвори­ло економічну соціологію, внаслідок чого вона набула якостей, яких немає в окремих підходах.

 

Економічна соціологія — галузь соціологічного знання, яка, інтенгруючи соціологію та економічну науку, вивчає дії економічних законів, закономірності розвитку економічних і соціальних відно­син, життєдіяльність людей, досліджує закономірності економіч­ного життя через призму соціологічних категорій.

 

Предмет економічної соціології охоплює закономір­ності взаємодії економічної і соціальної сфер суспільно­го життя, соціальний механізм взаємозв'язку економіч­ного та соціального розвитку, соціально-економічні від­носини, розвиток економіки як соціального інституту. Об'єктом економічної соціології є взаємодія економіч­ної і соціальної сфер життєдіяльності суспільства, соці­альних та економічних процесів. Процес становлення економічної соціології ще незавершений, тому розши­рення й уточнення її предметного поля, напрямів і мето­дів досліджень тривають.

 

Місце і роль економічної соціології обумовлене її функціями, серед яких найважливіші:

— теоретико-пізнавальна (реалізується через дослі­дження соціально-економічних закономірностей еконо­мічного життя);

— прогностична (визначення тенденцій розвитку со­ціально-економічного життя);

— управлінська (забезпечення системи управління економічною сферою відповідно до розвитку соціальної сфери суспільного життя);

— соціальна (забезпечення «економічної» соціаліза­ції індивіда, його інтеграції у життя суспільства);

— світоглядна (формування соціально-економічного світогляду у всіх «акторів» економічного життя).

У своїй взаємодії вони забезпечують досягнення еко­номічною соціологією головної мети, яка полягає у від­творенні цілісної картини функціонування економіки у межах соціального процесу.