Порядок проведення сертифікації продукції
Перелік питань, які підлягають вивченню
Нормативне забезпечення розробки компонентів СПЗ.
ДСТУ Б В.1.1-11-2005 Захист від пожеж. Електричні кабельні лінії. Метод випробування на вогнестійкість.
ДСТУ 4809:2007 Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробування.
ДСТУ EN-14604:2009 Системи пожежної сигналізації. Сигналізатори диму пожежні.
ДСТУ EN 54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT).
ДСТУ EN 54-2:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 2. Прилади приймально-контрольні пожежні (EN 54-2:1997, IDT).
ДСТУ EN 54-3:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові (EN 54-3:2001, IDT).
ДСТУ EN 54-4:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 4. Устатковання електроживлення (EN 54-4:1997, IDT).
ДСТУ EN 54-5:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 5. Сповіщувачі пожежні теплові точкові (EN 54-5:2000, IDT).
ДСТУ EN 54-7:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні (EN 54-7:2000, IDT).
ДСТУ EN 54-10:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 10. Сповіщувачі пожежні полум’я точкові (EN 54-10:2002, IDT.)
ДСТУ EN 54-11:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 11. Совіщувачі пожежні ручні (EN 54-11:2001, IDT).
ДСТУ EN 54-12:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні пропущеного світла (EN 54-12:2002, IDT).
ДСТУ prEN 54-13:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вимоги щодо систем та оцінювання сумісності (prEN 54-13:2001, IDT).
ДСТУ-Н CЕN/ТS 54-14:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування (CЕN/ТS 54-14:2004, IDT).
ДСТУ EN 54-16[1] Системи пожежної сигналізації. Частина 16. Устатковання керування та індикації мовленнєвого оповіщування.
ДСТУ EN 54-17:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 17. Ізолятори короткого замикання(EN 54-17:2005, IDT).
ДСТУ EN 54-18:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 18. Пристрої вводу-виводу(EN 54-18:2005, IDT).
ДСТУ EN 54-20:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 20. Сповіщувачі пожежні димові аспіраційні(EN 54-20:2006, IDT).
ДСТУ EN 54-21:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 21. Пристрої передавання пожежної тривоги та попередження про несправність (EN 54-21:2006, IDT).
ДСТУ EN 54-24[1] Частина 24. Компоненти систем мовленнєвого оповіщування – Гучномовці.
ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT).
Вимоги з сертифікації.
Правила обов’язкової сертифікації технічних засобів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації затверджені наказом Держстандарту України від 10 квітня 1997 р. N 191 ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомстандартизації N 585 від 10.10.2000).
ДСТУ 2462-94 “Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення";
ДСТУ 3278-95 “Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення";
ДСТУ 3410-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення";
ДСТУ 3413-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції";
ДСТУ 3414-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення";
ДСТУ 3417-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується";
ДСТУ 3419-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення";
ДСТУ 3498-96 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис";
ДСТУ 3957-2000 “Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції"; ДСТУ 3960-2000 “Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення";
ДСТУ ISO 9001-95 “Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування";
ДСТУ ISO 9002-95 “Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування";
ДСТУ ISO 9003-95 “Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань”.
(Розділ 2 в редакції Наказу Держкомстандартизації N 585 від 10.10.2000)
Сертифікацію продукції в Системі проводять ОС, що акредитовані у Системі в установленому порядку.
Об’єктами сертифікації в Системі є продукція, що виготовлена в Україні, і та, яка ввозиться на її територію.
Обов’язкова сертифікація продукції у Системі проводиться на відповідність обов’язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя, здоров’я людей, захисту їх майна, охорони навколишнього природного середовища. Схеми (моделі), що використовуються під час проведення обов’язкової сертифікації продукції, визначає ОС згідно з додатком А ДСТУ 3413. (Пункт 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомстандартизації N 585 від 10.10.2000)
Добровільна сертифікація продукції у Системі проводиться на відповідність вимогам, які актами законодавства та нормативними документами не віднесені до обов’язкових. При цьому сертифікація на відповідність усім обов’язковим вимогам, якщо вони встановлені для цієї продукції, виконується неодмінно. Схему добровільної сертифікації визначає заявник за погодженням з органом із сертифікації. (Пункт 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомстандартизації N 585 від 10.10.2000)
Порядок обов’язкової сертифікації імпортної продукції в Системі встановлюється органом із сертифікації відповідно до цих Правил, Порядку проведення робіт із сертифікації продукції іноземного виробництва, що виготовляється серійно, затвердженого наказом Держстандарту України від 18.08.98 N 633 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за N 657/3097, та з урахуванням вимог Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 N 1211. (Пункт 3.5 в редакції Наказу Держкомстандартизації N 585 від 10.10.2000)
Порядок проведення сертифікації продукції передбачає:
- подання та розгляд заявки на сертифікацію продукції;
- аналіз наданої документації;
- обстеження виробництва;
- атестацію виробництва продукції, що сертифікується, або сертифікацію (оцінку) системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;
- відбір, ідентифікацію зразків продукції;
- проведення сертифікаційних випробувань акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами), зазначеними в рішенні за заявкою органом із сертифікації;
- аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності;
- видачу сертифіката відповідності, укладання угоди та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;
- технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
Визнання сертифікатів відповідності, виданих органами інших країн, які не є членами Системи, на продукцію, що імпортується в Україну, проводить орган із сертифікації згідно з ДСТУ 3417.
Усі роботи із сертифікації продукції оплачуються заявником за договорами про проведення робіт, що укладаються з органом із сертифікації.
Порядок проведення сертифікації продукції
1. Подання заявки на сертифікацію.
1.1. Для проведення сертифікації продукції в Системі заявник подає до акредитованого органу із сертифікації заявку. Форма заявки — відповідно до додатка Б до ДСТУ 3413.
Заявник повинен надати органу із сертифікації письмову гарантію, що він не заявляв цю продукцію на сертифікацію іншим органам із сертифікації.
Заявником на сертифікацію одиничних виробів або партій продукції може бути будь-яка юридична або фізична особа.
Заявником на сертифікацію продукції, що випускається серійно, може бути тільки виробник продукції як юридична особа, що діє від свого імені або через посередників. Посередник повинен одночасно із заявкою подати документи про те, що він уповноважений діяти від імені виробника і що виробник бере на себе ті самі обов’язки, що й заявник.
1.2. До заявки додаються:
- копія технічних умов на заявлену продукцію (в разі необхідності);
- комплект експлуатаційної документації;
- копія протоколів останніх періодичних випробувань продукції;
- протоколи сертифікаційних випробувань, проведених в акредитованих випробувальних лабораторіях (центрах) України або в лабораторіях інших країн (з метою визнання їх результатів);
- інші документи (на вимогу ОС), які будуть необхідні для визначення схеми сертифікації (креслення, технічні описи складових частин, конструкторська та технологічна документація).